Доволі часто, під час документальних перевірок, контролери податкової служби не погоджуються із задекларованими показниками податкового кредиту платника податку навіть за умови належної реєстрації податкових накладних, мотивуючи свої висновки "дефектним" правовим статусом контрагента-постачальника, або "обривом ланцюга постачання".
Однак, з 1 січня 2021 року, було змінено концепцію притягнення платника податку до відповідальності, на законодавчому рівні закріплено принцип "належної податкової обачності" (ст.112 та ін. ст. ПК України).
В даній статті пропоную розглянути питання щодо наявності зареєстрованої податкової накладної і законного очікування платника податку на декларування сум податкового кредиту.
Наразі, задля реєстрації податкової накладної, вона повинна пройти "оцінку ризиковості" т.з. система СМКОР, яка оцінює як критерії ризиковості платника податку (постачальника) так і критерії ризиковості здійснення господарської операції.
*Наприклад, у разі, якщо постачальнику не зареєстрували його вхідні податкові накладні то система "не бачить" приходу товару і як наслідок наступне постачання і реєстрація такої податкової накладної скоріше за все буде заблокована, однак, трапляються все ж таки випадку реєстрації таких податкових накладних, і подальший отримувач товару в акті перевірки скоріше за все побачить наступну тезу: "Господарська операція є нереальною оскільки неможливо встановити законне походження товару за ланцюгом постачання внаслідок його обриву".
Безумовно, за риторикою податкового органу, всі негативні наслідки будуть покладені на того, кого перевіряють, навіть не зважаючи, що всі податкові накладні від такого контрагента зареєстровано, чи є в цьому справедливість? Вважаю, що ні, виходячи з наступного.
Відповідно до п.112.2. ст.112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Таким чином, під час перевірки має бути встановлено, що мала можливість дотриматися правил і норм ПК України, однак не здійснила цього (не проявила т.з. податкову обачність).
Тобто, "проблемний" контрагент з обривом ланцюга постачання, відправляє на реєстрацію податкову накладну, яку СМКОР реєструє, і податкова накладна проходить "випробування" і начебто все повинно бути добре, і з податковим кредитом все гаразд, однак ні, потім під час перевірки такий обрив ланцюга встановлюється і здійснюється донарахування податкових зобов'язань з ПДВ.
Відтак, якщо податковий орган вказує, що контрагент є недобросовісним платником податків, має негативну історію платника податків, а його діяльність не спрямована на досягнення реальної цілі господарської діяльність, то такі обставини мали бути виявленні саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого мало бути прийняте рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації.
Зазначений правовий механізм, якраз і створений державою для того щоб запобігати протиправній податковій практиці недобросовісних платників податків та не допускати їх до підриву нормальної господарської діяльності решти платників податків.
Як, наслідок, якщо податковий орган допустив реєстрацію податкових накладних виписаних контрагентом, то у платника податку були усі законні підстави вважати, що його постачальник відповідає усім критеріям добросовісності та має показники позитивної податкової історії платника податку.
А відтак, правомірність формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з таким контрагентом ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки податковий кредит сформований на підставі належно оформлених та зареєстрованих податкових накладних, отриманих від контрагента, який мав спеціальну правосуб`єктність.
Платник податків, якому надіслано Квитанцію, як підтвердження реєстрації податкової накладної, фактично пройшов перевірку законності формування податкового зобов`язання ним, як продавцем, та законність формування податкового кредиту його контрагентом-покупцем, який зазначений у зареєстрованій податковій накладній, а отже, неможливо припускати, що має місце незаконність дій або підміна номенклатури у платника податків, якого контролюючий орган вже перевірив та підтвердив законність цієї дії.
Тож постає питання, чому платник податку не проявив "належну податкову обачність" декларуючи собі податковий кредит за податковими накладними, які пройшли системи моніторингу?
Залишається лише очікувати на рівні судової практики випробування такої аргументації, оскільки навіть податківці не можуть надати адекватної відповіді на дане питання.
Комментарии