Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Права человека, 31 августа 2024, вопрос №118569 350₴

Полиция злоупотребляет своими полномочиями

Полиция, останавливает на улице требует проверки документов проверьте чатов заставляет делать поверхностный осмотр когда на самом деле это обыск, аргументируя свои действия военном положением

Ответы юристов (9)

    Середницький Євгеній Вікторович

    Вітаю! В умовах воєнного стану поліція дійсно має певні додаткові повноваження, однак це не означає, що права громадян можуть порушуватися безпідставно. Розглянемо, як мають діяти правоохоронці і що вони можуть вимагати:

    1. Перевірка документів:

    • Поліція має право перевіряти документи громадян в умовах воєнного стану. Якщо у вас є документи, пред'явіть їх для перевірки.
    • Перевірка документів не означає, що поліція може автоматично проводити обшук.

    2. Поверхневий огляд | обшук:

    • Поверхневий огляд (також відомий як "фізичний огляд") передбачає огляд зовнішніх речей людини: кишені, сумки, одягу, але без детального огляду вмісту.
    • Обшук — це більш глибокий процес, який включає детальний огляд особистих речей, сумок, внутрішніх кишень тощо. Для обшуку, зазвичай, потрібна наявність підстав та, в більшості випадків, санкція суду або дозвіл старшого начальника поліції (в умовах воєнного стану можуть бути інші процедури, але все одно повинні бути підстави).

    3. Ваші права:

    • Ви маєте право знати підставу для проведення поверхневого огляду або обшуку. Поліція зобов'язана пояснити, чому вони проводять цю процедуру.
    • Вимагайте присутності двох понятих або відеозапису під час проведення обшуку, якщо це не термінова ситуація.
    • Ви маєте право на юридичну допомогу. У разі, якщо ви відчуваєте, що ваші права порушуються, ви можете звернутися за допомогою до адвоката.

    4. Що робити, якщо вас зупинили:

    • Зберігайте спокій та дотримуйтесь вказівок поліції.
    • Якщо вас змушують зробити щось, що вам здається незаконним, ви можете ввічливо запитати про підстави для таких дій і зазначити, що ви вважаєте ці дії обшуком, а не поверхневим оглядом.
    • У разі неправомірних дій з боку поліції, ви маєте право фіксувати ситуацію на відео (якщо це не заборонено конкретним законом або вказівкою) та оскаржувати ці дії через відповідні органи.

    5. Воєнний стан:

    • Воєнний стан не скасовує всіх прав громадян, але поліція дійсно може мати більше повноважень. Однак ці повноваження повинні бути обґрунтовані і використовуватись лише у випадках необхідності.
    Айвазян Юрій Климентійович
    25.1%

    Доброго дня, Олександре!

    Якщо мова йде про поверхневу перевірку, то

    • поліцейські повинні представитися та чітко пояснити причину зупинки і її підстави;
    • поверхнева перевірка — це «проведення по поверхні вбрання особи рукою».
    • поліцейський не має права при поверхневій перевірці оглядати зміст Ваших речей (сумки, кишені тощо);
    • проведення поверхневої перевірки не потребує складання протоколу, заповнення будь-яких документів і до її проведення не залучають понятих.
    • ви маєте право фіксувати усе, що відбувається під час проведення поверхневої перевірки на камеру телефону.
    У разі порушення ВАШИХ ПРАВ:

    1. зателефонуйте на гарячу лінію МВС за номером 044 287 82 82. Детально опишіть ситуацію, яка сталася й обов’язково зафіксуйте номер звернення. який вам повинні надати;

    2. зверніться з письмовою скаргою на неправомірні дії працівників поліції до головного управління національної поліції вашої області чи міста. У скарзі максимально детально опишіть ситуацію, зазначте інформацію про співробітників, які порушили ваші права. Скаргу можна надіслати на офіційну адресу електронної пошти, яку можна знайти на сайті відповідних управлінь або поштою (в цьому разі, надсилайте з описом вкладення і повідомленням про доставку).

    Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта та з дотриманням вимог визначених Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456.

    Під час проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації.

    Аудіо- і відеофіксація житла громадян та їх особистих речей здійснюється уповноваженими особами за згодою громадян.

    Уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:
    • якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
    • якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
    • якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
    • якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
    • якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
    • якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
    • порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

    У разі відсутності в особи документів уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення ( не більше як на три години).

    З метою здійснення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів уповноважена особа може проводити поверхневу перевірку.

    Поверхнева перевірка проводиться шляхом візуального огляду особи, проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуального огляду речей, багажу, вантажів та/або транспортного засобу (салону, багажника).

    Уповноважена особа має право проводити поверхневу перевірку речей, транспортних засобів, багажу та вантажу:
    • якщо існує достатньо підстав вважати, що у транспортному засобі перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
    • якщо існує достатньо підстав вважати, що у транспортному засобі перебувають речі, обіг яких заборонено чи обмежено або які становлять загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
    • якщо існує достатньо підстав вважати, що речі, багаж, вантажі або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або вони перебувають в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

    Уповноважена особа під час проведення поверхневої перевірки транспортного засобу має право вимагати відкриття кришки багажника та/або двері салону.

    Під час поверхневої перевірки речей або транспортного засобу особа повинна самостійно показати уповноваженій особі вміст особистих речей чи транспортного засобу.

    Відповідно до Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

    Перевірка військово-облікових документів під час мобілізації.

    49. У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

    52. Під час перевірки військово-облікового документа (військовооблікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. У разі коли під час перевірки військово-облікового документа встановлено, що особа перебуває на військовому обліку в розвідувальних органах, то процес фото- і відеофіксації пред’явлення такими особами документів не здійснюється.

    53. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації, уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначається Міноборони, а органами та підрозділами поліції —МВС.

    54. Під час перевірки військово-облікового документа: уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний назвати своє прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред’явити посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина (посвідченням офіцера, військовим квитком);

    поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно".

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    25.1%

    Вітаю Вас.

    Звісно, що такі дії є незаконними, адже на кожну має бути відповідна підстава.

    НАДАЮ ВИЧЕРПНУ ІНФОРМАЦІЮ ПО ВАШОМУ ПИТАННЮ.

    ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПОЛІЦІЮ"

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text

    Стаття 8. Законність

    1. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

    2. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

    3. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

    4. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

    {Статтю 8 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II}

    Стаття 31. Превентивні поліцейські заходи

    1. Поліція може застосовувати такі превентивні заходи:

    1) перевірка документів особи;

    2) опитування особи;

    3) поверхнева перевірка і огляд;

    4) зупинення транспортного засобу;

    5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;

    6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;

    7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;

    8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;

    9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

    10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;

    11) поліцейське піклування.

    2. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

    ...

    ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВОЄННОГО СТАНУ"

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text

    Стаття 8. Заходи правового режиму воєнного стану

    1. В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

    1) встановлювати (посилювати) охорону об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об’єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України;

    2) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України;

    3) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

    4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;

    5) запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;

    6) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

    7) перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;

    8) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;

    9) порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на стійкість критичної інфраструктури, права і свободи людини, здоров’я населення;

    10) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;

    11) регулювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;

    12) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;

    13) забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

    14) встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

    15) вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;

    16) забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;

    17) встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ;

    18) встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту;

    19) проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення, згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

    20) запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами;

    22) вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;

    23) інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України;

    24) здійснювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості.

    2. У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення).

    ...

    ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів Українивід 29 грудня 2021 р. № 1456

    ПОРЯДО Кперевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%...

    4. Перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

    ...

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

    § 2. Втручання у приватне спілкування

    Стаття 258. Загальні положення про втручання у приватне спілкування

    1. Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.

    2. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання.

    3. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

    4. Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є:

    1) аудіо-, відеоконтроль особи;

    2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції;

    3) зняття інформації з електронних комунікаційних мереж;

    {Пункт 3 частини четвертої статті 258 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022}

    4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.

    5. Втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.

    Стаття 259. Збереження інформації

    1. Якщо прокурор має намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування, або певний її фрагмент, він зобов’язаний забезпечити збереження всієї інформації або доручити слідчому забезпечити збереження.

    ...

    Стаття 264. Зняття інформації з електронних інформаційних систем

    1. Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

    2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

    3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

    Стаття 265. Фіксація та збереження інформації, отриманої з електронних комунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем

    {Назва статті 265 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022}

    1. Зміст інформації, що передається особами через електронні комунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.

    {Частина перша статті 265 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022}

    2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття у спосіб, що забезпечує обробку, збереження або передання інформації.

    {Частина друга статті 265 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022}

    ...

    1. Чи законні данні вимоги? - НАВЕДЕНІ МНОЮ ВИЩЕ НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА СВІДЧАТЬ, ЩО ТАКІ ДІЇ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ Є НЕЗАКОННІ. ВОНИ НЕ МАЮТЬ ТАКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ, НАВІТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ.

    З повагою!

    Карпенко Андрій Володимирович
    25.1%

    Вітаю!

    1.

    У частині 1 статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено кілька видів превентивних заходів, які можуть застосовуватися органами поліції. Одним з них є поверхневий огляд, який полягає в здійсненні візуального огляду людини, речей або транспортних засобів. При цьому, під візуальним оглядом особи мається на увазі можливість поліцейського проведення рукою або спеціальним приладом, засобом (наприклад, металошукачем) по верху одягу. Тобто, поліцейський не має права намагатися оглянути або обшукати людину під верхнім одягом і навіть не може перевіряти кишені. Таким чином, якщо на вулиці зима, людина одягнена в теплу товсту шубу, поліцейський може торкатися лише поверхні цієї шуби, причому, не пошкодивши її; і, навіть, якщо, наприклад, глибоко під шубою, десь в нижній білизні захований пістолет або що-небудь крадене, при здійсненні такого виду перевірки поліцейський не має права це перевірити і відшукати.

    Що стосується здійснення поверхневого огляду речей, то звертаю увагу на те, що ч. 6 ст.34 вищезазначеного Закону, покладає обов'язок на особу самостійно пред'явити і показати всі свої особисті речі поліцейському, не пручаючись. Якщо це огляд транспортного засобу (ТЗ), то людина повинна на вимогу поліцейського показати салон або відкрити багажник.

    Необхідно відзначити, що огляд може проводиться тільки особою однакової статі (тобто, жінка може перевірити жінку, чоловік - чоловіка; в разі якщо перевірити необхідно особу - "трансвистит", то у нього повинні запитати думку з приводу статі перевіряючого). У виняткових ситуаціях, перевірку може здійснювати особа протилежної статі, але така перевірка може бути лише за допомогою спеціального приладу або засобу, НЕ руками.

    Поліцейський може проводити поверхневу перевірку тільки у випадках, якщо є достатньо обґрунтовані підстави вважати, що:

    • у людини є речі, які є знаряддям злочину, або вони були вкрадені, або вони належать до таких, зберігати або переміщувати які, заборонено законом (наркотики, зброя);
    • вищевказані речі є в ТЗ;
    • в ТЗ є особа-злочинець чи заручник;
    • ТЗ є знаряддям злочину (наприклад, автомобіль викрадений);
    • ТЗ або речі знаходяться в місці, де може бути найближчим часом скоєно злочин.
    Особистий огляд і огляд особистих речей

    З метою зупинити адміністративне правопорушення та забезпечити своєчасний і правильний розгляд справ, стаття 269 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає заходи забезпечення провадження. Одними з таких є особистий огляд і огляд особистих речей.

    Зазначаю, що такі види огляду відрізняються від поверхневої перевірки тим, що їх можуть здійснювати не тільки органи поліції, а багато інших державних органів, крім того, для їх проведення необхідні інші підстави. Так, ними є:

    • якщо особа вчинила адміністративне правопорушення;
    • якщо особа затримана в установленому порядку за вчинення такого порушення;
    • якщо на людині (її тілі, одязі, речах, ТЗ) є ознаки, що характерні для правопорушення;
    • якщо є відповідне орієнтування (як правило, це стосується ТЗ, номерні знаки яких є в базах розшуку ТЗ, які були зафіксовані при скоєнні адміністративних порушень, наприклад, дорожня камера зафіксувала автомобіль, яким перевищено швидкість або ж, якщо орієнтування на людину, то цього також має бути підтвердження - наприклад, фіксація камерою людини при здійсненні адмін порушення і тд).

    Перед проведенням огляду, людину зобов'язані проінформувати про її права, а також, вказати конкретну підставу для здійснення огляду.

    Особистий огляд здійснюється особою однакової статі. Якщо це огляд особистих речей, то, як правило, відбувається в присутності власника таких речей (у виняткових випадках, можливо і без власника). При таких оглядах зобов'язані бути присутніми два понятих.

    Органи, які можуть проводити особистий огляд і огляд особистих речей в Україні: органи Національної поліції, Служби безпеки України, воєнізованого порядку Збройних сил України, міграційної служби, органи і установи виконання покарань, органи митної, прикордонної служб і інші органи.

    Важливо звернути увагу, що при проведенні таких видів огляду органи, що проводили огляд, зобов'язані скласти протокол, а також внести позначку в протокол про адміністративне правопорушення або про адміністративне затримання про те, що був проведений огляд і про це складено відповідний протокол (також, вказати ПІБ, місце проживання понятих, перелік речей, що оглядаються і наявність у затриманого тілесних ушкоджень).

    ххх

    Через збройне вторгнення РФ в Україну в нашій країні було введено воєнний стан і виставлено блокпости. Військові та поліція ретельно оглядають автомобілі та перевіряють документи, що уповільнює просування транспорту.

    Питання перевірки на блокпостах регулюється Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму військового стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №145.

    Перевірка документів та огляд авто на блокпостах є законними. Правова основа цих дій: Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України "Про основи національного опору", "Про правовий режим військового стану", "Про оборону України", "Про національну безпеку України", " Про Національну поліцію", "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України".

    Що повинні перевіряти на блокпості:

    • документи громадянина;
    • речі (огляд);
    • транспортний засіб;
    • багаж та вантажів.

    Все це може перевірятися виключно в умовах воєнного стану та забезпечуючи заходи правового режиму воєнного стану.

    Хто має право проводити перевірку

    • поліцейські;
    • співробітники СБУ;
    • працівники Нацгвардії України;
    • працівники Державної прикордонної служби України;
    • працівники Державної міграційної служби України;
    • працівники Державної митної служби України;
    • військовослужбовці.

    Чи дозволено перевіряльнику використовувати під час огляду технічні прилади та засоби

    Уповноваженій особі дозволено застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що володіють функціями виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено або обмежено, фото-, аудіо- та відеофіксації.

    Аудіо- та відеофіксація особистих речей проводиться виключно за згодою громадян ( але я не радив би Вам конфліктувати з перевіряючими в умовах воєнного стану).

    Чи можуть перевіряти телефони на українських блокпостах

    У законодавстві України цього не прописано. Але, згідно зі статтею 1142 КК України, передбачено кримінальну відповідальність за несанкціоноване розповсюдження інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойові припаси в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України, вчинене в умовах воєнного часу. Виходячи з цього, уповноважена особа на блокпості може перевірити фото та відео у телефоні або іншому пристрої на наявність заборонених об'єктів.

    Також слід зазначити, що законодавством не врегульовані питання особистих листування, тому, щоб уникнути конфліктних ситуацій, радимо надавати засоби зв'язку для огляду.

    2.

    Жалобу на незаконные действия должностного лица нужно подать в вышестоящий орган или в Государственное бюро расследований.

    Жалоба подается к руководителю полиции или подразделения внутренней безопасности соответствующего территориального органа полиции в соответствии Закону "Об обращениях граждан". Также жалоба может быть подана устно по телефону "102" или call-центра "0-800-50-02-02".

    Заявление о совершении полицейским преступления необходимо подавать в Государственное бюро расследований. Преступлением в этом случае будут считаться любые действия, которые полицейский не имел права выполнять вообще или не имел права выполнять их без разрешения или соблюдения особого порядка. Это могут быть такие действия, при осуществлении которых был причинен вред охраняемым законом правам и интересам лица (право на жизнь и здоровье, право на собственность, право на достоинство), то есть:

    • применение физической силы, огнестрельного оружия без предупреждения заранее (или угроза такого применения);
    • незаконное проникновение полицейского в жилье;
    • применение физического или психического насилия;
    • противоправное применение специальных средств (наручники, резиновые дубинки, ядовитые газы, водометы и т.п.);
    • длительное лишение человека пищи, воды, тепла, оставление его во вредных для здоровья условиях, использование огня, электричества, кислоты, щелочи, радиоактивных веществ, ядов;
    • унижение чести, достоинства, причинение душевных переживаний, глумление;
    • причинение смерти, доведение до самоубийства, нарушение неприкосновенности жилища, заведомо незаконные задержания, привод или арест, привлечение заведомо невиновного к уголовной ответственности, принуждение давать показания и другие действия, охватываемые диспозициями статей Уголовного кодекса Украины.

    Поэтому в случае совершения полицейским преступления, необходимо обратиться с заявлением в территориальное управление ГБР. Заявление направляется в соответствии с Законом "Об обращениях граждан", подать его можно также и в электронном виде.

    МВД приняло приказ от 15 ноября 2017 года № 930 «Об утверждении Порядка рассмотрения обращений и организации проведения личного приема граждан в органах и подразделениях Национальной полиции Украины». Документ установил единый порядок приема, регистрации и рассмотрения обращений граждан в органах и подразделениях Нацполиции. Граждане Украины, а также лица, не являющиеся гражданами Украины и законно находящиеся на ее территории, имеют право обратиться в органы (подразделения) полиции с замечаниями, жалобами и предложениями по вопросам, связанным с деятельностью Нацполиции, предприятий, учреждений и организаций, относящихся к сфере ее управления, с заявлениями или ходатайствами о реализации своих социально-экономических, политических и личных прав и законных интересов, а также с жалобами об их нарушении. Обращаться в органы полиции можно на украинском или другом языке, приемлемом для сторон.

    Обращения от граждан могут поступать в виде писем, на личном приеме, с использованием сети Интернет, средств электронной связи или с помощью средств телефонной связи через контактные центры, телефонные «горячие линии». В обращении указываются ФИО, место жительства и излагается суть затронутого вопроса, замечания, предложения, заявления или жалобы, просьбы или требования. Письменное обращение должно быть напечатано или написано от руки разборчиво и четко, подписано заявителем (группой заявителей) с указанием даты. В электронном обращении также должен быть указан адрес электронной почты, на который может быть направлен ответ, или сведения о других средствах связи. Применение ЭЦП при отправке электронного обращения не требуется. Электронное обращение, направленное без использования электронной подписи, должно иметь вид скан-копии или фотокопии обращения с подписью заявителя с указанием даты. Обращения принимаются, предварительно рассматриваются и централизованно регистрируются в день их поступления, а те, что поступили в нерабочий день и время - на следующий после него рабочий день.

    Срок рассмотрения обращений составляет не более одного месяца со дня их поступления, а те, которые не требуют дополнительного изучения, - безотлагательно, но не позднее 15 дней со дня их получения. Срок рассмотрения может быть продлен, но общий срок решения вопросов, затронутых в обращении, не может превышать 45 дней. Обращения считаются решенными, если рассмотрены все поставленные в них вопросы, приняты необходимые меры и заявителям даны обстоятельные и исчерпывающие ответы.

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    В ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

    Законними підставами для перевірки є:

    особа схожа на людину, яка перебуває в розшуку, або на безвісти зниклу людину

    є підстави вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення

    особа перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом

    в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, чи вимагає спеціальних документів

    особа перебуває на місці кримінального, адміністративного правопорушення або ДТП

    особа порушує заборони, які встановлені на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

    Крім цього, поліцейський має представитись і показати документи, що дають право на здійснення перевірки ваших документів.

    Для оскарження незаконних дій поліції можна:

    Звернутись можна за телефонним номером «102» або «0-800-50-02-02» (call-центр, куди можна повідомити про неправомірні дії поліції).

    Дерій Владислав Олегович
    24.6%

    Вітаю Вас!

    Конституція України гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, кореспонденції та захищає від втручання в особисте і сімейне життя. Такі положення відповідають Європейській конвенції з прав людини та Міжнародному пакту про громадянські та політичні права.

    Водночас, Конституція України передбачає, що в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод. Указ Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” передбачив можливість обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, у тому числі і права на приватність, таємниці листування, телефонних розмов. Україна також офіційно повідомила про відступ від зобов’язань за Європейською конвенцією прав людини та Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Тобто держава може обмежити право на приватність, свободу релігії та вираження поглядів, права власності тощо.

    Детальніші заходи правового режиму воєнного стану визначені у профільному законі. Зокрема, в умовах воєнного стану можна перевіряти документи у осіб, а в разі – потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

    Отже, правовий режим воєнного стану дозволяє певні обмеження приватності.

    Згідно частини 2 статті 32 ЗУ "Про національну поліцію"

    У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

    Згідно статті 34 ЗУ "Про національну поліцію"

    1. Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

    2. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.

    4. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:

    1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;

    2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;

    3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

    5. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

    6. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

    Отже, під час дії воєнного стану поліцейський може перевіряти ВОД та паспорт, але оглядати телефон та соцмережі не має права, адже це вже не поверхнева перевірка, а обшук.

    Закон № 2137-IX розширив право правоохоронців на доступ до електронних пристроїв . За цим законом слідчі чи прокурори можуть отримати доступ до комп’ютерів чи телефонів не чекаючи на дозвіл суду. На час воєнного чи надзвичайного стану тимчасовий доступ до речей та інформації погоджуватиме прокурор.

    Закон навіть дозволяє вилучати чи арештовувати пристрої, якщо є достатні підстави вважати, що інформація з таких пристроїв має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні (наприклад, щодо тероризму чи посяганню на територіальну цілісність України). Проте критерії “достатності підстав” у даному випадку не визначені, а об’єктивна оцінка можлива лише на етапі оскарження такого вилучення чи арешту.

    Враховуючи такі зміни, правоохоронні органи можуть перевіряти вірогідне “знаряддя злочину” – ваш телефон, що може містити несанкціоноване фото чи відео, але це здійснює не поліцейський, а слідчий.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Турчин Ярослав Олександрович

    ЗДРАВСТВУЙТЕ, АЛЕКСАНДР!

    Для всей территории Украины это было бы грубейшим нарушением гражданских прав и свобод гражданина Украины.

    Но, учитывая, что город Константиновка находится в зоне активных боевых действий и там правит не гражданская власть, а военная комендатура - ситуация несколько иная.

    Согласно Перечню, утверждённому приказом Министерства по вопросам реинтеграции и временно оккупированных территорий Украины от 22.12.2022 г. № 309 (в редакции приказа № 251 от 22.08.2024 г.)

    Константиновская городская территориальная община включена в список № 3 "Территории активных боевых действий, на которых функционируют государственные электронные информационные ресурсы".

    Конституция Украины гарантирует каждому тайну переписки, телефонных разговоров, корреспонденции и защищает от вмешательства в личную и семейную жизнь. Такие положения соответствуют Европейской конвенции по правам человека и Международному пакту о гражданских и политических правах.

    В то же время Конституция Украины предусматривает, что в условиях военного положения могут устанавливаться отдельные ограничения прав и свобод. Указ Президента Украины "О введении военного положения в Украине" от 24.02.2022 г. предусмотрел возможность ограничения конституционных прав и свобод человека и гражданина, в том числе и права на конфиденциальность, тайны переписки, телефонных разговоров. Украина также официально сообщила об отступлении от обязательств по Европейской конвенции прав человека и Международному пакту о гражданских и политических правах. То есть политический режим на основании военного положения может ограничить право на конфиденциальность, свободу религии и выражение взглядов, право собственности и т.д.

    Более подробные меры правового режима военного положения определены в профильном законе. В частности, в условиях военного положения можно проверять документы у лиц, а в случае необходимости проводить осмотр вещей, транспортных средств, багажа и грузов, служебных помещений и жилья граждан.

    Следовательно, правовой режим военного положения разрешает определенные ограничения конфиденциальности.

    1. Поверхностная проверка документов и осмотр вещей

    Этот механизм детализирован в решении правительства, принятом за 2 месяца до полномасштабного вторжения. Данное решение предусматривает широкий круг лиц, которые могут проводить проверку документов и осмотр вещей. Такое право имеют уполномоченные лица:

    • Национальная полиция;
    • Службы безопасности Украины;
    • Национальная гвардия;
    • Пограничной службы;
    • Миграционная служба;
    • Таможенной службы;
    • Вооруженных сил Украины.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%...

    Проверку и обзор могут также осуществлять и Силы территориальной обороны, определенные как отдельный род сил Вооруженных Сил Украины (не путать с ДФТГ – добровольческими формированиями территориальной общины).

    Осмотр вещей производится с учетом следующих особенностей:

    1) Разрешено применять приборы и технические средства фото-, аудио- и видеофиксации. Однако закон определяет, а специальная инструкция детализирует только полномочия полицейских при фиксации, не упоминая военнослужащих. То есть полицейские могут фиксировать осмотр вещей на специальные технические приборы и средства, которые у них есть. А вот права для военных на съемку предоставленных в обзор информации или телефонов закон не предусматривает.

    2) Фиксация осуществляется только с согласия человека;

    3) Для осмотра проводят поверхностную проверку (ст. 34 Закона Украины "О Национальной полиции") – визуальный осмотр человека и его вещей;

    4) Обзор возможен, если достаточно оснований полагать, что человек имеет при себе вещи, оборот которых запрещен или ограничен, или которые представляют угрозу жизни или здоровью;

    5) При поверхностной проверке вещей или транспортного средства человек самостоятельно показывает уполномоченному лицу содержимое личных вещей, то есть передача телефона в руки проверяющему не предусмотрена;

    6) Если во время осмотра выявлены признаки состава уголовного и/или административного правонарушения – таких людей задерживают или изымают соответствующие вещи.

    2. Осмотр телефона как предотвращение преступления

    Учитывая особенности и характер российско-украинской войны, весной 2022 г. Верховная Рада Украины приняла изменения в Уголовный кодекс Украины и предусмотрела ответственность за несанкционированное распространение информации о перемещении оружия, Вооруженных Сил Украины или военных формирований. За распространение информации, не размещенной Генеральным штабом Вооруженных Сил Украины, Минобороны или в официальных источниках соответствующих ведомств стран-партнеров, предусмотрено лишение свободы. Досудебным расследованием будет заниматься Служба безопасности Украины. А к людям, подозреваемым или обвиняемым в несанкционированном распространении информации о перемещении оружия, Вооруженных Сил Украины или военных формирований может применяться мера пресечения – содержание под стражей.

    Кроме того, другой закон расширил право правоохранителей на доступ к электронным устройствам. Эксперты отмечают, что по этому закону следователи или прокуроры могут получить доступ к компьютерам или телефонам, не дожидаясь разрешения суда. На время военного или чрезвычайного положения временный доступ к вещам и информации согласовывать прокурор.

    Закон даже позволяет изымать или арестовывать устройства, если есть достаточные основания полагать, что информация из таких устройств имеет значение для установления обстоятельств в уголовном производстве (например, терроризм или посягательство на территориальную целостность Украины). Однако критерии достаточности оснований в данном случае не определены, а объективная оценка возможна только на этапе обжалования такого изъятия или ареста.

    Таким образом, право на тайну корреспонденции может оказаться под угрозой.

    Учитывая такие изменения, правоохранительные органы могут проверять вероятное орудие преступления – ваш телефон, который может содержать несанкционированное фото или видео.

    К сожалению, учитывая нулевой уровень подготовки органов патрульной полиции, а также отсутствие в среде правоохранительных органов Украины уважения к Конституции Украины, правам граждан, законности и надлежащей правовой процедуре, опьяненность властью и чувством собственного величия - подобные полномочия часто стают поводом для злоупотреблений, незаконного обогащения, фальсификации доказательств и самого преступления.

    Уже не в диковинку, когда полицейские в целях получения незаконного обогащения ("взятки") угрожают подбросить оружие, патроны, взрывчатые и иные средства, гражданский оборот которых запрещен в Украине, наркотики, навесить 130-ю статью КУоАП и т.д.

    К сожалению сделать с этим ничего нельзя. Юристы и адвокаты тоже не вселяют таким лицам страх, особенно в зоне активных боевых действий.

    Выхода только два:

    1) Не носить при себе смартфон, который может быть причиной желания его забрать в личное пользование.

    2) Уехать в эвакуацию с территории активных боевых действий.

    К сожалению, когда на стороне правоохранителей играют все три ветви власти - оппонировать призывом к законности и обеспечению прав человека - не эффективно. Увы. Можно нарваться только на еще большую агрессию и применение силы со стороны оппонента, менее развитого интеллектуально, зато развитого физически и обеспеченного боевым оружием и полномочиями чинить беспредел от имени государства в обмен на индульгенцию и немобилизацию в штурмовики на фронт.

    С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин (г. Гамбург, Германия)

    Токмач Галина Миколаївна

    Добрий день!

    Працівники Нацполіції та ТЦК мають право перевіряти документи у воєнний час, але на підставі таких причин, вказаних у пункті 7 Постанови КМУ № 1456:

    • якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
    • якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
    • якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом;
    • якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
    • якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
    • якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення;
    • порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

    Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України Про Національну поліцію, звертаючись до особи для перевірки документів поліцейський зобов’язаний:

    • Назвати своє прізвище, посаду, службове звання;
    • Пред’явити жетон, своє службове посвідчення, копію наказу коменданта на її вимогу;
    • Дати можливість ознайомитися із наявною там інформацією;
    • Поліцейський не зобов’язаний передавати особі своє посвідчення, а повинен тримати його у своїх руках.
    • Назвати підставу визначену у пункті 7 Порядку перевірки.

    За пунктом 5 Постанови КМУ № 1456 поліцейські та працівники ТЦК мають пред’явити на вимогу наказ коменданта про право на перевірку документів, в якому вказане прізвище особи, яка здійснює перевірку.

    Представники ТЦК мають пред’явити:

    • Службове посвідчення ТЦК, яке підтверджує, що вони саме ті, хто вказаний в наказі коменданта про перевірку документів;
    • Наказ коменданта щодо перевірки документів;
    • Наказ або розпорядження ТЦК яким уповноважено зазначених осіб на вручення повісток (вручити повістку можливо будь де, але тільки уповноваженою на те особою);
    • Назвати підставу визначену у пункті 7 Порядку перевірки.

    При вищезазначених умовах чоловік повинен виконати законні вимоги представників поліції/ТЦК та пред`явити документи для перевірки. У протилежному випадку така вимога буде незаконною і чоловік має право відмовитися від її виконання. Якщо працівники поліції чи ТЦК будуть діяти з перевищенням службових повноважень (наприклад, застосовуватимуть фізичну силу), то необхідно звертатися до Державного бюро розслідувань.

    Відповідно до ст.19 Конституції України: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Лише сама відсутність документів не є підставою для проведення обшуку чи затримання.

    Існує три основні процедури здійснення одного заходу (огляду особи) залежно від процесуального порядку:

    1. поверхнева перевірка – візуальний огляд особи/речей особи, яка не підозрюється у вчиненні адміністративного/кримінального правопорушення, проте існує достатньо підстав вважати, що вона має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб (стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію»);
    2. особистий огляд і огляд речей особи – застосовується до особи, щодо якої є відомості про вчинення нею адміністративного правопорушення або затриманої за його вчинення (наприклад, огляд перед поміщенням до кімнати для затриманих і доставлених (КЗД) (стаття 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП);
    3. особистий обшук/обшук особи – застосовується до особи, затриманої через підозру у вчиненні кримінального правопорушення або особи, яка бере участь у проведенні обшуку житла або іншого володіння особи (частина восьма статті 191, частини третя, шоста статті 208, частина п`ята статті 236 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)).

    Ці процедури не є альтернативними, тобто їх не можна застосувати на власний розсуд, а чітко регламентовані законодавством і повинні застосовуватись за умов і на підставах, що чітко ним визначені.

    Поверхнева перевірка – це один із превентивних заходів, тобто дії, що мають не допустити злочин чи неправомірну поведінку.

    Що це означає? Що у поліцейського є підстави вважати, що ви при собі маєте заборонений предмет, що загрожує життю чи здоров’ю (наприклад, зброя, наркотики, легкозаймисті речовини, саморобні піротехнічні засоби тощо).

    Підстави мають бути реальними: наприклад, плями крові на одязі, неадекватна поведінка або ви у стані сп’янінні. Їх правоохоронець повинен чітко озвучити до початку перевірки.

    Як її проводять? По поверхні вашого одягу проводять рукою або спеціальним приладом і візуально оглядають речі. Вміст наплічника чи сумочки ви маєте показати особисто, ритися там правоохоронці не мають права.

    Під час поверхневої перевірки працівнику поліції заборонено:

    • самостійно ритися у ваших кишенях та речах;
    • використовувати силу (навіть якщо відмовляють показувати речі);
    • погрожувати чи психологічно тиснути;
    • робити будь-що інше, що принижує гідність людини.

    Проводити поверхневу перевірку може поліцейський однієї з вами статі. Ця процедура не передбачає фіксації у протоколі та залучення понятих.

    Поверхнева перевірка – це добровільна дія. Якщо ви відмовитеся, то оглянути ваші речі можна буде лише під час особистого огляду або обшуку. Підстава – фіксація конкретного адміністративного або кримінального правопорушення.

    У чому особливість особистого огляду?

    • Поліцейський може досліджувати вміст кишень, частин одягу, речей;
    • Участь щонайменше двоє свідків (понятих);
    • Фіксація процедури у протоколі;
    • Обшук фіксується на камеру.

    Чи правомірно затримувати людину?

    Тільки у випадку адміністративного правопорушення (адміністративне затримання) або за підозрою вчиненні злочину (у порядку кримінального провадження).

    Так, відповідно до ст.ст. 260-261 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

    Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

    Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

    Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

    Раджу звернути увагу на підстави для відстрочки, наведені в ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

    Успіхів!

    Токмач Галина Миколаївна

    Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

    Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

    Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

    Закон України "Про Національну поліцію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text):

    Стаття 7. Дотримання прав і свобод людини

    1. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

    Стаття 8. Законність

    1. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

    Стаття 18. Основні обов’язки поліцейського

    1. Поліцейський зобов’язаний:

    1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

    2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;

    3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

    5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

    Згідно ч. 3 ст. 307 Цивільного кодексу України зняття фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

    З приводу кримінальної відповідальності за втручання в приватне життя особи, то така стаття дійсно існує, а саме ст. 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації.

    Вказаними нормами передбачається захист фізичної особи від протиправного посягання на її приватне життя, де така особа виступає як громадянин, а не особа, яка здійснює державні чи владні державні функції.

    В той же час нормою ст. 34 Конституції України передбачено право кожного вільно збирати, використовувати та поширювати інформацію.

    Таке право може бути обмежено законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

    В своєму Рішенні 1-9/2012 від 20.01.2012р. Конституційний суд України визначив інформацію про особу, яка може бути конфіденційною: до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження, відомості про майновий стан та інші персональні дані.

    Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

    Недарма Законом України «Про інформацію» суб’єктів владних повноважень виключено з переліку, оскільки зазначені особи мають спеціальний статус, їх діяльність викликає значний інтерес звичайних громадян, які в тому числі мають право контролювати виконання функцій держави зазначеними особами.

    Більше того, стаття 21 Закону України «Про інформацію» має виключення із правил з приводу інформації, яка не може бути віднесеною до конфіденційної.

    Не може бути віднесено до конфіденційної інформації інформація про факти порушення прав і свобод людини, а також про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

    Відповідно до Рішення Конституційного суду України 1-9/2012 від 20.01.2012р. суд зазначив наступне: Вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї, Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів — суб’єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

    Підсумовуючи своє рішення КСУ вирішив: в аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:

    — інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною.

    Отже, у випадку порушення з боку правоохоронних органів прав особи, така особа має право фіксувати такі порушення, оскільки фото та відеофіксація факту неправомірних дій, в тому числі перевищення своїх повноважень з боку правоохоронних органів може бути доказом в суді.

    Успіхів!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України