Позов центру зайнятості про повернення мікрогранту «Дія.Бізнес» (247 тис. грн) — чи можна зменшити суму та отримати розстрочку?

Доброго дня. Скоріше за все прийдеться сплатити. Бо ж вже судова практика ви рішення Верховного суду України

https://porady.org.ua/styahnennya-koshtiv-mikrohra...

треба розбиратись, якщо ваш бізнес постраждав в наслідок російської агресії, є шанси оскаржити, але у будь-якому разі справа затягнеться , апеляція і т.д..

Доброго дня, Ольга!

Про суд я дізналася випадково через застосунок «Дія»: Івано-Франківський суд передав справу за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області (ухвала від 03.09.2025, справа № 909/1063/25).Мушу повернути 247.000 грн

На Судовій владі поки що немає у доступі, згаданої Вами ухвали. Окрім того, потрібно було б бачити позовну заяву, оскільки першочергово необхідно аналізувати саме останню.

1. Чи можливо у суді довести, що частина зобов’язань виконана, і зменшити суму стягнення (наприклад, з урахуванням сплачених податків та зарплат)?

Ви самостійно звернулися до центру зайнятості із заявою про розірвання договіру гранту чи просто закрили ФОП? Центр зайнятості надсилав Вам досудову претензію щодо повернення коштів?

В принципі, можна спробувати довести, що виконана умова створення робочих місць упродовж 6-ти місяців. Тобто, у випадку створення робочих міць, але не дотримання припису щодо сплати податків і зборів протягом 24 місяців з отримувача мікрогранта може бути стягнута різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском.

Процедура закриття ФОП з відкритим грантом регулюється постановою КМУ від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу».

Відповідно до пункту 1 Порядку №738 цей Порядок визначає:

умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант);

механізм використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою Надання грантів для створення або розвитку бізнесу для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту.

Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Пунктом 20 Порядку №738 визначено, що для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.

У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів.

Обов`язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації або укладення контракту на проходження військової служби, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача. Під виконанням обов`язкової умови щодо створення робочих місць у цьому Порядку слід розуміти створення робочих місць понад штатну чисельність працівників на дату подання заяви на отримання мікрогранту або створення робочих місць у зв`язку з утворенням нового суб`єкта господарювання.

Для виконання обов`язкової умови не може бути працевлаштована особа, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування відповідно до вимог цього Порядку, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим пункту 4 цього Порядку.

Для виконання отримувачем обов`язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб`єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб`єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних.

За відсутності у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на робочі місця, створені суб`єктом господарювання, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця у межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи. Суб`єкт господарювання протягом п`яти календарних днів після звільнення працівника, працевлаштованого на умовах цього Порядку, повідомляє відповідному центру зайнятості про наявність або відсутність наміру комплектування ним робочого місця особами з числа зареєстрованих безробітних. За наявності такого наміру у роботодавця та у разі відсутності протягом п`яти днів з дня отримання такого повідомлення у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на умовах цього Порядку, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Для виконання визначеної абзацом третім цього пункту умови договору мікрогранту щодо працевлаштування осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов`язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із заробітної плати осіб, з якими трудові договори було укладено протягом зазначеного трирічного строку, у розмірі, не меншому, ніж розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розрахований за 24 місяці з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому отримано мікрогрант, за кожне робоче місце, визначене відповідно до пункту 4 цього Порядку. У разі невиконання такої умови отримувач зобов`язаний не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту, повернути уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, різницю між зазначеними розмірами.

У разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов`язаний протягом одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацом другим пункту 4 цього Порядку.

У разі коли отримувачем протягом трирічного строку реалізації проекту сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах цього Порядку, або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку, в сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант,різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку, повертається отримувачем не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту.

Для цілей цього Порядку:

• до фактично сплачених податків і зборів належать: податок на прибуток підприємств, екологічний податок, рентна плата, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, сплачений з доходу, отриманого від провадження господарської діяльності такої фізичної особи, та податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників;
• до фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування належить єдиний внесок, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку.

Відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості.

Згідно п. 21 Порядку №738:

Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов’язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.

2. Чи можливо клопотати про розстрочку виплат на кілька років?

На кілька років неможливо, на жаль. Просити відстрочення у ЦЗ було необхідно до того, як останній подав позовну заяву до суду. Щодо суду, то розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно вищенаведеного порядку №738:

"У разі неможливості повернення коштів мікрогранту в установлені строки отримувач може звернутися до Державного центру зайнятості із заявою щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту. У заяві зазначається сума коштів, яку отримувач просить розстрочити, а також обґрунтування причин, що свідчать про неможливість повернення коштів мікрогранту в установлені строки. Державний центр зайнятості має право укласти з отримувачем договір щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту строком до 12 календарних місяців з дня укладення відповідного договору. При цьому отримувач до моменту укладення такого договору повинен повернути не менше 20 відсотків суми отриманого мікрогранту одноразово.

Розстрочення повернення коштів мікрогранту надається пропорційно належній до повернення сумі коштів мікрогранту у розмірі:

• до 25 відсотків суми отриманого мікрогранту - строком до трьох місяців;
• до 50 відсотків суми отриманого мікрогранту - строком до шести місяців;
• до 80 відсотків включно від суми отриманого мікрогранту - строком до дев`яти місяців;
• від 80 до 100 відсотків суми отриманого мікрогранту - строком до 12 місяців.

У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) суб`єкта господарювання, який отримав мікрогрант, усі права та обов`язки, що виникають у зв`язку з виконанням цього Порядку та договору мікрогранту, переходять до його правонаступника.

У разі ліквідації суб`єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства.

Суб`єкт господарювання зобов`язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію".

Відповідно до статті 331 ГПК України:

1. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

5. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю".

3. Чи є сенс наймати адвоката для цієї справи?

Якщо Ви зможете самостійно приймати участь у справі, готувати всі необхідні процесуальні документи та, головне, довести те, що з Вас не повинні стягувати повну суму мікрогранту, то адвокат Вам не потрібен.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня,

У вас є договір. Якщо ви порушили умови гранду, то відповідно відповідальність у вигляді повернення коштів має місце. Кошти використані не за призначенням мають бути стягнуті.

Позивач обгрунтовує порушення, ви в свою чергу пояснюєте чому наступило порушення або його відсутність.

Тому треба бачити умови на яких вам надавати гранд в першу чергу, позовну заяву, щоб бачити перспективу вашої справи та потребу в тому, щоб наймати адвоката чи все одно шансу не має.

Щодо розстрочення, то після набрання законної сили рішення суду може бути розстрочене, однак не на роки, а протягом року. Однак і ця дія потребуває написання процесуального документу в суд.

Виконавча служба в свою чергу перше що робить - це блокує рахунки та накладає арешт на майно.

Будь-яка справа потребує ретельного вивчення.

Вітаю Вас!

Процедура закриття ФОП з відкритим грантом регулюється постановою КМУ від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу». Згідно з документом, якщо підприємець вирішує припинити діяльність до завершення періоду реалізації проєкту, він зобов'язаний дотримуватися чіткого алгоритму дій:

1. Обов'язкове попередження центру зайнятості, де було укладено договір гранту, про наміри закриття ФОП

2. Подати заяву про розірвання договору гранту.

3. Протягом одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору гранту повернути різницю між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору гранту податками і зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників.

4. У разі неможливості повернення коштів мікрогранту в установлені строки отримувач може звернутися до Державного центру зайнятості із заявою щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту (до 12 місяців).

На жаль, Ви цих кроків не зробили, тому центр зайнятості і звернувся до суду.

Відповідно до пункту 20 Порядку №738 сума мікрогранту підлягає поверненню у повному обсязі саме у випадку нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них цих осіб.

У випадку ж створення робочих міць, але не дотримання припису щодо сплати податків і зборів протягом 24 місяців, за збігом трьох років з моменту отримання коштів, з Вас може бути стягнута лише різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском.

Щодо Ваших питань, то надам коротку відповідь:

1. Чи можливо у суді довести, що частина зобов’язань виконана, і зменшити суму стягнення (наприклад, з урахуванням сплачених податків та зарплат)?

Так, можна, адже головну умову - створення двох робочих місць та працевлаштування на них працівників протягом 6 місяців Ви виконали.

2. Чи можливо клопотати про розстрочку виплат на кілька років?

Цивільний процесуальний кодекс прямо дозволяють боржнику просити суд про відстрочку або розстрочку виконання рішення, АЛЕ не більше одного року. Для цього Ви подаєте клопотання (з поясненням, що є майнові труднощі, але готові поступово повертати кошти). Зазвичай суди йдуть назустріч, якщо людина демонструє добросовісність.

Стаття 435 ЦПК України передбачає порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання

1. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

5. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати ОДНОГО року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

3. Чи є сенс наймати адвоката для цієї справи?

З огляду на суму позову (247 тис. грн) і складність справи я б радив мати адвоката. Він допоможе правильно зібрати докази (звітність, довідки, платіжки), скласти відзив на позов та подати заяву про розстрочку. Без адвоката Ви ризикуєте, що суд просто задовольнить позов у повному обсязі.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

На жаль, але предметно відповісти на Ваше питання без вивчення матеріалів судової справи неможливо. Тут потрібно бачити позовну заяву та додатки. У будь-якому випадку, між Вами було укладено договір, де є умова щодо 2 років працевлаштування працівників (як правило). У даному випадку Ви порушили таку умову.

Платити скоріше за все доведеться, але можна спробувати вийти на позивача з пропозицією укладення мирної угоди. Там вже можна буде спробувати домовитися із центром зайнятості щодо розстрочення платежу, як варіант.

З повагою!

Доброго дня.

Статтею 76 ГПК України «Належність доказів» передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов’язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з частиною першою статті 76 ГПК України.

Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки Ви порушили умови договору - суд буде не на Вашу користь.

Як роз`яснено у пунктах 7.2., 7.1.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз`яснення в частині 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 р. по справі № 796/43/2018 наголошено, що при вирішенні питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Частиною 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Позиції судів різна. Ось одна з них:

"...Недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути здійснено розстрочення виконання судового рішення, а тому посилання на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для звільнення від виконання господарського зобов`язання та розстрочення виконання рішення суду.

Також, суд також зазначає, що введення в Україні воєнного стану в результаті військової агресії Російської Федерації не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення. Більш того посилання на військову агресію без доведення належними та допустимим доказами безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання рішення суду не є підставою для відстрочення рішення..."