На що можу розраховувати на ВЛК з моїми болячками ?

Вітаю!

1.

Я Вам відповім з юридичної точки зору.

Професійні медичні питання треба задавати лікарям, а не юристам.

СТУПІНЬ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ВИЗНАЧАЄ ТІЛЬКИ ВЛК.

За Законом "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба – це діяльність людей, яким стан здоров'я дозволяє виконувати всі свої обов'язки.

Порядок проходження медичного огляду, пов’язаного із виконанням військового обов’язку регулюється наказом Міноборони.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов’язаних, встановлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, які діють відповідно до "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (Наказ МОУ 402).

Загалом військово-лікарська експертиза включає медичний огляд призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів (кандидатів у резервісти), громадян, які приймаються на військову службу за контрактом та інших.

ПО ВАШІЙ СИТУАЦІЇ:

Я ВАМ НАДАМ КОНСУЛЬТАЦІЮ З ЮРИДИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ, БО МЕДИЧНА СТОРОНА ВАШОГО ПИТАННЯ НЕ В МОЄЇ КОМПЕТЕНЦІЇ (Я НЕ ЛІКАР-ФАХІВЕЦЬ).

СТУПІНЬ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ ВАШОГО ОРГАНІЗМУ ТА ПРИДАТНІСТЬ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ВИЗНАЧАЄ ТІЛЬКИ ВІЙСЬКОВО - ЛІКАРСЬКА КОМІСІЯ.

Постанови ВЛК приймаються на підставі (Наказ МОУ 402) Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).

ВАША ХВОРОБА Є В ПЕРЕЛІКУ (СТ.64), АЛЕ СТУПІНЬ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ ВАШОГО ОРГАНІЗМУ МОЖЕ ВСТАНОВИТИ ТІЛЬКИ ЛІКАР-ФАХІВЕЦЬ ПОРІВНЯВШІ ВАШІ ПОКАЗНИКИКИ З ДОДАТКАМИ ТА ВИМОГАМИ НАКАЗУ МОУ 402.

ЗРОБИТИ ЦЕ ОНЛАЙН НЕ ЗМОЖЕ НАВІТЬ ЛІКАР.

Відповідно до статті 64, особу можуть визнати непридатною, якщо людина страждає від хвороб хребта та їхніх наслідків:

• різні види викривлень хребта (сколіоз, кіфоз, лордоз);
• дегенеративні зміни хребта (остеохондроз, спондилоліз);
• травми хребта та спинного мозку;
• запальні захворювання хребта (туберкульоз);
• інші захворювання, що супроводжуються порушеннями функцій хребта.

Та наявність хвороби зовсім не означає, що особа не придатна до військової служби. Адже кожен випадок розглядається в окремому порядку.

Значення має не лише наявність хвороби, а й те, як вона впливає на життєдіяльність людини, чи викликає порушення у функціях органів та систем.

У ст. 64 додатку 1 зазначено, що особи, які мають значні порушення функції, непридатні до військової служби.

Та якщо порушення помірні, то особа визнається придатною до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних та медичних підрозділах.

У Додатку 2 є розшифровка, які хвороби належать до тих, що серйозно порушують функції або не порушують їх. У цьому розділі зазначено, що до хвороб хребта, відповідно до яких особу можуть визнати непридатною до військової служби, належать:

• інфекційний спондиліт з частими загостреннями протягом року та стійкою втратою працездатності;
• травматична спондилопатія та спондилолізний спондилолістез третього та четвертого ступенів, який супроводжується постійним больовим синдромом;
• деформуючий спонтильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, який провокує функціональну нестабільність другої та третьої стадії, коли відбувається зміщення тіл хребців більше ніж на 3 м;
• деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного відділу хребта, що супроводжується глибокими пара або тетрапарезами, які порушують функції сфінктерів та супроводжується синдромом бокового аміотрофічного склерозу;
• якщо в особи фіксоване викривлення хребта, зокрема кіфосколіоз четвертого ступеня, який провокує різку деформацію грудної клітини (горб або інше) також визнаються непридатними до військової служби.

Але особи, у яких остеохондроз хребта, кіфоз або сколіоз третього ступеня, що викликають помірну деформацію грудної клітини та незначно порушують дихання, визнаються придатними у відділах ТЦК та забезпечення. Також придатними до служби у відділах забезпечення визнаються особи з інфекційним спондилітом та його нечастими загостреннями (рідше одного разу на рік).

Деформуючий спондильоз другого ступеня та міжхребцевий остеохондроз, без стійкого клінічного ефекту, які не потребують стаціонарного лікування понад два рази на рік, надають підставу визнати особу придатною до військової служби у підрозділах забезпечення ТЦК або в навчальних пунктах.

У положенні зазначається, що характер патологічних змін у хребті повинен бути підтверджений багатоосьовими навантаженнями, рентгенологічними дослідженнями, а також проходженням КТ та МРТ. Ступінь сколіозу відповідно до цього положення визначається згідно з рентгенограмами, які виконані у вертикальному та горизонтальному положеннях, на підставі виміру кутів викривлення.

Щоб визначити, наскільки серйозні порушення нервових сплетінь викликає грижа, потрібно звертатися до невролога, який повинен зробити висновок на основі МРТ та інших досліджень.

---

До пункту 64-а Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку належать:

• інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності;
• травматична спондилопатія (хвороба Кюммеля);
• спондилолізний спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше ніж на половину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;
• деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II-III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;
• деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, судинним, компресійним, вираженим больовим синдромом та статокоординаторними порушеннями після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;
• фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом;
• корпородез або спондилодез хребта за наявності кейджу будь-якого типу та/або транспедикулярної конструкції;
• корпоректомія за наявності будь-якого виду фіксації;
• нестабільний спондилолістез більше 1/3 з неврологічною симптоматикою.

При дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях - застосовувати пункт «а», при стабілізації одного рівня - пункт «б».

До пункту 64-б Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони належать:

• остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом;
• інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (1 раз на рік та рідше);
• поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань;
• спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;
• стан після видалення міжхребцевого диска (для обстежуваних за графою I Розкладу хвороб).

До пункту 64-в Придатні належать:

• фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 3 мм і більше);
• обмежений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз з больовим синдромом;
• спондилолізний спондилолістез I ступеня (зміщення на 1/4 поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;
• нефіксовані викривлення хребта не більше 10° та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання);
• ізольовані явища (ураження не більше двох міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючого спондильозу або міжхребцевого остеохондрозу (у тому числі поодинокі грижі Шморля та протрузії міжхребцевих дисків) без порушень функцій.

Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями по медичну допомогу та лікуванням.

Для незначного порушення функції хребта характерні рухові та чутливі порушення, які проявляються неповною втратою чутливості в зоні одного невроміра, втратою або зниженням сухожилкового рефлексу, зниженням м’язової сили окремих м’язів кінцівки при загальній компенсації її функції.

Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатоосьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними, а за необхідності - іншими сучасними (КТ, МРТ) дослідженнями. Ступінь сколіозу визначається за рентгенограмами, виконаними у вертикальному та в горизонтальному положеннях, на підставі виміру кутів сколіозу (за методикою Ліппмана - Коба): I ступінь - 1-10°, II ступінь - 11-25°, III ступінь - 26-50°, IV ступінь - більше 50° (за В.Д. Чакліним).

Вітаю Вас, Віталій!

Ви перебували на стаціонарному лікуванні? Якщо ні, то висновок ВЛК повинен бути про потребу у лікуванні за статтею 24 або статтею 65 Розкладу хвороб.

На повну непридатність розраховувати не варто, але при певних обставинах Вас можуть визнати придатним до військових частин забезпечення.

Остаточне прийняття рішення щодо придатності до військової служби віднесено виключно до компетенції ВЛК. Якщо Ви будете незгодні з ним, то можете оскаржити у адміністративному порядку - шляхом подання скарги до вищої ВЛК або у судовому порядку

Порядок визначення ступеня придатності до військової служби визначено в «Положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затверджене Наказом Міноборони України від 14.08.2008 № 402 .

Діагнози, які передбачають виключення з військового обліку зазначені у Розкладі хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1) та в Поясненнях щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2)

Для того щоб Вас визнали непридатним та звільнили з військової служби потрібно, щоб Ваш діагноз підпадав під пункт "А" статті 23 або 64 Розкладу хвороб. Щоб Вас визнали придатним до служби в тилових частинах (обмежено придатним) - потрібно щоб Ваші хвороби підпадали під пункт "Б" статті 23 або 64 Розкладу хвороб.

Відповідно до пояснень щодо застосування статті 23 Розкладу хвороб:

1) до пункту «А» належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки полінейропатій, плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів та чутливості та/або трофіки (виражені гіпотрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, хронічні трофічні виразки, пролежні тощо). До цього пункту належать також радикулоішемії, радикулопатії, полірадикулопатії з рецидивами, тривалим перебігом, що супроводжуються стійким вираженим больовим синдромом з вираженими руховими та/або вегетативно-трофічними порушеннями функції кінцівки, з порушеннями або без порушень функції тазових органів, які вимагають довготривалого стаціонарного лікування, а також плексопатії і тяжкі форми невралгії у разі безуспішного лікування;

2) до пункту «Б» належать: деякі форми невральної аміотрофії зі сприятливим перебігом, хронічні радикулоішемії, радикулопатії, полірадикулопатії з рецидивами, плексопатії, невропатії, полінейропатії, що супроводжуються в період загострення вимушеним положенням тулуба, болем вздовж нервів, що потребують тривалого стаціонарного лікування більше 2 місяців, при яких помірно порушена функція кінцівки, проте, вона не досягла ступеня вираженості, зазначеного в пункті «а», відсутні розлади функції тазових органів; також до цього пункту належить стійкий параліч мімічних м’язів.

Симптоматичні полінейропатії до цієї статті не належать. У таких випадках медичний огляд проводиться щодо захворювань, які призвели до розвитку полінейропатії.

Дискогенні радикулопатії після оперативного лікування, незалежно від ступеня порушення функції розглядаються за цією статтею;

3) до пункту «в» належать дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія, ішіалгія без радикулопатії; радикулопатії, плексопатії, нейропатії, полінейропатії з чутливими розладами, але без рухових, трофічних розладів, а також існуючі незначно виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки.

Відповідно до пояснень щодо застосування статті 64 Розкладу хвороб:

1) до пункту «А» належать:

• інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності;
• спондилолізний спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше ніж на половину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;
• деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II-III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;
• деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;
• фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом;
• суміжна часткова або корпоректомія за наявності будь-якого виду фіксації;
• нестабільний спондилолістез більше 1/3 з неврологічною симптоматикою.

2) до пункту «Б» належать:

• остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом;
• інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (1 раз на рік та рідше);
• поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань;
• спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;
• стан після видалення міжхребцевого диска (для обстежуваних за графою I Розкладу хвороб).

3) до пункту «В» належать:

• фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 3 мм і більше);
• обмежений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз з больовим синдромом;
• спондилолізний спондилолістез I ступеня (зміщення на 1/4 поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;
• нефіксовані викривлення хребта не більше 10° та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання);
• ізольовані явища (ураження не більше двох міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючого спондильозу або міжхребцевого остеохондрозу (у тому числі поодинокі грижі Шморля та протрузії міжхребцевих дисків) без порушень функцій.

Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями по медичну допомогу та лікуванням.

Для незначного порушення функції хребта характерні рухові та чутливі порушення, які проявляються неповною втратою чутливості в зоні одного невроміра, втратою або зниженням сухожилкового рефлексу, зниженням м’язової сили окремих м’язів кінцівки при загальній компенсації її функції.

Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатоосьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними, а за необхідності - іншими сучасними (КТ, МРТ) дослідженнями. Ступінь сколіозу визначається за рентгенограмами, виконаними у вертикальному та в горизонтальному положеннях, на підставі виміру кутів сколіозу (за методикою Ліппмана - Коба): I ступінь - 1-10°, II ступінь - 11-25°, III ступінь - 26-50°, IV ступінь - більше 50° (за В.Д. Чакліним).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Віталій!

За результатами ВЛК, згідно статті 23 наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"

1) до пункту «а» належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки полінейропатій, плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів та чутливості та/або трофіки (виражені гіпотрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, хронічні трофічні виразки, пролежні тощо). До цього пункту належать також радикулоішемії, радикулопатії, полірадикулопатії з рецидивами, тривалим перебігом, що супроводжуються стійким вираженим больовим синдромом з вираженими руховими та/або вегетативно-трофічними порушеннями функції кінцівки, з порушеннями або без порушень функції тазових органів, які вимагають довготривалого стаціонарного лікування, а також плексопатії і тяжкі форми невралгії у разі безуспішного лікування;

2) до пункту «б» належать: деякі форми невральної аміотрофії зі сприятливим перебігом, хронічні радикулоішемії, радикулопатії, полірадикулопатії з рецидивами, плексопатії, невропатії, полінейропатії, що супроводжуються в період загострення вимушеним положенням тулуба, болем вздовж нервів, що потребують тривалого стаціонарного лікування більше 2 місяців, при яких помірно порушена функція кінцівки, проте, вона не досягла ступеня вираженості, зазначеного в пункті «а», відсутні розлади функції тазових органів; також до цього пункту належить стійкий параліч мімічних м’язів.

Симптоматичні полінейропатії до цієї статті не належать. У таких випадках медичний огляд проводиться щодо захворювань, які призвели до розвитку полінейропатії.

Дискогенні радикулопатії після оперативного лікування, незалежно від ступеня порушення функції розглядаються за цією статтею;

3) до пункту «в» належать дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія, ішіалгія без радикулопатії; радикулопатії, плексопатії, нейропатії, полінейропатії з чутливими розладами, але без рухових, трофічних розладів, а також існуючі незначно виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки.

Серед наявних захворювань виявлено:

М42.1, Остеохондроз хребта у дорослихПравобічна цервікобрахіалгія, викликана розповсюдженим остеохондрозом з грижею CV-CVI, нестабільністю CII-CVI.

Порушення функції правої кісті.

Оскільки наявні порушення функції правої кісті, що є частиною кінцівки, то за сукупністю захворювань Вас може бути визнано непридатним для подальшого проходження військової служби на підставі пункту «а» статті 23 наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

Доброго дня, Віталію!

Перше, на що Ви можете розраховувати - це, скорше за все, відпустка на 30 діб, оскільки Вам рекомендовано курс реабілітаційного лікування під наглядом невролога. Вже після закінчення відпусткки та пройденого лікування Вам знову буде необхідно пройти ВЛК, яка вирішить питання щодо визначення Вашого ступеню придатності до проходження військової служби. Останнє буде можливим за умови того, що Вам буде достатньо одного місяця для покращення стану здоров'я. Якщо ж ні, то Вам знову нададуть відпустку.

Чому висновки від приватних лікарів? Вас не прийняли у державній лікарні чи Вам не вдалося потрапити до останньої з інших причин? Зазвичай ВЛК доволі скептично ставляться до документів, отриманих від приватних медичних закладів. Ви вже їдете на проходження комісії чи спочатку лягаєте до лікарні на обстеження та лікування? Наразі Ви вперше звернулися до лікаря чи це вже відбувалось неодноразова під час проходження служби? Чи лікуувались на стаціонарі?

Порушення функції правої кісті, Остеохондроз шийного відділу хребта зі стійким больовим, мʼязово тонічним синдромами, статико-дінамичними порушеннями.

Які ці порушення: незначні, помірні, значні? Від цього багато чого залежить при визначенні ступеню Вашої придатності до проходження ВС.

Якщо порушення помірні, то Ви можете розраховувати на визнання Вас "придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони".

Щодо Вашого діагнозу M51.1 - Порушення поперекових та інших міжхребцевих дисків з радикулопатією (G55.1).

Радикулопатія віднесена Розкладом Хвороб Наказу МОУ №402 до статті 23, яка включає хвороби периферичної нервової системи G50-G75.

а) швидко прогресуючі зі значними порушеннями функцій - Непридатні до військової служби

б) з помірними порушеннями функцій - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони

в) з незначними порушеннями функцій; за наявності об’єктивних даних без порушень функцій - Придатні

Хвороби ж хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 віднесені до статті 64 Розкладу Хвороб Наказу МОУ №402

а) зі значними порушеннями функцій - Непридатні до військової служби

б) з помірними порушеннями функцій - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони

в) з незначними порушеннями функцій; за наявності об’єктивних даних без порушень функцій - Придатні

Як бачите, в цілому все залежить від того, які порушення функцій організму Ви маєте. Самі на підставі таких порушень (обмежень) ВЛК й буде остаточно визначати ступінь Вашої приданості до проходження ВС.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Потрібно проходити військово-лікарську комісію (ВЛК).

Сказати точно, яке рішення прийме ВЛК, юристи не можуть і не мають такого права, адже рішення про придатність або непридатність особи приймається виключно військово-лікарською комісією, яка у своїй діяльності керується Положенням про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

На мій погляд, Ви отримаєте заключення про повну придатність до військової служби, адже по Вашим діагнозам взагалі не звучить порушення функцій хребта або подібне. Мабуть Ви зачитали лише заключення МРТ, але треба додатково отримати консультативні заключення профільних лікарів. Із сухими діагнозами я не бачу шансів навіть на "обмежено придатний", вибачте. Втім, у будь-якому випадку треба аналізувати Ваші документи.

Хоча висновок нейрохірурга приватної клініки дає певні шанси. Але проблема в тому, аби ж так писали й інші лікарі, зокрема військового спрямування. Також цікавлять моменти із нестабільністю, чи могли б Ви додати МРТ шийного відділу хребта?

З повагою!