Зарахування пенсійного страхового стажу через суд

Останнім часом почастішали звернення громадян з приводу того, що при призначенні їм пенсії органами ПФУ не зараховано до їх страхового стажу окремі періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки.

Підставами такого незарахування органи ПФУ вказують різні причини: виправлення у записах трудової книжки, нечіткі, погано читабельні записи, нечіткий відбиток печатки підприємства, відсутність печатки або інших необхідних записів на першій сторінці трудової книжки тощо.

І дійсно, особи, які у 2023-2024 роках досягають 60-річного віку, починали свою трудову діяльність у 80-х і працювали в буремні 90-ті, коли підприємства виникали та припиняли діяльність без будь-якого правонаступництва, і «забували», або «не хотіли», здати документи до архіву. Відбитки печатки та записи, здійснені роботодавцем у трудовій книжці з часом «вигорають» і стають не такі чіткі.

Для однієї особи в такому випадку наслідком є менший розмір пенсійної виплати по причині меншого страхового стажу, а для іншої – відмова в призначенні пенсії внаслідок його недостатності.

І добре, якщо підприємство чи установа, в якій було набуто стаж, або їх правонаступник, є діючим; або, в разі їх ліквідації, всі документи належним чином передані до архівної установи. Тоді можна отримати довідку про періоди роботи з підприємства або архіву та подати її до органу ПФУ. Також стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи).

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, передбачено, які документи необхідно подати до органу ПФУ в кожному окремому випадку.

Але часто виявляється, що підприємство ліквідовано, а документи до архіву передано не було або передано не в повному обсязі.

В такому разі необхідно зібрати документальні підтвердження щодо ліквідації підприємства (установи), а також довідки з архівів (місцевого та обласного) про те, що документи на зберігання не передавались. Тоді у особи з’явиться можливість підтвердити стаж на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Таке підтвердження здійснюється органом ПФУ.

Якщо ж всі вищеперелічені варіанти у Вашому випадку не підходять: підприємство (установа), де набуто стаж не діє, місце знаходження архівних документів не відоме, свідків, які працювали разом з Вами і мали б документи про це, знайти неможливо, та безліч інших випадків, то підтвердити стаж роботи можливо в судовому порядку.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював позицію про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку (до 2000 року) є трудова книжка.

За висновками Верховного Суду, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на особисті права особи.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідно ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Однак органи ПФУ не надто зважають на висновки Верховного Суду, а от суди нижчої ланки завжди спираються на них під час прийняття рішень.

Підведемо підсумки: якщо орган ПФУ не зарахував певний період Вашої роботи (до 2000 року) згідно записів трудової книжки, Ви маєте вжити заходів на отримання документів про ці періоди роботи від колишнього роботодавця, його правонаступника або з архівної установи. Якщо ж документи не збереглися, до архіву не передавалися, знищені тощо, отримайте документи на підтвердження таких обставин і спробуйте знайти двох свідків по спільній роботі, які мають документи про свою роботу на цьому ж підприємстві в той же період, тоді стаж буде підтверджено органами ПФУ і звертатися до суду буде не потрібно.

Якщо ж всі інші варіанти вичерпано, тоді залишається звернення до суду за захистом свого права на призначення (перерахунок) пенсії із зарахуванням спірного періоду до страхового стажу.

В разі правильно проведеної досудової підготовки (збору документів), що будуть подані на підтвердження позовних вимог, аналогічні справи вирішуються судами на користь особи.