Задайте вопрос юристу

948 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 24 августа 2025, вопрос №141166 350₴

Я студент медичного вузу, був мобілізований під час перевірки документів. Не подав відстрочку через резерв. Залишився ще рік навчання до інтернатури

Чи є законні підстави на оскарження такої мобілізації? І чи можливо отримати дозвіл довчитися , щоб отримати вищу освіту?

Ответы юристов (7)

    Дерій Владислав Олегович

    Вітаю Вас, Святославе!

    На жаль, якщо Ви не подавали заяву про відстрочку, то мобілізацію оскаржити буде досить скаладно, адже Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 1 жовтня 2024 року по справі №160/10728/23 вказав, що "...у контексті доводів касаційної скарги Суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним ІНФОРМАЦІЯ_1). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця..."

    Тому, якщо Ви не вчиняли активних дій, щодо оформлення відстрочки, то в контексті судової практики мобілізація відбулася законно.

    Водночас, якщо Ви, навіть, зможете у суді визнати мобілізацію незаконною (наприклад, що ТЦК не дали можливістю скористатись Вашим правом на відстрочку), то Вас все рівно не звільнять з військової служби.

    Адже є сумнозвісне рішення Верховного Суду, який виніс рішення, з якого випливає, що встановлення факту грубого порушення ТЦК процедури мобілізації не призводить до звільнення незаконно мобілізованого з військової служби (постанова у справі №160/2592/23 від 5 лютого 2025 року).

    У справі було встановлено протиправні дії ТЦК щодо призову, оскільки не було проведено медичного обстеження ВЛК стану здоров`я позивача.

    Суди першої та апеляційної інстанцій позов проти ТЦК задовольнили. Вони зазначили, що належним відновленням порушених прав позивача є відновлення становища особи, яке існувало до такого порушення прав, а тому необхідно зобов`язати військову частину прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.

    Однак Верховний Суд, серед іншого, зазначив, що таке порушення не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», адже вона визначає виключний перелік таких підстав.

    Втім, Дніпропетровський окружний адмінсуд у справі №160/33452/24 висловив незгоду з позицією Верховного Суду і заявив, що «...дотримується позиції, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов`язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб`єкті владних повноважень. Інший підхід суперечив би принципам, які відрізняють суди адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій», зазначив суд першої інстанції.

    Крім того, Дніпропетровський окружний адмінсуд висловив цікаву думку про те, що відсутність у статті 26 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» такої підстави для звільнення з військової служби як непроходження позивачем медичного огляду під час його призову є виключно свідченням того, що законодавець при написанні зазначеної норми виключав можливість проходження військової служби особою, яка є непридатною до служби або не пройшла медичний огляд.

    В іншій справі 560/8465/24 йдеться про те, що ТЦК не лише не видав і не надав військовозобов’язаному оповіщення про його виклик і призов, а й здійснив призов без складання будь-яких документів та, відповідно, без надання позивачу жодного документу щодо його військового обліку та призову. У постанові від 16 квітня 2025 року по цій справі Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав дії ТЦК щодо призову протиправними. Втім, зі служби звільнити такого мобілізованого неможливо, зокрема, з огляду на позицію Верховного Суду щодо наслідків незаконної мобілізації.

    Проте, на даний час законопроектом 13345 пропонується внести зміни до ч. 4 статті 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби за рішенням суду. Даний законопроєкт зареєстровано у Верховній Раді і надано для ознайомлення в комітеті https://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/56533. Тому існує надія, що незаконно мобілізованих все ж будуть звільняти з військової служби.

    Щодо отримання дозволу довчитися однин рік, то поки що Вам не дозволять це зробити, адже Ви маєте право навчатися без відриву від військової служби лише у військових закладах вищої освіти та лише з дозволу командира. Здобувати цивільну освіту мають тільки військові на контрактній формі.

    Згідно частини 1 статті 13 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"

    Військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Іншим категоріям військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України.

    Згідно пункту 173 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

    Військовослужбовці рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, та особи офіцерського складу (крім військовослужбовців військової служби за призовом осіб офіцерського складу), які здобули вищу освіту за державним замовленням та прослужили час, що дорівнює часу навчання для здобуття попередньої вищої освіти, для поглиблення професійних знань і здобуття вищої освіти можуть навчатися без відриву від військової служби у закладах вищої освіти з дозволу командира - від командира з'єднання і вище, який надається на підставі рапорту військовослужбовців та оголошується наказом командира (начальника) військової частини, в якій військовослужбовець проходить військову службу. Навчання не повинно перешкоджати виконанню військовослужбовцем службових обов'язків за займаною посадою.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Святослав Клиент 10 часов назад

    А чи можлива відстрочка, або можливість онлайн навчання без відриву від служби

    • Дерій Владислав Олегович

      Відстрочку по службі отримують лише військовозобов'язані, тобто громадяни, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України.

      На жаль, у Вашому випадку це буде неможливо, адже Ви є діючим військовослужбовцем, який проходить військову службу.

      Військовослужбовці можуть лише звільнитися з військової служби за певних обставин, але навчання - не є підставою для звільнення.

      Щодо навчання онлайн, то все залежить від ВНЗ, адже вони можуть Вам відмовити поки Ви не надасте згоду командира.

      Раджу також ознайомитись зі всіма причинами для звільнення з військової служби, які наведені нижче.

      Згідно частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" під час дії військового стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

      а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

      б) за станом здоров’я:

      • на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
      • за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

      в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

      г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

      д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

      е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

      з) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

      Згідно частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

      • військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
      • військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
      • дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
      • перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
      • військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
      • військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
      • виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
      • утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
      • виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
      • необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
      • необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
      • необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
      • необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
      • у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
      • якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
      • якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року)".
    Турчин Ярослав Олексійович

    ДОБРОГО РАНКУ, СВЯТОСЛАВЕ! Що Ви маєте на увазі під "мобілізували"? Ви уже у військовій / навчальній частині чи Вам вручили мобілізаційну повістку?

    Перевірте свій статус в Резерв+. Якщо Вас ще не зняли з військового обліку у зв"язку з мобілізацією - невідкладно подавайте в Резерв+ заяву на відстрочку. Це може допомогти.

    Якщо фізично ще не мобілізовані - то наявність права на відстрочку навіть у разі спроби притягнути за ухилення від мобілізацію - матиме реабілітуючу дію.

    Якщо ж Ви погодились на свою протиправну мобілізацію і нічого не вдіяли в ТЦК, то на жаль тут вже вибачте. Назад з військовослужбовця військовозобов"язаним стати не можна буде.

    В такому разі треба шукати підстави для звільнення із лав ЗСУ, адже протиправну мобілізацію скасувати практично неможливо в судовому порядку.

    Саме тому не маючи інструментів захисту від сваволі ТЦК, частина призваних тікає в СЗЧ.

    Будьте обачні та обережні! Щасти Вам!

    З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Святославе!

    На жаль, якщо Ви не подали належним чином заяву на відстрочку і на момент затримання відстрочки не мали, то мобілізація могла бути цілком законною. Тобто Ви мали ПРАВО на відстрочку, але вчасно його не РЕАЛІЗУВАЛИ, і для ТЦК Ви були військовозобов'язаним, який фактично не мав відстрочки, а значить підлягав мобілізації.

    Інше справа, наскільки законним було Ваше затримання та доставлення до ТЦК. Тут, як раз в мене є до Вас кілька питань, відповідь на які дуже важлива для розуміння законності мобілізації.

    По-перше, чи на момент затримання Ви були у розшуку і чи мали в Резерві+ відмітку про порушення правил військового обліку?

    По-друге, як саме відбулося затримання - Ви погодились добровільно проїхати до ТЦК, чи це було зрпоблено патрулем поліції примусово?

    По-третє, скільки Вам років і чи не є Ви обмежено придатним?

    По-четверте, чи Ви зняті з військового обліку в Резерві+?

    Нагадаю порядок затримання та доставки поліцією до ТЦК військовозобов'язаного.

    Відповідно до Закону України 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності з 18 травня цього року:

    14. У Законі України "Про Національну поліцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379 із наступними змінами):

    1) статтю 24 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

    "5. За зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".

    В той самий час згідно Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

    Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації

    "6. У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

    Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів".

    Згідно Постанови КМУ від 16.05.2024 року «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

    "51. Перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися:

    за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) — уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.

    54. Під час перевірки військово-облікового документа: уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний назвати своє прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред’явити посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина (посвідченням офіцера, військовим квитком);

    поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно".

    У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов’язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

    У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов’язаному (крім резервістів та військовозобов’язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів.

    Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

    У разі відмови резервіста або військовозобов’язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

    Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

    У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    31. Повістки мають право вручати:

    • представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки — в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
    • представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) — в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідної районної, міської держадміністрації (військової адміністрації);
    • представники виконавчих органів сільських, селищних, міських,районних у містах (у разі їх утворення) рад — в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;
    • представники підприємств, установ, організацій — на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов’язків);
    • представники відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ (тільки резервістам та військовозобов’язаним, які перебувають в зазначених органах на військовому обліку) — на усій території України.

    Призначення представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та підприємств (установ, організацій), уповноважених вручати повістки, здійснюється наказом відповідного керівника, який є підставою для видачі посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки.

    32. Посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, видається головою (начальником) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), яке засвідчується його особистим підписом та скріплюється гербовою печаткою. Таке посвідчення дійсне на адміністративно-територіальній одиниці, керівником якої видано посвідчення, у разі пред’явлення паспорта громадянина (посвідчення офіцера, військового квитка).

    Особи, яким видано посвідчення головою (начальником) обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації), мають право здійснювати заходи оповіщення на території області.

    33. Посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, резервістам та військовозобов’язаним, які перебувають на військовому обліку у відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, видається керівником зазначеного органу, яке засвідчується його особистим підписом та скріплюється гербовою печаткою. Таке посвідчення дійсне на усій території України у разі пред’явлення паспорта громадянина (посвідчення офіцера, військового квитка, службового посвідчення).

    У статті 35 Закону «Про Національну поліцію» є чіткий перелік ситуацій, коли поліція має право вимагати у водія зупинку машини:

    • 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
    • 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
    • 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
    • 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
    • 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
    • 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
    • 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
    • 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
    • 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
    • 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
    • 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

    2. Поліцейський зобов’язаний зупиняти транспортні засоби у разі:

    • 1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
    • 2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

    3. Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

    Статтею 31 вищезгаданого закону зазначено:

    1. Поліція може застосовувати такі превентивні заходи:

    • 1) перевірка документів особи;
    • 2) опитування особи;
    • 3) поверхнева перевірка і огляд;
    • 4) зупинення транспортного засобу;
    • 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
    • 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
    • 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;
    • 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
    • 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
    • 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
    • 11) поліцейське піклування.

    2. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

    Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта та з дотриманням вимог визначених Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456.

    У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

    уповноважена особа - посадова особа, яка призначається наказом коменданта та якій надано повноваження щодо перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

    4. Перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

    Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються його завдання, повноваження із забезпечення єдиного управління визначеними силами та засобами Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДПС, ДМС, ДСНС, військових адміністрацій (у разі їх утворення) та координації їх дій під час здійснення заходів особливого режиму.

    Під час проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації.

    Аудіо- і відеофіксація житла громадян та їх особистих речей здійснюється уповноваженими особами за згодою громадян.

    Уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:

    • якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
    • якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
    • якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
    • якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
    • якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
    • якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
    • порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

    У разі відсутності в особи документів уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення ( не більше як на три години).

    Згідно статті 24 Закону України "Про Національну поліцію"

    "5. За зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".

    Чому я звертаю на цей порядок Вашу увагу.

    Справа в тому, що у разі доведення незаконності Вашого затримання поліцією та грубого порушення при тому законодавства, цілком справедливо поставити питання і про законність мобілізації.

    Отже після з'ясування відповіді на мої питання мало би сенс побудувати захист Ваших інтересів саме на оскарженні незаконного затримання та доставлення до ТЦК, а відтак при підтвердженні незаконного затримання ставити в судовому порядку питання про незаконність мобілізації.

    І хоча є горезвісне рішення Верховного Суду, у справі №160/2592/23 від 5 лютого 2025 року, яке до міри унеможливлює такий позитивний результат, я би на Вашому місті принаймні спробував вирішити це питання, оскільки обставини Вашої мобілізації. суттєво відрізняются від тих, про які згадує ВСУ.

    Що стосується можливості довчитись.

    Якщо залишити все як є, то не думаю, що зараз це можливо. Для продовження навчання Вам буде потрібний дозвіл командира частини, де Ви служите, а він точно його не дасть. Втім по закінченню служби в ЗСУ Вам точно нададуть таку можливість, навіть якщо ВНЗ не був повідомлений про Вашу мобілізацію.

    Насамкінець я на додаток рекомендував би Вам також подумати про інші варіанти звільнення зі служби, які передбачені статтею 26 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу".

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    1.

    ПРИ НАХОДЖЕННІ ОСОБИ В УЧБОВОМУ ЦЕНТРІ, ВОНА ВЖЕ МАЄ СТАТУС ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ(МОБІЛІЗАЦІЯ ВЖЕ СТАЛАСЯ).

    МОВА ПОВИННА ЙТИ НЕ ПРО ОФОРМЛЕННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ, А ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

    Початок і закінчення проходження військової служби визначені статтею 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

    Так, для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.

    Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

    ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ НЕОБХІДНО ПОДАТИ РАПОРТ ПО КОМАНДІ.

    НАЖАЛЬ, НЕ ЗАКІНЧЕНЕ НАВЧАННЯ, НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”).

    ВИ МАЛИ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ, АЛЕ НЕЮ НЕ СКОРИСТАЛИСЯ - ВІДСТРОЧКА НЕ БУЛА ОФОРМЛЕНА.

    2.

    ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ, НАДАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ВІДПУСТОК ДЛЯ НАВЧАННЯ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

    8. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки".

    18. В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення. Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

    19. Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток припиняється, крім відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням); відпустки у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

    НАВЧАННЯ ДОЗВОЛЕНО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ - КОНТРАКТНИКАМ, ВІКОМ ДО 25 РОКІВ.

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Встановлення факту незаконності мобілізації не призводить до звільнення незаконно мобілізованого з військової служби — позиція Верховного Суду України.

    Судом було зазначено:

    Суди попередніх інстанцій визнали протиправними дії ТЦК щодо мобілізації чоловіка і зобов’язали військову частину звільнити його з військової служби, але Верховний Суд вказав, що це неефективний спосіб захисту.

    Верховний Суд наголосив, що процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

    А тому зобов’язання військової частини звільнити особу з військової служби виходить за межі правовідносин між районним ТЦК й позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.

    Як наслідок, висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог за наслідками розгляду справи, – звільнення з військової служби, є помилковими.".

    В Верховній раді України зареєстровано законопроект №13345 про внесення зміни до частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби за рішенням суду.

    Законопроектом пропонується передбачити право на звільнення з військової служби в зв’язку з набранням законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним призов на військову службу під час мобілізації. Чи стане законопроект законом і коли - питання.

    Тому Ви можете оскаржити свою мобілізацію якщо мало місце протиправність в її проведенні. Однак, те що Ви не реалізували своє право на відстрочку шляхом подання заяви - таким не є.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA

Официальный блог Юристы.UA 115 0 10 авг. 2025
Официальный блог Юристы.UA 115 0 10 авг. 2025
Советы юристов 171 0 10 авг. 2025
Советы юристов 116 0 10 авг. 2025