Забрали до зсу перед повісткою

Доброго дня.

Ви можете надіслати звернення до ДБР, запит на інформацію або повідомити про кримінальне правопорушення.

Також ви можете скористатися формою «анонімне повідомлення про кримінальне правопорушення», якщо інформація стосується конкретної особи або містить фактичні дані про вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, які можуть бути перевірені.

https://dbr.gov.ua/contact-forms

Доброго дня, Олександре!

Хто саме забрав? Де забрали? Яку довідку та куди хлопець поїхав відвозити? В ТЦК?

Я так розумію, що хлопець був звільнений у минулому році та зарахований до оперативного резерву першої черги й на 25.05.2025 року в нього була бойова повістка?

Хлопець мав право на відстрочку? Чи була ця відстрочка оформлена? Відображалась у Резерв+?

Де станом на зараз знаходиться хлопець? Що Ви вже встигли зробити? Звертались із заявою до ДБР, поліції? Скаргами до МОУ та Уповноваженного з прав людини?

Відповідно до статті 146 ККУ:

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Згідно із статтею 426-1 ККУ:

1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дев’яти років.

4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Якщо хлопець ще в ТЦК, то є можливість звернутись до слідчого судді. Згідно статті 206 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго вечора!

По якій підставі мала б бути відстрочка і чому він її раніше не оформив? Хлопця відправили в навчальний центр чи утримують в ТЦК? Чи проходив він раніше строкову службу?

Якщо хлопець є резервістом, то ситуація дуже складна і потрібно буде шукати підстави для звільнення з військової служби, а не оскаржувати мобілізацію.

Тим не менш, зателефонуйте та напишіть заяву в Генеральну прокуратуру, Державне бюро розслідувань, Національну поліцію та повідомляйте про незаконне позбавлення волі/викрадення (стаття 146 ККУ) та перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (стаття 426-1 ККУ).

Зверніться до районного суду за місцем розташування ТЦК зі скаргою на незаконне позбавлення свободи працівниками ТЦК та вимогою звільнити хлопця. Його повинні доставити до слідчого судді і з'ясувати обставини на підставі який він незаконно утримується працівниками ТЦК.

Згідно статті 206 КПК. Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини

1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника.

Не гайте часу - звертайтеся до поліції, ДБР, адвоката, прокуратури та слідчого судді за місцезнаходженням ТЦК. Якщо хлопець пройде ВЛК, то його с високою ймовірністю визнають придатним і відправлять до навчального центру.

Якщо хлопець вже знаходиться в навчальному центрі , то він має статус військовослужбовця, відповідно залишаються такі варіанти дій:

1. Оскаржувати незаконну мобілізацію, наприклад, через те, що ТЦК не врахували його стан здоров'я та не ознайомилися з документами про відстрочку. Ознайомтесь з корисним матеріалом за посиланням https://sud.ua/uk/news/publication/328051-sud-vyra...

Наскільки реально буде оскаржити мобілізацію - буде залежати від того, чи подавав він заяву про відстрочку, чи є в ТЦК його підпис про проходження ВЛК, чи зарахований він в оперативний резерв, тощо.

На жаль, оскарження мобілізації це перш за все час, тому поки він знаходиться у військовій частині він вважається військовослужбовцем.

Відповідно до закону військовослужбовці мають право звертатись до свого командування з рапортом по різним питанням: звільнення з військової служби, направлення на ВЛК, отримання лікування, надання відпустки тощо.

2.. Ознайомитись зі всіма підставами для звільнення з військової служби та працювати над підготовкою рапорта про звільнення та необхідних документів.

Згідно частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" під час дії військового стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

• на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Згідно частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

• військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
• військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
• військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року)".

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Хлопець служив срочну службу, рік часу мав би мати відстрочку , повістка була на 25.05.25, забрали 09.05.25 поїхав у тебе відвозити довідку про місце праці і забрали , під дулом пістолету .

Повний безлад...

Він мав право на оформлення відстрочки від мобілізації? Він працював у закладі освіти?

Прийміть мої співчуття та повне розуміння даної ситуації. На жаль, але хлопець потрапив під типовий випадок примусової, тобто незаконної, мобілізації особи. Дійсно, наразі щось зробити буде дуже не просто. Звертайтеся до правоохоронних органів, обов'язково. Ще рекомендую Вам направити повідомлення до військової прокуратури: напишіть заяву про незаконну мобілізацію людини, яка мала відстрочку від мобілізації.

На жаль, але наразі він вже перебуває в статусі "військовослужбовця". Ситуація складна, адже з точки зору правоохоронних органів він вже військовослужбовець і за залишення розташування він отримає кримінальну статтю. Справа в тому, що в цілому теоретичні шанси на оскарження мобілізації Ви маєте, це 100%, але на це може піти не один місяць. Як правило, розгляд таких кейсів розтягується на 8-12 місяців. Звісно, подавати позов до суду потрібно, при чому ТЕРМІНОВО, Для цього треба підписати договір з адвокатом, який спробує витребувати всі матеріали з ТЦК та СП та підготує позов. Зараз Вам потрібно телефонувати на гарячі лінії МОУ. Генерального штабу, реєструвати скарги на незаконну мобілізацію, адже під час цього питання щодо статусу чоловіка не вивчалося від слова "зовсім".

Ваш випадок виглядає як дуже серйозне порушення прав громадянина при мобілізації. В Україні діють певні законодавчі норми щодо мобілізації, і дії працівників ТЦК (військкомату), які порушують закон, можуть бути оскаржені. Можна також подати скаргу до Омбудсмена з прав людини та Європейського суду з прав людини, якщо справа набуде відповідного масштабу.

З повагою! Щасти Вам!

Вітаю! Слід зазначити, що я повністю погоджуюсь зі своїми колегами

Тому щоб краще зрозуміти Вашу ситуацію потрібно уточнити наступні питання:

Яку саме довідку віз хлопець і куди? Чи мав він дійсно бойову повістку на 25.05.2025 року?Чи був він звільнений раніше та зарахований до оперативного резерву першої черги?Чи мав хлопець право на відстрочку, і чи була вона оформлена через “Резерв+”?

Дуже важливо знати де він знаходиться саме зараз. Також, які дії вже були вжиті? Чи звертались ви до національної поліції чи можливо до Державного бюро розслідувань.

Чи до Міністерства оборони України або навіть до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини?

Стосовно посилання на чинне законодавство, то слід зазначити, що:

Стаття 146 Кримінального кодексу України, Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Стаття 426-1 ККУ — перевищення влади або повноважень військовими службовими особами, особливо в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі до 12 років.

Стаття 206 Кримінального процесуального кодексу України — якщо людину утримують без рішення суду або без належних правових підстав, слідчий суддя зобов’язаний негайно її звільнити. Для цього необхідно звернутися до суду із відповідною заявою.

Що можна зробити у такій ситуації:

Звернутися на гарячу лінію Міністерства оборони України.

Подати заяву до поліції про незаконне позбавлення волі, або звернутись до ДБР — якщо є підстави вважати, що дії працівників ТЦК були незаконними.

Проте на мою думку, хлопця знову мобілізували як резервіста, і тепер потрібно шукати підстави для оскарження мобілізації,якщо була порушенна процедура пролходження ВЛК тавидачі мобілізаційного розпорядження.

ДОБРОГО ДНЯ, ОЛЕКСАНДР! На жаль в країні коється повна вакханалія з законодавством і їм крутять як хочуть. Оскільки на мобілізацію йти ніхто не бажає, плани виконуються в ТЦК ось таким шляхом... нахабно мобілізуючи під зброєю на носіння якої ТЦК формально не має права, аже вони самі неодноразово стверджували і це випливає з їх положення, що вони орган військового управління, а не військова частина чи формування ЗСУ. Мобілізація раніше строку законом не передбачено, тому такі дії ТЦК якщо мають місце - протиправні.

У 2024 році Верховною радою України було прийнято закон №11035, який передбачав умови та порядок звільнення зі строкової служби військовослужбовців у період дії воєнного стану. Відповідно до даного нормативно правового акту було вирішено звільнити у квітні - травні 2024 року в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань військовослужбовців строкової військової служби.

Також передбачалось, що такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби в запас. Таким чоловікам надавалась відстрочка від мобілізації строк якої спливає у травні-червні 2025 року.

Стаття 26-2 Закону "Про військовий обовʼязок та військову службу" передбачає, що в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов’язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві. Тобто, відповідно до цієї статті строковики, які звільненні зі служби в період дії воєнного стану можуть прийматись на військову службу в оперативному резерві.Командирами військових частин одночасно з наказами про звільнення військовослужбовців зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період видаються накази по стройовій частині про їх зарахування на відповідні посади для проходження служби в оперативному резерві першої черги, у тому числі на посади, які сплановано укомплектувати військовослужбовцями, призваними під час мобілізації.

Громадяни, які виконують військовий обов'язок шляхом проходження служби у військовому резерві, є резервістами. Резервісти не відносяться до військовозобовʼязаних та не можуть оформити відстрочку від мобілізації (окрім виключень, передбачених законом), а так само бути заброньованими.

Вашою помилкою була явка в ТЦК.

Верховний Суд у постанові КА ВС від 05.02.2025 р. по справі №160/2592/23, вказав, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

ОТЖЕ, оскаржити незаконні дії ТЦК неможливо. Навіть якщо когось посадять за злочини та незаконне використання невідомо яким чином отриманої зброї, це не буде підставою для демобілізації з лав ЗСУ.

ТОБТО єдиний вихід виходить - не потрапляти на службу, не ознайомлюватися з такими актами індивідуальної дії під власноручний підпис, а так само у разі все ж таки викрадання людини і її силового доставлення всупереч волі до військової частини - втеча як особи, яка не має обов"язку перебувати без належної процедури призову у якійсь військовій частині. Далі вже як я казав - процедура спроб ТЦК та поліції притягнути до кримінальної відповідальності і захисту від цього. Тут вже все залежить від суддів. На мій погляд саме ТЦК повинне доводити. що людина була ознайомлена з наказом про мобілізацію і мала підстави бути мобілізованою. Але бандформування під дахом держави "ТЦК" не обмежене у можливостях в тому числі фальсифікувати докази та підробляти підписи під документами. Тому там вже має бути належна робота адвоката, почеркознавчі експертизи тощо.

А потім в Україні до півмільйона СЗЧ (самовільне залишення військових частин). А тому що людей силою заштовхали з порушенням усього чого тільки можна в армію... не дали жодного інструменту ефективного для оскарження злочинної діяльності ТЦК в судах, а потім дивуються, чому люди спираються на Конституцію і рятують своє життя і здоров"я усіма доступними засобами.

Спробуйте звернутися до керівника Рівненського обласного ТЦК та СП зі скаргою на дії його підлеглих.

м. Рівне, вул. Грабник, 4, https://maps.app.goo.gl/WRt3CxobP3WL6nvo8

rivne_tck@post.mil.gov.ua,

(0362) 62-08-57

Якщо це не допоможе, то тільки розголос і звернення до компетентних органів.

Звернення можна залишити в Урядовому контактному центрі (за посиланням)

https://ukc.gov.ua/

або/та зателефонувавши на Гарячу лінію Міноборони (Урядова лінія по факту) за коротким номером 1512 або 0-800-50-04-42.

Заяву про злочин щодо керівника ВЛК та керівника РТЦК можна подати до Державного бюро розслідувань.

https://dbr.gov.ua/pov-crime

На місцевому рівні маю сумніви, що хтось-щось буде розслідувати, бо кругова порука у всьому.

Також можна звернутись в Офіс Генерального прокурора.

https://gp.gov.ua/ua/forms/zvernennya

Вони вже спустять звернення до Рівненського підрозділу Спеціалізованої прокуруратури у сфері оборони Західного регіону.

З метою оперативного реагування на заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення або події у підпорядкованих Спеціалізованої прокуратурі у сфері оборони діє «гаряча лінія»:

Рівненська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону

33001, м. Рівне, вул. Соборна, 227д

тел. чергового (0362)68-33-23

тел. гарячої лінії +38 (0362) 68-33-23

e-mail: rv@vpzhr.gp.gov.ua

Також можете написати на офіційну сторінку в мережі Фейсбук спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Західного регіону

https://www.facebook.com/spzr.gp.gov.ua/

Зазначте у зверненні суть питання, яке необхідно вирішити та надсилайте матеріали (у разі наявності).

Обов’язково зверніть увагу на необхідність дотримання вимог до звернення, визначених статтями 5, 6 та 8 Закону України «Про звернення громадян».

В даному випадку може бути ініційовано розслідування за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України, Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Після ганебного рішення Верховного Суду про "незворотність мобілізації" - оскаржити в суді буде щось складно. Лише не виконавши повістку в рамках кримінального провадження довести свою невинуватість та неправомірність рішень і дій ТЦК. Інших шляхів Верховний Суд на жаль не залишив громадянам. Хоча є і інша смілива практика, проте я маю сумніви, що судді у всіх регіонах проявлять солідарність та відступатимуть від постанов Верховного Суду.

Рішення Дніпропетровського окружного адмін. суду від 20.03.2025 по справі 160/33452/24 https://opendatabot.ua/court/126130702-f0433662332...

Процитую: Верховний Суд наголосив, що процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не приведе до поновлення такого права, тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.

Сам факт непроходження медичного огляду під час призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Таке роз"яснення і обов"язкову для врахування правову позицію містить скандальна в юридичній спільноті Постанова Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 (провадження № К/990/35899/24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/124951202.

https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/ne...

Ви звісно можете звернутися і до адвоката. Але це дуже дорого, і адвокатура в Україні вимушений констатувати наразі жалюгідна і не здатна ні на що окрім витягування грошей з громадян. А як вказуєш на їх бездіяльність та нульовий результат - максимум, що це пропонують взяти "самовідвід" та достроково припинити договір на правничу допомогу.

Тобто за Вас та Ваших рідних цю роботу ефективно ніхто не зробить.

Щасти Вам не бути мобілізованим!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин