І знову про запити.
Як відомо, сумнозвісним законом № 5600 внесено ряд вагомих змін, однак сьогодні ми поговоримо про зміни, які стосуються запитів про надання інформації, які направляються податковим органом.
Даним Законом внесено зміни у абзаці сьомому пункту 73.3 статті 73 ПК України, за якими слово “свідчать” замінено словами “можуть свідчити”.
Таким чином, після зміни, положення абзацу сьомого пункту 73.3. статті 73 ПКУ будуть мати наступний зміст: «за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З першого погляду, зміни мають виключно формальний характер, однак це не так, і ось чому.
Формувалювання «можуть свідчити» за своїм змістом є підозрою податкового органу, що платники податків несумлінно виконують свій податковий обов'язок.
Підозра у своїй черзі є припущенням про причетність до чогось негативного, сумнів у чиїй-небудь порядності, чесності.
Таким чином, фактично легалізовано право податкового органу на «абсолютний сумнів» у діяльності будь-якого платника податків.
Вищевказані зміни не мали б негативних наслідків, якби не були підставою для проведення позапланової податкової перевірки, оскільки «мовчання», або «неповна» відповідь на запит податкового органу майже із стовідсотковою вірогідністю означає призначення такої перевірки, і здійснення тиску на платника податку.
У більшості випадків направлення запиту означає, що податкова перевірка з подальшим донарахуванням є неминучою (іноді сам запит фактично і є мотивувальною частиною акту перевірки).
З урахуванням актуальної (наразі) судової практики, запит податкового органу повинен містити конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Деякі накази на проведення податкових перевірок скасовувалися через те, що запит всупереч абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України не містить жодного конкретного факту, який свідчить про порушення платником податку чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Фактично, така позиція вже не буде актуальною, оскільки як було вказано вище, вимогу щодо «конкретності» запиту зведено нанівець словами «можуть свідчити».
Як вказувалося вище, слова "можуть свідчити" фактично можна замінити словами "за підозрою" "за наявності підозри".
У свою чергу, кожна підозра повинна бути обґрунтована, це є своєрідною гарантією від свавілля органів державної влади.
Фактично, це означає, що будь-який запит податкового органу повинен посилатися на існуючі факти або інформацію, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити податкове правопорушення.
Підсумовуючи, слід вказати, що такі зміни дають простір для зловживання зі сторони податкового органу, однак чи буде останній користуватися таким зловживанням покаже час.
Комментарии