Статус “Інвалід з дитинства” у зрілому віці

ДОБРОГО ДНЯ, пане ІВАН! Все правильно оформили. Вам вказали просто підставу виникнення інвалідності. Захворювання, що спричинене не зараз працею чи травмами у дорослому віці, а саме з періодом дитинства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Причинами інвалідності є:

• інвалідність з дитинства;
• загальне захворювання;
• нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
• професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;
• поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання. (Для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби). Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.

Тобто Ви маєте інвалідність як і у інших осіб. І в залежності від ступеню втрати працездатності, страхового стажу тощо маєте право або на пенсію по інвалідності, або на державну соціальну допомогу (якщо доходи дозволяють її нарахувати), або якщо немає ні потрібного стажу для пенсії, ні доходів низьких для виплат - право на пільги соцзахисту, які надає статус особи з інвалідністю.

Доброго дня!

Наскільки законне таке рішення, про призначення статусу "інваліда з дитинства" вже в зрілому віці.Якщо так, то наведіть перелік законів де така можливість прописана.

У даному випадку мова йде про причину Вашої інвалідності. Оскільки Ви маєте захворювання із самого дитинства, тобто, вроджену ваду (захворювання), то й відповідно причина встановлення інвалідності пов'язана саме з інвалідністю з дитинства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Причинами інвалідності є:

• інвалідність з дитинства;
• загальне захворювання;
• нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
• професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;
• поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання. (Для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби). Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.

Група інвалідності - це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.

Особі, визнаній особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Чи можу я оформити пенсію по втраті годувальника, у статусі “інваліда з дитинства”. У мене помер батько. Але він помер до того, як я пройшов МСЕК і набув цей статус інваліда.

Так, Ви можете оформити пенсію по втраті годувальника у статусі "інваліда з дитинства".

Особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю, яка отримує державну соціальну допомогу в органах соціального захисту населення, може одночасно отримувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника за наявності такого права. Відповідна норма передбачена ч.1 ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» № 2109-III від 16.11.2000 року.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, зокрема особам з інвалідністю з дитинства, які були на його утриманні:

• за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу від 1 до 15 років (тривалість страхового стажу, що дає право на пенсію членам сім’ї, залежить від віку, в якому помер годувальник);

або

• незалежно від тривалості страхового стажу годувальника у випадках, визначених ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, мова йде про випадки, якщо померлий годувальник – пенсіонер, донор органів, загинув під час участі у Революції Гідності або зник безвісті за особливих обставин.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ВИ МОЖЕТЕ ОТРИМУВАТИ ДВА ВИДИ ПЕНСІЇ.

Інвалід дитинства – це особа, яка стала інвалідом до досягнення 18 років.

Інвалід дитинства має право отримувати одночасно два види пенсії: по інвалідності і по втраті годувальника:

Пенсію по інвалідності призначають після встановлення особі інвалідності;

Пенсію по втраті годувальника призначають, коли один з батьків дитини інваліда помер.

Варто знати, що статус “інвалід дитинства” можна отримати вже в дорослому віці якщо довести, що хвороба, через яку є інвалідність, було отримано до 18-річного віку. Також, статус інваліда дитинства зберігається за людиною протягом всього життя.

---

Згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

Непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Вітаю Вас, Іване!

У мене хронічне захворювання, вроджене. Зараз мені 35 років, і нещодавно МСЕК визнала мене " особою із інвалідністю". Первинно, на 1 рік. Раніше я ніколи не звертався на МСЕК. Комісія визнала мене "інвалідом з дитинства" (в графі причина інвалідності вказано: "з дитинства")Наскільки законне таке рішення, про призначення статусу "інваліда з дитинства" вже в зрілому віці.Якщо так, то наведіть перелік законів де така можливість прописана.

Відповідно до українського законодавства, особі може бути встановлено статус «інвалід з дитинства» навіть у дорослому віці, якщо буде підтверджено, що інвалідність виникла в дитячому або підлітковому віці.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю

Стаття 1. Право на державну соціальну допомогу

Право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", призначається за вибором осіб з інвалідністю з дитинства (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю) державна соціальна допомога відповідно до цього Закону або пенсія чи державна соціальна допомога згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю". При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю") і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

...

Чи можу я оформити пенсію по втраті годувальника, у статусі “інваліда з дитинства”. У мене помер батько. Але він помер до того, як я пройшов МСЕК і набув цей статус інваліда.

На мій погляд, шанси не дуже високі. Тим не менше, рекомендую звернутися до органів Пенсійного фонду України для уточнення Вашого права на отримання пенсії по втраті годувальника. За потреби подайте відповідну заяву та отримайте письмову відповідь.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня!

З 1 січня 2025 року в Україні набрала чинності Постанова КМУ № 1338 від 15 листопада 2024 року, яка впроваджує новий процес оцінювання повсякденного функціонування особи замість медико-соціальної експертизи (МСЕК).

Проте, на дату встановлення інвалідності МСЕК Вам мали право встановити статус "інвалід з дитинства" ,навіть, у дорослому віці, якщо було доведено, що хвороба (або її наслідки) виникли у дитячому віці.

Згідно п. 26 Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 р. "Про затвердження Порядку, умов та критеріїв встановлення інвалідності" (діяла до 01.01.2025 р) Причинами інвалідності є:

• загальне захворювання;
• інвалідність з дитинства;
• нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я);
• професійне захворювання;
• поранення, контузії, каліцтва, захворювання.

Отже, якщо Ви вперше проходили МСЕК, але Ваше захворювання мало місце з дитинства, комісія могла визнати Вас інвалідом з дитинства. Підставою для такого рішення є медичні документи, що підтверджують наявність хронічного захворювання з раннього віку.

Згідно зі ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію по втраті годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого, зокрема діти, незалежно від віку, якщо вони стали особами з інвалідністю ДО досягнення 18 років.

ВАЖЛИВИЙ НЮАНС: Ви отримали статус "інвалід з дитинства" після смерті батька та лише у 35 років, тому скоріш за все Вам відмовлять у призначенні пенсії. Але якщо є медичні підтвердження, що хвороба була з дитинства, Ви можете спробувати оскаржити рішення ПФУ і довести своє право на пенсію.

Подайте заяву в Пенсійний фонд на отримання пенсії по втраті годувальника https://guide.diia.gov.ua/view/pryznachennia-pensi...

Якщо ПФУ відмовить, то можна спробувати оскаржити рішення в суді.

Проте, Ви в будь-якому випадку маєте право соцдопомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text. Вона призначається та виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

Законом встановлено такі розміри допомоги:

• особам з інвалідністю з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня.

Все цілком законно.

Наразі процедура проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) врегульована ПКМУ "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" від 15 листопада 2024 р. № 1338.

На підставі документів, зазначених у пункті 22 Порядку, експертною командою фіксується причина інвалідності:

1) загальне захворювання;

2) інвалідність з дитинства;

3) нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);

4) професійне захворювання;

5) поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров’я:

одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) чи пов’язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;

одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;

поранення чи інші ушкодження здоров’я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України;

одержані під час виконання робіт, пов’язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;

одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн та в повоєнний період;

пов’язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;

пов’язані з виконанням службових обов’язків, ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

одержані внаслідок політичних репресій;

пов’язані з виконанням обов’язків військової служби або службових обов’язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;

поранення, каліцтва, контузії чи інші ушкодження здоров’я, отримані під час участі у Революції Гідності;

пов’язані з добровільним забезпеченням проведення антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України;

одержані під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції;

одержані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, поліції, СБУ, інших військових формуваннях;

6) захворювання:

пов’язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

пов’язані з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв’язку;

7) поранення чи інше ушкодження здоров’я, одержані від вибухонебезпечних предметів;

8) захворювання або інші ушкодження здоров’я, пов’язані з позбавленням особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

У разі коли документом, що підтверджує причину інвалідності, є рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії про встановлення причинно-наслідкового зв’язку, під час фіксації експертною командою причини інвалідності також зазначається формулювання з такого рішення (постанови) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії.

У разі коли однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства фіксуються дві причини інвалідності.