Форс-мажор під час війни і не тільки

Форс-мажор під час війни і не тільки

Предметом цієї моє статті, посту є захист від неналежного, недобросовісного, незаконного ухилення зобов’язаною за правочином (договором) стороною (боржником) від виконання своїх зобов’язань та, тим більше,завдання шкоди управненій стороні (кредитору) шкоди з використанням обставин форс-мажору, події непереборної сили (далі - форс-мажор).

Посилання на форс-мажор мають місце як раніше, зокрема, в період 2020-2021 роках в умовах карантину, спричиненого поширенням, пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, так і зараз, під час війни в Україні – про один з таких випадків мова йтиме окремо далі. Порушення полягали, полягають у відмові передачі придбаного за договором товару, виконання роботи чи послуги, скасування концерту, вистави, туристичної подорожі, авіаційного перельоту тощо. При цьому. Практично у всіх цих випадках мало місце попередньої оплати цих товару, роботи чи послуги — тобто продавець, виконавець за договором не тільки не виконував своїх зобов’язань, але й відмовлявся (ється) повернути кошти за непереданий товар, невиконану роботу чи послугу, посилаючись на форс-мажор, як на індульгенцію вчиняти свавільні дії та самоправство. Такі дії є незаконними, підлягають припиненню, а права кредиторів захисту - про це мова даної статті. Питання багатогранне і потребує об’ємного пояснення, обгрунтування, з наведенням нормативного матеріалу та документів.

1.Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80) встановлений невиключний перелік форс-мажорних обставин, зокрема: «…загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту,… загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна,… введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України,…»; відповідно до ч.1 цієї ст.14-1 Закону: «Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат…».

Торгово-промислова палата України опублікувала на своєму сайті (https://ucci.org.ua/) листа від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 наступного змісту:

«Всім кого це стосується

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).».

При цьому, ТПП України також на своєму сайті повідомляє (13.05.2022р.):

«Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Даний лист, особа, яка порушує свої зобов’язання, у зв’язку із обставинами пов’язаними із військовою агресією Російської Федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов'язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов’язань та вирішення спірних питань мирним шляхом.

При цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов’язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку встановленого Регламентом… за кожним зобов’язанням окремо.».

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

«Стаття 82. Підстави звільнення від доказування...

3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування….».

У цій частині, виходячи за межі теми статті, виникають питання щодо законності виданого ТПП листа, оскільки за Законом про ТПП обставини форс-мажору підлягають до засвідчення видачею сертифікату, а не листом ТПП.(який не є розпорядчим документом). З іншої сторони, теперішня війна в Україні є загальновідомою обставиною (як і введений в Україні карантин щодо короновірусної хвороби) і відповідно до наведеної ст.82 ЦПК не потребує(ють) доказування.

Щодо теми статті, то, по-перше, засвідчення ТПП війни (карантину) в Україні в якості обставини форс-мажору не означає звільнення зобов’язаної за договором сторони від виконання своїх зобов’язань; по-друге, лист ТПП видано для використання не всім бажаючим, а «Всім кого це стосується».

2. Відповідно до Цивільного кодексу України (ЦК;https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

«Стаття 617. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.».

Отже, для звільнення зобов’язаної за договором сторони від виконання своїх зобов’язань, крім наявності, засвідчення обставини форс-мажору, необхідною умовою є, має бути безпосередній причинний зв’язок, вплив обставини форс-мажору на неможливість виконання зобов’язань за договором, зокрема: знищення чи пошкодження приміщення, знищення чи пошкодження обладнання, відсутність електро-водо-постачання, інтернет-зв’язку, персоналу, припинення роботи підприємства, підприємцем тощо, при цьому, такий стан має бути документально оформлений. Також, за за роз’ясненнями ТПП (https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/vidsutnist-koshtiv-ne-mozhe-vvazhatisia-fors-mazhorom): «Важливо розуміти, що лише наявність події форс-мажору автоматично не звільняє від відповідальності сторону, що посилається на неї. Стороні, яка посилається на форс-мажор, необхідно довести, що вона не могла уникнути наслідків події форс-мажору, на яку вона посилається…. Також звертаємо вашу увагу, що за практикою засвідчення форс-мажорних обставин сторона не може посилатися на форс-мажорні обставини, які існували на момент укладання договору та які можна було передбачити.».

Якщо підприємство, підприємець працюють, персонал виходить а роботу, то підстави для відмови виконання зобов’язань за договором немає – є, буде одностороння для відмова продавця щодо товару, підрядника щодо роботи, виконавця щодо послуги від виконання своїх зобов’язань за договором.

У цьому випадку односторонньої відмови покупець або замовник має право застосувати штрафні санкції до зобов’язаної сторони за порушення умов виконання договору. При цьому, якщо сторонами договору є господарюючі суб’єкти підлягає до застосування Господарський кодекс України (ГК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1582):

«Стаття 231. Розмір штрафних санкцій

1. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

2. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:…

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

3. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

4. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)...».

Якщо ж покупцем, замовником за договором є фізична особа, то підлягає до застосування Закон України «Про захист прав споживачів» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1023-12#Text):

«Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості…

9…За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару….

Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)…

5. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення…».

Але і це не є головнимцієї моєї статті.

3. Головним є питання повернення покупцем (замовником) коштів, сплачених передплатно, за непереданий товар, не виконану роботу чи послугу.

За змістом наведеної вище ст.617 ЦК зобов’язана за договором сторона у випадку доведення нею порушення договору внаслідок форс-мажору вона звільняється від відповідальності за порушення своїх, а не чужих за договором зобов’язань. Тобто продавець звільняється від відповідальності за непередачутовару, підрядник – за невиконану роботу, виконавець – за ненадану послугу; у свою чергу покупець, замовник звільняється від відповідальності за несплату отриманих товару, роботи, послуги, але прикрість полягає в тому, що кошти покупцем, замовником сплачені наперед. Отже, отримані продавцем, підрядником, виконавцем кошти не є їх зобов’язанням за договором, а є їх грошовим зобов’язанням перед платниками коштів.

Відповідно до ЦК:

«Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.» -

тобто, Кодексом прямо визначено заборону звільнення боржника від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання, в тому числі, неможливості внаслідок обставини форс-мажору – форс-мажор не є підставою для відмови виконання грошового зобов’язання, повернення передплатно отриманих коштів. Крім того, відповідно до наведеної вище ст.617 ЦК не є випадком (більш того, форс-мажором) відсутність у боржника грошових коштів. Крім того, за роз’ясненнями ТПП (https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/vidsutnist-koshtiv-ne-mozhe-vvazhatisia-fors-mazhorom): «…відповідно до законодавства України та міжнародної практики до форс-мажору не відносяться: відсутність необхідних коштів…».

Щодо відповідальності за прострочення грошового зобов’язання. Якщо сторонами договору є господарюючі суб’єкти, то відповідно до наведеної вище ст.231 ГК:

«6. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором…».

Якщо покупцем, замовником за договором є фізична особа, то відповідно до наведеної вище ст.625 ЦК:

«2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.».

4. Окремої уваги потребує фактичний випадок зловживання обставиною війни як форс-мажору. Компанія розташуванням в м.Києві звернулась на цей (https://uristy.ua/ua/) сайт для консультції з питанням: «Возврат средств в военное время» (https://uristy.ua/ua/question/64439?emailId=31484). За обставинами питання компанія з надання інформаційних послуг (навчанням мов) в онлайн та офлайн режимах припинала надавати послуги (закрила офіс) з міркувань небезпеки для клієнтів та працівників компанії під час повітряних тривог. Абонементи клієнтів компанія «заморозила» до кінця війни; у вимогах клієнтів про повернення коштів відмовляє, працівникам компанії важко юридично обґрунтувати відмову. Питання по суті полягало в складанні бланку відповіді клієнтам про відмову виплати коштів з юридичним обгрунтуванням. Абсолютно всі юристи сайту (що прийняли участь у питанні) визнали дії компанії законними і правомірними, надали зразки відповіді. Була навіть пропозиція погрози клієнтам кримінальної відповідальності з приводу вимог, як протидії законній господарській діяльності (стаття 206 Кримінального кодексу України), що виходить за межі розумного. Зрештою, компанія цинічно виклала своє це питання про відмову виплати коштів клієнтам у розділі: «Захист прав споживачів».

Ці, такі дії компанії є абсолютно незаконними, свавільними і самоправними. По-перше, ніяких наслідків воєнних подій у м.Києві на роботу компанії немає. По-друге, хоча надавати послуги компанія припинила, але персонал працює (відмовляючи у вимогах). По-третє, міркування безпеки для клієнтів не є, не може бути підставою застування форс-мажору – за такою логікою життя в м.Києві має припинитись (небезпека для всіх і всюди). По-четверте, запропонована погроза боржником кредитору про кримінальну відповідальність з приводу вимоги повернення коштів не витримує розуміння та критики; з іншої сторони, про яку протидію господарській діяльності може йти мова, якщо компанія сама, своїм рішенням припинала цю діяльність.

Така моя позиція з даного питання. Позиція на захист порушених прав, припинення зловживань та дотримання вимог законодавства. Вважаю, що аргументи статті можуть бути використані тими, «кого це стосується».

© Крикун С.П., 2022


Рейтинг: 5 - 1 голосов

Автор статьи


Крикун Сергій Павлович

Юрист, г. Днепр

Возраст: 64 года 28 лет опыта На проекте 2 года
Всего консультаций: 1958 Платных консультаций: 729

Гражданское право, Трудовое право, Семейное право, Защита пр...

30 отзывов

Комментарии