Какие есть варианты в 16 лет жить в другом городе без разрешения родителей?

Вітаю Вас.

Добрый вечер, подскажите, как можно поехать в другой город без разрешения родителей в 16 лет, какие есть варианты для этого, включая эмансипацию (можно ли получить эмансипацию без официальной работы или через получение статуса ИП также без разрешения родителей).В общем, все варианты, которые помогут мне как минимум свободно передвигаться, учитывая, что после попытки поехать самостоятельно в другой город я стою на учете у полиции. Хотя есть законы о том, что с 14 лет я вправе сама выбирать место и жительства и могу самостоятельно передвигаться по стране, но тем не менее меня вернули обратно в мой город со словами, что до 18 лет за меня несут ответственность родители, хотелось бы исправить этот факт или как-то его обойти.Вариант разговора с родителями исключен, так как они невменяемые

Все вірно, з 14-річного віку Ви вправі проживати самостійно, принаймні про це нам говорить Цивільний кодекс України. Водночас є норми Сімейного кодексу України, які покладають відповідальність за виховання неповнолітніх дітей виключно на батьків. До того, уповноважені особи правоохоронних органів у практичній діяльності слабко вчитуються в норми Цивільного кодексу і тлумачать Закон так, як їм хочеться. Можливо варто спробувати звернутися до служби у справах дітей за Вашим місцем проживання?

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

Стаття 29. Місце проживання фізичної особи...

2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом...".

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135)

Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини

1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

З повагою!

Доброго дня.

В 16 років Ви можете самостійно працевлаштовуватись.

Стаття 188 КЗПП. Вік, з якого допускається прийняття на роботу

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.

За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

В 16 років Ви вправі самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.

Стаття 32 ЦКУ. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років

1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);

5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.

В 16 років Ви маєте право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.

Стаття 313 ЦКУ. Право на свободу пересування

1. Фізична особа має право на свободу пересування.

2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Отже один із варіантів - влаштуйтесь на роботу в тому місці в якому хочете проживати.

Они действительно могут помочь дать мне право жить и работать в другом городе, или защитить это право и как правильно к ним с этим обратиться?

Вітаю!

З 16 років Ви можете проживати де забажаєте, але офіційно орендувати квартиру Ви не зможете, адже для укладення договору оренди потрібна згода батьків.

Якщо ж будете неофіційно знімати житло або проживати у знайомих, тоді згода батьків не потрібна.

Згідно частини 2 статті 29 Цивільного кодексу України

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно статті 32 Цивільного кодексу України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільна дієздатність

1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);

5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.

2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

6. Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

ОТЖЕ, з 14 років Ви можете самостійно обирати своє місце проживання і дозволу батьків можете не запитувати.

Майте на увазі, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Проте, Цивільним кодексом України, а саме статтею 35, передбачена можливість надання повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття (емансипація).

Надання повної цивільної дієздатності здійснюється на підставі рішення органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Якщо така згода відсутня, то повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Підставами для надання повної цивільної дієздатності є:

• Працевлаштування за трудовим договором. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.
• Зайняття підприємницькою діяльністю (відкриття ФОП). За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця

При цьому слід звернути увагу, що відповідність неповнолітньої особи зазначеним вимогам ще не означає, що повна цивільна дієздатність буде надана даній особі. Повна цивільна дієздатність виникає з моменту прийняття рішення уповноваженими на те законом органами.

Тобто, саме працевлаштування не означає, що Ви набули повної цивільної дієздатності. Ви повинні отримати рішення органу опіки та піклування або рішення суду.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Аліна!

Цивільна дієздатність фізичної особи - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Цивільна дієздатність передбачає свідому і правильну оцінку людиною дій, що нею здійснюються і мають юридичне значення. Ця ознака суб’єкта цивільного права залежить від психічної зрілості суб’єкта, тобто від усвідомлення ним значення своїх дій і можливості керування ними.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом. цивільної дієздатності.

Повна дієздатність — настає з досягнення повноліття — вісімнадцятирічного віку.

1. У випадках, коли законом дозволяється одружуватись до досягнення повноліття, особа, яка скористалася таким правом, набуває повної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

2. При народженні дитини неповнолітньою жінкою також настає її повна цивільна дієздатність. У разі розірвання шлюбу до настання повноліття набута повна дієздатність особи зберігається.

3. Цивільним кодексом України передбачається можливість надання повної цивільної дієздатності також особі, якій виповнилося 16 років і яка працює за трудовим договором або бажає займатися підприємницькою діяльністю, а також особі, яка записана матір'ю, батьком дитини до досягнення нею (ним) повноліття.

4. Повна дієздатність надається за заявою заінтересованої особи органом опіки та піклування за письмовою згодою батьків або піклувальника, а за відсутності такої згоди — судом.

Якщо особа, якій виповнилося 16 років, бажає займатися підприємництвом, то за наявності згоди на це батьків або органу опіки та піклування вона може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі особа набуває повної цивільної дієздатності у момент її державної реєстрації як підприємця. При припиненні трудового договору, припиненні фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна Цивільна дієздатність зберігається.

Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України), місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

Стаття 29 ЦКУ зазначає наступне:

"1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом".

Відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні":

"Вільний вибір місця проживання обмежується щодо:

осіб, які не досягли 14-річного віку".

Стаття 155 Сімейного кодексу України

• Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусіповаги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
• Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
• Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
• Батьки зобов’язані поважати дитину.
• Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
• Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
• Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а такожз астосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
• Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
• Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї.
• Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
• Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

За загальним правилом згідно з зазначеним вище міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (ст.6 СК України).

У контексті визначення віку, з якого можна жити окремо від батьків, українське законодавство встановлює чіткі норми. Згідно з законами України, повна цивільна дієздатність настає у 18 років. Це означає, що досягнувши цього віку, особа може самостійно вирішувати, де їй жити, не потребуючи згоди батьків. Втім, існують випадки, коли молодь може виїжджати на самостійне проживання раніше. Наприклад, українське законодавство дозволяє емансипацію — процес, за яким неповнолітня особа може отримати повну цивільну дієздатність до досягнення 18 років у випадках, якщо вона працевлаштована або вступила у шлюб. Такі випадки регламентуються законом і вимагають індивідуального підходу. Важливо розуміти, що ці правові норми слугують захистом інтересів молоді та водночас встановлюють рамки, в межах яких молода людина може робити вибір щодо своєї самостійності.

У 16 років обмеження цивільної дієздатності розширюються. Особи цього віку можуть укладати більш широкий спектр договорів та вести самостійне господарювання, але з деякими обмеженнями та під контролем батьків.

Повна цивільна дієздатність може надатись з 16 років у випадку:

(1) Працевлаштування.Якщо є письмова згода батьків – рішення приймає орган опіки та піклування.Якщо немає письмової згоди батьків – рішення приймає суд.

(2) З моменту державної реєстрації у статусі фізичної особи-підприємця.Без додаткових рішень – з моменту державної реєстрації.Згода представника на реєстрацію дитини як ФОП є обов’язковою.

Статтею 22 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 3 ст. 35 ЦК України передбачено право дитини, якій виповнилося 16 років, займатися підприємницькою діяльністю. Дитина реєструється як підприємець за наявності письмової згоди на це батьків.

(3) Інші обставини, визначені ЦКУ (одруження).

У передбачених законом випадках дитина може отримати право одружитися або вийти заміж. Так, за загальним правилом, право на шлюб виникає після досягнення повноліття. Тобто право одружитися чи вийти заміж має людина, які виповнилося 18 років. Проте, згідно зі ст. 23 СК України дитині, яка досягла 16 років, також може бути надано право шлюб. Відповідне рішення приймається судом, якщо буде встановлено, що це відповідає інтересам дитини.

ОТЖЕ, ЯК БАЧИМО, БЕЗ ЗГОДИ БАТЬКІВ 16-РІЧНІЙ ОСОБІ ПРОЖИВАТИ ОКРЕМО ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО (ЗА ВИКЛЮЧЕННЯМ ОДРУЖЕННЯ АБО РІШЕННЯ СУДУ ПРО ЕМАНСІПАЦІЮ).