Задайте питання юристу

979 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Військове право, 23 лютого 2026, питання №146755 350₴

Оформлення відстрочки за старою людиною 85 років в якої немає родичів.

Доброго дня.Така ситуація: Я військовозобов'язаний 32 роки хочу оформити відстрочку від призову по догляду за старою людиною якій 85 років, в неї немає нікого з близьких родичів ( дітей,чоловіка). Є довідка від сімейного лікаря що вона потребує цієї допомоги. Не можу в законі знайти які використатти статті для оформлення і чи взагалі це законно?
Підкажіть на що посилатись і чи взагалі я маю на це право? Я не родич.

Відповіді юристів (11)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Доброго дня.Така ситуація: Я військовозобов'язаний 32 роки хочу оформити відстрочку від призову по догляду за старою людиною якій 85 років, в неї немає нікого з близьких родичів ( дітей,чоловіка). Є довідка від сімейного лікаря що вона потребує цієї допомоги. Не можу в законі знайти які використатти статті для оформлення і чи взагалі це законно?Підкажіть на що посилатись і чи взагалі я маю на це право? Я не родич.

    Ви не маєте права оформити відстрочку по догляду за особою, яка не є Вашим родичем. Єдиним варіантом є оформлення опікунства, але у такому випадку особа повинна страджати стійким психічним розладом.

    Постійний догляд - це, передусім, про фізичний стан здоров'я особи. Йдеться про людей, які через вік або хворобу не можуть самостійно себе обслуговувати, але при цьому залишаються дієздатними. Такий догляд не встановлюється судом. Він підтверджується адміністративно - через органи соцзахисту, зокрема довідкою про призначення компенсації за догляд, актами обстеження, медичними висновками ЛКК.

    Опікунство - це зовсім інша правова реальність. Воно можливе виключно у разі стійкого психічного розладу, коли особа не усвідомлює значення своїх дій або не може керувати ними. У такому випадку особу визнають недієздатною лише за рішенням суду, і тільки після цього судом або органом опіки призначається опікун. Без судового рішення опікунства не існує - навіть якщо людина фактично допомагає роками.

    У контексті відстрочки від мобілізації ця різниця стає принциповою.

    При опікунстві ступінь родинних зв'язків не має значення. Якщо особа є законним опікуном недієздатної людини - цього достатньо для реалізації підстави для відстрочки. Неважливо, чи це батько, брат, далекий родич або взагалі не родич - вирішальним є сам факт встановленого опікунства.

    А от із постійним доглядом ситуація значно жорсткіша. Тут закон прив'язує право на відстрочку до ступеня споріднення. Оформити догляд у контексті мобілізації можливо лише щодо родича не далі третього ступеня споріднення. За українським законодавством третій ступінь - це, зокрема, рідні тітки та дядьки, тобто особи, з якими є спільні бабуся або дідусь. Догляд за більш далекими родичами або фактичний догляд без необхідного ступеня споріднення не створює підстави для відстрочки, навіть якщо людина реально потребує допомоги.

    З повагою! Щасти Вам!

    • Сергій Клієнт 4 години тому

      Взагалі ніяких варіантів немає на вашу думку? крім визнання через суд недієздатною.

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        Так, для даного випадку варіантів ніяких, окрім як опікунства. Вибачте.

        З повагою!

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    Всі підстави для відстрочки визначені ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон №3543).

    Якщо говоримо про здійснення постійного догляду за хворою особою, то це дві підстави – п. 9 та п. 14 ст. 23 Закону №3543. Вони чітко окреслюють, які саме мають бути родинні стосунки, щоб була підстава для відстрочки. Зокрема, в п. 9 ст. 23 Закону №3543 мова йде про дружину / чоловіка, дитину, одного зі своїх батьків чи батьків дружини.

    п. 9 ст. 13 Закону №3543Сховати9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду

    в п. 14 ст. 23 Закону №3543 – про членів сім'ї другого (брат, сестра, дідусь, бабуся, онуки) чи третього (дядьки, тітки, племінники, якщо не заглиблюватись в юридичні колізії) ступеня споріднення.

    п.14 ст. 23 Закону №3543Сховати14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи

    Тож, відстрочка по догляду можлива лише по догляду за такими родичами, як дружина / чоловік, дитина, один зі своїх батьків чи батьків дружини, брат, сестра, дідусь, бабуся, онуки, дядьки, тітки, племінники – і за дотримання інших умов, передбачених законодавством.

    А постійний догляд за іншими родичами чи не родичами (двоюрідною тіткою / хрещеною / маминою мачухою/сусідами) за жодних обставин не може бути підставою для відстрочки від призову.

    ---

    ЄДИНИЙ МОЖЛИВИЙ ВАРІАНТ ЦЕ ОПІКУНСТВО - АЛЕ Я ДУЖЕ СУМНІВАЮСЯ У МОЖЛИВІСТЬ ЦЬОГО У ВАШОМУ ВИПАДКУ (П.10 СТАТТІ 23).

    Це «найсильніша» із юридичної точки зору підстава. Опікунство як підстава для відстрочки є безумовним правом. Воно встановлюється судом виключно над особами, які внаслідок психічного розладу не усвідомлюють значення своїх дій (не можуть керувати ними).

    Особливість: Опікун призначається судом. Недієздатна особа юридично прирівнюється до малолітньої дитини — вона не може сама підписувати документи, розпоряджатися пенсією тощо.

    Перевага: Якщо ви призначені опікуном недієздатної особи, закон не вимагає доводити відсутність інших родичів, оскільки така перевірка вже була проведена судом. Ви — єдиний законний представник.

    Оформлення опікунства через суд: багатьох цікавить питання, як оформити опікунство, адже це складна, тривала процедура яка проходить виключно в судовому порядку.

    - Підготовка заяви до суду. Заява про визнання особи недієздатною подається до місцевого суду за місцем проживання такої особи. ЇЇ можуть подати члени сім’ї, органи опіки та піклування, медичні заклади. Важливо: у заяві необхідно детально описати факти, які свідчать про стійкий психічний розлад, при якому особа не впізнає рідних, губиться в просторі, не може обслуговувати себе, становить загрозу для себе чи оточуючих.

    - Судово-психіатрична експертиза. Суддя не є лікарем, тому він не може сам визначити психічний стан людини. Обов’язково призначається судово-психіатрична експертиза. Експертиза може тривати декілька місяців. В умовах воєнного стану черги до експертних установ значно зросли. Висновок експертів є ключовим доказом. Якщо експертиза підтвердить нездатність особи усвідомлювати свої дії, суд винесе рішення про недієздатність.

    - Паралельне звернення до органу опіки та піклування. Майбутній опікун має звернутися до опікунської ради при місцевій адміністрації. Рада перевіряє житлові умови кандидата, його доходи, стан здоров’я та характеристики. Результатом стає «подання» — документ, у якому рада рекомендує суду призначити конкретну особу опікуном.

    - Судове рішення. На фінальному засіданні суд, маючи висновок експертів та подання опікунської ради, виносить рішення. Лише коли воно набирає законної сили процедура оформлення опікунства вважається завершеною, тільки тоді можна йти в центр комплектації

    • Сергій Клієнт 4 години тому

      Взагалі ніяких варіантів немає на вашу думку? крім визнання через суд недієздатною.

      • Карпенко Андрій Володимирович

        ПРИ ДОГЛЯДІ ЗА СТОРОННЬОЮ ЛЮДИНОЮ, ЦЕ ЄДИНИЙ ВАРІАНТ.

        СПРОБУЙТЕ ІНШУ ПІДСТАВУ - НАПРИКЛАД МАГІСТРАТУРА, ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ З БРОНЮВАННЯМ, БРАК З ІНВАЛІДОМ ДРУГОЇ ГРУПИ.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Сергію!

    На жаль, Ви не зможете отримати відстрочку по догляду за сторонньою людиною, оскільки таке право не надається статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

    Чи не розглядали Ви ініші підстави для відстрочки, наприклад бронювання або навчання?

    Згадана вище стаття 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" надає право на відстрочку у зв'язку із здійсненням постійного догляду (у більшості випадків за особами з інвалідінстю) за родичами першого, другого та третього ступеня споріднення (за певних обставин):

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    «9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

    14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи".

    Як варіант, можна було б розглянути питання опіки, але для того, особа повинна мати стійкі психічні захворювання та її необхідно визнати недієздатною у судовому порядку. Які захворювання має людина, за якою Ви доглядаєте?

    Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

    Тобто, психічний розлад в особи має бути:

    • стійким;
    • хронічним;
    • унеможливлювати усвідомлення значення своїх дій та (або) керувати ними.

    Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ч. 3 ст. 39 ЦК України).

    Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

    Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

    Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (ч. 3 ст. 296 ЦПК України).

    У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 3 ст. 297 ЦПК України).Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи.

    Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна .

    Особа, яка виявила бажання бути опікуном подає заяву до районних, районних у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад для отримання подання про можливість призначення її опікуном. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

    Повідомлення про результат розгляду заяви надсилається/надається заявнику та скеровується до суду для прийняття судом остаточного рішення.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Сергій Клієнт 4 години тому

      Зараз навчаюсь на магістратурі,але закінчується навчання. Взагалі ніяких варіантів немає на вашу думку? крім визнання через суд недієздатною.

      • Айвазян Юрій Климентійович

        На жаль, Сергію, жодного варіанту не має, хотів би Вас обнадіяти, але це не має сенсу, оскільки не відповідатиме дійсності. Стаття 23 не містить підстави для відстрочки по догляду за особою, яка не є Вашим родичем.

        Тож, варіанти для Вас: опікунство, аспірантура або бронювання на критично важливому підприємстві.

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    У вашому випадку оформити відстрочку за цими обставинами неможливо.

    Згідно зі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

    Пункт 9: Ця норма передбачає відстрочку для догляду за хворою дружиною, дитиною або своїми батьками (чи батьками дружини). Оскільки ви не є сином цієї жінки, ви юридично не підпадаєте під дію цього пункту. Навіть якби ви були родичем, довідки від сімейного лікаря недостатньо — закон вимагає висновок ЛКК або МСЕК про потребу саме в постійному сторонньому догляді.

    Пункт 14: Цей пункт стосується лише членів сім’ї другого ступеня споріднення (онуки, рідні брати/сестри, дідусі/бабусі). Ви зазначили, що не є родичем, отже, цей механізм для вас також закритий. Навіть за умови відсутності інших близьких, закон вимагає наявності чіткого родинного зв’язку, який підтверджується документами з РАЦСу.

    Довідки від сімейного лікаря недостатньо. Для закону обов’язковою є наявність висновку ЛКК (лікарсько-консультативної комісії) або МСЕК про те, що особа потребує саме постійного стороннього догляду. Окрім цього, вам в певних випадках потрібно отримати «Акт встановлення факту здійснення постійного догляду» від органу місцевого самоврядування (соцзахисту).

    Оскільки ви не є членом сім’ї, ТЦК з імовірністю 100% відмовить у наданні відстрочки, посилаючись на відсутність родинного зв’язку та недостатність медичних підстав (довідка від лікаря замість висновку ЛКК).

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    На жаль, ні. За поточними нормами оформити відстрочку від мобілізації на підставі постійного догляду за літньою людиною, яка не є вашим родичем (маючи на руках лише довідку від лікаря/ЛКК), неможливо.

    Всі законні підстави для відтермінування призову чітко прописані у Статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та деталізовані у Постанові КМУ №560.

    До травня 2024 року закон дійсно дозволяв оформити постійний догляд за сторонньою людиною (навіть сусідом), якщо та потребувала догляду і не мала родичів. Багато хто користувався цим для отримання відстрочки.

    Зараз цю юридичну можливість скасували. Нова редакція закону (пункти 9, 13, 14, 15 частини 1 ст. 23) залишає право на відстрочку по догляду виключно за родичами (від 1-го до 3-го ступеня споріднення). Оскільки Ви не є родичем, жоден із цих пунктів ТЦК та СП до уваги не візьме.

    Існує лише один суворий виняток, який передбачений пунктом 10 частини 1 статті 23:

    "Не підлягають призову... опікуни особи, визнаної судом недієздатною".

    Це означає, що відстрочка для сторонньої особи можлива лише за таких умов:

    1. Людина має глибокі психічні чи когнітивні порушення (наприклад, тяжку стадію деменції), через які вона взагалі не здатна усвідомлювати свої дії чи керувати ними.
    2. Суд (на підставі судово-психіатричної експертизи) виніс рішення про визнання її повністю недієздатною.
    3. Суд офіційно призначив вас її опікуном (а не просто особою, що здійснює догляд).

    Вікова слабкість через 85 років і довідка від сімейного лікаря про потребу в догляді — це зовсім інший юридичний статус, який не робить людину недієздатною і не дає підстав для призначення Вас опікуном через суд.

    Ви маєте повне право офіційно звернутися до місцевого управління соцзахисту, щоб оформити статус особи, яка надає соціальні послуги догляду непрофесійно (за це навіть передбачена невелика державна компенсація). Але права на відстрочку від призову цей статус Вам не дасть.

    Щоб Вас не мобілізували Ви повинні шукати інші підстави для відстрочки, які визначені у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, наприклад, бронювання на критичному підприємстві (приватному або державному), здобуття послідовного навчання та ін.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Щиро бажаю Вам успіхів!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України