Догляд на професійній та непрофесійній основі

Доброго дня, Микито!

Догляд на професійній основі:

Надавачами соціальних послуг з догляду на професійній основі можуть бути фізичні особи-підприємці, юридичні особи приватного та публічного права, які внесені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. Для надання послуг догляду ці суб'єкти повинні пройти відповідне навчання та дотримуватися державних стандартів соціальних послуг.

Надання соціальних послуг з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, фізичною особою, яка пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду (далі – фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі) здійснюється: особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися та ці особи є:

- громадянами похилого віку;

- особами з інвалідністю;

- невиліковно хворими, а також хворими, що потребують тривалого лікування;

- дітьми з інвалідністю;

- дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1161.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається протягом 10 днів з дати подання документів.

Компенсація призначається на строк надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, визначений у договорі, і виплачується із дати укладення договору.

Особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі:

а) пред’являються:

- паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства – довідка про звернення за захистом в Україні / посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту / посвідчення біженця / паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання;

- документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті;

б) подаються:

- заява про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі;

- висновок про стан здоров’я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду (далі – висновок про стан здоров’я), за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2021 № 407 „Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’яˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за № 510/36132;

- копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації (які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю) у зв’язку з прийнятим рішенням експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років (за потреби);

- копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.12.2001 № 482 „Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 роківˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за № 11/6299 (за потреби);

- довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2021 № 407 „Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’яˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за № 510/36132 (за потреби);

- копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

- копія рішення суду або рішення органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для опікунів або піклувальників).

2. Фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі:

а) пред’являються:

- паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства – довідка про звернення за захистом в Україні / посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту / посвідчення біженця / паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання;

- документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті;

б) подаються:

- заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на професійній основі.

У разі подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги в електронній формі до заяви про потребу в наданні соціальних послуг також додаються скановані копії документів вищезазначених докумнтів.

На заяви та відомості, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі та звертається за отриманням компенсації, особи / законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, відповідно.

Догляд на непрофесійній основі:

Догляд на непрофесійній основі може здійснюватися членами сім'ї щодо інших членів своєї сім'ї. Членами сім'ї вважаються особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. У цьому випадку спеціальне навчання та дотримання державних стандартів не є обов'язковим.

Надання фізичною особою соціальних послуг з догляду без провадження підприємницької діяльності, на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі – фізична особа, яка надає соціальні послуги) здійснюється особами із числа членів своєї сім’ї, які:

- спільно проживають;

- пов’язані спільним побутом;

- мають взаємні права та обов’язки.

Такі послуги (далі – соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) можуть надаватися:

- Особам з інвалідністю I групи.

- Дітям з інвалідністю.

- Громадянам похилого віку з когнітивними порушеннями.

- Невиліковно хворим особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Дітям, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на:

- тяжкі перинатальні ураження нервової системи;

- тяжкі вроджені вади розвитку;

- рідкісні орфанні захворювання;

- онкологічні або онкогематологічні захворювання;

- дитячий церебральний параліч;

- тяжкі психічні розлади;

- цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);

- гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;

- тяжку травму;

- потребу трансплантації органа;

- потребу паліативної допомоги.

Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1161 «Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність».

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається протягом 10 днів з дати подання документів. Компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

Статтею 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема:

– один із непрацюючих працездатних батьків усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів особи, які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю чи за тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність;

– особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду.

Періоди догляду за особою з інвалідністю зараховуються до страхового стажу при дотриманні певних умов:

– якщо людина, яка здійснювала догляд є працездатною (не досягла пенсійного віку та не є особою з інвалідністю);

– не працювала в такий період;

– отримувала в органах соціального захисту населення допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Тобто для людини, що здійснює догляд, страхувальником у цей період є відповідний орган соціального захисту населення, що виплачує їй допомогу, надбавку або компенсацію.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку — на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що час догляду за особою з інвалідністю І групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, у період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлюється на підставі:

– інформації про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами ПФУ від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

– документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Документи, що підтверджують перебування на інвалідності: виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи.

Документи, що підтверджують вік: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу.

З повагою, адвокат Айвазян.