оновлення даних за кордоном

Вітаю!

1.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 11 квітня 2024 року № 3633-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

• у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП , або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності);
• у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Реєстрація у «Резерв+» є добровільною. А отже, нести відповідальність (як кримінальну так і адміністративну) за відсутність цього додатку особа не буде. Вона може оновити свої персональні дані (оскільки перебуває за кордоном) шляхом надіслання повідомлення на електронну адресу ТЦК та СП.

Після оновлення даних, військовозобов’язані можуть отримати повістки.

Щодо тих, хто проживає за кордоном та оновив дані електронною поштою, виклику до ТЦКПС ще алгоритму немає. Чи будуть їх викликати до ТЦК та СП, невідомо. Логічно, що якщо Ви вкажете іноземну реєстрацію, туди надсилати повістки точно не будуть та за Постановою №560 такого порядку не передбачено. Електронною поштою також не передбачено надіслання повісток.

ПІСЛЯ ОНОВЛЕННЯ ДАНИХ, ПІДСТАВ ПРИТЯГУВАТИ ВАС ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕ БУДЕ.

2.

Реєстрація у «Резерв+» є добровільною.

ВКАЗУЙТЕ РЕАЛЬНУ АДРЕСУ ЗА КОРДОНОМ.

АЛГОРИТМУ НАДАННЯ ПОВІСТОК ЗА КОРДОН НЕ ІСНУЄ.

3 - 4.

В українському податковому законодавстві поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу податкового резидента визначено пп. 14.1.213 ПКУ.

При цьому нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ПКУ).

Разом з тим відповідно до п. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, перебування за межами території України та отримання тимчасового захисту в цих країнах НЕ є єдиною підставою для визначення такої особи нерезидентом або резидентом України.

Відповідно до пп. 14.1.213 ПКУ перебування в інших країнах світу понад 183 дні не є достатньою підставою для визначення резидентського статусу, оскільки, якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні (абзац п’ятий пп. 14.1.213 ПКУ).

Крім того, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України в порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Громадяни України, які знаходяться в інших країнах понад 183 дні, можуть одночасно мати статус податкового резидента України та країни перебування, що підтвердила ДПС.

Українці, які отримали тимчасовий захист в інших країнах світу та перебувають в цих країнах понад 183 дні, при дотриманні умов, визначених пп. 14.1.213 ПКУ, залишаються резидентами України.

Разом з тим локальне податкове законодавство іншої країни може визнати українців резидентами країни перебування.

Міжнародні двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування передбачають правила розподілу прав оподаткування певних видів доходів між країною – резиденцією платника податків та країною перебування.

Якщо обидві країни вважають особу своїм податковим резидентом згідно з локальним законодавством, а сама особа вважає, що це не відповідає положенням міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, вона може подати заяву про розгляд своєї справи до компетентного органу України або іншої країни, яка буде вирішуватись за процедурою взаємного узгодження.

Відповідно до міжнародного договору буде проведено відповідний тест (на визначення центру життєвих інтересів), за підсумками якого компетентні органи двох країн повинні прийняти рішення, податковим резидентом якої з двох країн буде вважатися зазначена особа.

При цьому кожен окремий випадок буде розглядатися компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

Винагороди, що одержуються українцями у зв’язку з роботою за наймом у Румунії, оподатковуються лише в Румунії.

Винагорода, що одержується резидентом України у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Румунії, оподатковується тільки в Україні, якщо:

а) одержувач перебуває в Румунії протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду (кількість днів зазначена включаючи день приїзду та від’їзду протягом періоду або періодів податкового року. Тобто зокрема, якщо особа та її родина залишаються резидентами України і перебувають у Румунії протягом періоду не більше 183 днів за рік, то вони підлягатимуть оподаткуванню в Україні; але якщо вони перебувають у Румунії протягом більшого проміжку часу, то їх дохід оподатковуватиметься у Румунії).

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом Румунії (Якщо наймачем працівика-резидента України або членів його родини є компанія, яка не належить до резидентів Румунії, то оподаткування доходів здійснюватиметься тільки в Україні; водночас якщо компанія – резидент Румунії, то податки сплачуватимуться у Румунії).

Фізичні особи-резиденти із своїх іноземних доходів сплачують: податок на доходи фізичних осіб (ставка 18%) та військовий збір (1,5 %).

Отримання заробітної плати за кордоном не передбачає необхідності сплати особою ЄСВ. Однак, зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном, можливе за умови сплати особою відповідних соціальних внесків, тому можливо добровільно сплатити єдиний внесок на підставі укладеного з податковим органом договору.

Конвенція між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу

( Конвенцію ратифіковано Законом N 586/97-ВР ( 586/97-ВР ) від 21.10.97 )

5. ПО ПАСПОРТУ ІНШОЇ КРАЇНИ ВИ МОЖЕТЕ В'ЇХАТИ В УКРАЇНУ, АЛЕ ЯКЩО БУДЕ ВСТАНОВЛЕНО, ЩО ВИ ТАКОЖ ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ, ТО ВИ БУДЕТЕ МАТИ ВСІ ОБОВ'ЯЗКИ, ЯК ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ ТА БУДЕТЕ ПРИТЯГНУТІ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В РАЗІ, ЯКЩО НА ТО БУДУТЬ ПІДСТАВИ.

6.

Звернутися із заявою про вихід із громадянства України можуть особи, що набули або збираються набути громадянство іншої держави.

Консульська послуга з подання заяви про вихід із громадянства, за загальним правилом, має бути доступна всім громадянам України, що стоять на консульському обліку та набули або збираються набути громадянство іншої держави. Проте, на цей час надання будь-яких консульських послуг для громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років обмежено.

Перед наданням будь-якої консульської послуги будуть перевіряти дійсність військово-облікових документів. Порядку такої перевірки та наслідків предʼявлення недійсних військово-облікових документів наразі немає. Очікуємо постанови Кабінету Міністрів України, що має врегулювати це питання.

Така ситуація є юридичним нонсенсом, адже на вихід із громадянства подаються особи, які:

• знялися з військового обліку в Україні;
• отримали або збираються отримати громадянство іншої країни.

Тобто, своїм виходом із громадянства вони хочуть припинити будь-який правовий зв’язок з Україною, тобто припинити дію своїх прав та обов’язків громадянина України (у тому числі й військового обов’язку).

Відкритих свіжих даних статистики наразі немає. Станом на 4 липня 2023 року за період з 03 жовтня 2021 року до 04 липня 2023 року до МЗС від закордонних дипломатичних установ України надійшло 1951 клопотання про вихід з громадянства України.

Рішення про припинення громадянства, в тому числі затвердження виходу з громадянства, приймається Президентом України. Останній указ щодо виходу з громадянства був підписаний 2 жовтня 2021 року щодо 1087 осіб. Тобто особи, що подалися після 2 жовтня 2021 року, досі чекають прийняття Президентом України рішення про затвердження їх виходу із громадянства.

З ПРИВОДУ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ:

Постановка на військовий облік через консульство України стосується ВИКЛЮЧНО громадян України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців.

Така категорія громадян протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. (до 16 червня 2024 р.) № 563 зобов'язана встати на військовий облік одним із таких шляхів:

• прибуття особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК);
• подання через консульство України заяви про взяття на військовий облік, яка має бути адресована ТЦК, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку.

ххх

Для виходу з громадянства особа має подати до консульства, де вона стоїть на обліку, наступні документи:

• заява про вихід з громадянства України у двох примірниках;
• дві фотокартки 35 x 45 мм;
• копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне проживання за кордон.

Одним із таких документів може бути:

1. документ, який свідчить, що заявник набув громадянства іншої держави (держав);
2. документ, виданий уповноваженим органом іншої держави, про те, що громадянин України набуде громадянства іншої держави, якщо вийде з громадянства України.

Рішення про затвердження виходу із громадянства приймає Президент України у формі указу.

Ніяких часових обмежень щодо прийняття/неприйняття такого рішення не існує. Як і не існує ніяких правових важелів впливу на прийняття такого рішення.

ДОБРОГО ВЕЧОРА, ВОЛОДИМИРЕ!

В принципі можете оновити дані, якщо хочете через Резерв+, при цьому рекомендую вказувати лише № телефона (бажано місцевий іноземний) та адресу фактичного проживання за межами України (можна не свою, всеодно ніхто слати повістки за кордон не буде, бо держава збанкрутує з такими поштовими витратами).

Це Вас ні до чого не зобов"язує. Якщо захочать "додовбатися" до Вас чи оштрафувати - вони це зроблять.

Також, рекомендував би батькам (якщо така людина не є співвласником будинку / квартири) сходити у місцевий Центр надання адмін.послуг (ЦНАП) та зняти таку особу з реєстрації місця проживання. Щоб ТЦК петинції не слали і не вважали їх врученими.

Доступу до баз міграційної у ТЦК все ж немає, тому підставу зняття з обліку вони перевірити не зможуть.

Якщо Ви навчалися, то однозначно дані про Вас є у ТЦК, тож у Вашому варіанті - не оновлювати, щоб не дізналися про Вас - не варіант скоріш за все.

Депортацію чи екстрадицію громадян з ЄС ніхто робити не буде. В найгіршому варіанті, якого певен не буде, у Вас Угорщина під боком. Політичні тенденції в ЄС однозначні, як бачите. Особливо під час головування в ЄС Угорщини наступні пів року. А потім вибори в США пройдуть і буде відома концепція миру по Україні.

Крім того, переконаний, що при обранні будь-якого з варіантів - по поверненню в Україну жодних проблем у Вас не буде. Бо повернетесь Ви в Україну після завершення воєнного стану і це вже буде зовсім інша Україна.

І ще. У будь-якому з варіантів рахунок ФОП блокуватися по закону не може, адже це рахунок підприємницький, а не фізичної особи. По такій же логіці можна блокувати рахунок фірми за те, що у директора фірми заборгованість по штрафам чи аліментам. Звісно у різних банків різні інструменти роботи, але у адекватних банків блокування рахунку не має бути. Але, доведеться можливо якщо що вирішувати питання з виведенням коштів з рахунків ФОП не на Вашу картку фізичної особи (це за умови штрафу і блокування рахунку виконавчою).

На моє переконання усі ці розповіді про блокування рахунків - казочки віденського лісу, лякалки, щоб люди побільше свої дані зі страху надали, для подальшого персоналізованого тиску "колекторів" з ТЦК на кожну людину і родичів.

В Україні орієнтовно 4.5 мільйони військовозобов"язаних (це лише тих, кого можна мобілізувати). Дані оновили менше 50 % - біля 2 мільйонів станом на зараз (усіх, в тому числі жінок та таких, як Ви - віком до 25 років).

Як Ви собі уявляєте притягнення до відповідальності за неоновлення даних більше 2 мільйонів громадян?

Я виходжу з таких підрахунків. В Україні близько 520 РТЦК та СП, їх міських та колишніх районних відділів. У ТЦК передбачено як правило 1 штатну посаду юриста. Цей юрист займається розглядом заяв на відстрочки, оформленням документів та переписок з ТЦК, представництвом в судах, оформленням протоколів та постанов про штрафи за ст.ст. 210, 210-1, 211 КУпАП.

Як думаєте, як швидко буде складено щонайменше 4000 протоколів та постанов на штрафи в умовному РТЦК та СП? А як швидко це обробе виконавча служба, завалена виконавчими провадженнями по аліментам, боргам банків і т.д.?

При цьому неналежно оформлені протоколи і постанови є підставою для їх скасування в суді.

А ще ж можливий варіант, що Верховна Рада продовжить строк оновлення даних на 90 днів.

Проте не переконаний, що вже встигнуть і призидент, який з 20х чисел травня приїздить в Україну лише в гості, встигне підписати продовження строку оновлення даних.

В будь-якому разі, оскільки особі немає 25 років, така особа не буде в пріоритеті у ТЦК та СП, адже мобілізувати таку особу всеодно не можна.

Слід розуміти, що ТЦК - це не статистична організація, яка займається обробкою даних і не нова відреформована патрульна поліція, яка займається поповненням бюджету МВС шляхом виписування безпідставних штрафів та фальсифікації доказів по справам... головне завдання ТЦК - мобілізація в армію. Тож люди, яких за будь-яких умов неможливо мобілізувати - їх майже не цікавлять.

Хай щастить!

З повагою, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня, Дмитро!

1. Чи потрібно йому оновлювати дані, якщо він перебуває закордоном? Якщо так, то яким чином потрібно це робити на дистанції?

Так, хлопцю потрібно оновити дані до 16.07.2024 року, оскільки він перебуває на обліку в ТЦК.

Відповідно до Закону України 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності з 18 травня цього року:

II. Прикінцеві та перехідні положення

2. Установити, що:

1) під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX:

громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності);

Які наслідки можливі якщо не оновлювати дані?

Можливий штраф за порушення правил військового обліку за статтею 210 КУпАП. Сума штрафу становить від 17000 грн до 25500 грн.

Якщо не поновлювати дані, чи можливі блокування рахунків в Україні, і також закордоном?

Якщо не сплатити штраф, то можливо блокування рахунків лише у банківських установах на території України.

2. Чи потрібно реєструватись в системі Резерв+, Оберіг чи інших?

Оскільки хлопець знаходиться за кордоном, то має три варіанти оновлення даних: Резерв+, електрона пошта, телефон. Як на мене два останніх варіанти не дієві, оскільки потім буде складно довести, що Ви оновили дані.

Чи потрібно вказувати дійсну адресу проживання закордоном?

Якщо говорити в юридичній площині, то так, Ви повинні вказати дійсну адресу проживання за кордоном.

Які правові наслідки при вказанні невірної адреси?

Як такових наслідків немає. Проте, гіпотетично можливо, що це також можно віднести до порушення правил військового обліку, оскільки Ви надали недостовірну інформацію.

3. Уникнення подвійного оподаткування. Чи потрібно подавати декларації і платити податки в Румунії (або в інших країнах), якщо податки платяться в Україну?

Зазначене питання регулює Конвенція між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу від 29.03.1996 року, ратифікована Україною 21.10.1997 року (далі – Конвенція від 29.03.1996 року).

Податками на доход і на капітал вважаються, зокрема, податки на доходи від відчуження рухомого або нерухомого майна, а також податки на заробітну плату.

Відповідно до ст. 4 Конвенції від 29.03.1996 року термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця проживання, постійного місця перебування, місця реєстрації, місцезнаходження керівного органу або будь-якого іншого подібного критерію.

Тобто за загальним правилом резидентство визначається місцем проживання особи.

Якщо фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається таким чином:

а) вона вважається резидентом Договірної Держави, де вона має в своєму розпорядженні постійне житло; якщо вона має у своєму розпорядженні постійне житло в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, в якій вона має більш тісні особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів);

Наприклад, якщо моряк та члени його родини постійно проживатимуть на території Румунії та отримають у цій країні постійне житло, останні вважатимуться резидентами Румунії. У разі наявності постійного житла як в Україні, так і у Румунії, резиденство визначатиметься особистими та економічними зв’язками з державою (враховуючи Лист ДФС України від 24.03.2016 року № 3053/Л/99-99-17-02-03-14, в подібному випадку розглядатимуться сімейні і соціальні зв’язки особи, її заняття, політична, культурна або інша діяльність, місце бізнесу, місце, з якого вона керує своєю власністю тощо. Якщо особа, що має житло в одній державі, влаштовує інше житло у другій державі, зберігаючи перше, то той факт, що вона зберігає перше у середовищі, де вона постійно проживала, працювала, де знаходиться її сім’я і власність, може разом з іншими елементами продемонструвати, що вона зберігає центр життєвих інтересів у першій державі (у цьому випадку країною резидентства залишиться Україна).

b) якщо неможливо визначити Договірну Державу, в якій особа має центр життєвих інтересів, або якщо особа не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, вона вважається резидентом Держави, де вона звичайно проживає;

Цей пункт є актуальним для тих випадків, коли особа не має постійного житла в Україні та ще не набула його у Румунії.

c) якщо особа звичайно проживає в обох Договірних Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, особа вважається резидентом Договірної Держави, національною особою (громадянином) якої вона є;

З огляду на положення ст. 15 Конвенції від 29.03.1996 року винагороди, що одержуються резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються лише в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється у другій Договірній Державі, одержана у зв’язку з цим винагорода може оподатковуватись у цій другій Державі.

Наприклад, якщо моряк та члени його родини продовжуватимуть залишатись резидентами України, то їх доходи зможуть оподатковуватись в Румунії тільки якщо вони працюють за наймом на території Румунії (на підприємствах у Румунії, під прапором Румунії тощо).

Незалежно від положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:

а) одержувач перебуває в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду;

Тобто зокрема, якщо моряк і його родина залишаються резидентами України і перебувають у Румунії протягом періоду не більше 183 днів за рік, то вони підлягатимуть оподаткуванню в Україні; але якщо вони перебувають у Румунії протягом більшого проміжку часу, то їх дохід оподатковуватиметься у Румунії.

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави;

Якщо наймачем моряка-резидента України або членів його родини є компанія, яка не належить до резидентів Румунії, то оподаткування доходів здійснюватиметься тільки в Україні; водночас якщо компанія – резидент Румунії, то податки сплачуватимуться у Румунії.

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі.

Незалежно від попередніх положень, винагорода, що одержується у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється на борту морського судна, що експлуатується в міжнародних перевезеннях, може оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є підприємство.

Тобто, наприклад, якщо моряк є резидентом України, то його дохід буде оподатковуватись у Румунії, якщо роботодавцем моряка/судновласником/ підприємством, яке експлуатує морське судно є підприємство–резидент Румунії.

https://mtwtu.org.ua/news/timcasovij-zahist-na-ter...

5. Якщо отримати додатково(до українського) ще й румунський (або інший) паспорт чи можливо у цьому разі повернутись і жити в Україні без проблем і щоб можна було виїхати закордон?

Маючи подвійне громадянство, на території України Ви залишаєтесь громадянином України з усіма витікаючими наслідками. Отже, виїзд та в'зд за паспортом іншої країни може закінчитись для Вас адмінистративною відповідальністю та неможливістю виїхати за межі України без підстав, зазначених у Правилах перетину кордону громадянами України.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text

6. (Запасний варіант) Які умови відмови від українського громадянства?

Вихід з громадянства України допускається за таких обставин:

Особа набула громадянства іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те , що громадянин України набуде її громадянства, якщо вийде з громадянства України. Громадянин України, який постійно проживає на території України або за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням.

Загальний строк розгляду клопотання про вихід з громадянства України не повинен перевищувати 1 рік. Зазначені строки не враховують термін, необхідний для надсилання матеріалів дипломатичною або командирською поштою.Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України (стаття 18 Закону України "Про громадянство України").

Після отримання повідомлення про припинення громадянства України закордонна дипломатична установа у тижневий строк повідомляє заявника про прийняте рішення Президента України, вилучає проїзні документи громадянина України та видає довідку про припинення громадянства України.

Загальний строк розгляду клопотання про вихід з громадянства України не повинен перевищувати 1 рік. Зазначені строки не враховують термін, необхідний для надсилання матеріалів дипломатичною або командирською поштою.

Чи можливо це робити закордоном?

Так, можливо.

Яка процедура, скільки триває, чи це можливо в цей час, чи взагалі потрібно це робити?

Ви не зможете відмовитись від громадянства України у воєнний час. Станом на зараз - це нереально.

Пункт 78 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень,затвердженого указом Президента України від 01 квітня 2016 року №215, визначає, які документи потрібно для відмови від громадянства України. Відповідно до нього громадянин України, який проживає в іноземній державі, подає в українське дипломатичне представництво такі документи:

1. заяву про вихід з громадянства України (у двох примірниках);
2. дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
3. копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне проживання за кордон або копію паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про виписку з території України. У разі якщо у заявника відсутній один із документів, що зазначені у цьому підпункті, або інший з документів, перелічених у статті 5 Закону, на підтвердження факту перебування у громадянстві України та факту постійного проживання за кордоном подаються відповідні довідки, що видані територіальним органом Державної міграційної служби України або дипломатичним представництвом чи консульською установою України;
4. один із наступних документів:

• документ, який свідчить, що заявник набув громадянство іншої держави (держав);
• документ, виданий уповноваженим органом іншої держави про те, що громадянин України набуде громадянство іншої держави, якщо вийде з громадянства України.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених статтею 18 Закону України "Про громадянство України" ,є дата видання відповідного указу Президента України.

Документи подаються в кількості, що відповідає кількості екземплярів клопотань.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

1. Чи потрібно йому оновлювати дані, якщо він перебуває закордоном? Якщо так, то яким чином потрібно це робити на дистанції? Які наслідки можливі якщо не оновлювати дані? Якщо не поновлювати дані, чи можливі блокування рахунків в Україні, і також закордоном?

Так, він повинен уточнити свої облікові дані, оскільки перебуває на військовому обліку.

Норми нового мобілізаційного Закону з приводу уточнення облікових даних передбачають наступне:

"...громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

...

у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності)..."

Таким чином, Закон надає можливість оновити дані особам, що перебувають за кордоном, в один із 3-х способів:

- через мобільний телефон ТЦК та СП.

- через електронну пошту.

- через електронний кабінет.

Якщо провести комплексний глибокий аналіз норм законопроєкту 10449 стає очевидним, що він не містить якихось безглуздних та неможливих до реалізації норм щодо повернення військовозобов'язаних чоловіків до України. Як Ви можете побачити, вони передбачають варіанти оновлення персональних даних, зокрема через офіційну електронну адресу, електронний кабінет і так далі. Тобто мова про обов'язкове повернення в Україні не йде і йти не може, це практично реалізувати неможливо. Це все, що Вам може бути цікаво. Як буде в майбутньому, спрогнозувати складно.

Якщо звернути увагу, навіть надається можливість актуалізації даних за допомогою офіційного номеру телефону, який зазначений на офіційному сайті ТЦК та СП. Цікаво, що влада вважає офіційними сайтами центрів комплектування? Мабуть, їх сторінки у ФБ, адже інших просто немає.

Щодо блокування рахунків, звідки Ви взяли інформацію, що буде блокування рахунків та стягнення майна? Блокування рахунків не передбачено чинним законодавством як міра можливого покарання для так званих "ухилянтів". Пояснюю, що може бути за законодавством, яке набирає чинності з 18 травня.

1. Адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. Наразі штраф 3400-5100 грн, але планується підняття штрафу до 17-25 тис грн. Це влада трактуватиме як порушення законодавства у сфері оборони, мобілізації і так далі.

2. ТЦК звертається до Нацполіції про Вашу доставку до них.

3. Нацполіція, якщо не може доставити, повідмоляє ТЦК про неможливість доставки.

4. Далі ТЦК направляє на Вашу адресу ВИМОГУ - це новий документ. Це та вимога, яка вважатиметься врученою, навіть якщо вона не буде вручена.

5. Якщо протягом 10 кал. днів з дня отримання вимоги Ви не зв'яляєтеся, ТЦК подає до суду позов про обмеження у праві керування ТЗ.

Ось коротко такий алгоритм дій. Загалом недолік для влади нового Закону в тому, що якщо людина тупо сидить вдома, за кордоном, її не так просто дістати. Штрафи - то таке питання. Особа не може бути притягнути до відповідальності двічі за одне і те ж правопорушення. Тому не оновили - понесли відповідальність і по суті все. Обмеження у праві керування ТЗ - це інше, але також не критичне, як на мою точку зору. Найгірший сценарій розвитку подій за новим законодавством - обмеження у праві керування ТЗ.

Щодо блокування рахунків, це можливо виключно в рамках виконавчого провадження, якщо особа не сплачує протягом певного часу штраф, але жодного відношення до мобілізаційного процесу це не має. Це виключно виконавче провадження та процес стягнення штрафу або іншої заборгованості. Не думаю, що при наявності штрафу Ви умисно не будете його сплачувати протягом довгого часу.

2. Чи потрібно реєструватись в системі Резерв+, Оберіг чи інших? Чи потрібно вказувати дійсну адресу проживання закордоном? Які правові наслідки при вказанні невірної адреси?

Закон надає три способи для уточнення даних: Резерв +, електронна пошта або телефон. Останній варіант (телефон) одразу можна відкидати, відповідно залишається Резевр або електронна пошта. Якщо уточнювати дані, я б вказував фактичне місце проживання за кордоном, аби ТЦК розуміло неможливість надсилання на ту адресу повісток. Тим більше, що виїхав хлопець на цілком законні підставі.

3. Уникнення подвійного оподаткування. Чи потрібно подавати декларації і платити податки в Румунії (або в інших країнах), якщо податки платяться в Україну? Якщо є дійсний тимчасовий захист в Румунії (Temporary Protection Status), чи захищає це від сплати податків?

Під доходами отриманими з джерел за межами України слід розуміти будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України (пп. 14.1.55 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – «ПК України»).

Об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст.163 ПК України).

Винагороди, що одержуються українцями у зв’язку з роботою за наймом у Румунії, оподатковуються лише в Румунії.

Винагорода, що одержується резидентом України у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Румунії, оподатковується тільки в Україні, якщо:

а) одержувач перебуває в Румунії протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду (кількість днів зазначена включаючи день приїзду та від’їзду протягом періоду або періодів податкового року. Тобто зокрема, якщо особа та її родина залишаються резидентами України і перебувають у Румунії протягом періоду не більше 183 днів за рік, то вони підлягатимуть оподаткуванню в Україні; але якщо вони перебувають у Румунії протягом більшого проміжку часу, то їх дохід оподатковуватиметься у Румунії).

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом Румунії (Якщо наймачем працівика-резидента України або членів його родини є компанія, яка не належить до резидентів Румунії, то оподаткування доходів здійснюватиметься тільки в Україні; водночас якщо компанія – резидент Румунії, то податки сплачуватимуться у Румунії).

Фізичні особи-резиденти із своїх іноземних доходів сплачують: податок на доходи фізичних осіб (ставка 18%) та військовий збір (1,5 %).

Отримання заробітної плати за кордоном не передбачає необхідності сплати особою ЄСВ. Однак, зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном, можливе за умови сплати особою відповідних соціальних внесків, тому можливо добровільно сплатити єдиний внесок на підставі укладеного з податковим органом договору.

Більш повна інформація щодо оподаткування: https://amurtel.ro/%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%...

4. Якщо, все таки, обовязково платити податки в Румунії - що буде якщо не робити цього протягом перших 183 днів? Чи можливе обновлення цього терміну 183 дня(Термін податкового нерезидента) шляхом подорожей в інші країни? Які правові наслідки по відношенню до нього від країни, в якій перебуває якщо продовжувати жити і сплачувати податки тільки в Україну.

Радив би щодо цього питання звертатися до юристів Румунії, які можуть більш предметно проконсультувати щодо нюансів податкового законодавства.

5. Якщо отримати додатково(до українського) ще й румунський (або інший) паспорт чи можливо у цьому разі повернутись і жити в Україні без проблем і щоб можна було виїхати закордон?

На жаль, але ні.

Згідно з Конституцією України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Частиною 1 статті 2 «Про громадянство України» передбачено принципи законодавства України про громадянство, зокрема принцип єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України

Стаття 2. Документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну

Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну, є:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

дипломатичний паспорт України;

службовий паспорт України;

посвідчення особи моряка;

посвідчення члена екіпажу;

посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

По суті, можна зазначити, що ВИЇЗД з території України громадян України за пред`явленням паспортів, виданих на ім`я громадян іноземної держави, є не зовсім правомірним та може тягти за собою адміністративну відповідальність за статтею 204-1 КУпАП.

Стаття 204-1. Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-8500 грн) або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

6. (Запасний варіант) Які умови відмови від українського громадянства? Чи можливо це робити закордоном? Яка процедура, скільки триває, чи це можливо в цей час, чи взагалі потрібно це робити?

На мою точку зору, отримати рішення Президента України про вихід з громадянства для осіб призовного віку 18-60 років в умовах воєнного стану - практично нездійсненна місія. Так, можливо певне коло осіб і отримують відповідні рішення, втім це контингент явно не з простого народу. Тому, враховуючи відсутність навіть теоретичної можливості, не впевнений, що варто займатися практичною стороною даного питання. Але з іншої боку - можливо все таки доречно буде розпочати даний процес, але не факт, що Президент підпише Указ.

Міністерство закордонних справ 17 травня 2024 року опублікували роз'яснення щодо правил надання консульських послуг з 18 травня.

"...

1. Як тепер відбуватиметься надання консульських послуг чоловікам призовного віку?

З 18 травня чоловіки віком 18-60 років, які тимчасово перебувають за кордоном, мають можливість подати заяви на отримання консульських послуг.

Згідно з новим законодавством, поряд із документами, які необхідні для отримання обраної консульської послуги, такі заявники мають також подати свій військово-обліковий документ у паперовому (ВОД) або електронному вигляді (е-ВОД).

При цьому слід звернути увагу, що паперовий документ можна буде подавати лише до початку роботи електронного кабінету призовника, в якому кожен зможе самостійно сформувати електронний документ.

1. Що таке паперовий військово-обліковий документ (ВОД)?

Паперовим військово-обліковим документом є посвідчення про приписку до призовної дільниці (видається призовникам) або військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобов’язаного (видається військовозобов’язаним).

Таким чином, призовникам потрібно мати посвідчення про приписку до призовної дільниці, а військовозобов’язаним і військовослужбовцям – військовий квиток або тимчасове посвідчення.

Паперові військово-облікові документи діятимуть лише до моменту запуску електронного кабінету призовника. Після його запуску діятимуть електронні військово-облікові документи, які кожен заявник зможе самостійно сформувати онлайн в електронному кабінеті.

1. Що таке електронний військово-обліковий документ (е-ВОД)?

Це електронний документ, який відображається у застосунку на смартфоні користувача та містить перевірені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Починаючи з 18 червня його можна буде сформувати самостійно після актуалізації власних даних в електронному кабінеті призовника

.

Для отримання консульської послуги електронний військово-обліковий документ має бути достовірним і актуальним, тобто сформованим не раніше, ніж за 3 дні до звернення до консульської установи. Якщо документ старіший за 3 дні, перед зверненням слід заново сформувати його в електронному кабінеті призовника.

Зісканувавши код зі смартфона заявника консул зможе у режимі реального часу отримати підтвердження актуальності військово-облікових даних заявника та можливості отримати консульську послугу.

1. Що робити, якщо електронний кабінет призовника ще не запрацював, але і паперового документа немає?

Громадянин України може скористатися тимчасовою альтернативною опцією: стати на тимчасовий консульський облік чи оновити свої дані консульського обліку, і тоді подати заяву на отримання консульської послуги, не маючи електронного чи паперового військово-облікового документа.

У такому разі не потрібно робити окремий запис в електронній черзі на подання документів для взяття на тимчасовий консульський облік або оновлення даних консульського обліку (такі документи подаються у рамках запису в електронну чергу на відповідну консульську послугу разом із пакетом необхідних для її отримання документів).

Перелік документів, необхідних для взяття на тимчасовий консульський облік або оновлення даних для перебування на ньому міститься у відповідному розділі на сайті закордонної дипломатичної установи, яка надає цю послугу для мешканців свого консульського округу.

У разі наявності дозволу на проживання в іноземній державі, громадянин має також додати копію такого дозволу до документів для взяття на облік.

Важливо уточнити, що загалом така процедура є тимчасовою і діятиме лише до моменту, коли в електронному кабінеті призовника з’явиться можливість самостійного формування електронного військово-облікового документа. З цього моменту прийняття на облік або оновлення даних консульського обліку вже не буде замінювати собою вимогу надання електронного військово-облікового документа.

1. Коли можна не подавати паперовий чи електронний військово-обліковий документ для отримання консульських послуг?

Паперовий чи електронний військово-обліковий документ для отримання консульських послуг можна не подавати у трьох випадках.

По-перше, якщо йдеться про оформлення посвідчення особи на повернення в Україну (т.зв. «білий паспорт»).

По-друге, коли консульська дія вчиняється в інтересах дитини, другий з батьків якої є іноземцем або особою без громадянства.

По-третє, якщо за консульською послугою звертається арештований або позбавлений волі заявник.

1. Що робити, якщо немає не лише паперового військово-облікового документа, а й закордонного паспорта?

Для взяття на тимчасовий консульський облік наявність закордонного паспорта обов'язкова. У такому разі громадянин має дочекатися 18 червня, коли, згідно з повідомленням Міністерства оборони, в електронному кабінеті призовника з’явиться можливість сформувати електронний військово-обліковий документ. Сформувавши такий документ, громадянин зможе звернутися з ним до консульської установи для оформлення закордонного паспорта.

Для громадян, які не мають закордонного паспорта, також залишається доступною можливість оформлення посвідчення особи на повернення в Україну (т.зв. «білий паспорт»)

На жаль, але знятися з місця реєстрації та військового обліку - також неможливо. При чому, з 18 травня виїзд за кордон не є підставою для цього.

З повагою!

Вітаю Вас, Володимире!

1. Чи потрібно йому оновлювати дані, якщо він перебуває закордоном? Якщо так, то яким чином потрібно це робити на дистанції? Які наслідки можливі якщо не оновлювати дані? Якщо не поновлювати дані, чи можливі блокування рахунків в Україні, і також закордоном?

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень закону ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набув чинності 18 травня) громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

У разі перебування за кордоном уточнити дані можна:

• шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або
• на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або
• через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності);

За неоновлення даних можливий штраф за статтею 210 КУпАП.

Проте, положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, якщо ТЦК отримає відповідну інформацію з податкої щодо Вашого ФОП, де зазначена вся необхідна інформація - Вас не можуть притягнути до відповідальності за неуточнення даних.

2. Чи потрібно реєструватись в системі Резерв+, Оберіг чи інших? Чи потрібно вказувати дійсну адресу проживання закордоном? Які правові наслідки при вказанні невірної адреси?

Реєструватись в Резерв+ не обов'язково. Уточнити дані можете через електронну пошту. Якщо вкажете невірну адресу - ніяких наслідків не буде. При необхідності Вам можуть прислати повістку на адресу зареєстрованого місця проживання в Україні. За неприбуття по повістці можлива адмінісративна відповідальність.

Проте, Ви повинні знати, що без виненесення постанови керівником ТЦК про притягнення до відповідальності - штраф сплачувати не потрібно. А притягнути Вас до адміністративної відповідальності буде досить складно, адже Ви знаходитесь за кордоном.

Сам процес накладення штрафу виглядає так:

1. Спочатку ТЦК повинен належним чином повідомити військовозобов'язаного про місце та час розгляду справи.

2. Потім проходить сам розгляд справи за присутності військовзобов’язаного. Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

3. Після розгляду справи, керівник ТЦК виносить постанову, яка повинна містити:

• найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
• дату розгляду справи;
• відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
• опис обставин, установлених під час розгляду справи;
• зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
• прийняте у справі рішення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, особисте вручення повідомлення. При цьому, надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

ОТЖЕ, якщо ВАС не повідомлять про час та місце розгляд справи та винесуть постанову про накладення штрафу - ТЦК порушить ВАШІ права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таке рішення ТЦК може бути оскаржене у судовому порядку.

3. Уникнення подвійного оподаткування. Чи потрібно подавати декларації і платити податки в Румунії (або в інших країнах), якщо податки платяться в Україну? Якщо є дійсний тимчасовий захист в Румунії (Temporary Protection Status), чи захищає це від сплати податків?

ФОП є податковим резидентом України (пп. 14.1.213 ПК). Відповідно, він має сплачувати в Україні податок із доходів, що отримує від своєї підприємницької діяльності.

Разом із тим, якщо фізособа мешкає в Румунії більше ніж 183 дні або має там, наприклад, офіс, через який провадить свою підприємницьку діяльність, то відповідно до законодавства Румунії її можуть вважати її податковим резидентом. За таких умов податкові органи Румунії також можуть зажадати сплачувати податки згідно із законодавством Румунії.

Якщо ФОП є платником єдиного податку в Україні, зарахувати сплату податків у Румунії в рахунок сплати єдиного податку в Україні на сьогодні практично неможливо.

Про те, чи можна єдиний податок, сплачений в Україні, зарахувати в рахунок податкових зобов’язань в Румунії, варто отримати консультацію від правників Румунії. Спробуйте отримати роз’яснення щодо того:

• чи вважають у Румунії, що на єдиний податок поширюється дія міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування;
• чи запроваджені в Румунії внутрішні правові механізми для такого зарахування.

4. Якщо, все таки, обовязково платити податки в Румунії - що буде якщо не робити цього протягом перших 183 днів? Чи можливе обновлення цього терміну 183 дня(Термін податкового нерезидента) шляхом подорожей в інші країни? Які правові наслідки по відношенню до нього від країни, в якій перебуває якщо продовжувати жити і сплачувати податки тільки в Україну.

ФОП обов'язково сплачує податки в Україні, адже він вважається її податковим резидентом. Щодо Румунії, то податкові органи даної країни можуть і не знати про Ваш статус та Ваші рахунки.

5. Якщо отримати додатково(до українського) ще й румунський (або інший) паспорт чи можливо у цьому разі повернутись і жити в Україні без проблем і щоб можна було виїхати закордон?

Згідно статті 2 ЗУ "Про громадянство" якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Тому отримавши паспорт Румунії Ви все рівно матимете обов'язки громадянина України щодо виконання військового обов'язку та правил перетинання державного кордону.

6. (Запасний варіант) Які умови відмови від українського громадянства? Чи можливо це робити закордоном? Яка процедура, скільки триває, чи це можливо в цей час, чи взагалі потрібно це робити?

Рішення про припинення особою громадянства України приймає Президент України.

Загальний строк розгляду Державною міграційною службою України, її територіальними органами та територіальними підрозділами заяв і подань з питань громадянства, рішення за якими приймає Президент України, не повинен перевищувати восьми місяців з дня їх надходження.

Загальний строк розгляду Комісією при Президентові України з питань громадянства заяв і подань про припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня їх надходження.

Отже, в реаліях сьогодення процес виходу із громадянства може зайняти роки. На жаль, після подачі всіх документів Ви можете зіштовхнутися з такою ситуацією, що Президент просто не видасть Указ про припинення громадянства і оскаржити це Ви не зможете.

Процедура виходу із громадянства України прописана у Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, що затверджений Указом Президента України № 215 від 27.03.2001 року.

Згідно пункту 78. Для виходу з громадянства України громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном (частина перша статті 18 Закону), подає такі документи:

а) заяву про вихід з громадянства України (в двох примірниках);

б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);

в) копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне проживання за кордон або копію паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про виписку з території України. У разі якщо у заявника відсутній один із документів, що зазначені у цьому підпункті, або інший з документів, перелічених у статті 5 Закону, на підтвердження факту перебування у громадянстві України та факту постійного проживання за кордоном подаються відповідні довідки, що видані територіальним органом Державної міграційної служби України або дипломатичним представництвом чи консульською установою України;

г) один із таких документів:

- документ, який свідчить, що заявник набув громадянства іншої держави (держав);

- документ, виданий уповноваженим органом іншої держави про те, що громадянин України набуде громадянства іншої держави, якщо вийде з громадянства України.

Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України.

До видання указу Президента України про припинення громадянства України Ви несете всі обов’язки громадянина України.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Успіхів Вам!

Вітаю.

Чи потрібно оновлювати дані? Так, військовозобов'язані громадяни зобов'язані підтримувати актуальність своїх даних у військовому обліку.

Як це зробити? Можна звернутися до консульства України в країні перебування. Консульство може оновити ваші дані або надати консультацію з цього приводу.

Наслідки не оновлення даних:

• Адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку.
• Військкомат може направити запити до банків та інших установ щодо ваших дій.
• Блокування рахунків за неактуальні дані малоймовірне, але може бути додатковим наслідком у разі серйозних порушень.

Чи потрібно реєструватись? Так, реєстрація в таких системах може бути корисною для підтримки актуальних даних та отримання інформації.

Вказання дійсної адреси: Вказання дійсної адреси проживання за кордоном є обов'язковим. Невірні дані можуть привести до адміністративної або кримінальної відповідальності за подання неправдивої інформації.

Чи потрібно подавати декларації в Румунії? Так, якщо ви перебуваєте в Румунії більше 183 днів на рік, ви стаєте податковим резидентом Румунії і маєте подавати декларації та сплачувати податки.

Temporary Protection Status: Цей статус не звільняє від сплати податків у Румунії.

Якщо не платити податки:

• Протягом перших 183 днів ви можете залишатися податковим нерезидентом, але після цього часу ви стаєте податковим резидентом Румунії.
• Обновлення терміну 183 днів можливе через подорожі, але це може бути складно довести.

Наслідки:

• Штрафи та інші санкції з боку румунських податкових органів.
• Потенційні проблеми з податковими органами України.

Додатковий паспорт: Отримання другого громадянства не впливає на обов'язки в Україні. Ви все ще залишаєтеся громадянином України і підлягаєте її законам, зокрема щодо військової служби.

Повернення до України: Можливо повернутись і жити в Україні, але ви підлягаєте законам України, включаючи обов'язок військового обліку.

Умови:

• Відмовитися від українського громадянства можна, але це складний та тривалий процес.
• Потрібно звернутися до консульства України за кордоном.

Процедура:

• Подача заяви та необхідних документів.
• Підтвердження наявності іншого громадянства або гарантії його отримання.
• Розгляд справи може тривати від кількох місяців до року.

Чи потрібно це робити? Залежить від ваших обставин. Втрата громадянства України може мати серйозні наслідки, включаючи втрату права на повернення та захист з боку України.

1. Консультуйтеся з юристами:
   • Для податкових питань зверніться до фахівця з міжнародного податкового права.
   • Для питань громадянства зверніться до фахівця з міграційного права.
2. Контактуйте з консульством України:
   • Вони можуть надати детальну інформацію та допомогти з оновленням даних та іншими питаннями.
3. Зберігайте всі документи:
   • Підготуйте копії всіх важливих документів, включаючи документи про тимчасовий захист, роботу та проживання.

Доброго дня.

Згідно з пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 ст. 170 Податкового кодексу України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою18 відсотків.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).