Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Хозяйственное право, 19 сентября 2024, вопрос №119674 500₴

Чи можна відмовити клієнту - ФОП у поверненні виготовленої для нього продукції?

Ми рекламно-виробнича компанія, виготовляємо світлові вивіски та LED екрани під замовлення.
Передісторія: Клієнт - ФОП замовив LED екран, підписаного договору з клієнтом немає. Оплата з ФОП на ФОП за рахунком-фактурою відбулась таким чином: передплата 70%, доплата 30% після монтажу (Клієнт оплату зробив). Далі клієнт вирішив, що йому не подобається LED екран і він хоче повернути нам продукцію і забрати гроші.
Питання:
- Згідно якого закону не підлягають обміну (поверненню): товари, виготовлені за індивідуальним замовленням клієнта?
- які інші Закони та нормативні акти захищають наші права без підписаного договору з клієнтом?
- які наші шанси в суді, якщо клієнт відмовиться підписувати видаткову накладну та акти на замовлену ним продукцію та буде писати нам досудову вимогу?

Ответы юристов (5)

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Відповідно до ч.1 ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

    Відповідно до ч.1 ст.869 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

    Згідно статті 9 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено право споживача обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний, якщо куплений товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням.

    Обмін або повернення товару можливе на протязі 14 днів, без врахування дня покупки, якщо триваліший термін обміну або повернення товару не було оголошено продавцем. Обмін або повернення товару проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вид, споживчі властивості, пломби, ярлики та розрахунковий документ, виданий продавцем разом з товаром. Якщо на момент обміну або повернення потрібного товару немає у продажу, споживач має право розірвати договір купівлі-продажу та повернути товар і одержати назад гроші. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів", затверджено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню).

    До товарів які не підлягають обміну, або поверненню відносяться:1. Продовольчі товари.2. Лікарські засоби.3. Предмети сангігієни.4. Фотоплівки, фотопластинки, фотографічний папір.5. Корсетні товари.6. Парфюмерно-косметичні вироби.7. Перо-пухові вироби.8. Дитячі іграшки м’які.9. Дитячі іграшки гумові надувні.10. Зубні щітки.11. Мундштуки.12. Апарати для гоління.13. Помазки для гоління.14. Гребінці, гребені та щітки масажні.15. Сурдини (для духових музичних інструментів).16. Скрипкові підборіддя.17. Рукавички.18. Тканини.19. Тюлегардинні і мереживні полотна.20. Килимові вироби метражні.21. Білизна натільна.22. Білизна постільна.23. Панчішно-шкарпеткові вироби.24. Товари в аерозольній упаковці.25. Друковані видання.26. Лінійний та листовий металопрокат, трубна продукція, пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні матеріали (деревноволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником).27. Аудіо-, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом.28. Вироби з натурального та штучного волосся (перуки).29. Товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування т. д.).30. Інструменти для манікюру, педикюру (ножиці, пилочки тощо).31. Ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

    Перелік товарів, що не підлягають обміну або поверненню є вичерпним. Продавець не має права відмовити в обміні або поверненні товару, не включеного до переліку, якщо він відповідає всім вимогам, передбаченим ст. 9 Закону.

    Дерій Владислав Олегович
    75%

    Вітаю Вас!

    Згідно якого закону не підлягають обміну (поверненню): товари, виготовлені за індивідуальним замовленням клієнта?

    Згідно пункту 3 частини 5 статті 13 ЗУ "про захист прав споживачів" У разі коли інше не передбачено договором, споживач не має права розірвати договір, укладений на відстані, якщо договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця).

    Згідно пункту 11 частини 1 статті 1 ЗУ "про захист прав споживачів" договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

    - які інші Закони та нормативні акти захищають наші права без підписаного договору з клієнтом?

    Якщо Ви фізично не підписували ніяких договорів із замовником - то обов'язково оформіть публічний договір про надання послуг з виготовлення вивісок та прикріпіть його на своєму сайті та/або в соцмережах.

    В договорі передбачте, що товари належної якості, які були виготовлені під індивідуальне замовлення поверненню не підлягають згідно статті 13 ЗУ "Про захист прав споживачів".

    Також передбачте, що замовник зобов'язаний підписати Акти та накладну протягом 5 днів з моменту отримання відповідних документів.

    - які наші шанси в суді, якщо клієнт відмовиться підписувати видаткову накладну та акти на замовлену ним продукцію та буде писати нам досудову вимогу?

    Шанси досить високі - головне, щоб у Вас був договір публічної оферти та збережені переписки із замовником. На досудову вимогу - надайте досудову відповідь.

    Ознайомтесь з прикладом Договором публічної оферти https://led-svet.com.ua/ua/dogovor-publichnoj-ofer..., де підприємці в пункті 8.7. передбачили, що Покупець не має права відмовитися від товару належної якості, що має індивідуально-визначені властивості, якщо зазначений товар може бути використаний виключно Покупцем, який його придбав, (в т.ч. за за бажанням Покупця не стандартні розміри, характеристики, зовнішній вигляд, комплектація та інше).

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Алла!

    - Згідно якого закону не підлягають обміну (поверненню): товари, виготовлені за індивідуальним замовленням клієнта?

    Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів":

    Стаття 9. Права споживача при придбанні товару належної якості

    1. Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

    Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

    Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

    Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

    2. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

    3. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

    Стаття 13. Право споживача у разі укладення договору на відстані.

    2. Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:

    1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

    2) основні характеристики продукції;

    3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

    4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;

    5) інші умови поставки або виконання договору;

    6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;

    7) вартість електронних комунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

    8) період прийняття пропозицій;

    9) порядок розірвання договору.

    У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.

    3. Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.

    Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв’язку і оплачується через оператора електронних комунікацій.

    4. Споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

    Якщо відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту його укладення.

    У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.

    Якщо підтвердження інформації не відповідає вимогам частини третьої цієї статті, строк, протягом якого споживач має право розірвати договір, становить дев'яносто днів з моменту одержання такої інформації, або у разі продажу матеріальних речей - з моменту одержання товару або першої поставки товару. Якщо протягом цього строку підтвердження інформації було виправлене, споживач має право розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту одержання виправленого підтвердження.

    5. У разі коли інше не передбачено договором, споживач не має права розірвати договір, укладений на відстані, якщо:

    1) надання послуги або поставка товару електронними засобами зв'язку за згодою споживача відбулися до закінчення строку розірвання договору, визначеного у частині четвертій цієї статті, про що споживачеві було повідомлено у підтвердженні інформації;

    2) ціна товару або послуги залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;

    3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця);

    4) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп'ютерного забезпечення, які постачаються запечатаними;

    5) договір стосується доставки періодичних видань;

    6) договір стосується лотерей чи інших азартних ігор.

    7. До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п'ятою - дев'ятою статті 12 цього Закону.

    - які інші Закони та нормативні акти захищають наші права без підписаного договору з клієнтом?

    Законодавство дозволяє укладати договори у спрощений спосіб шляхом обміну листами чи документами, з яких зрозуміло, що між сторонами є певна домовленість.

    Стаття 205 ЦКУ. Форма правочину. Способи волевиявлення:

    "1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

    2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

    3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням".

    Тобто у вас мають бути документи, якими вдасться підтвердити, що ви з покупцем узгодили поставку того чи іншого товару, певної кількості та вартості. Це і буде укладенням договору у спрощений спосіб. А далі як завжди – підтвердити факт поставки товару чи надання послуг.

    Відповідні документи допоможуть Вам підтвердити укладення договору у спрощений спосіб.

    • замовлення, заявка покупця;
    • рахунок-фактура;
    • видаткова накладна (акт наданих послуг/виконаних робіт);
    • товарно-транспортна накладна;
    • платіжне доручення/квитанція про оплату.

    Крім того, як варіант договір публічної оферти, акцептуванням якого є оплата клієнта, замовленої послуги.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Карпенко Андрій Володимирович
    25%

    Вітаю!

    ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ФОП ТА ФОП РЕГУЛЮЮТЬСЯ ЦИВІЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ ТА ГОСПОДАРСЬКИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ.

    У ВАШИХ ВЗАЄМОВІДНОСИНАХ ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.

    ВАШ КОНТРАГЕНТ ПОВИНЕН ЗВЕРНУТИСЬ ДО ГОСПОДАРСЬКОГО, ЯКЩО ВИ - ФОП ОТРИМАЛИ НА СВІЙ РАХУНОК-ФОП СПЛАТУ ЗА ПОСТАВЛЕНИЙ ТОВАР З РАХУНКУ-ФОП.

    Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф за поставку товарів неналежної якості, якщо інше не передбачено законом або договором.

    Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред’явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

    Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

    Законом щодо окремих видів господарських зобов’язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань.При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов’язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, – на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

    Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

    ххх

    Для врегулювання спірних ситуацій та досягнення спільного консенсусу між сторонами договору чинним законодавством України передбачено як досудовий так і судовий порядок вирішення спору.

    Отже, якщо ваші права чи законні інтереси були порушені Ви може їх відновити, як в судовому так і в позасудовому порядку.

    Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 02.06.2016 до Конституції було внесено ряд змін, зокрема, стаття 124 була доповнена частиною, яка передбачає, що законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

    Отже, не зважаючи на те, що законодавством надано альтернативу обрання способу захисту прав та інтересів, як в позасудовому так і в судовому порядку, існують випадки коли досудовий порядок врегулювання спору є саме обов’язком сторін спору.

    Більше того, ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту «ГПК України»), передбачено, що в позовній заяві має бути зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

    Окрім того, згідно п. 6 ч. 5 ст. 174 ГПК України, не долучення до позову доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

    За своєю правовою природою досудове врегулювання господарських спорів є системою заходів, що здійснюються організаціями, іншими суб’єктами господарювання, майнові права яких порушено, з метою безпосереднього вирішення конфлікту (спору) до звернення у господарський суд.

    Випадки досудового врегулювання спору передбачені ст. 19 ГПК України, відповідно до якої сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

    Порядок досудового врегулювання спору передбачений ст. 122 Господарського кодексу України (далі по тексту – «ГК України»).

    Так, даною нормою законодавства визначено, що у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

    Господарським кодексом України, чітко встановлена форма такої претензії. Так, в останній обов’язково має бути зазначено:

    • повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред'являється;
    • дата пред'явлення і номер претензії;
    • обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;
    • докази, що підтверджують ці обставини;
    • вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;
    • сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;
    • платіжні реквізити заявника претензії;

    - перелік документів, що додаються до претензії.

    Окрім того, до претензії мають бути долучені всі докази на підтвердження Ваших вимог, за виключенням документів, які є у другої сторони. Докази мають бути в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях.

    Документи, які є у другої сторони, додавати до претензії не обов’язково.

    Претензія має бути підписана повноважною особою заявника претензії або його представником.

    Надсилання претензії має бути здійснено адресатові рекомендованим або цінним листом або вручатися адресатові під розписку.

    Зверніть увагу, що форма направлення претензії є обов’язковою, та в разі її не додержання, особа, яка бажає відновити свої права та законні інтереси не матиме доказів вжиття нею заходів досудового врегулювання спору.

    Сторона яка отримала претензію від свого контрагента зобов’язана розглянути останню в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Та в разі, якщо вимоги заявника обґрунтовані одержувач претензії зобов'язаний її задовольнити.

    При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

    Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

    Варто зауважити, що в разі якщо одержувач претензії, проігнорував вимогу, то особа має право на звернення до суду без отримання відповіді на претензію, за умови дотримання місячного строку наданого опоненту на відповідь.

    Тож, в разі якщо в при веденні своєї господарської діяльності особа зіткнулась з порушенням своїх прав, то остання має право скористуватись своїм правом на досудове врегулювання спору, а у випадках передбачених законом, таке врегулювання спору є саме обов’язком.

    Досудове врегулювання це хороша альтернатива судовій тяганині, оскільки у зв’язку з великою завантаженістю судів, судовий спір може тривати роками.

    Отже, якщо є шанс досягнути компромісу в позасудовому порядку, то з метою економії часу, такою можливістю варто скористатись.

    ххх

    У постанові від 08.09.2020 року Велика Палата ВС встановила тезу: необхідно розрізняти договір як правочин – з одного боку, і договір як документ – з іншого. Договір як документ може вміщати зміст одного або кількох договорів, а також інші відомості, які правочинами не є. Зі ст. 73 ГПК України слідує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), а за ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини.

    Тобто, положення договору в тій частині, в якій воно містить відомості про отримання стороною коштів, є даними, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), а отже таке положення змістовно відповідає суті визначення, встановленого ст. 73 ГПК України та є доказом.

    ххх

    ТРЕБА ЗНАТИ ВСІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЩОБ ГОВОРИТИ ПРО ШАНСИ.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас!

    Питання:- Згідно якого закону не підлягають обміну (поверненню): товари, виготовлені за індивідуальним замовленням клієнта?

    Припускаю, що вимогу про повернення коштів клієнт висуває протягом встановленого Законом 14-денного строку?

    Не хвилюйтеся, Закон у даній ситуації на Вашій стороні. Відсутність договору як раз таки грає на Вашу користь.

    По-перше, договір укладено на відстані, що є очевидним.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про захист прав споживачів

    Стаття 1. Визначення термінів

    8) договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

    По-друге, речі, виготовлені клієнту, за договором, укладеним на відстані, поверненню не підлягають.

    Стаття 13. Право споживача у разі укладення договору на відстані

    5. У разі коли інше не передбачено договором, споживач не має права розірвати договір, укладений на відстані, якщо:

    3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця).

    Поясніть споживачу, що товар, виготовлений на замовлення або привозиться за індивідуальним замовленням, поверненню та обміну не підлягає.

    - які інші Закони та нормативні акти захищають наші права без підписаного договору з клієнтом?

    У першу чергу, Ваш єдиний і достатній у даній ситуації нормативно-правовий акт - Закон України "Про захист прав споживачів". У даній ситуації мова йде про захист прав продавця.

    - які наші шанси в суді, якщо клієнт відмовиться підписувати видаткову накладну та акти на замовлену ним продукцію та буде писати нам досудову вимогу?

    На мою точку зору - доволі високі. Але Вам потрібно продумати над доведенням факту того, що товар дійсно був виготовлений на його замовлення. Потрібно продумати крок щодо публічної оферти, як це популярно у багатьох компаній.

    Приведіть всі документи в порядок, на мою точку зору, справа виграшна для Вас.

    З повагою!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України