Задайте вопрос юристу

866 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 11 октября 2024, вопрос №120997 350₴

Выезд за границу военному и не возврат назад

Здравствуйте хотел проконсультироваться на счет отца он находиться на службе но выехал из Украини в Польшу за счет отпуска с возможностью выезда за границу. Что сейчас грозит за невозврат назад. И можно ли остаться в Европе и просить защиту в таком случае. Заранее спасибо!

Ответы юристов (2)

    Дерій Владислав Олегович
    100%

    Доброго дня!

    Якщо у батька дійсний закордонний паспорт та він легально перетнув кордон - то його не повинні депортувати та він має змогу оформити тимчасовий захист .

    В Україні ж на батька чекатиме кримінальна відповідальність, адже згідно частини 5 статті 407 Кримінального кодексу - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

    У кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочин, в який підозрюваного оголошено в розшук, у разі наявності достатніх підстав вважати, що особа може переховуватися за межами України, слідчий відповідно до законодавства вирішує питання про оголошення особи в міжнародний розшук.

    Якщо батько залишиться в Польщі, матимете дійсний закордонний паспорт та отримає дозвіл на проживання - його не повинні депортувати або здійснити екстрадицію, адже це довгий та складний процес.

    Кримінальним процесуальним кодексом України передбачається, що запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один зі злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців. Відповідно до ч. 1 ст. 573 КПК України екстрадиція включає:

    • офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи;
    • перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі;
    • прийняття рішення за запитом і фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.

    Згідно з положеннями ч. 5 ст. 575 КПК України запит на екстрадицію здійснюється лише за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України.

    Проте, на сьогодні Україна дуже часто отримує відмови в екстрадиції, через воєнний стан і пов’язані з ним безпекові аспекти. У більшості європейських держав до питання видачі осіб Україні ставляться надто обережно. За словами іноземних адвокатів, передавати таких осіб в Україну буде вкрай небезпечно через триваючі бойові дії. А тому, хоч Україна і є учасницею низки конвенцій, все одно закордонні партнери вважають, що через повномасштабне вторгнення в Україну безпека та прозорість судового процесу не можуть бути забезпечені на належному рівні.

    Тому, батьку не потрібно хвилюватися, адже щоб подати його у міжнародний розшук та депортувати спочатку повинен відбутися суд в Україні, потім запит до відповідних органів іноземних країн, потім суд в цих країнах, який скоріш за все відмовить у екстрадиції.

    Крім того, існує Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах

    Згідно пункту 7 частини 1 статті 61 ВИДАЧА (ЕКСТРАДИЦІЯ) НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ якщо злочин полягає виключно у порушенні військових обов'язків.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    1.

    ЗА НЕПОВРНЕННЯ З ВІДПУСТКИ - КРИМІНАЛЬНА СПРАВА.

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби

    1. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, -

    караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

    2. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, -

    караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

    3. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -

    караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

    4. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

    караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

    5. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -

    караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

    Відповідно до вимог статті 407 Кримінального кодексу України злочином визнається: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, а також вчинене в умовах особливого періоду, воєнного стану чи бойовій обстановці. Обов`язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, є мета, яка полягає у тому, що військовослужбовець має намір ухилятися від військової служби тимчасово (постанова ККС ВС від 01 грудня 2022 року справа № 297/2178/21).Під бойовою обстановкою слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою (примітка статті 402 Кримінального кодексу України).Об’єктивна сторона полягає у діях або бездіяльності і може мати такі прояви:

    1. самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби тривалістю понад три доби, але не більше місяця;
    2. нез’явлення військовослужбовця строкової служби вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця;
    3. самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби) тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року;
    4. нез’явлення військовослужбовця (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року;
    5. самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць;
    6. самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану;
    7. самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
    Відповідальність

    За самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця винному загрожує покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.Якщо військовослужбовець (крім строкової служби) самовільно залишив військову частину або місце служби, а також не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, повторно протягом року покарання призначається у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 - 68000 грн) або службового обмеження на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.Якщо будь-який військовослужбовець самовільно залишив військову частину або місце служби, а також не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць- його може бути покарано позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.За самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

    ЗАРАЗ БАГАТО ВИПАДКІВ СЗЧ, ТОМУ ЦЕ БУДЕ ПОВІЛЬНО РОЗСЛІДУВАТИСЯ.

    ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ БУДУТЬ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ ТА ПОВЕРНЕННІ В УКРАЇНУ.

    ТАКОЖ, ОСОБА НЕ ЗМОЖЕ СКОРИСТАТИСЯ КОНСУЛЬСКИМИ ПОСЛУГАМИ ЗА КОРДОНОМ (ЗАХИСТ, ЗАМІНА ПАСПОРТА, ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ.

    2.

    ОСОБА ЗМОЖЕ ОФОРМИТИ ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ В ЄВРОПІ.

    КРАЩЕ ОБИРАЙТЕ НІМЕЧЧИНУ - ТАМ БІЛЬШ ПРИСКІПЛИВО СТАВЛЯТЬСЯ ДО ПРАВ ЛЮДИНИ. АЛЕ, ЯКЩО СЛІДСТВУ СТАНЕ ВІДОМА КРАЇНА ПЕРЕБУВАННЯ - МОЖУТЬ ЗАПРОСИТИ ЕКСТРАДИЦІЇ (АЛЕ ЦЕ ДУЖЕ ДОВГИЙ ПРОЦЕС).


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України