Після дорожньо-транспортної пригоди більшість водіїв очікує, що розрахунок збитків буде максимально об’єктивним і дозволить повністю покрити витрати на відновлення автомобіля. Однак реальна практика врегулювання страхових випадків показує іншу картину: у переважній більшості випадків сума, визначена страховою компанією, не відповідає фактичним фінансовим втратам власника авто. Йдеться не про поодинокі помилки, а про системний підхід, за якого оцінка формується за спрощеними або внутрішніми методиками, що не відображають реального стану речей. Саме тому різниця між страховою виплатою та фактичною вартістю ремонту часто виявляється суттєвою.
Проблема заниження збитків полягає в тому, що водій бачить лише кінцеву цифру, не розуміючи, які саме елементи були враховані, а які – проігноровані. Формально розрахунок може виглядати коректним, однак на практиці він не покриває повний обсяг необхідних робіт, матеріалів і супутніх витрат. Це призводить до ситуації, коли частина шкоди фактично перекладається на власника транспортного засобу.
Як формується страхова оцінка і чому вона не відображає реальні збитки
Страхова компанія є зацікавленою стороною, і її підхід до оцінки збитків спрямований передусім на оптимізацію виплат. Для цього використовуються нормативи часу ремонту, коефіцієнти зносу, усереднені ціни на запчастини та обмежений перелік ремонтних операцій. У результаті розрахунок ґрунтується не на фактичному стані конкретного автомобіля, а на умовній “середній” моделі, яка рідко відповідає реальності. Особливо це помітно у випадках складних пошкоджень, коли автомобіль потребує відновлення геометрії кузова або ремонту елементів, що безпосередньо впливають на безпеку руху.
Окремою проблемою є поверхневий огляд автомобіля. На цьому етапі фіксуються лише очевидні пошкодження, тоді як приховані дефекти залишаються поза увагою. Надалі, коли такі пошкодження виявляються під час ремонту, страхова компанія часто відмовляється їх компенсувати, посилаючись на відсутність первинної фіксації. У підсумку фактична вартість відновлення автомобіля значно перевищує суму виплати.
Втрата товарної вартості як прихований збиток
Ще одним аспектом, який майже завжди ігнорується або занижується, є втрата товарної вартості автомобіля. Навіть після якісного ремонту транспортний засіб, що побував у ДТП, об’єктивно втрачає частину своєї ринкової ціни. Потенційні покупці сприймають таке авто як менш привабливе, незалежно від фактичного технічного стану. Для власника це означає прямі фінансові втрати, які проявляються під час подальшого продажу.
Страхові компанії рідко включають втрату товарної вартості до розрахунку або намагаються мінімізувати її розмір. Без спеціального експертного підходу довести наявність і розмір такого збитку практично неможливо. Саме тут ключову роль відіграє автотоварознавча експертиза, яка дозволяє обґрунтовано визначити, наскільки ДТП вплинуло на ринкову ціну конкретного автомобіля з урахуванням його віку, пробігу та попереднього стану.
Чому водії приймають занижену оцінку
У більшості випадків водії погоджуються із запропонованою сумою не тому, що вважають її справедливою, а через брак інформації та бажання швидше завершити стресову ситуацію. Після ДТП людина зосереджена на ремонті автомобіля, вирішенні побутових питань і відновленні нормального ритму життя. У таких умовах детальний аналіз розрахунків страхової компанії відходить на другий план.
Крім того, багато хто не усвідомлює, що згода з первинною оцінкою фактично означає визнання її остаточною. Після цього можливості для перегляду виплати суттєво звужуються, а довести заниження збитків стає значно складніше.
Як уникнути системного заниження збитків
Щоб уникнути ситуації, коли значна частина шкоди залишається некомпенсованою, необхідно розуміти різницю між формальною страховою оцінкою та реальними фінансовими втратами. Об’єктивний підхід до розрахунку збитків передбачає врахування не лише вартості ремонту, а й усіх наслідків ДТП для автомобіля як майнового об’єкта. Саме такий підхід дозволяє перевести спір зі страховою компанією у площину доказів і аргументованих розрахунків, а не суб’єктивних оцінок.
Коментарі