У частині четвертій статті 319 Цивільного кодексу України визначено один із принципів здійснення права власності, а саме - «власність зобов’язує». Більш того, з в контексті положення статті 67 Конституції, згідно якої«кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом», можна відзначити одне з таких суспільних зобов’язань власника, як сплата податку на майно.
Загальний огляд ст. 266 ПКУ дає наступні визначення :
ОБ’ЄКТОМ ОПОДАТКУВАННЯ - згідно до ст. 266.2.1. Є - ОБ’ЄКТ житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (не та/або, а в т.ч. його частка).
БАЗОЮ ж ОПОДАТКУВАННЯ згідно до норм п.266.3.1. ст. 266 ПК України - Є ЗАГАЛЬНА ПЛОЩА ОБ"ЄКТА житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (не та/або, а загальна площа як об’єкта так і його часток).
Й таке твердження здається логічним зважаючи на позицією ВС України – «Адже спільна часткова власність кожного із співвласників розповсюджується на усі об’єкти домоволодіння у визначених судом частках. Водночас саме домоволодіння є єдиним цілим (річчю) для співвласників. Тобто, частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле».ВС/КЦС, справа № 344/5437/17 від 16 вересня 2020р.
Тож цікавим є питання щодо регулювання оподаткування "великобараитних" об"єктів площа якого - перевищує 5-ти кратний розмір неоподаткованої площі (понад 600 м.кв. для будинків і понад 300 м.кв. для квартир).
Оскільки, якщо безпосередньо читати норму ст. 266.4.4. ПКУ, то - податкові пільги для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (тобто для квартир 60Х5 = 300 кв.м., для будинків 120Х5=600 кв.м; для різних типів 180Х5=900 кв.м.)
А імперативною нормою ст. 266.7.1-1 ПК України, взагалі встановлено, що - "За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, ……ЗАГАЛЬНА ПЛОЩА ЯКОГО перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку)".
Тобто фактично такі об’єкти нерухомості ("великогабаритні" маєтки і квартири) обкладаються за змішаною ставкою, яка складається з процентної (до 3%) і фіксованої (25 тис.грн.) ставок.
А що, ж у разі, якщо така нерухомість належить декільком власникам???
Так оглядаючи роз’яснення, яке надано було у віснику ДФС ще 20.08.2018 http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100008849-opodatkuvannya-mayna-gromadyan , та де розглядалось питання «Чи нараховується фізичній особі додатково податок на нерухомість у розмірі 25 000 грн на рік за житловий будинок загальною площею 610 м2, якщо їй належить тільки половина такого будинку»? – бачимо наступну відповідь:«За наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу, та відповідної ставки податку.За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 м2 (для квартири) та/або 500 м2(для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» — «г» пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Отже, у разі володіння фізичною особою на праві власності часткою житлового будинку, загальна площа якої - не перевищує 500 м2, сума податку для такого платника не збільшується на 25 000 грн. на рік за таку частку».
Але, таке тлумачення виглядає суперечливим в світлі приписів ст. 266.7.1-1 ПК України. Та не дає чіткого розуміння, як же в цим випадку застосвувати положення п.п. 266.1.2. п.266.7 ст.266 ПКУ, де передбачено порядок сплати платниками податку, а саме в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Тож вважаю, що наразі правовідносини стосовно сплати податку співвласниками "великогабаритних" об"єктів нерухомсті - потребують додаткового роз"яснення й тлумачення, оскільки фактично при визначенні та обчислені податку співвласникам з огляду на приписи ст. 266 ПК України (в контексті пп.266.3.1, 266.4.4., та 266.7.1-1) ДФС мають братись до уваги загальні відомості щодо сукупної площі майна (його часток), а такий підрахунок виключає можливість застосування пільги податкової щодо кожного співвласника цього майна, та навпаки збільшує суму податку на 25 000 грн..
Комментарии