Відстрочка багатодітному батьку

Доброго дня.

Для отримання відстрочки необхідно щоб свідоцтво про народження дитини був зазначений ваш чоловік.

Згідно законодавства для отримання відсрочки зокрема надається:

свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного.

Тому вашому чоловіку необхідно усиновити цю дитину.

Доброго дня, Мирослава!

Відповідно до законодавства право на відстрочку мають чоловіки на утриманні яких знаходиться троє і більше дітей віком до 18 років. Отже, Ваш чоловік має право на відстрочку.

Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

Зокрема в ній зазначено:

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

"3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці".

Проте, згідно Додатку 5 до Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Ваш чоловік повинен надати до ТЦК наступні документи, що підтверджують право на відстрочку, а саме:

"свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів:

свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю),

або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним,

або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,

Як бачите, серед переліку документів обов'язковим є подання свідоцтв про народження дітей, у яких чоловік повинен бути зазначений, як батько. У зв'язку з цим є велика вірогідність того, що ТЦК відмовить йому у наданні відстрочки. Отже, чоловіку прийдеться оскаржувати відмову у судовому порядку. При тому, раджу також подавати заяву про забезпечення позову, аби ТЦК не мав можливості мобілізувати Вашого чоловіка під час розгляду справи.

Якщо розглядати інший варіант, то чоловіку потрібно усиновити Вашу дитину. У такому разі проблем із відстрочкою взагалі не виникне.

Відповідно до статті 213 Сімейного кодексу України:

1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

• в сім'ї якого виховується дитина;
• який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
• який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
• який є родичем дитини.

Куди потрібно звернутися?

• 1-крок - до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та отримати висновок про доцільність усиновлення.
• 2-крок - до суду з позовною заявою про усиновлення.

Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються:

• копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
• копія свідоцтва про шлюб;
• висновок про стан здоров'я заявника;
• довідка про наявність чи відсутність судимості;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
• засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
• висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку.

Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі.

Після того потрібно буде звертатись до суду.

Згідно із вищезгаданою Постановою КМУ порядок оформлення відстрочки наступний:

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов’язаного підлягає обов’язковій реєстрації.

59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Станом на сьогодні вже є рішення судів, у яких відповідні відмови визнаються протиправними, незважаючи на перелік документів, зазначений у Додатку 5.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/122305068

https://reyestr.court.gov.ua/Review/1222556

"Зі змісту повідомлень від 05.07.2024 № 5/6498 та від 25.07.2024 № 5/8170 слідує, що позивачу відмовлено у наданні відстрочки відповідно Рішенням від 02.07.2024 № 8 у зв`язку з відсутністю документів, де вказано батьківство позивача, і Рішенням від 23.07.2024 № 14 відсутнє рішення суду про проживання дітей.

Тобто позивачу було відмовлено у наданні відстрочки на тій підставі, що він не надав відповідні підтверджуючі документи.

Додатком 5 до Порядку № 560 встановлено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у тому числі, особами, які бажають отримати відстрочку на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Поряд з цим, ні Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ні Порядком № 560 не передбачено, що неподання заявником усіх документів, які визначені додатком 5 до Порядку № 560, є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні відстрочки такому заявнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного слідує, що відповідна Комісія не може відмовити у задоволені заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації виключно на підставі ненадання заявником усіх передбачених додатком 5 до Порядку № 560 документів. Підставою для надання відмови може бути лише не підтвердження обставин, наявність яких надає заявнику право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. І такі обставини можуть бути підтвердженими іншими документами, які не визначені в додатку 5 до Порядку № 560.

Тому Рішення від 02.07.2024 № 8 і Рішення від 23.07.2024 № 14 є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки причинами відмови у задоволенні заяви позивача слугували відсутність відповідно документів, де вказано батьківство заявника, та рішення суду про проживання дітей, а не непідтвердження поданими ним документами факту перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей."

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Згідно законодавства Ваш чоловік має право на відстрочку, але за неї доведеться поборотися.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Отже, згідно закону головне ктримання, а не батьківство

Проте, додатком 5 до Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» визначено перелік документів, які необхідно надати для оформлення відстрочки, а саме:

1. Свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного

2. Один із документів:

• свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) або
• рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), або
• рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним, або
• письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або
• рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину

Тому, якщо в свідоцтві про народження нерідної дитини чоловік не вказаний як батько, то в добровільному порядку ТЦК може відмовити у оформленні відстрочки.Проте є такі варіанти вирішення питання:

І Варіант. Чоловік може усиновити Вашу дитину у судовому порядку та змінити батьківство у свідоцтві про народження дитини. З процесом усиновлення можете ознайомитись за посиланням https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A3%D1%8...

ІІ Варіант. Чоловік може подати заяву про відстрочку (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%B...) з наявними у нього документами (свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про шлюб, посвідчення багатодітного батька) та в разі отримання відмови у відстрочці оскаржити її у судовому порядку. Під час звернення до суду потрібно буде подати клопотання про забезпечення позову, щоб ТЦК не здійснювало мобілізаційних заходів під час розгляду справи. Позитивних рішень суду вже достатньо. Тому у чоловіка є високі шанси оскаржити відмову у відстрочці.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ЩОБ МАТИ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ, ЯКЩО ВИ НЕ ВСИНОВИЛИ ДИТИНУ ДРУЖИНИ ВІД ПОПЕРЕДНЬОГО ШЛЮБУ, ВАМ НЕОБХІДНО ДОВЕСТИ (СКОРІШЕ ЗА ВСЕ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ), ЩО ПАСИНОК (ПАДЧЕРКА) ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ВАШОМУ УТРИМАННІ.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає перелік категорій військовозобов'язаних, які мають право на отримання відстрочки від призову. Зокрема, нормами пункту 3 частини 1 статті 23 вказаного Закону визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці

Проблема починається з того, що чинне законодавство не містить чіткого визначення поняття «утримання дітей». Подібне поняття використовується у Законі України «Про пенсійне забезпечення», але стосується членів сім'ї померлого. Так, стаття 38 вказаного Закону визначає поняття «утриманці»: члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Імовірно, за аналогією дане поняття визначається і судами, які у своїх рішеннях зазначають, що утримання особи передбачає її знаходження на тривалому або постійному матеріальному або грошовому забезпеченні з боку іншої особи, і ця допомога є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування (справа № 682/1395/23). Із такого визначення постає наступне питання:

Чи можна довести факт перебування дітей на утриманні чоловіка, якщо дружина отримує дохід?

Виходячи з формулювання поняття «утримання», очевидно, що воно припускає перебування дітей на практично повному фінансовому забезпеченні заявника. Така ситуація можлива за умови відсутності в іншого із батьків джерел доходів або ж недостатності розміру цих доходів для покриття витрат на дітей, наприклад, при перебуванні другого із батьків у декретній відпустці або неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а також отриманні доходу, що є недостатнім для покриття навіть половини документально підтверджених витрат на дітей.

При доведенні даного факту слід враховувати законодавчо встановлений прожитковий мінімум на дітей відповідного віку, а також розмір додаткових витрат, що їх потребують діти, наприклад, на лікування, відпочинок, оплату приватних дитячих садків, шкіл, різноманітних курсів тощо.

Чи може отримати відстрочку вітчим?

Відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Аналогічна норма міститься в ст. 180 Сімейного кодексу України.

З аналізу норми частини першої статті 268 Сімейного кодексу України можна зробити висновок, що вітчим має обов'язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності певних обставин.

По-перше, такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання (даний факт може підтверджуватися документами щодо перебування матері в декретній відпустці чи відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, свідоцтвом про смерть біологічного батька, рішенням суду про позбавлення другого з біологічних батьків батьківських прав).

По-друге, вітчим має реальну можливість надавати матеріальну допомогу (даний факт може підтверджуватися відповідними довідками про працевлаштування, розмір заробітної плати, обсяг отриманого доходу за певний період тощо).

Але з викладеного постає пов'язане питання:

А що як у дітей є біологічний батько, який ухиляється від виконання батьківських обов'язків (не сплачує аліменти, не спілкується з дітьми, не бере участі в їх вихованні)?

У цьому питанні більшість судів проявляють досить упереджену позицію щодо вітчима. Справа в тому, що відповідно до норм Сімейного кодексу України вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов'язків щодо пасинка, падчерки.

Відповідно, суди керуються такою логікою.

У силу положень статті 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Статтею 181 Сімейного кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. Кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, за рішенням суду.

Відповідно, навіть при наявності документально підтвердженої заборгованості зі сплати аліментів, суди вважають, що заявник повинен навести докази на підтвердження наявності/відсутності інших способів виконання батьками неповнолітніх своїх обов'язків щодо утримання неповнолітніх дітей. Більше того, заявник повинен надати докази, що в питанні виховання та утримання неповнолітніх дітей, їх батьки навмисне ухиляються від виконання цих обов'язків чи реалізації прав по цьому питанню.

Так, наприклад, у справі № 135/240/24 суд зауважив, що посилання в заяві на наявність заборгованості по сплаті аліментів батьками дітей саме по собі не є достатнім доказом неможливості сплати такої заборгованості, без врахування інших суттєвих обставин справи щодо осіб батьків неповнолітніх дітей, наявність в них майна, місця роботи, тощо. При цьому питання щодо вжиття державним виконавцем належних заходів щодо стягнення аліментів на дітей та заборгованості по аліментах по даній справі заявником для дослідження судом не піднімалось. Матеріали справи не містять доказів щодо позбавлення батьківських прав рідних батьків дітей. Відтак, вони не звільнені від обов'язку надання коштів на утримання своїх неповнолітніх дітей.

Отже, таку позицію судів слід враховувати при поданні заяв військовозобов'язаними, які не є біологічними батьками дітей.

Але:

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно до частини 8 статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 N5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відповідно до статті 54 СК України, дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов`язки в сім`ї. Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім`ї. Усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї. Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім`ї вчинені за згодою другого з подружжя.

Згідно до частини 1 та 4 статті 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Відповідно до ст. 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 268 СК України передбачено, що мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів, сестер, або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи вищенаведене, у вітчима виникає беззаперечне право у вихованні пасинка, обов`язок спільно з дружиною дбати про матеріальне забезпечення сім`ї, а в силу відсутності у пасинка батька - утримувати його.

Які ж документи слід подавати для доведення факту утримання дітей?

Відсутність чіткого визначення поняття «утримання» супроводжується і відсутністю переліку документів, які би підтверджувати такий факт. На цю проблему звертають увагу і суди, які зазначають, що поняття «підтверджуючі документи на утримання трьох і більше дітей віком до 18 років» кожним державним службовцем трактується по-своєму, що спричиняє розбіжності при доведенні такого факту. Більше того, жоден нормативний документ не містить переліку документів, які би підтверджували факт утримання дітей для особи, якщо вона є вітчимом для дітей, утримує нерідних дітей у добровільному порядку.

У зв'язку з викладеним встановлення факту утримання покладається виключно на розсуд суду за достатності доказів, наданих заявником. Причому така «достатність» визначається кожною конкретною ситуацією, яку розглядатиме суд. Як свідчить аналіз судової практики, більш-менш стандартним набором документів є:

- довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні;

- акт обстеження умов проживання;

- відомості з про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків заявника;

- відомості про доходи другого з батьків;

- виписки з карткового рахунку заявника та другого з батьків, якщо заявник здійснював перерахування коштів на утримання дітей на картковий рахунок;

- посвідчення багатодітної родини;

- докази спільного ведення господарства (надання чеків на придбання побутових товарів для родини; залучення свідків, які можуть підтвердити такі факти);

- нотаріально посвідчений договір про сплату заявником аліментів на утримання дітей.

Звісно, цей перелік не є вичерпним і повинен доповнюватися залежно від кожної конкретної ситуації та фактів, які треба довести.

Вирішивши питання з документами, ми зіштовхуємося зі ще однією особливістю цієї категорії справ:

Питання юрисдикції

Це питання вирішила постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21. ВП ВС відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Також, ВП ВС дійшла висновку, що є неефективним підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту перебування на утриманні, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.

А якщо наявна відмова ТЦК та СП?

Слід зауважити, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.

Водночас, якщо ми розглядаємо рішення комісії щодо відмови заявнику в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в період воєнного стану, мотивоване саме відсутністю доказів на підтвердження факту перебування на його утриманні трьох дітей, то суди не вбачають у такому випадку наявності спору про право між заявником і відповідним ТЦК.

Якщо перебування дитини на утриманні не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим особі відмовлено у здійсненні його права, і цей факт неможливо встановити в позасудовому порядку, така особа має право звернутись до суду із заявою про встановлення відповідного факту в порядку окремого провадження. Суди зауважують, що сама по собі наявність юридичних наслідків від встановлення певних фактів не може вважатись ознакою спору, тому підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Вітаю Вас.

У нас з чоловіком двоє спільних дітей, третя дитина записана по 135 статті (мати одиночка), свідоцтво багатодітного батька в нас є. Чи має мій чоловік право на відстрочку?

Згідно з вимогами Закону - так, але є певні нюанси щодо оформлення відстрочки в ТЦК та СП.

Водночас, з огляду на чинне законодавства, зокрема постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", Ви не зможете оформити відстрочку.

Але давайте розбиратися по порядку.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...

3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 16 травня 2024 р. № 560 Київ

Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці -

свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

На жаль, але вищезазначена постанова КМУ взагалі передбачає надання права на відстрочку по утриманню трьох і більше рідних дітей.

Водночас Ви маєте повне право на судове оскарження відмови комісії ТЦК по наданню Вам відстрочки. Позитивної практики вистачає. До Вашої уваги одна з них.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року (справа № 620/9679/24)

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 3 ч. 1ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років, про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих. які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

На утриманні позивача ОСОБА_1 перебувають троє дітей віком до 18 років:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитина від першого шлюбу;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діти від другого шлюбу.

На сьогодні позивач ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з якою у них мається двоє дітей віком до 18 років: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.10.2013 року, справа №740/4175/13-ц, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідки Ніжинського ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 12.05.2023 року №43624, у позивача ОСОБА_1 відсутня заборгованість за аліментами на утримання дочки ОСОБА_2 .

З наведеного убачається, що на утриманні позивача перебувають троє не повнолітніх дітей.

Постановою Кабінету Міністрів України, 16.05.2014 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Далі Порядок).

Відповідно до п. 58 Прядку, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту І додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування ?а соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Отже, додатком 5 Порядку, визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону /країни Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно п. 3 Додатку 5 Порядку, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації мають подати наступні документи:

- свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного

- та один із документів; свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину

Таким чином, вказаним вище Додатком 5 Порядку визначено чіткий та виключний перелік документів, які мають бути подані військовозобов`язаним азом з заявою про надання відстрочки від мобілізації.

В травні 2024 року, позивач ОСОБА_1 особисто подав на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву за формою, визначеною у Датку 4, до якої додав належним чином засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право на відстрочку, зазначені переліку згідно з додатком 5, а саме: копії свідоцтв про народження дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про шлюб з ОСОБА_5 , копію рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання старшої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідку Ніжинського ВДВС Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіональної управління міністерства юстиції відповідно до якої у позивача відсутності заборгованість за аліментами на утримання дочки ОСОБА_2 .

У червні 2024 року позивач отримав повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_6 №6/1567 від 06.06.2024 року відповідно де якого, комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 було розглянуто заяву позивача про надання відстрочки від призову за мобілізацією та за результатами розгляду комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оскільки на думку комісії в підтвердних документах не міститься інформація щодо утримання дітей відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 23 додатку 5 ПМКУ - 560.

Зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 про відмову ОСОБА_1 у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправним та незаконним, а також прийнятим з порушенням вимог діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.

Так, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.10.2013, яким з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та довідка державної виконавчої служби про відсутність заборгованості по аліментам підтверджує факт перебування на утриманні позивача ОСОБА_1 старшої доньки ОСОБА_2 .

Факт перебування на утриманні позивача двох інших дітей від другого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 підтверджує свідоцтво про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_5 , матірью цих дітей, серії І НОМЕР_1 .

Виходячи із викладеного вище, суд дійшов переконання, що оскаржуване рішення відповідача суперечать діючому законодавству та грубо порушує законні права та інтереси позивача, а відтак, є протиправними та підлягає скасуванню.

За таких підстав слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років, про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 3 ч. 1ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років, про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

З повагою!

ДОБРОГО ДНЯ, пані МИРОСЛАВА!

Станом на зараз - ні, ТЦК не надасть відстрочку особі, яка не є в розумінні законодавства батьком дитини, бо його правовий статус як батька не визначений. Він може розглядатися як вітчим дитини в термінології Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Сімейного кодексу України, Мачуха, вітчим зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

При цьому факт утримання дитини на думку Уряду України має бути встановлений судом в порядку ст. 315 ЦПК України, тобто в порядку окремого провадження.

Тому існує варіант встановити факт утримання у разі відмови ТЦК, або спробувати через суд всиновити дитину. Або є також теоретично можливість звернутися до суду про визнання батьківства, вистроївши відповідну доказову базу і якщо Ви як мати дітей визнаєте позов, то суд не має сильно прискіпуватись до цього та вимагати проведення дороговартісної ДНК-експертизи. Але судді зараз різні... деякі зовсім без совісті, або абсолютно некомпетентні та при цьому цілком лояльні владі, тому без будь-яких проблем йдуть на порушення закону і чхають на думку позивачів і відповідачів у таких справах, відмовляючи у позовах про визнання батьківства - без проблем заявляючи під запис, що це ухилянтська схема. Коли ж їм кажеш про відповідальність судді за порушення закону, то вони просто сміються і кажуть, що не бояться ні Вищої Ради Правосуддя, ні кого іншого. Такі зараз часи, на жаль. І це дуже сумно, особисто мені як фахівцю в галузі права.

В будь-якому разі кожна з цих схем - це мінімум кілька місяців, а може й більше в залежності від адекватності чи неадекватності суддів, які зараз залишились працювати. Знову-таки фактор передноворіччя, коли окремі судді люблять брат відпустки та їздити на Балі, Мальдіви чи у Куршавель або Лапландію (кому що довподоби). Повноцінно суди починають працювати числа з 10-12-15 січня, як правило.

Може до цього вже й війна закінчиться чи зміниться підхід до мобілізації.

Щодо оскарження в суді відмови ТЦК у відстрочці, це також можливий варіант, але одназу скажу - жоден суд не заборонить ТЦК Вас мобілізувати в рамках забезпечення позову. Гарантую 100 %. Вже були подібні прецеденти в судах України. Жодного позитивного випадку задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони мобілізації - я не зустрічав. Тож це абсолютно нереальний варіант розраховувати, що суд на час розгляду справи заборонить мобілізувати. Не заборонить.

Тож Вам слід зважити та оцінити усі обставини Вашої ситуації та прийняти правильне для Вас рішення. Чи нагадувати про себе ТЦК, якщо ТЦК ще не прислало повістку, чи почекати поки прийде лютий 2025 року і яка політика мобілізації буде вже тоді.

В будь-якому разі ситуацію треба аналізувати та виробляти тактику поведінк, яких може бути дуже багато варіантів.

Щасти Вам та Вашому чоловіку у вихованні трьох діток та бережи Вас Боже в ці складні часи!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)