Задайте вопрос юристу

884 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 02 декабря 2024, вопрос №123554 350₴

Чоловік за кордоном

Доброго дня. Чоловік за кордоном. Виїхав ще до війни. Сьогодні до мене приїздили поліції і просили написати пояснення чому його немає. Які повинні бути сої дії?

Ответы юристов (6)

    Турчин Ярослав Олександрович

    ДОБРОГО ДНЯ, пані ОЛЕНА! Ви звісно можете сказати, що чоловік вже більше 3-х років за кордоном.

    Але згідно статті 63 Конституції України Ви маєте право не давати будь-які пояснення та повідомляти будь-яку інформацію щодо себе та/або своїх близьких родичів та членів сім"ї.

    Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (ст. 63 Конституції України)

    Не існує жодного закону, який би зобов"язував людину кидати свої справи і життя за кордоном і їхати в Україну, бо держава щось собі надумала чи згадала про якісь обов"язки, абсолютно не пам"ятаючи усі 30 років про права громадян.

    ТЦК надали доступ до баз прикордонної служби - хай перевіряють, шукають. Якщо їм доступ до бази прикордонників не надали, то держава сама знає, що робить. Значить ТЦК такий доступ не треба на думку держави. Хай шлють запити, якщо сумніваються, що Ваш чоловік за кордоном.

    Маю надію, що у Вашого чоловіка є інше громадянство або термін дії паспорта громадянина дозволить ще кілька років хоча б не задумуватися про його обмін.

    На жаль без виконання вимог держави про військовий облік зараз отримати новий паспорт чи будь-які інші консульські послуги буде неможливо.

    Також маю нагадати, що відповідно до статті 30 Конституції України, Кожному гарантується недоторканність житла.

    Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

    У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

    Аналогічні положення містять і норми ч.ч. 1, 3 ст. 233 КПК України відповідно до яких ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

    Недоторканість житла особи є принципом, визнаним світовою спільнотою.

    Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Статтею 8 Конвенції передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

    У статті 12 Загальної декларації прав людини, прийнятою і проголошеною Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року вказано, що «ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла… Кожна людина має право на захист закону від такого втручання і таких посягань».

    Таке ж положення міститься у статті 17 Міжнародного Пакту про громадянські і політичні права, який був прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 1966 році й набув чинності для України 23.03.1976 року.

    Виходячи з вказаних міжнародно-правових актів, Україна закріпила принцип недоторканності житла і поваги до особистого і сімейного життя людини у національному законодавстві, розширивши цей принцип вимогою щодо недоторканності й іншого володіння особи.

    Слід зауважити, що порушення недоторканості житла вважається вчиненим вже з моменту проникнення на огороджену територію подвір’я, незважаючи на те, що проникнути до самого «житла» не вдалось з причин, що не залежали від волі порушника.

    З урахуванням воєнного стану в Україні і загальної мобілізації — чоловіки призивного віку, придатні до військової служби, можуть отримати повістку у будь-якому місці. Звісно, під час дії воєнного стану права цивільних осіб дещо обмежуються, але це обмеження не є підставою для самовільного входу співробітників ТЦК до чужих приміщень.

    Незаконне проникнення військкомів до «житла» особи є порушенням закону і кримінальним злочином. Заходити до такого приміщення представники ТЦК можуть тільки на підставі вмотивованого судового рішення. При порушенні цієї норми власник чи користувач приміщення може звернутись до Державного бюро розслідувань (далі — ДБР) з заявою щодо незаконного проникнення на приватну територію.

    За інформацією радниці з комунікацій ДБР Тетяни Сапьян — Держбюро розслідувань на даний час вже скерувало до суду 15 обвинувальних актів, в яких фігурують працівники Територіальних центрів комплектування. За її словами, «у 15 із 112 наявних справ, в яких фігурують працівники ТЦК, вже завершені досудові розслідування і ці обвинувальні акти направлені до суду. Тобто, справа буде по суті розглядатися у суді, і це означає, що наступним етапом буде винесення вироків. Наразі вироків щодо працівників ТЦК поки що немає».

    Отже, при порушенні прав власників чи користувачів «житла» і незаконного проникнення до нього співробітників ТЦК, в першу чергу потрібно попередити таких військкомів про те, що вони порушують закон, за можливості зробити відеозйомку незаконних дій, не брати від представників ТЦК жодних документів та зателефонувати на гарячу лінію ДБР чи у поліцію і повідомити про злочин.

    У виключних випадках, коли існує загроза життю громадян чи мав місце виклик, правоохоронні органи мають право проникати до «житла» особи без рішення суду, але зрозуміло, що цей виняток стосується правоохоронців, а не представників військкомату.

    Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, — караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років (ч. 2 ст. 162 Кримінального кодексу України).

    Порушення недоторканості «житла» може бути вчинено як загальним суб’єктом – фізичною особою (незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне виселення, інші дії), так і спеціальним суб’єктом — службовою особою правоохоронного органу (незаконне проведення огляду чи обшуку).

    Якщо право особи на недоторканість її «житла» порушено представниками правоохоронних органів — Нацполіції, СБУ, НАБУ, САП, Офісу Генпрокурора (при проведенні незаконного обшуку або огляду), або іншими підслідними ДБР особами, — постраждала особа має право звернутись з заявою про злочин до Державного бюро розслідувань.

    Повідомлення про злочин, з вказанням всіх фактів і обставин справи, можна надіслати на поштову адресу ДБР, або подати заяву до громадської приймальні чи розмістити звернення в електронній формі на офіційному вебсайті Державного бюро розслідувань.

    За відомостями, які вказані у Звіті судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження за 2022 рік і розміщені на офіційному сайті Судової влади України, — на судовому розгляді в судах першої інстанції у 2022 році перебувало 573 кримінальних провадження за статтею 162 КК України щодо 980 осіб, з яких 346 особи були визнані винними у скоєнні даного і засудженими, а 309 кримінальних проваджень на кінець 2022 року ще не були розглянуті.

    https://www.helsinki.org.ua/articles/nedotorkanist...

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Ви взагалі не повинні нічого пояснювати працівникам поліції, ТЦК або іншим державним органам.

    ЗГІДНО СТАТТІ 63 КОНСТИТУЦІЇ УКРАНИ ОСОБА НЕ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВІДМОВУ ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ АБО ПОЯСНЕННЯ ЩОДО СЕБЕ, ЧЛЕНІВ СІМ'Ї ЧИ БЛИЗЬКИХ РОДИЧІВ, КОЛО ЯКИХ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОМ.

    Тому на всі вимоги правоохоронних органів надати відомості про чоловіка зсилайтесь на статтю 63 КУ

    Якщо на Вашу адресу проживання будуть приходити повістки від ТЦК - Ви не повинні їх брати та розписуватись за них.

    Якщо поліція або ТЦК ведуть себе агресивно - обов'язково здійснюйте відеофіксацію, адже представники поліції та ТЦК це не режимний об'єкт, у разі вчиненні проти Вас протиправних дій - телефонуйте 102 та в Державне бюро розслідувань.

    Поліція чи ТЦК – це суб'єкти владних повноважень. Відповідно, на них положення про конфіденційність не поширюються.

    Відповідно до статті 21 ЗУ "Про інформацію" конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежений фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону.

    До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості:

    4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов’язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими особами, які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;

    5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

    6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ТРЕБА РОЗУМІТИ НА ПІДСТАВІ ЧЬОГО ВАС ДОПИТУЮТЬ!

    Не підлягає кримінальній відповідальності свідок за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо:

    До близьких родичів та членів сім’ї відносяться – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частини першої статті 3 КПК України).

    Свідок, поряд з іншими учасниками процесу має права:

    1. знати у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
    2. користуватися під час свідчень та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;
    3. відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо вищезазначених відомостей, які не підлягають розголошенню;
    4. давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
    5. користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;
    6. на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;
    7. ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
    8. заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
    9. заявляти відвід перекладачу (частина перша статті 66 КПК України).
    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Олена!

    На якій підставі поліція витребує в Вас пояснення щодо відсутності Вашого чоловіка? Вашого чоловіка в чомусь звинувачують? Він є підозрюваним у скоєнні злочину?

    Ви не зобов'язані давати поясненя ані поліції, ані ТЦК. Всі справи, які відповідні органи мають з Вашим чоловіком повинні вирішуватись саме з останнім. Ви абсолютно не маєте жодного відношення до вирішення цих питань.

    Свідок – це фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (частина перша статті 65 КПК України).

    Не підлягає кримінальній відповідальності свідок за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо:

    До близьких родичів та членів сім’ї відносяться – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частини першої статті 3 КПК України).

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Доброго дня. Чоловік за кордоном. Виїхав ще до війни. Сьогодні до мене приїздили поліції і просили написати пояснення чому його немає. Які повинні бути сої дії?

    Припускаю, що йому раніше приходила поштова повістка ТЦК та СП, яку ніхто не отримав. Після цього ТЦК мабуть подали чоловіка в адміністративний розшук. На жаль, але може бути така проблема і ТЦК не хвилює, що особа давно перебуває за кордоном. Військовозобов'язаний - то виконуй свій обов'язок, саме такою є їх позиція.

    Тим не менше, Ви не несете жодної відповідальності до чоловіка. Взагалі можете відмовитися давати будь-які коментарі, пояснення.

    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)

    Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

    Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

    Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

    А краще - сказати про те, що чоловік давно проживає за кордоном, куди виїхав ще до початку повномасштабного вторгнення. На цьому, думаю, більше питань до Вас не буде.

    З повагою!

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, підтримую відповіді колег, щодо ст.63 Конституції України. Але ви повинні розуміти,що просто так приїхати поліція до вас і щось вимагати не мають право. Для цього повинні бути законні підстави. Можливо , чоловіка оголошено у розшук, або тцк подали звернення до поліції про адміністративне затримання.

    З досвіду скажу, що поліція може вас тероризувати і на далі. Для вирішення вашого питання, рекомендую, щоб чоловік уклав договір з адвокатом, та вияснив всі обставини за справою. Притягнути до відповідальності, працівників поліції, про перевищення своїх повноважень, якщо вони від вас щось вимагали без законних підстав.

    Маю всі необхідні знання та навички для вирішення вашого питання.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України