Отримання бронювання для власника стартапу

Доброго дня. Цей критерій розкривають обласні державні адміністрації. Для прикладу надаю критерії для надання цього статусу від Одеської ОВА. https://oda.od.gov.ua/zatverdzheno-kryteriyi-za-ya...Якщо йти на бронювання як підприємство, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, тоді треба дотримання трьох критеріїв. Ви можете розглянути ще критерій 6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством. Також наразі Постанова КМУ № 76 про бронювання може бути змінена, зокрема планують переглядати критерії.

ВІТАЮ ВАС, Demiurge Vagabund!

Буду казати відверто як є.

До юридичної тематики питання бронювання має відношення доволі умовне.

Дійсно міністерства мають право бронювати та визнавати критично важливими окремі галузі та підприємства. Як може чули визнали навіть циркові установи критично важливими.

Вам треба шукати кінці в Міністерстві цифрової транформації або Міністерстві економіки.

Перші бронюють в основному своїх. Другі діють по фактору корупційного вирішення питання.

Чесно отримати бронювання для мікро-підприємства майже нульові.

Якщо маєте дохід та гроші, Вам простіше пересидіти цю вакханалію та заплатити штраф у разі, якщо про Вас згадають щодо неоновлення даних.

В лютому міністр Федоров давав коментар щодо бронювання в сфері ІТ.

Скількох айтівців удалося забронювати і скільки з них уже на повторному бронюванні? Чи є в планах на 2024 рік збільшити квоту для бронювання в ІТ-компаніях?

Міністерство визнало 280 ІТ-компаній критично важливими для функціонування економіки (дані на 9 січня 2024 року).

Станом на 29 січня в Україні заброньовано 3498 ІТ-спеціалістів через Мінцифри, з них близько 1500 фахівців мають повторне бронювання. На фінішній прямій бронювання перебуває 620 айтівців (це оновлені цифри, які нам надали представники проєктного офісу Дія City, — ред.)

Питання збільшення квоти на бронювання в ІТ-компаніях наразі не розглядаємо.

— Чи є в планах запуск проєкту «єБронювання»? Раніше повідомляли, що за реалізацію технічної частини відповідає Мінцифри. Чи все готово з вашого боку? За впровадження «єБронювання» відповідає Мінекономіки. Якщо буде передбачено реалізацію проєкту через портал «Дія», Мінцифри долучиться в межах своїх повноважень.

Тобто просування по єБронюванню - НУЛЬОВЕ. Чому? - Бо знову-таки це фактор корупційних заробітків за вирішення питання.

Можливо Вас зацікавлять матеріали про досвід бронювання інших:

https://dou.ua/lenta/articles/reservation-it-speci...

18 Травня 2024 року. IT-фахівців в Україні у 2024 році можуть забронювати, якщо вони працюють у критично важливих для економіки компаніях.

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20240518-bronyuvan...

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров переконаний: спеціалісти технологічних та інноваційних бізнесів, що є важливими для економіки підприємствами, мають бути заброньованими, щоб компанії продовжували наповнювати бюджет нашої країни.

Наразі в Україні, наголошує Михайло Федоров, 700 тис. заброньованих людей, і лише 4 тис. – це представники IT-компаній.

Натомість частка ІТ у ВВП країни становить майже 5%.

– Торік від ІТ-галузі до держбюджету надійшло 20,8 млрд грн податків. Це на 3,1 млрд грн більше, ніж у 2022 році. Тобто один ІТ-спеціаліст, який працює, створює та зберігає майже три робочі місця в економіці, – пояснює важливість бронювання IT-фахівців Михайло Федоров.

Станом на сьогодні в IT-галузі працює понад 300 тис. співробітників, заброньовано серед них – лише 1,5%.

Необхідною умовою для бронювання є наявність статусу критично важливого підприємства для економіки.

Отримати його можуть ті підприємства, які відповідають щонайменше трьом критеріям із переліку, затвердженого постановою Кабміну №76 27 січня 2023 року:

• середня зарплата на підприємстві не менша, ніж середня зарплата в регіоні за IV квартал 2021 року;
• відсутність заборгованості з ЄСВ;
• понад €1,5 млн податків, сплачених до державного та місцевого бюджету протягом року, окрім митних платежів;
• понад €32 млн надходжень за останній рік, не враховуючи кредити та позики;
• статус резидента Дія.City;
• важливість для національної економіки (так званий галузевий критерій).

Критеріями для ІТ-компаній, наприклад, є:

• належність до IT-індустрії;
• розмір середньої зарплати працівників за останній квартал не менш, ніж еквівалент €1 200 за курсом НБУ;
• середньооблікова кількість працівників за останній квартал не менше від дев’яти осіб.

Слід зауважити, що наразі Кабмін змінив правила бронювання IT-фахівців в Україні.

Це передбачено змінами до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженими постановою уряду №555 від 14 травня 2024 року.

ЗМІНИ, що вносяться до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану

1. У пункті 7:

1) абзац перший після слів “або до Мінстратегпрому” доповнити словами “, або Мінцифри (підприємства, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури)”;

2) абзац сьомий викласти в такій редакції: “Військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, та підприємств, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури, що визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері цифровізації, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.”;

3) абзац дев’ятий викласти в такій редакції: “До підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, та підприємств, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури, що визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері цифровізації, не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, зазначені в абзаці восьмому цього пункту.”;

4) абзац десятий після слів “або Мінстратегпром” доповнити словами “, або Мінцифри”.

2. У пункті 8:

1) абзац сьомий викласти в такій редакції: “Військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або постачання обладнання, надають послуги, проводять інші інженернотехнічні заходи, спрямовані на забезпечення безперебійного функціонування Об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України в особливий період, перелік яких затверджується Міненерго, підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення, та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, у тому числі когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання в особливий період, перелік яких затверджується Мінінфраструктури, а також працівники зазначених в абзаці другому цього пункту підприємств, установ і організацій підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.”;

2) доповнити пункт після абзацу восьмого новим абзацом такого змісту:

“Військовозобов’язані технічні працівники, включені наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств, що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж у період знеструмлень та здійснюють роботи з аварійного відновлення мереж електронних комунікацій на територіях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, які визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері цифровізації, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.”.

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий — одинадцятий вважати відповідно абзацами десятим — дванадцятим;

3) доповнити пункт після абзацу десятого новим абзацом такого змісту: “Технічні працівники, які підлягають бронюванню відповідно до абзацу дев’ятого цього пункту, не зараховуються до кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, визначеної в абзаці десятому цього пункту.”.

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий і дванадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим і тринадцятим;

4) абзац дванадцятий викласти в такій редакції:

“До підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та /або постачання обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на забезпечення безперебійного функціонування Об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України в особливий період, перелік яких затверджується Міненерго, підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, у тому числі когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання в особливий період, перелік яких затверджується Мінінфраструктури, та до підприємств, установ і організацій, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу та які задіяні у виробництві товарів, виконанні робіт і наданні послуг оборонного призначення з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин, а також до зазначених в абзаці другому цього пункту підприємств, установ і організацій не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, зазначені в абзаці десятому цього пункту.”.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Вітаю Вас!

Висловлюю свою повагу за справу, яку Ви втілюєте в суспільство, але з відстрочкою наразі буде складно, відверто кажучи.

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76

ПОРЯДОК ТА КРИТЕРІЇ визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період

2. Визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється за такими критеріями:

1) загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 20, ст. 555);

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;

5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;

7) підприємство є резидентом Дія Сіті.

3. Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, крім підприємств, зазначених в абзацах другому - п’ятому цього пункту, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку.

5. З метою визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період таке підприємство у разі відповідності критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, звертається до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано. До звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або

квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або

квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або

поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

6. Орган, зазначений у пункті 5 цього Порядку, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня його отримання розглянути його на відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:

про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку.

Рішення про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період повинне містити інформацію про ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ; податковий номер платника податків; повне та скорочене найменування підприємства; критерії, яким відповідає підприємство.

Рішення про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, повинне містити інформацію про відмову у визначенні підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з обґрунтуванням невідповідності критеріям.

...

Вище коротко я зазначив основні моменти щодо оформлення бронювання для юридичної особи, вони доволі складні. На мою суб'єктивну точку зору, Ви зможете вийти на такий рівень в перспективі +-1 року, але відстрочки Ви потребуєте вже зараз. Можливо згодом буде запущено економічне бронювання для ФОПів, але на даний момент це поки що чутки.

Аналізувати статтю 23 Закону України "Про МПтаМ" на предмет відстрочок від мобілізації?

Доброго дня!

Критерії щодо "підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади визначаються центральними органами влади чи ОВА. Тому цілком імовірно, що виконання лише одного критерію не надасть Вам право вважатись таким підприємством, що має значення для галузі національної економіки. Чи є серед цього переліку ще якісь критерії, які теоретично Ви мали б змогу втілити в життя?

Мінекономіки наказом від 17.02.2023 р. № 952 затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки (набрав чинності з 14.03.2023 р.).

Всього цих критеріїв 8. Підприємства, установи, організації визначаються такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

1) здійснення підтримки та супроводження інвестиційних проєктів відповідно до рішення КМУ або Мінекономіки;

2) здійснення відповідно до законів реалізації державної політики, за формування якої відповідає Мінекономіки;

3) отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів,

4) виконання робіт та надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів (угод, меморандумів, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців;

5) перебування у сфері управління Мінекономіки та виконання держзамовлень;

6) середня зарплата працівників підприємства, установи, організації, що здійснює діяльність у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки, складає не нижче середньої зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 1,5;

7) провадження діяльності на території трьох і більше областей України у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки;

8) провадження виду виробництва або надання послуг, яке забезпечує потреби інших підприємств, установ, організацій в матеріально-технічних ресурсах, сировині і матеріалах, комплектувальних виробах, відсутність яких призведе до повної зупинки виробництва продукції або надання послуг, у сфері, формування та/або реалізацію політику якої забезпечує Мінекономіки.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

На жаль, Вам буде складно визнати себе критично важливим підприємством.

Як Ви правильно визначили Вам підійдуть такі критерії для визначення підприємства критично важливим:

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;

5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;

7) підприємство є резидентом Дія Сіті.

Для пункту 4 Вам потрібно із запитом звернутися до органів виконавчої влади Вашого міста, держадміністрації та отримати критерії за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для задоволення потреб територіальної громади.

І вже від них потрібно відштовхуватись.

Якщо Ви підпадаєте хоч під один із Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки, можна спробувати працювати і в цьому напрямку.

На даний час, щоб Вас не мобілізували Ви повинні мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня.

Знайдіть собі підставу для відстрочки передбаченою ст. 23 Про мобілізацію або влаштуйтеся на роботу до підприємства, яке має можливість забронювати співробітника.

А паралельно займіться створенням ТОВ.

Постанова кабінету міністрів ще десять раз зміниться, як і критерії (суб'єкти) що в ній зазначені щодо бронювання.

Все інше це здогадки.

Допустимо, я знайду університет, який прийме мене без актуальної відмітки у військовому квитку. Чи можуть вони технічно мене зачислити, і після цього я вже піду відмітитись до ТЦК? Можлив можна написати розписку, що мол зарахуйте, а я піду і відмічусь?

Для вступу до закладу освіти обов'язковим є подання військово-облікового документу. Але загалом, вступити без належного ВОД - реально, якщо заклад освіти погодиться піти на це. Зокрема Міністерство освіти і науки не забороняє цього. Зокрема у листі від 13.07.2023 МОН зазначає, що:

"...Звертати увагу на вік вступників, які надають посвідчення про приписку до призовної дільниці. Вступники у віці старше 27 років на день початку вступної кампанії є військовозобов'язаними та повинні надавати військовий квиток або посвідчення військовозобов'язаного. Вступники 2007 року народження та вступники молодшого віку не повинні надавати військо-облікові документи.

У разі прийняття рішень про зарахування на навчання в умовах неможливості подання окремими вступниками військово-облікових документів з об'єктивних причин (наприклад, медична комісія направила вступника на додаткове обстеження тощо), оформлювати документальні зобов'язання вступників подати зазначені документи у стислі і конкретні терміни строком до двох місяців..."

Тому ВУЗ може піти Вам назустріч у цій ситуації. Тут треба співпрацювати тільки із закладом освіти.

З повагою!

Доброго дня, для отрмання броні вам треба, що ваше підприємство було віднесено до критичної інфраструктури.

КРИТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА УКРАЇНИ

Стаття 8. Віднесення об’єктів до критичної інфраструктури

1. Віднесення об’єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Віднесення банків, інших об’єктів, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, платіжних організацій, учасників платіжних систем, операторів послуг платіжної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Національним банком України.

Віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, що здійснюють діяльність на ринках послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, здійснюється в порядку, встановленому такими державними органами.

2. Віднесення об’єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.

3. До таких критеріїв належать:

1) виконання функцій із забезпечення життєво важливих національних інтересів;

2) існування викликів і загроз, що можуть виникати щодо об’єктів критичної інфраструктури;

3) ймовірність завдання значної шкоди нормальним умовам життєдіяльності населення;

4) уразливість таких об’єктів, тяжкість можливих негативних наслідків, внаслідок чого буде заподіяна значна шкода здоров’ю населення (визначається кількістю постраждалих, загиблих та осіб, які отримали значні травми, а також чисельністю евакуйованого населення); соціальній сфері (руйнація систем соціального захисту населення і надання соціальних послуг, втрата спроможності держави задовольнити критичні потреби суспільства); державному суверенітету (зниження обороноздатності, дискредитація іміджу країни, дестабілізація системи державного управління та унеможливлення виконання державою своїх функцій); економіці (вплив на внутрішній валовий продукт, розмір економічних втрат, як прямих, так і непрямих); природним ресурсам загальнодержавного та місцевого значення;

5) масштабність негативних наслідків для держави, які впливають на діяльність стратегічно важливих об’єктів для кількох секторів життєзабезпечення чи призводять до втрати унікальних національно значущих активів, систем і ресурсів, матимуть тривалі наслідки для держави і позначаться на діяльності ряду інших секторів;

6) тривалість ліквідації таких наслідків та дія подальшого негативного впливу на інші сектори держави;

7) вплив на функціонування суміжних секторів критичної інфраструктури.

4. Об’єкти критичної інфраструктури, що не можуть належати:

фізичним і юридичним особам - громадянам та/або резидентам держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених FAТF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичним особам, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам, протягом року підлягають відчуженню.

Стаття 9. Сектори критичної інфраструктури

1. Для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.

2. Для секторів критичної інфраструктури визначаються особливості реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури. Формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах здійснюють секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури.

Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають та ведуть секторальні переліки об’єктів критичної інфраструктури.

3. Перелік секторів критичної інфраструктури та суб’єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури (далі - Перелік), визначається Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності внесення змін до Переліку Кабінет Міністрів України переглядає та змінює його виходячи з критеріїв критичності, визначених цим Законом.

4. До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема:

1) урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;

2) енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);

3) водопостачання та водовідведення;

4) продовольче забезпечення;

5) охорона здоров’я;

6) фармацевтична промисловість;

7) виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій;

8) інформаційні послуги;

9) електронні комунікації;

10) фінансові послуги;

11) транспортне забезпечення;

12) оборона, державна безпека;

13) правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою;

14) цивільний захист населення та територій, служби порятунку;

15) космічна діяльність, космічні технології та послуги;

16) хімічна промисловість;

17) дослідницька діяльність.

Стаття 10. Категоризація об’єктів критичної інфраструктури

1. Для визначення рівня вимог щодо забезпечення захисту об’єктів критичної інфраструктури відповідно до рівня їх важливості для забезпечення окремих життєво важливих функцій у межах секторів критичної інфраструктури здійснюється категоризація об’єктів критичної інфраструктури відповідно до категорій критичності, визначених цим Законом.

2. Установлюються такі категорії критичності об’єктів критичної інфраструктури:

1) I категорія критичності - особливо важливі об’єкти, які мають загальнодержавне значення, значний вплив на інші об’єкти критичної інфраструктури та порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації державного значення;

2) II категорія критичності - життєво важливі об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації регіонального значення;

3) III категорія критичності - важливі об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації місцевого значення;

4) IV категорія критичності - необхідні об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації локального значення.

3. Категоризація об’єктів критичної інфраструктури здійснюється секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури відповідно до секторальної специфіки та вимог секторального законодавства.

4. Секторальні органи разом з операторами критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а в банківській та фінансовій системах - Національним банком України, у сферах, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, - такими державними органами.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#n79