Психолог у школі. Права психолога.

Доброго дня, Світлана!

Той факт, що висновок не сподобався батьку не може свідчати про те, що Ви некомпетентний психолог.

У своїй роботі Ви повинні були скласти максимально об’єктивну характеристику, описуючи психологічні якості та стани дитини, не пристаючи на бік когось із батьків чи інших зацікавлених осіб.

Тож, не бачу, як саме Ви порушили права дитини, якщо було зроблено саме об'єктивний висновок.

Щодо Вашого другого питання, то Вам потрібно звернутися до директора школи. Можливо, у даному випадку, дійсно вірним рішенням буде Ваше відсторонення від справи, оскільки батько однозначно намагається отримати висновок на свою користь у будь який спосіб й прикладає для того чимало зусиль.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Ви можете відмовитись виконувати забаганки батька, якщо він навмисно здійснює тиск, щоб отримати для себе позитивний висновок.

Також, Ви маєте право офіційно не виконувати розпорядження керівника закладу освіти якщо вони суперечать професійно-етичним принципам, та виконання діяльності, не передбаченої трудовим договором, посадовими обов’язками та планом роботи.

Якщо батьку щось не подобається - нехай звертається до суду.

Звинувачувати психолога в некомпетентності виключно через те, що батько отримав не те, що хотів лише характерезує його як людину, а не компетентність психолога.

В першу чергу психолог повинен забезпечувати психічне здоров'я дитини.

Відповідно до Положення про психологічну службу у системі освіти України

Розділ ІІ. Структура, управління та зміст діяльності психологічної служби

13. Практичний психолог закладу та/або установи освіти здійснює:

• психологічне забезпечення освітнього процесу;
• психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти;
• психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти;
• психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу;
• реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти;
• консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку тощо;
• роботу з постраждалими від насильства дітьми тощо.

14. Практичний психолог закладу та/або установи освіти бере участь в:

• освітній діяльності, спрямованій на забезпечення всебічного розвитку здобувачів освіти як особистості та найвищої цінності суспільства, їх талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
• роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань;
• розробці та впровадженні розвивальних, корекційних програм, посiбників, методичних рекомендацiй, планів освітньої дiяльностi з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти, а також для осіб, які перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання.

15. Практичний психолог закладу та/або установи освіти сприяє:

• формуванню у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, готовності до самореалізації;
• профільному та професійному самовизначенню здобувачів освіти, формуванню життєвої компетентності;
• формуванню соціально-комунікативної компетентності обдарованих дітей;
• попередженню та профілактиці професійного вигорання педагогічних працівників;
• формуванню психологічної готовності учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з особливими освітніми потребами;
• формуванню психологічної культури учасників освітнього процесу;
• попередженню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти;
• формуванню небайдужого ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування педагогів про випадки домашнього насильства і конфліктів серед здобувачів освіти, що стали їм відомі.

Розділ ІІІ. Основні завдання, принципи та функції психологічної служби

7. Працівник психологічної служби зобов’язаний:

• знати чинне законодавство щодо діяльності психологічної служби у системі освіти та інші нормативно-правові акти, пов’язані з його діяльністю;
• будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри, у тісній співпраці з усіма учасниками освітнього процесу;
• застосовувати у роботі психологічний і соціологічний інструментарій, рекомендований для використання;
• бути компетентним і постійно збагачувати знання у межах своєї компетенції;
• надавати психологічну допомогу за запитами учасників освітнього процесу;
• уникати будь-яких неофіційних взаємин з учасниками освітнього процесу;
• інформувати учасників освітнього процесу про результати проведених психологічних обстежень, їх значення і можливості подальшого використання (за винятком особистої інформації), про свою діяльність на основі об’єктивних і точних даних таким чином, щоб не зашкодити професії;
• здійснювати індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (законних представників). Зазначена згода може бути відкликана у будь-який момент;
• виконувати функції та надавати оцінювальні судження щодо учасників освітнього процесу, зокрема щодо їх поведінки, особистих рис, відповідності соціальним нормам, з неупередженістю;
• використовувати науково обґрунтовані методи і технології професійної діяльності;
• поважати професійну компетентність своїх колег та представників суміжних професій;
• популяризувати соціально-психологічні знання;
• поважати гідність здобувачів освіти;
• виконувати свої посадові обов’язки в межах своїх повноважень;
• нести особисту відповідальність за результати і наслідки своєї професійної діяльності;
• пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків (законних представників);
• постійно підвищувати свій професійний рівень;
• знати вимоги державних стандартів щодо забезпечення освітнього процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

8. Працівник психологічної служби має право:

• визначати різні види робіт з огляду на потреби закладу, установи;
• планувати діяльність відповідно до рекомендацій методичних установ психологічної служби;
• ознайомлюватися з документами, скаргами, що містять оцінювання його роботи, надавати щодо них роз’яснення;
• захищати професійну честь і гідність;
• здійснювати індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку тощо) діяльність за межами закладу освіти;
• отримувати методичну допомогу, в тому числі й супервізію та інтервізію, підвищувати кваліфікацію, здійснювати перепідготовку;
• вільно обирати освітні програми, форми навчання, заклади освіти, установи і організації, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку працівників психологічної служби;
• відмовитись від виконання розпоряджень керівника (директора) в тих випадках, коли вони суперечать професійно-етичним принципам, та виконання діяльності, не передбаченої трудовим договором, посадовими обов’язками та планом роботи.

З повагою, юрист Дерій В.О.!