Задайте питання юристу

975 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 20 січня 2026, питання №145876

Чи можу я жити в 16 років с хлопцем якщо вдома насильство від батька?

Мені 16 років, я неповнолітня. Прошу юридичну консультацію. У сім’ї є домашнє насильство з боку батька (погрози, агресія). Є докази. Мама боїться і не може піти з дому. Я планую піти самостійно, бо повернення додому небезпечне. Якщо я першою подам заяву про домашнє насильство, а батьки потім напишуть заяву, що я пішла з дому , чи можуть мене силою повернути? Чи можуть мене направити до центру або інтернату, якщо я заявляю, що вдома небезпечно? Чи можу я фактично проживати з повнолітнім хлопцем (19 років), якщо це добровільно і безпечно? Чи будуть у соцслужб питання саме через проживання з хлопцем, а не з родичами?Хто нестиме відповідальність за мене, якщо я не проживаю з батьками: чи може це бути повнолітній хлопець, чи обов’язково родич/опікун?Якщо ми з хлопцем самі себе забезпечуємо фінансово, чи можуть мене повернути до батьків через відсутність офіційного опікуна або фінанси? Чи зобов’язана я повідомляти соцслужбам точну адресу та з ким саме я проживаю, якщо я в безпеці? Батько погрожує заявою на хлопця через інтимні фото. Чи є це підставою для відповідальності, якщо стосунки були добровільні і без розповсюдження? Чи можу я отримати заборонний/терміновий припис щодо батька? Які законні кроки, щоб не повертатися до батька до 18 років і не порушити закон?

Відповіді юристів (1)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Марія!

    У 16 років Ви не маєте повної цивільної дієздатності, хоча закон дає Вам певні права.

    Цивільна дієздатність фізичної особи - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

    Цивільна дієздатність передбачає свідому і правильну оцінку людиною дій, що нею здійснюються і мають юридичне значення. Ця ознака суб’єкта цивільного права залежить від психічної зрілості суб’єкта, тобто від усвідомлення ним значення своїх дій і можливості керування ними.

    Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом. цивільної дієздатності.

    Повна дієздатність — настає з досягнення повноліття — вісімнадцятирічного віку.

    1. У випадках, коли законом дозволяється одружуватись до досягнення повноліття, особа, яка скористалася таким правом, набуває повної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

    2. При народженні дитини неповнолітньою жінкою також настає її повна цивільна дієздатність. У разі розірвання шлюбу до настання повноліття набута повна дієздатність особи зберігається.

    3. Цивільним кодексом України передбачається можливість надання повної цивільної дієздатності також особі, якій виповнилося 16 років і яка працює за трудовим договором або бажає займатися підприємницькою діяльністю, а також особі, яка записана матір'ю, батьком дитини до досягнення нею (ним) повноліття.

    4. Повна дієздатність надається за заявою заінтересованої особи органом опіки та піклування за письмовою згодою батьків або піклувальника, а за відсутності такої згоди — судом.

    Якщо особа, якій виповнилося 16 років, бажає займатися підприємництвом, то за наявності згоди на це батьків або органу опіки та піклування вона може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі особа набуває повної цивільної дієздатності у момент її державної реєстрації як підприємця. При припиненні трудового договору, припиненні фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна Цивільна дієздатність зберігається.

    Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України), місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

    Стаття 29 ЦКУ зазначає наступне:

    "1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

    2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом".

    Відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні":

    "Вільний вибір місця проживання обмежується щодо:

    осіб, які не досягли 14-річного віку".

    Стаття 155 Сімейного кодексу України

    • Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусіповаги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
    • Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
    • Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
    • Батьки зобов’язані поважати дитину.
    • Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
    • Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
    • Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а такожз астосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
    • Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
    • Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї.
    • Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
    • Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України