Суд з приводу водійського посвідчення за нетверезий стан

Доброго дня, Юрію!

- Чи можна відкликати Позивну Заяву, яку я здав, чи можу я від неї відмовитись, бо там повна туфта насправді... І це все в постанові, і це такий сором... це мені точно очок не додасть в апеляції.

Ні, це неможливо. Суд вже виніс постанову по справі. Єдиний Ваш шлях у подальшому - це апеляційна скарга на рішення суду, проте, у апеляційному суді Ви повинні будете довести неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції...

Стаття 169 КАСУ. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

4. Позовна заява повертається позивачеві, якщо:

2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.

- як я розумію, якщо апеляцію будуть розглядати ще пів року, то правило про 1 рік буде в силі. Але шансів вже практично немає на це.

Стаття 309 КАСУ. Строк розгляду апеляційної скарги.

1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

2. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п’ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

після цього є можливість оскарження в касаційному судді тільки? але тут вже не буде працювати правило одного року, як я розумію?

Судові рішення, постановлені у справі про адміністративне правопорушення в порядку, передбаченому КУпАП, не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

04 травня 2023 року Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 344/9626/22, провадження № 51-2668 ска 23 (ЄДРСРУ № 110629434) нагадав, щодо правової неможливості касаційного оскарження постанов апеляційного суду по ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

В рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 №13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі “Ашингдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі “Кромбах проти Франції” (Krombach v. France) від 13 лютого 2001 року).

Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.

Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості касаційного оскарження рішень суду, також виступає КУпАП.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у ст. 294 КУпАП, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Крім того, статтею 424 Кримінального процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, однак оскаржувані постанови до цього переліку не входять.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Тут вже насправді, справа не в тому, щоб не було штрафу і запису в особистій справі про нетверезе водіння... Тут вже справа про позбавлення прав... Головне щоб права не забрали...

Діючим законодавством передбачено, що на постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності по КУпАП можливо подати апеляційну скаргу. Зокрема це передбачено статтею 294 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ст. 294 КУпАП).

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

На практиці судді апеляційної інстанції по різному приймають нові докази. В більшості випадків нові докази можливо долучити без обгрунтованого клопотання.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

На жаль, але зробити поворот назад у даній ситуації вже неможливо. При цьому мені не дуже зрозуміла процедура затягування часу, один рік - не маленький строк. Наразі вже є рішення суду першої інстанції, яке Вам потрібно оскаржувати до суду апеляційної інстанції.

Термін на подання апеляції на постанову суду за 130 статтею КУпАП Строк становить 10 календарних днів з моменту оголошення судом першої інстанції рішення. Зверніть увагу, що термін оскарження не залежить від того, чи був водій на судовому засіданні.

Насправді практики щодо успішного оскарження та скасування рішень судів першої інстанції доволі чимало. До прикладу, рішення Кропивницького апеляційного суду від 05.02.2021 справа № 399/838/20. Касації по таким справа НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО.

04 травня 2023 року Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 344/9626/22, провадження № 51-2668 ска 23 (ЄДРСРУ № 110629434) нагадав, щодо правової неможливості касаційного оскарження постанов апеляційного суду по ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Основні мотиви суду для скасування судового рішення:

"при проведенні огляду на стан сп'яніння і складанні протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 працівниками поліції допущено істотні порушення вказаних вимог ст. 266 КУпАП, постанови КМУ № 1103, наказу МВС України №1395, спільного наказу МВС і МОЗ України №1452/735, оскільки при проходженні огляду на стан сп`яніння в якості свідка було залучено ОСОБА_3 , який є батьком поліцейського ОСОБА_4 , що зупинив автомобіль ОСОБА_1 і склав протокол за те, що останній був не пристебнутий ременем безпеки, а інший поліцейський у подальшому склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП"

"з дослідженого під час апеляційного розгляду відеозапису події від 18.09.2020, вбачається, що при спілкуванні поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер 6810» на місці, на що останній погодився. За результатами огляду із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер 6810», проведеного працівниками поліції, тест показав результат 0,79 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився. Однак, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. У даному випадку результати огляду проведеного на місці зупинки водія не можуть вважатися допустимим доказом, оскільки ОСОБА_1 їх не визнав і таке його право передбачено ч. 3 ст. 266 КУпАП".

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 «… У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатом огляд проводиться в закладах охорони здоров`я».

Тобто, працівник поліції повинен запропонувати правопорушнику пройти огляд у закладі охорони здоров`я, через незгоду останнього з результатами огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння проведеного на місці. Однак, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 розділу Х Інструкція №1395).

Зібраними по даній справі доказами достовірно встановлено, що скаржник на місці його зупинки у присутності двох свідків не погодився з результатами огляду проведеного на місці і відмовився від проведення його огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я, що підтверджується і переглянутим в апеляційному суді долученим до справи відеозаписом.

Отже, поліцейський в даному випадку, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 проходити огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку з порушенням останнім п. 2.5 ПДР.

Натомість, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 029874 від 18.09.2020 (а.с.1) у провину ОСОБА_1 поставлено порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР і зазначено результати огляду проведеного на місці, з яким останній не погодився.

Таким чином, суд першої інстанції, у порушення вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735, визнав ОСОБА_1 винуватим в порушенні пункту 2.9 (а) ПДР, зазначивши результати огляду на визначення стану сп`яніння проведеного працівниками поліції, з яким останній не погодився.

Наведені вище обставини вказують на неналежне з`ясування районним судом обставин, які підлягають з`ясуванню, невмотивованість та необґрунтованість судового рішення, тому апеляційний суд вважає, що при розгляді справи була допущена суттєва неповнота судового розгляду.

Враховуючи наведені істотні порушення нормативно-правових актів щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння і оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що допущені при складанні матеріалів відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення і результат проведеного на місці зупинки огляду водія не може бути визнаний допустимим доказом у даній справі, оскільки згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд проведений з порушенням вимог цієї статті вважається недійсним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10.12.2020 про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

З повагою!

Ваша ситуація досить складна, і правильні дії в даний момент є надзвичайно важливими. Ось деякі рекомендації щодо того, як діяти далі:

У вас є 10 днів на подання апеляції з моменту отримання рішення суду першої інстанції. Зазвичай апеляційний суд розглядає справу з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

З огляду на ситуацію, можливо, варто проконсультуватися з іншим адвокатом, який спеціалізується на апеляційних справах або адміністративному праві. Новий погляд на справу може допомогти знайти інші підходи до захисту ваших прав.

При підготовці апеляції важливо зосередитися на юридичних помилках або процедурних порушеннях, які могли мати місце під час судового розгляду в першій інстанції. Якщо є докази, що підтверджують, що певні процедурні вимоги були порушені (наприклад, неправильно оформлений протокол, порушення ваших прав під час затримання або неправомірне використання алкотестера), це може бути використано в апеляції.

Затягування справи може бути ризикованим підходом, особливо якщо суддя помітить, що цілеспрямовано намагаються уникнути розгляду по суті. Однак, у випадку апеляції, ваш адвокат може спробувати звернути увагу на процедуру затримання та використання доказів, якщо були порушені якісь норми.

Постарайтеся не здійснювати жодних дій без консультації з адвокатом, оскільки будь-яка ваша заява чи дія може вплинути на хід справи. Під час апеляційного розгляду дуже важливо діяти в межах закону та чітко дотримуватись рекомендацій юриста.

Вітаю Вас!

- Чи можна відкликати Позивну Заяву, яку я здав, чи можу я від неї відмовитись, бо там повна туфта насправді... І це все в постанові, і це такий сором... це мені точно очок не додасть в апеляції.

Незалежно від того, що Ви написали в позовній заяві - суд першої інстанції вже виніс рішення, тому Вам важливо зосередитись на апеляції.

Ситуація досить складна.

Оскаржити рішення суду Ви можете в таких випадках:

1. Протокол складений з порушенням або в ньому є недостовірна інформація.

2. Поліцейськими використовувався технічний засіб, який не мав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

3. Якщо Ви були не згодні з результатами огляду, проведеного поліцейським, а Вам відмовили провести такий огляд у закладі охорони здоров’я.

4. Якщо Вам не надали копію протоколу - працівники поліції порушили процедуру притягнення до відповідальності.

Відсутність даних про вручення водію копії протоколу про правопорушення за ст. 130 КУпАП унеможливлює притягнення водія до відповідальності, оскільки у суду немає процесуально-правових підстав для відхилення доводів про недоведеність вини.

5. Згідно статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Якщо Вас не відсторонили від керування транспортним засобом може бути додатковим підтвердженням того, що Ви не перебували в стані алкогольного сп'яніння.

Те, що Ви на камеру повідомили, що вживали пиво можна спростувати тим, що Ви не правильно зрозуміли питання поліцейського або можна сказати, що вживали зранку та й у кількості, що не має впливу на організм, тощо.

- як я розумію, якщо апеляцію будуть розглядати ще пів року, то правило про 1 рік буде в силі. Але шансів вже практично немає на це.

Згідно статті 38 КупАП Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

після цього є можливість оскарження в касаційному судді тільки? але тут вже не буде працювати правило одного року, як я розумію?

03.01.2018 р. Верховний Суд у контексті справи No 520/13175/17 (ЄДРСРУ No 71469796), 09.01.2018 р. У справі No 221/3363/17 (ЄДРСРУ No 71511099) та 12.01.2018 р. У справі No 509/2186/17 (ЄДРСРУ No 71540754) остаточно вказав, що скарги в справах про адміністративні правопорушення касаційному оскарженню не підлягають.

Тут вже насправді, справа не в тому, щоб не було штрафу і запису в особистій справі про нетверезе водіння... Тут вже справа про позбавлення прав... Головне щоб права не забрали... Тому я хочу виробити для себе стратегію, як працювати з Апеляційним судом..

Вам потрібно найти адвоката, проаналізувати матеріали справи та подати апеляцію. Можливо під час огляду поліцейськими були здійснені порушення Інструкціє про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння

У справі № 126/885/22 (провадження № 33/801/645/2022) встановлено, що під час проведення огляду особи на стан алкогольного сп’яніння результати такого огляду були зафіксовані на паперовому носії спеціального технічного приладу Драгер ALKOTEST 67810 і у роздруківці зазначено ПІБ особи, яку тестують та вказано анкетні дані. Водночас матеріали справи про адміністративне правопорушення оформлено щодо водія із іншими анкетними даними (з іншою датою народження), що є порушенням вимог п. 22 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735.

З повагою, юрист Дерій В.О.!