Офіційне оформлення догляду за родичем з інвалідністю.

ДОБРОГО ДНЯ, ВОЛОДИМИРЕ! Вам це треба для виїзду за кордон чи оформлення відстрочки по мобілізації? Перш за все зазначу, що відстрочку раніше 25 років надати не можуть, звісно якщо Ви не були визнані раніше обмежено придатним та не зараховані на облік військовозобов"язанах, а не призовників. З перетином кордону теж не все так просто, адже прикордонники по різному тлумачать положення абзацу 10 пункту 2-1 Правил перетинання кордону, які наразі підміняють закон.

В той же час, якщо Вам ще немає 25 років - Вам відстрочку не оформлять. Хоча я розумію, що в умовах коли кожного дня погрожують знизити вік мобілізації - подбати про Висновок, який дозволяє догляд за братом - не зайве, адже він може знадобитися кожного дня.

Також розумію, що з мобілізаційною істерією дуже часто людям відмовляють у догляді з мотивів "полювання на відьом" (на громадян, яких незаконно злочинці в формі називають ухилянтами, являючись ухилянтами самі).

Тому погоджуюсь, що аби виключити звинувачення в ухиленні від мобілізації та упереджене ставлення як з боку ЛКК / медиків, так і з боку ТЦК - краще оформити догляд завчасно, ще не підлягаючи мобілізації.

Потребу в догляді можуть оформляти особи, які мають інвалідність I групи, досягли 80 років, або мають стійке психічне захворювання та I або II групу інвалідності. Також, догляд може бути оформлений за особами похилого віку та людьми з інвалідністю, які не здатні до самообслуговування.

ЯКЩО В ДОВІДЦІ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ІНВАЛІДНОСТІ З ДИТИНСТВА ВКАЗАНО ПРО ПОТРЕБУ В ДОЛГЛЯДІ - ТО висновок ЛКК не треба. Тоді треба переходити до питання встановлення факту догляду саме Вами перед органами соцзахисту.

Документом, що підтверджує інвалідність з дитинства та потребу в догляді, є Медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, який видається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) або експертною командою. Також, якщо особа з інвалідністю потребує постійного стороннього догляду, про це зазначається у Довідці до акта огляду МСЕК. Додатково, для оформлення догляду може знадобитися Акт встановлення факту здійснення догляду, виданий органами місцевого самоврядування.

Для оформлення постійного догляду за інвалідом з дитинства, потрібно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем проживання особи, яка потребує догляду. Необхідно подати заяву про призначення компенсації за здійснення постійного догляду та надати певний перелік документів, включаючи документи, що підтверджують інвалідність та потребу в догляді.

Особа з інвалідністю з дитинства/дитина з інвалідністю до 18 років - Соціальна виплата особі, яка здійснює догляд: Надбавка на догляд (стаття 13 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю")

Для оформлення постійного догляду за особою, яка його потребує, потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населеннячи центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за місцем проживання/перебування людини, яка потребує догляду та надати наступний перелік документів:

– заява про те, що особа хоче здійснювати постійний догляд за особою, яка потребує догляду;

– копії паспорта особи, яка буде здійснювати догляд та особи, щодо якої буде здійснюватися догляд;

– медична довідка особи, яка буде здійснювати догляд;

– довідка щодо реєстрації місця проживання;

– документи щодо права власності на майно або право користування ним;

- довідка лікарської комісії, яка підтверджує те, що особа потребує постійного стороннього догляду іншої особи.

Якщо догляду потребує дієздатна особа, яка усвідомлює свої дії, але у зв’язку зі станом здоров’я потребує стороннього догляду, то в такому випадку потрібна обов’язкова згода про отримання догляду. Тому коли мова йде про людину літнього віку/пенсіонера з когнітивними порушеннями, вона також має написати заяву про те, аби їй призначили особу, яка буде здійснювати постійний догляд за нею.

Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права і обов’язки та є:

1. особами з інвалідністю I групи;
2. дітьми з інвалідністю;
3. громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
4. невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
5. дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161.

ЯКЩО Ж У ДОКУМЕНТАХ ПРО ІНВАЛІДНІСТЬ НЕ ВКАЗАНО ПРО ПОТРЕБУ В СТОРОННЬОМУ ДОГЛЯДІ (ЧАСТО БУВАЄ І ТАКЕ) - ПОТРІБЕН ВИСНОВОК ЛКК при медичній установі за місцем проживання.

Для отримання підтвердження неспроможності до самообслуговування у віці 80 років, необхідно отримати висновок Лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) у формі № 080-2/о або 80-4/о. Цей висновок підтверджує потребу в сторонньому догляді, і його можна отримати, звернувшись до сімейного лікаря та отримавши направлення на ЛКК.

Особа, якій виповнилося 80 років, повинна звернутися до сімейного лікаря та попросити його заповнити медичну карту амбулаторного хворого (форма № 025/о або 027/о).

Сімейний лікар має направить її на Лікарсько-консультативну комісію (ЛКК).

Під час консультації ЛКК лікар-експерт оцінює стан здоров'я та визначає, чи потрібна постійна допомога іншої особи. Якщо ЛКК вирішить, що особа потребує стороннього догляду, видається висновок у формі № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» або формі № 80-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі».

Тобто перш за все треба звернутися до сімейного лікаря.

Форма № 80-4/о, "Довідка ЛКК про необхідність постійного стороннього догляду", оформлюється лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) на підставі інформації з форми № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого", наданої лікарем загальної практики - сімейним лікарем. Довідку видають особі, яка потребує догляду, або її законному представнику.

Порядок оформлення форми № 80-4/о:

1. Звернення до сімейного лікаря: Особа, яка потребує постійного стороннього догляду, або її представник звертаються до сімейного лікаря.

2. Заповнення форми № 025/о: Сімейний лікар заповнює форму № 025/о, вносячи інформацію про стан здоров'я пацієнта.

3. Звернення до ЛКК: На основі форми № 025/о, сімейний лікар направляє пацієнта до ЛКК для отримання висновку про потребу в постійному догляді.

4. Розгляд документів ЛКК: ЛКК розглядає надані документи, включаючи форму № 025/о, і приймає рішення щодо необхідності постійного стороннього догляду.

5. Оформлення форми № 80-4/о: У разі позитивного рішення ЛКК, заповнюється форма № 80-4/о, де вказується висновок про необхідність постійного догляду.

6. Підписання та завірення довідки: Форму № 80-4/о підписують члени ЛКК та завіряють печаткою закладу охорони здоров'я.

7. Видача довідки: Довідка видається особі, яка потребує догляду, або її законному представнику.

Щодо відстрочки. На жаль брат не є родичем першого ступеню споріднення, а є родичем другого ступеню.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;

{Пункт 14 частини першої статті 23 в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024 }

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі особливості надання відстрочки від мобілізації - встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 р. (в редакції від 31.05.2025 р.)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%B...

Пункт 58-1.

Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за членами сім’ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім’ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за членами сім’ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім’ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов’язаного, який відповідно до закону зобов’язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов’язаного на військовому обліку, родинні зв’язки військовозобов’язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов’язаний утримувати військовозобов’язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов’язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

{Порядок доповнено пунктом 58-1 згідно з Постановою КМ № 930 від 16.08.2024}

Пункт 61. Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов’язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п’ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

{Пункт 61 в редакції Постанови КМ № 930 від 16.08.2024}

Водночас, згідно з абзацом 10 пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (в чинній редакції від 13.03.2025 р.)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...

У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);

Одні прикордонники тлумачать цю норму як таку, що вимагає, щоб особа всеодно була визнана недієздатною, а інші (рідше), що родичі можуть супроводжувати не лише недієздатного, а а особу з інвалідністю.

Я притримуюсь думки, що саме осіб з інвалідністю ,а не визнаних недієздатними, адже абзац 10 пункту 2-1 Правил вказує на необхідність наявності документів, що підтверджують родинні зв"язки та інвалідність. Щодо документів про підтвердження визнання недієздатною особи мова чомусь не йде.

Але прикордонників в цьому переконати буде вочевидь складно.

Тобто за таких умов, як би мені не хотілося сказати, що все добре, але я це сказати не можу. Бо практичний досвід допомоги клієнтам у таких питаннях вказує, що прикордонники будь-які спірні ситуації тлумачать не на користь громадян.

Зауважте на термін дії Висновку.за формою № 80-4/о.

Висновок за формою № 80-4/о, який видається лікарською комісією (ЛКК) про потребу в постійному сторонньому догляді, має різний термін дії залежно від наявності та строку встановлення інвалідності в особи.

Якщо інвалідність встановлена безстроково, то і висновок видається безстроково.

Якщо інвалідність встановлена на певний строк, то висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців.

В інших випадках, наприклад, якщо особа не має інвалідності, висновок видається на 12 місяців з дати його видачі.

Щасти Вам у захисті своїх прав та хай Бог Вас оберігає!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Вітаю Вас, Володимире!

Мене звати Володимир, мені 20 років. Я офіційно працюю.Маю рідного брата, 27 років, у нього ДЦП з дитинства та інвалідність II групи.Я фактично здійснюю за ним постійний догляд, і хочу офіційно оформити це в органах соцзахисту.Також прошу поради: які саме документи потрібні, куди звертатись і як оформити акт догляду .Чи достатньо моїх підстав як рідного брата, щоб бути доглядачем?

Для початку бажано з'ясувати, з якою метою Ви хочете оформити за братом постійний догляд? Як я розумію, мова йде про виїзд за кордон і для цього Ви хочете оформити догляд та отримати відповідний Акт?

Якщо я правий, тоді ситуація виглядає наступним чином.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 27 січня 1995 р. № 57 Київ

Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду.

...

Я б почав із спроби оформити догляд через органи соціального захисту із отримання компенсації на догляд. Якщо це вдасться зробити, тоді Вам взагалі не треба буде ніякий Акт по догляду. У будь-якому випадку, треба йти до органу соціального захисту населення за місцем Вашого проживання. Нижче надаю потрібний перелік документів для цього. Але цей варіант можливий лише за умови, що Ви не працюєте офіційно та не маєте офіційного доходу. Крім того, брат повинен потребувати постійного догляду.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 23 вересня 2020 р. № 859 Київ

Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі

7. Призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів:

1) у паперовій формі:

заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

заяви про згоду отримувати соціальні послуги;

копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);

декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;

копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;

висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;

копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;

довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;

копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги;

2) в електронній формі:

заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

заяви про згоду отримувати соціальні послуги;

декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та відомості про членів її сім’ї (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України;

відомостей про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) дитини, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) батьків);

сканованих копій документів, зазначених в абзацах шостому - дванадцятому підпункту 1 цього пункту, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для призначення компенсації, отримуються органом, що приймає рішення про призначення компенсації:

через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;

через інформаційні системи або бази даних;

шляхом надіслання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

На заяви та відомості, що подаються в електронній формі, накладаються електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

ВИСНОВОК: Вашу ситуацію треба аналізувати детальніше. Мета оформлення догляду, нинішні обставини (робота, дохід, висновок ЛКК брата) - ось з цього треба починати.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Володимире!

З якою метою плануєте оформити догляд - виїзд за кордон чи оформлення відстрочки (якщо Ви є обмежено придатним)? Чи вказано у довідці МСЕК брата потребу у постійному догляді?

В першу чергу здійснювати догляд повинні батьки, проте, якщо вони по стану здоров'я не в змозі цього зробити, то догляд можете оформити і Ви.

Підтвердити здійснення догляду Ви можете лише двома шляхами:

1. Оформивши компенсацію за догляд на непрофесійній основі https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%B... Проте, це не Ваш варіант, адже до розрахунку береться середньомісячний дохід сім'ї, а так як Ви є офіційно працевлаштованим, то Вам відмовлять у компенсації.

2. Оформлення Акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8 постанови КМУ 560). Проте, комісія буде враховувати наявність інших родичів, а саме батьків та чому вони не можуть здійснювати догляд.

Якщо Ви плануєте перетинати кордон:

Ваша підстава для виїзду - пункт 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, згідно якого у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право: особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.

Згідно пункту 49 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Отже, для перетину кордону необхідно підготувати такі документи:

1) закордонні паспорти;

2) документ про інвалідність брата(пенсійне посвідчення або посвідчення інваліда або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю)

3) Довідка про отримання компенсації за догляд або Акт встановлення здійснення догляду

4) військово-облікові документи Ваш та брата.

Якщо Ви плануєте оформити відстрочку (в разі якщо Ви були свого часу визнані омежено придатним)

Ваша підстава для відстрочки - пункт 14 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” " згідно якого не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язані члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею ( не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я ). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи.

Отже, головними умова для отримання відстрочки за даною підставою є

1. Наявність інвалідності у брата ІІ групи

2. Необхідність постійного догляду за братом, про це повинно бути зазначено у довідці МСЕК або ЛКК

3. Відсутність членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо вони самі потребують постійного догляду.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені.

До членів сім'ї громадянина другого ступеня споріднення відносяться його рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Тому, якщо у Вас є працездатні батьки - відстрочку оформити не вдасться.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Успіхів в реалізації задуманого!

Вітаю!

ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД - ЦЕ СОЦІАЛЬНА ПОСЛУГА.

• Закон України "Про психіатричну допомогу"
• Закон України "Про соціальні послуги
• Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
• Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2023 року за № 145/39201

Соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України (Закон України "Про соціальні послуги" (далі - Закон).

Особа, яка потребує постійного догляду - Особа з інвалідністю з дитинства (У ВАШОМУ ВИПАДКУ).

Надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права і обов’язки та є:

1. особами з інвалідністю I групи;
2. дітьми з інвалідністю;
3. громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
4. невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
5. дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161.

Для оформлення постійного догляду за особою, яка його потребує, потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населеннячи центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за місцем проживання/перебування людини, яка потребує догляду та надати наступний перелік документів:

– заява про те, що особа хоче здійснювати постійний догляд за особою, яка потребує догляду;

– копії паспорта особи, яка буде здійснювати догляд та особи, щодо якої буде здійснюватися догляд;

– медична довідка особи, яка буде здійснювати догляд;

– довідка щодо реєстрації місця проживання;

– документи щодо права власності на майно або право користування ним;

- довідка лікарської комісії, яка підтверджує те, що особа потребує постійного стороннього догляду іншої особи.

Якщо догляду потребує дієздатна особа, яка усвідомлює свої дії, але у зв’язку зі станом здоров’я потребує стороннього догляду, то в такому випадку потрібна обов’язкова згода про отримання догляду.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд (абзац перший частини сьомої статті 13 Закону).

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 року № 150. обчислення середньомісячного сукупного доходу отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги проводиться з дотриманням таких вимог:

1) загальна сума сукупного доходу його/її сім’ї складається із сум сукупних доходів кожного члена сім’ї, які враховуються для надання соціальних послуг / призначення компенсації, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством. Розміри таких доходів визначаються в межах автоматизованого обміну даними між інформаційно-комунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій або на підставі наданих документів;

2) середньомісячний сукупний дохід його/її сім’ї обчислюється шляхом ділення на 3 загальної суми сукупного доходу сім’ї за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством;

3) середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім’ї обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї на кількість членів сім’ї.

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, визначається з розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше 360 годин на місяць. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні та відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об’єднаних територіальних громад (далі - орган соціального захисту населення).

Однією з істотних умов такого договору є кількість годин надання соціальних послуг з догляду на місяць.

Фізична особа, яка надає соціальні послуги, отримує тільки одну компенсацію незалежно від кількості осіб, за якими вона доглядає.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема підлягають:

• один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність,
• непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Доброго дня, Вододимире!

Маю рідного брата, 27 років, у нього ДЦП з дитинства та інвалідність II групи.Я фактично здійснюю за ним постійний догляд, і хочу офіційно оформити це в органах соцзахисту.

На жаль, із оформленням компенсації за догляд на непрофесійній основі в Вас можуть виникнути складнощі, оскільки Ви офіційно працюєте. Ваш брат потребує постійного догляду за висновком ЛКК?

З якою метою планується офіційне оформлення догляду за Вашим братом? Отримання відстрочки (у разі, якщо Ви військовозобов'язаний) чи виїзд за кордон? Чи Ваше бажання не пов'язане ані з першим, ані з другим?

Відповідно до Постанови КМУ №859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі":

"1. Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

3. Компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

4. Розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону України “Про соціальні послуги” обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається із застосуванням автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 р. № 419.

5. До складу сім’ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації, включаються чоловік, дружина, діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім’ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. До складу сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, що звертається за призначенням компенсації, не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні, та непрацездатні особи.

6. Для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.

• Якщо заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі подає законний представник особи, яка потребує надання таких послуг, заява про згоду отримувати соціальні послуги не подається.
• Під час подання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги пред’являється паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - для іноземця та особи без громадянства).
• Форми заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги затверджуються Мінсоцполітики.
• Також заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
• Заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги в електронній формі можуть подаватися через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
• Якщо заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги подаються в електронній формі, відомості про прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надає соціальні послуги, особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, а також дані паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - для іноземця та особи без громадянства), отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа електронного підпису.
• Центр надання адміністративних послуг, який приймає заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги з необхідними документами, реєструє такі заяви і не пізніше ніж наступного робочого дня засобами телекомунікаційного, зокрема електронного, зв’язку надсилає сформовану особову справу фізичної особи, яка надає соціальні послуги (у тому числі електронну), відповідному уповноваженому органу для прийняття рішення.

Згідно із Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#Text:

3. При обчисленні сукупного доходу сім’ї враховуються доходи у грошовій формі, а також в іноземній валюті, отримані з будь-яких джерел як на території України, так і за її межами.

4. До сукупного доходу сім’ї входять:

1) нарахована заробітна плата (суддівська винагорода; грошове забезпечення; інші виплати, отримані відповідно до трудового договору), отримана як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;

2) гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими договорами;

3) пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд;

4) доходи від підприємницької діяльності та іншої незалежної професійної діяльності, у тому числі доходи адвокатів, приватних нотаріусів, приватних виконавців. Доходи осіб, які займаються зазначеною діяльністю, визначаються на підставі даних Державної податкової служби України, її територіальних органів. За відсутності цих даних доходи фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначаються на підставі даних книги обліку доходів і витрат за встановленою формою;

5) доходи від заняття літературною, художньою, музичною, артистичною та іншою творчою діяльністю, а також винагороди, які виплачуються за публічне виконання творів (роялті);

6) допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

7) доходи від здавання нерухомого та / або рухомого майна у найм або в оренду (на підставі довідок Державної податкової служби України, її територіальних органів);

8) суми щомісячних страхових виплат, що виплачуються потерпілим на виробництві та особам, які мають на це право, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

9) суми, які виплачувалися за час вимушеного прогулу, та суми за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника;

10) допомога по тимчасовій непрацездатності, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, допомога на дітей одиноким матерям, частина державної допомоги при народженні дитини, яка виплачується щомісяця;

11) доходи від продажу об’єктів нерухомого та рухомого майна;

12) дивіденди, доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;

13) грошові активи (кошти, розміщені на депозитних рахунках (незалежно від дати їх відкриття);

14) доходи від розміщення депозитів;

15) виграші (призи) у лотерею чи інші розіграші; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; виграші в інших азартних іграх, не заборонених законодавством;

16) спадщина;

17) стипендія (крім соціальної);

18) інші доходи, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства.

Також прошу поради: які саме документи потрібні, куди звертатись і як оформити акт догляду .

Прошу Вас вточнити у такому випадку: Ви бажаєте оформити компенсацію за догляд на непрофесійній основі або акт встановлення факту постійного догляду (Додаток 8 до Постанови КМУ №560)? Якщо компенсацію, то про порядок призначення останньої я відповів Вам вище. Якщо ж мова йде про отримання акту для отримання відстрочки, то відповідно до пункту 61 Посстанови КМУ №560:

"Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов’язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п’ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Якщо питання полягає у виїзді за кордон, то потрібно оформлювати акт встановлення здійснення постійного догляду відповідно до Постанови КМУ №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України":

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

"особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням".

Чи достатньо моїх підстав як рідного брата, щоб бути доглядачем?

Якщо Ви фактично здійснюєте догляд за братом, то так, маєте право бути визнаним доглядачем. Проте, Вам, скорше за все, відмовлять у призначенні компенсації за догляд на непрофесійній основі, але така відмова не позбавляє Вас права отримати акт встановлення факту здійснення догляду (потрібно розібратись, який саме акт, враховуючи мету, з якою він отримується: відстрочка або виїзд за кордон). Ви проживаєте разом із братом? Чому саме Ви здійснюєте догляд, а не Ваші батьки?

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОПОВНЕННЯ ДО ВІДПОВІДІ.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО, ЩОБ ВАШ БРАТ, ЗГІДНО РІШЕННЯ ЛКК, ПОТРЕБУВАВ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ.

ДОКУМЕНТ, ЯКИЙ ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЄ:

Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (форма первинної облікової документації №080-4/о).

ЩЕ ОДНЕ!

ЯКЩО, ВИ ЦЕ ОФОРМЛЮЄТЕ, ЩОБ УНИКНУТИ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, ТО ЦЕ БУДЕ НЕМОЖЛИВО, ЯКЩО У ВАС Є ПРАЦЕЗДАТНІ БАТЬК.

Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

14) члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;

---

ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про військовий обов'язок і військову службу"

Стаття 17. Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби

1. Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, які:

мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 цього Закону.

Стаття 26. Звільнення з військової служби

12. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

3) під час дії воєнного стану:

необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;