Бізнес-розвідка - це цілеспрямований збір необхідної інформації з відкритих реєстрів щодо Вашого контрагента.
Даний процес є органічно пов'язаним з веденням господарської діяльності, і є корисним як для фізичних осіб-підприємців, так і для юридичних осіб, суб'єктів господарювання.
Відомості, отримані під час здійснення розвідки дозволяють прийняти зважені та раціональні рішення, щодо співпраці з конкретним суб'єктом господарювання.
В цій статті ми розберемо теоретичні і практичні аспекти ділової розвідки, як складового елементу підприємницької діяльності.
Почнемо з реєстрів:
- ЄДРПОУ https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search - інформаційний ресурс, який дозволяє дізнатися, чи є Ваш контрагент дійсно реальною компанією, а не фікцією;
- ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua - інформаційний ресурс, який дозволяє дізнатися про "судове життя" Вашого контрагента, а також власників/директорів юридичних осіб;
- Сайт Державної податкової служби України "Дізнайся більше про свого контрагента" https://tax.gov.ua/businesspartner - інформаційний ресурс, який дозволяє дізнатися про наявність податкового боргу у Вашого контрагента, при наявності якого, його майно перебуває у податковій заставі;
- Електронні реєстри в ЕКП податкової https://cabinet.tax.gov.ua/registers (реєстр платників ПДВ, ЄП, та ін.);
- Реєстр банкрутів http://www.arbitr.gov.ua/pages/157 - дозволяє дізнатися, чи не перебуває Ваш контрагент у процесі банкрутства;
Ще є достатньо велика кількість реєстрів, однак, з метою спрощення пошукових дій, рекомендую користуватися автоматизованими ресурсами, такими як: Youcontrol або OpendataBOT.
Всі ці ресурси дозволять Вам прийняті раціональні управлінські рішення.
Практичні приклади.
В контексті податкового законодавства, на платників податку не покладається обов'язок щодо контролювання податкову дисципліну свого контрагента, оскільки це є прерогативою Державної податкової служби України та її територіальних органів, однак податковий орган не був би собою, якби не зловживав своїми можливостями, тому, на допомогу платникам податку пропоную огляд судової практики Верховного суду з даного питання.
Слід зазначити, що податковий кодексу України не містить такого визначення як "належна податкова обачність" а тому її тлумачення здійснюється на основі судової практики.
Постанова ВС від 27 березня 2018 року у справі № 826/1588/13-а (одна із негативних ранніх позицій, яка і досі є актуальною):
Платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема відшкодування сплаченого ПДВ у складі ціни придбаного товару. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом
Постанова ВС від 30 серпня 2019 року у справі № 2а-12436/11/2670
Підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.
Що мається на увазі "підготовка доказавої бази"? Зокрема серед таких можуть бути: висновок про доцільність співпраці з відповідним суб'єктом, висновок про наявність розумної економічної причини (ділової мети) тощо.
Однак, не все так погано, наразі, суди почали притримуватися більш лояльної позиції, що податкове законодавства не зобов'язує платників податку контролювати своїх контрагентів (і це дійсно так).
Постанова ВС від 11 березня 2020 року у справі № 826/5678/18
Норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат (витрат) за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність останнього щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
Постанова ВС від 01 грудня 2020 року у справі № 808/5315/14
Законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.
Висновок.
Як вбачається зі змісту проаналізованих рішень, позиція суддів не є однозначною, але все ж таки, превалюючою є позицію "індивідуальної податкової відповідальності".
У разі, якщо у Вас виникають питання щодо співпраці зі своїм контрагентом, звертайтесь, обов'язково допоможу Вам у прийнятті зваженого і раціонального управлінського рішення!
Бажаю продуктивних і безпечних господарських відносин!
Комментарии