Накладення штрафу і його стягнення

Доброго дня, Олександре!

Відповідно до Закону України 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набере чинності з 18 травня:

II. Прикінцеві та перехідні положення

2. Установити, що:

1) під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX:

громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності);".

Тепер щодо відповідей на Ваші питання.

1. Скільки разів він може буде накладен? У законі межі не прописані і нічого воєнкому не заважає накладати його хоть 10 разів.

Для накладання штрафу повинен бути у наявності факт адмінистративного правопорушення. Тобто, якщо Вас вже притянули до відповідальності за неоновлення даних, то вдруге притянути не зможуть.

2. Якщо сплатив - чи є це підтвердженням, що ти визнаєш вину і знаеш про вимогу прийти до воєнкомата. Чи може після цього разглядадитися справа про твоє ухилення від проходження влк?

Так, сплата штрафа є підтвердженням того, що Ви визнаєте свою провину. В іншому випадку Вам потрібно оскаржувати постанову про притягнення до адмінистративної відповідальності.

Для того, аби притягнути Вас за ухилення від проходження ВЛК, Вам повинні вручити повістку на проходження ВЛК.

3. Якщо не сплатив - буде примусове стягнення чи ні?

Якщо Ви не сплачуєте адмінистатративний штраф самостійно, то надалі з Вас його стягує виконавча служба. Іншого варіанту не існує.

Я за кордоном. Рахунки закриті. Все що є це едина квартира, де прописана малолітня дитина. Чи можуть щось зробити з квартирою?

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ч. 6 ст. 48 Закону).

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону).

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 Закону).

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (з 01 квітня 2024 року - 160 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (ч.7 ст. 48 Закону).

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 ч. 1 ст. 37 Закону (пункт 30 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).

У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом (частина третя статті 50 Закону).

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (ч. 4 ст. 50 Закону).

Торги у виконавчому провадженні регулюються Законом України “Про виконавче провадження”. Реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, надаю відповіді на ваші запитання

Скільки разів він може буде накладен? У законі межі не прописані і нічого воєнкому не заважає накладати його хоть 10 разів.

Не більше 3 разів , після чого може бути притягнення до кримінально-виконавчої відповідальності за ухилення від мобілізації.

2. Якщо сплатив - чи є це підтвердженням, що ти визнаєш вину і знаеш про вимогу прийти до воєнкомата. Чи може після цього разглядадитися справа про твоє ухилення від проходження влк?

Так це буде вважатися вашою згодою, після декілька разів, може настати кримінальна відповідальність.краще не сплачувати а оскаржити штраф.

3. Якщо не сплатив - буде примусове стягнення чи ні? Я за кордоном. Рахунки закриті. Все що є це едина квартира, де прописана малолітня дитина. Чи можуть щось зробити з квартирою?

У разі примусового стягнення , можуть накласти арешт на рухоме не рухоме майно, яке належить вам на праві власності, а також заблокувати та заморозити кошти на банківських рахунках в Україні.

При арешті ви не зможете вчиняти нотаріальні дії з майном, продати , подарувати поки не оплатите штраф і не знімете арешт, арешт знімається протягом доби після оплати

Вітаю Вас!

1. Скільки разів він може буде накладен? У законі межі не прописані і нічого воєнкому не заважає накладати його хоть 10 разів.

Ви можете бути притягнуті до відповідальності лише один раз за одне і те ж правопорушення.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)

Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

...

Штраф не звільнить Вас від виконання обов'язку, але що буде якщо і далі його ігнорувати - це питання. По факту, за це може наставати вже кримінальна відповідальність, але наразі законодавство в цьому плані недосконале.

2. Якщо сплатив - чи є це підтвердженням, що ти визнаєш вину і знаеш про вимогу прийти до воєнкомата. Чи може після цього разглядадитися справа про твоє ухилення від проходження влк?

Можна сказати, що дійсно Ви погодилися. Повторюся, сплата штрафу не звільняє Вас від обов'язку уточнити далі. Як ухилення від проходження ВЛК це не може трактуватися.

3. Якщо не сплатив - буде примусове стягнення чи ні? Я за кордоном. Рахунки закриті. Все що є це едина квартира, де прописана малолітня дитина. Чи можуть щось зробити з квартирою?

Звідки Ви взяли інформацію, що буде блокування рахунків та стягнення майна? Блокування рахунків не передбачено чинним законодавством як міра можливого покарання для так званих "ухилянтів". Пояснюю, що може бути за законодавством, яке набирає чинності з 18 травня.

1. Адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. Наразі штраф 3400-5100 грн, але планується підняття штрафу до 17-25 тис грн. Це влада трактуватиме як порушення законодавства у сфері оборони, мобілізації і так далі.

2. ТЦК звертається до Нацполіції про Вашу доставку до них.

3. Нацполіція, якщо не може доставити, повідмоляє ТЦК про неможливість доставки.

4. Далі ТЦК направляє на Вашу адресу ВИМОГУ - це новий документ. Це та вимога, яка вважатиметься врученою, навіть якщо вона не буде вручена.

5. Якщо протягом 10 кал. днів з дня отримання вимоги Ви не зв'яляєтеся, ТЦК подає до суду позов про обмеження у праві керування ТЗ.

Ось коротко такий алгоритм дій. Загалом недолік для влади нового Закону в тому, що якщо людина тупо сидить вдома, її не так просто дістати. Штрафи - то таке питання. Особа не може бути притягнути до відповідальності двічі за одне і те ж правопорушення. Тому не оновили - понесли відповідальність і по суті все. Обмеження у праві керування ТЗ - це інше, але також не критичне, як на мою точку зору.

Найгірший сценарій розвитку подій за новим законодавством - обмеження у праві керування ТЗ.

Жодна кримінальна відповідальність у даній ситуації Вам не загрожує. Максимум, що може бути з 18 травня за неоновлення даних - адміністративний штраф та обмеження у праві керування транспортним засобом на території України.

Щодо норм законопроєкту 10449 з приводу уточнення облікових даних, то він передбачає наступне:

"...громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку із вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України;

громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

...

у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Таким чином, Закон надаватиме з 18 травня можливість оновити дані особам, що перебувають за кордоном, в один із 3-х способів:

- через мобільний телефон ТЦК та СП.

- через електронну пошту.

- через електронний кабінет.

Якщо провести комплексний глибокий аналіз норм законопроєкту 10449 стає очевидним, що він не містить якихось безглуздних та неможливих до реалізації норм щодо повернення військовозобов'язаних чоловіків до України. Як Ви можете побачити, вони передбачають варіанти оновлення персональних даних, зокрема через офіційну електронну адресу, електронний кабінет і так далі. Тобто мова про обов'язкове повернення в Україні не йде і йти не може, це практично реалізувати неможливо. Це все, що Вам може бути цікаво. Як буде в майбутньому, спрогнозувати складно.

Якщо звернути увагу, навіть надається можливість актуалізації даних за допомогою офіційного номеру телефону, який зазначений на офіційному сайті ТЦК та СП. Цікаво, що влада вважає офіційними сайтами центрів комплектування? Мабуть, їх сторінки у ФБ, адже інших просто немає.

Тим не менше, аби спокійно жити, радив би Вам подумати над питанням ставання на військовий облік в консульстві. Так Ви позбудетеся взагалі будь-яких приводів для можливих маніпуляцій щодо себе. Але консульства повідомляють, що вони фактично здійснюють постановку на військовий облік тільки тих, хто звертається для постановки на тимчасовий консульський облік добровільно та має підстави на взяття на військовий облік.

З повагою!

Доброго дня!

1. Скільки разів він може буде накладен? У законі межі не прописані і нічого воєнкому не заважає накладати його хоть 10 разів.

Згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, якщо Вас притягнуть до адміністративної відповідальності за неоновлення даних - другий раз не мають права накладати штраф.

Проте, в реаліях сьогодення -ТЦК можуть виписувати штраф по декілька разів, що є підставою для звернення до суду та оскарження їх дії. За кордоном Ви можете це зробити за допомогою адвоката або через систему Електронний суд https://id.court.gov.ua/

2. Якщо сплатив - чи є це підтвердженням, що ти визнаєш вину і знаеш про вимогу прийти до воєнкомата. Чи може після цього разглядадитися справа про твоє ухилення від проходження влк?

Якщо Вас декілька разів притягнуть до адміністративної відповідальності і Ви сплатите штраф - то цілком можливо, що будуть намагатися притягнути Вас до кримінальної відповідальності. ТЦК може направити справу до поліції про факт ухилення від мобілізації , потім слідчий відкриє справу і буде з’ясовувати обставини.

Ви повинні знати, що без виненесення постанови керівником ТЦК про притягнення до відповідальності - штраф сплачувати не потрібно. А притягнути Вас до адміністративної відповідальності буде досить складно, адже Ви знаходитесь за кордоном.

Сам процес накладення штрафу виглядає так:

1. Спочатку ТЦК повинен належним чином повідомити військовозобов'язаного про місце та час розгляду справи.

2. Потім проходить сам розгляд справи за присутності військовзобов’язаного. Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

3. Після розгляду справи, керівник ТЦК виносить постанову, яка повинна містити:

• найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
• дату розгляду справи;
• відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
• опис обставин, установлених під час розгляду справи;
• зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
• прийняте у справі рішення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, особисте вручення повідомлення. При цьому, надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

ОТЖЕ, якщо ВАС не повідомлять про час та місце розгляд справи та винесуть постанову про накладення штрафу - ТЦК порушить ВАШІ права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таке рішення ТЦК може бути оскаржене у судовому порядку.

3. Якщо не сплатив - буде примусове стягнення чи ні? Я за кордоном. Рахунки закриті. Все що є це едина квартира, де прописана малолітня дитина. Чи можуть щось зробити з квартирою?

Теоретично, якщо Ви порушили законодавство про мобілізацію, Вас притягнули до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, Ви цей штраф не сплатили, а ТЦК звернулись до виконавчої служби щоб арештувати Ваші рахунки чи майно. Проте, якщо штраф виписали незаконно - Ви його можете оскаржити.

Крім того, якщо сума штрафу буде меншою за 20 мінімальних зарплат (160 тис грн) - звернення стягнення на єдине житло не здійснюється (частина 7 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження)

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ВІТАЮ ВАС, Олександре!

Ну згідно закону - це нонсенс. В Україні в пристойні часи діяв загально цивілізаційний юридичний принцип "non bis in idem" закріплено в ч. 1 ст. 61 Конституції України: "Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення".

По факту ж, оскільки на думку експертів Ради Європи, Венеційської комісії та ЄС - більшість громадян України позбавлені права на доступ до правосуддя в Україні - через адвокатську монополію, некомпетентних суддів, яких привели численні псевдореформи, а по факту намагання завести в суди своїх лояльних людей, часто не дивлячись на кваліфікацію та моральні якості, хабарництво, що буйним цвітом цвіте... то маю сумнів, що громадяни в середині України будуть застраховані від сваволі ТЦК та довільного тлумачення положень законодавства щодо штрафів.

Не згідні з штрафами?! - Йдіть до адміністративного суду. А у судді зарплата 2 - 3 мільйони гривень і не дуже хочеться таке місце втрачати, навіть допускаючи, що суддя не отримує неправомірну вигоду (в народі прозвану - хабарі).

Зі старту Ви витратите на судовий збір - 0.2 прожиткових мінімуми (605.60 грн.)

Так, згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

В той же час, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої чинне законодавство (Закон № 3674-VI) містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ще до цього оплатите кілька тисяч адвокату або юристу.

А потім у суді зустрінете суддю, у якого син, брат або чоловік дочки - військовозобов"язаний і йому пояснять, що можна ж у чесність грати з обох боків. Поки ТЦК родичів суддів не баче, а можна ж і побачити, можна і теж штрафи виписати, майно арештувати. А у суддівських родичів майна набагато більше - ніж у Вас.

От сидить суддя після таких речей і думає, а чи потрібен мені отой рядовий громадянин України, щоб я набував проблеми через нього з військовою владою, правоохоронцями та таке інше. Краще буду собі патріотом показним, поставлю Конституцію на паузу... від рішень Європейського Суду з прав людини Україна на час війни вже відмовилась, тому ЄСПЛ не указ... та й хто до того ЄСПЛ піде потім скаржитись. - Правильно. Одиниці.

І при цьому геть не факт, що кожен наступний суддя буде більш лояльним і навіть якщо 1 раз пощастить, наступні судді будуть такої ж думки про наступні штрафи.

Єдине на що можна мати надію, що у ТЦК закінчиться папір або світло, складаючи мільйони постанов для виконання.

Або юристів намобілізованих на існуючі штатні одиниці не вистачить, а нові штатні одиниці не дадуть.

В іншому все дуже прикро.

По закону за одне й те саме порушення притягати двічі не можна. Але далі буде йти багалія юриста "захисту" і юриста ТЦК, який буде пояснювати, що це не те саме порушення, а інше.

Тут вже як судді будуть тлумачити.

Адже дійсно зі статей прибрали кваліфікацію ПОВТОРНОСТІ.

Оскільки ухилення від оновлення даних це фактично триваюче правопорушення, то у правовій державі притягати двічі за те саме не можна було б.

До прийняття перехідних положень щодо оновлення даних протягмо 60-днів, порядні судді Західної України виходили з такого:

Обов`язок звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, був впроваджений з прийняттям вищевказаних «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме 05.01.2023, та до прийняття останньої у позивача, як військовозобов`язаного не існував.

Відтак, суд вважає, що позивачем не порушено вимог 10 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервісті»), оскільки з моменту вступу в законну силу вищевказаних Правил, п`ятирічний строк протягом якого позивач зобов`язаний здійснити звірку власних персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, не минув.

Саме тому ВРУ і погодила вигаданий МОУ строк оновлення даних, бо суди відмовляли притягати до відповідальності за порушенння 5-річного строку.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду пояснив, як варто застосовувати положення про заборону саме «подвійного» притягнення до відповідальності відповідно до ст. 61 Конституції України.

Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги позивачки з таких підстав.

Суд не погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки оскаржувану постанову було прийнято 03.01.2020, тобто швидше ніж суд ухвалив рішення у справі № 342/1519/19, то повторним притягненням до одного виду відповідальності за те саме правопорушення можна вважати ухвалення постанови від 16.01.2020.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Цією конституційною нормою встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності. Застосування зазначеного конституційного положення не залежить від того, за яким рішенням особу було притягнуто до відповідальності раніше.

Підхід, застосований судами першої та апеляційної інстанції, в контексті обставин цієї справи призвів до того, що позивачку фактично притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за одне й те саме порушення двічі.

Прогнозую, що у таких делікатних питаннях як мобілізація та винищення генофонду Української нації, суди будуть на боці держави і приймуть рішення, що 100-разове притягнення до штрафів - "це інше" і не є двічі притягненням до відповідальності.

Хоча можливо я і помиляюся.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)