Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
917 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Підкажіть будь ласка основні кроки (із точки зору права) коректного оформлення продукту (рідкого мила) починаючи з виробництва до реалізації. Які дозволи і ліцензії та у кого необхідно отримати, щоб вийти на український ринок.
із наявного маємо імя бренду, рецептуру пакування, склад. Знаємо про ТУ і Штрих Код і як запатентувати імʼя бренду . Що ще потрібно?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (3)
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, ваше питання не просте і потребує багато додаткової інформації. Такі питання точно не вирішуються, у листуванні на сайті.
Спочатку треба відкрити підприємство, розробити ТУ
. пройти сертифікацію косметичного засобу.
Зареєструвати авторське право.
Після чого вже вільно продавати свою продукцію.
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Валентине!
03.08.2024 вступив в силу Технічний регламент на косметичну продукцію, який встановлює нові вимоги для всієї косметичної продукції (косметичних зособів), що вводиться в обіг на території України.
Регламент повністю змінює процедуру виходу косметичної продукції на ринок. Вихід на ринок суттєво спрощується: не передбачається отримання дозвільних документів, потрібно буде лише повідомити компетентному органу про виведення продукту на ринок шляхом зазначення відповідної інформації про продукт на спеціальному порталі (нотифікація продукту).
Водночас ПКМУ № 65 від 20 січня 2021 року передбачений перехідний період до 3 серпня 2026 року протягом якого косметична продукція, що була введена в обіг до цієї дати не може бути обмежена чи заборонена через невідповідність Технічному регламенту. По закінченню перехідного періоду вже вся косметична продукція, яка буде розміщуватися на ринку України, повинна відповідати вимогам регламенту.
Щодо косметичної продукції, яка буде визнана небезпечною, або буде становити ризик та/або не буде відповідати встановленим вимогам, за результатами нагляду орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів таких, як обмеження або заборона реалізації, вилучення з обігу або відкликання продукції, а на оператора ринку можуть бути накладені штрафи. Так за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, вперше штраф складе біля 51 тис. грн, а при повторному порушенні – вже порядка 102 тис. грн., введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик обійдеться вперше у 102 тис. грн, а при повторі – у 340 тис. Грн.
При цьому штрафи накладаються за кожен вид, артикул або партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
По-перше, для кожного косметичного продукту має бути призначена відповідальна особа. Це обов’язкова вимога без дотримання якої косметична продукція не може бути введена в обіг на території України. Обов’язком відповідальної особи є дотримання зобов’язань визначених Технічним регламентом.
Відповідальною особою може бути тільки резидент України (фізична або юридична особа).Для косметичної продукції, що виробляється в Україні відповідальною особою є сам виробник. Для імпортної продукції відповідальною особою є імпортер. Але і виробник, і імпортер можуть призначити відповідальною третю особу, при умові що остання надасть на це свою згоду. Відповідальною особою також вважається розповсюджувач косметичної продукції, якщо продукція вводиться в обіг під його найменування або торговельною маркою.
По-друге, встановлені нові вимоги і до самої продукції, а саме:
По-третє, обов’язковим є нотифікація косметичної продукції. Тобто відповідальна особа реєструє продукт на спеціальному порталі і надає інформацію визначену Технічним регламентом на косметичну продукцію.
Регламент вводить новий термін «косметична продукція» замість терміну «косметичні засоби» згідно з Державними санітарними правилами і нормами безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості (ДСаНПіН), та встановлює чіткі критерії, за якими продукція відноситься до косметичної.
Регламент визначає і яка продукція не відноситься до косметичної – та, що призначена для прийому всередину, вдихання, ін’єкцій або імплантації в тіло людини. В зв’язку з чим частина продукції, яка зараз позиціонується як косметика, не буде вже відноситися до цієї категорії.
Незважаючи на надане регламентом визначення «косметична продукція», існують випадки, коли є невизначеність щодо класифікації певної продукції: чи є вона косметичною або відноситься до інших видів продукції, наприклад лікарські засоби, медичні вироби, дезінфекційні засоби тощо, а відповідно і регулюється іншим галузевим законодавством. Такі продукти називають «пограничними продуктами» і вони можуть регулюватися декількома нормативно-правовими актами одночасно в межах сфери їх застосування.
Для полегшення розуміння, чи підпадає прикордонний продукт у сферу застосування Технічного регламенту на косметичну продукцію МОЗ України видало «Методичні рекомендації із застосування Технічного регламенту на косметичну продукцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 65, стосовно пограничних груп косметичної продукції», затвердженні наказом МОЗ України № 1247 від 17 липня 2024 р.
Вимоги до складу косметичної продукції стають більш жорсткі: перелік заборонених речовин збільшується майже в 4 рази в порівнянні з вимогою ДСаНПіН, вводяться переліки обмежених речовин, дозволених барвників, консервантів та УФ-фільтрів, з’являються вимоги до CMR речовин, наноматеріалів та слідів заборонених речовин.
Посилюються і вимоги до безпечності косметичного продукту. Вводиться дворівнева система оцінки безпечності продукту: оцінка безпечності кожного окремого інгредієнта косметичного продукту та оцінка безпечності готового продукту, яка здійснюється кваліфікованим експертом з відповідною медичною або фармацевтичною освітою. Регламент вимагає, щоб всі косметичні продукти перед введенням їх в обіг пройшли оцінку безпечності та отримали відповідний документ – звіт про безпечність косметичного продукту.
Така оцінка безпечності включає і проведення цілого ряду обов’язкових досліджень для підтвердження, що продукт є безпечним у його остаточному упакованому вигляді, що він належним чином зберігається протягом заявленого терміну придатності та не становить ризиків для споживачів, може витримувати певні температури та середовища, що він стабільний, а його консерванти ефективні.
За результатами проведеної оцінки безпечності повинен бути складений відповідний документ усталеної форми – Звіт про безпечність косметичного продукту, підписаний кваліфікованим експертом. В цьому звіті експерт повинен надати свій висновок щодо безпечності продукту на підставі вивчення та аналізу даних про всі інгредієнти продукту та готовий продукт, методи його виробництва, результати його досліджень, його маркування, зроблених тверджень та після проведення відповідних розрахунків.
Такий звіт повинен мати кожен косметичний продукт і він є найголовнішою та найціннішою частиною інформаційного файлу – комплекту документації, яка повинна бути підготовлена та зібрана на продукт.
Інформаційний файл крім звіту про безпечність продукту повинен містити і інформацію про готовий продукт, всі його інгредієнти, упаковку, процес виробництва, а також маркування, результати досліджень продукту, докази заявленої ефективності та обґрунтуваннях усіх зроблених тверджень про продукт.
Файл повинен зберігатися відповідальною особою за вказаною на упаковці продукту адресою протягом тривалого часу – не менше 10 років з моменту введення в обіг останньої партії продукту і бути доступною для органу ринкового нагляду. За запитом ця документація повинна надаватися органу ринкового нагляду.
Хоча перед виходом на ринок продукт обов’язково проходить оцінку його безпечності, але завжди будуть споживачі, у яких будуть виникати побічні ефекти під час користуванням цим продуктом – небажані та серйозні небажані ефекти. Тому регламент зобов’язує відповідальну особу здійснювати нагляд за безпечністю свого продукту – «косметичний нагляд». Інформація про такі ефекти повинна збиратися та реєструватися відповідальною особою, а про серйозні небажані ефекти відповідальна особа, а також розповсюджувачі, споживачі та медичні працівники повинні повідомляти в Держлікслужбу. Крім того, наявність таких ефектів є підставою для перегляду безпечності продукту та оновлення звіту про безпечність.
Регламентом встановлюються і спеціальні вимоги до маркування, наводячи перелік обов’язкової інформації, що повинна бути надана споживачу. При цьому він дозволяє частину інформації зазначати за допомогою символів, які є легкозрозумілими і використовуються на маркуванні косметики в ЄС, а тому не потребують перекладу для інших ринків.
Щоб захистити споживачів від оманливих тверджень щодо ефективності та інших характеристик косметичного продукту, регламент встановлює вимоги і до добровільної інформації у формі текстів, назв, торгових марок, зображень, фотографій або інших знаків, які явно чи неявно передають характеристики продукту або його функції у маркуванні, маркетингу та рекламі косметичних продуктів.
Будь які твердження повинні бути підтверджені надійними, доречними та чіткими доказами та належним чином обґрунтовані. Доказове підтвердження повинно формуватися на результатах проведених досліджень продукту, вивчені наукових статей, огляді наукової літератури тощо. Підтверджуюча інформація повинна зберігатися відповідальною особою як частина інформаційного файлу про продукт.
Вперше державою встановлюються вимоги не тільки до косметичного продукту, а і до умов, в яких вона виготовляється. Регламент зобов’язує обов’язково запровадити на виробництві належну виробничу практику (GMP) для гарантування, що продукція виготовляється в чистому середовищі та не забруднюється в процесі виробництва. При цьому для уникнення додаткового фінансового навантаження на виробника сертифікація GMP не вимагається. Виробник надає заяву про відповідність виробництва належній виробничій практиці. Відповідність виробництва національному стандарту ДСТУ ISO EN 22716 буде надавати презумпцію відповідності виробництва належній виробничій практиці.
Регламент покладає ряд обов’язків не тільки на відповідальну особу (виробника, імпортера), але й на розповсюджувачів. Вони повинні перевіряти правильність та відповідність продукції вимогам регламенту, перевіряти строк придатності продукту та дотримуватися умов його зберігання, повідомляти про серйозні небажані ефекти в Держлікслужбу, в деяких випадках робити нотифікацію продукту, зберігати та надавати інформацію про відповідальну особу або розповсюджувачів, які надали їм продукт та розповсюджувачів, яким вони надали продукт.
ІТакі суттєві зміни в регулюванні косметики будуть потребувати від усіх операторів ринку ретельного вивчення та виконання вимог цілого ряду нормативно-правових актів: Технічного регламенту на косметичну продукцію, Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ін., а для деяких продуктів і додаткових актів – Технічного регламенту на аерозолі та Технічного регламенту безпечності іграшок.
Крім того, оскільки більшість косметичних продуктів належать до хімічних речовин /сумішей, то кожна хімічна речовина – інгредієнт косметичного продукту, для якого об’єм щорічного виробництва або імпорту дорівнює або перевищує 1 тонну, повинен буде попередньо пройти державну реєстрацію згідно з вимогами нового Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції, який вступить в дію 26.01.2025 р. і буде поширюватися як на сировину (інгредієнти), так і на готову косметичну продукцію.
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, м. Полтава, 5 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас!
Для легального виробництва та реалізації рідкого мила в Україні необхідно дотриматися низки правових та регуляторних вимог.
1. Рідке мило вважається косметичною продукцією, якщо воно призначене для очищення шкіри без лікувального ефекту. Відповідно, на нього поширюється дія Технічного регламенту на косметичну продукцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 65. https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/65-2021-%D0%BF...
2. Необхідно зареєструвати юридичну особу або фізичну особу-підприємця (ФОП) з відповідним видом діяльності за КВЕД 20.42 - Виробництво парфумних і косметичних засобів., 20.41 - Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування та ін. додаткові КВЕДи
3. Потрібно розробити технічні умови (ТУ) на виробництво рідкого мила або використовувати діючі державні стандарти (ДСТУ). Також необхідно підготувати технологічну інструкцію, яка містить опис процесу виробництва, рецептуру та вимоги до якості продукції.
4. Виробничі приміщення повинні відповідати санітарним нормам та мати відповідне обладнання для виготовлення косметичної продукції. Персонал має бути офіційно працевлаштованим, належним чином підготовлений та мати відповідну кваліфікацію.
5. З 3 серпня 2024 року набрав чинності Технічний регламент на косметичну продукцію, який встановлює вимоги до безпеки, складу, маркування та обігу косметичних засобів. Виробник повинен забезпечити відповідність продукції вимогам цього регламенту.
6. Маркування рідкого мила повинно містити:
Ця інформація повинна бути нанесена на упаковку українською мовою.
7. Хоча обов'язкова сертифікація косметичної продукції в Україні не передбачена, виробник повинен забезпечити оцінку відповідності продукції вимогам технічного регламенту. Це може включати проведення лабораторних випробувань та складання технічної документації.
8. Перед реалізацією рідкого мила на ринку України необхідно:
9. Для реалізації рідкого мила через торговельні мережі або інтернет-магазини можна укласти відповідні договори з дистриб'юторами або платформами електронної комерції. Також слід дотримуватися вимог законодавства щодо захисту прав споживачів.
10. Якщо Ви вже маєте назву бренду, рекомендується зареєструвати торговельну марку в Україні для захисту ваших прав інтелектуальної власності. Це можна зробити через державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-svidotstva-...
Звертаю увагу, що законодавство може змінюватися, тому рекомендується регулярно перевіряти актуальність нормативно-правових актів та, за потреби, консультуватися з фахівцями у сфері виробництва та реалізації косметичної продукції.
З повагою, юрист Дерій В.О.!