ЄСВ для ФОП декретна відпустка

Доброго дня, Вячеславе!

Відповідно до Закону України від 16.07.2025 №4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» була змінена ч. 6 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі – Закон про ЄСВ).

У новій редакції, яка діє з 01.10.2025 року, зазначено наступне:

"Особи, зазначені у п. 4 і 5 ч. 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску".

Відповідно до цих змін, самозайнята особа звільняється від сплати ЄСВ за себе, якщо за відповідний місяць за неї будь-яким роботодавцем сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

При цьому поняття роботодавець є розширеним. Зокрема, роботодавцем вважаються органи, які виплачують допомогу для осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини (абз. 12 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 в редакції, що діяла до 01.01.2026).

Як це працювало до 01.01.2026

До 2026 року допомога при народженні дитини:

1. виплачувалася протягом трьох років;
2. надавалася щомісячно;
3. одночасно держава сплачувала ЄСВ за отримувача допомоги.

У зв’язку з цим самозайняті особи, які отримували таку допомогу, з 01.10.2025 були звільнені від сплати ЄСВ за себе, оскільки умова ч. 6 ст. 4 Закону №2464 виконувалася щомісяця.

З 2026 року запроваджено новий порядок державної підтримки сімей з дітьми. Відтепер допомога при народженні дитини виплачується одноразово у сумі 5000 грн.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення одного року виплачується щомісячно у розмірі 7 000 грн. Право на цю допомогу мають також жінки, які народили дитину в 2025 році – з 01 січня до досягнення дитиною одного року.

З 01.01.2026 роботодавцем, в розумінні Закону №2464, вважається орган, що виплачує допомогу особам, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини.

Органи, які виплачують допомогу при народженні дитини, виключені з переліку роботодавців.

Тобто у 2026 році саме отримання допомоги по догляду за дитиною до одного року надає ФОП право на звільнення від сплати ЄСВ за себе.

Згідно ж останніх роз’яснень податкової (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43983):

"У разі якщо до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (01.01.2026) фізична особа – підприємець перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то така фізична особа – підприємець звільняється від сплати єдиного внеску за себе з 01.10.2025 (незалежно від наявності / відсутності доходу, обраної системи оподаткування та дати початку / дати кінця отримання допомоги) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464). Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464). Крім того, відповідно до абзаців сьомого та дванадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, в редакції, що діяла до 01.01.2026, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п. 3 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (набрав чинності 01.10.2025) та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» частину шосту ст. 4 Закону № 2464 викладено в новій редакції, а саме:

«Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

При цьому, абзацом першим п. 1 прим. 4 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» установлено, що державна допомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (набрав чинності 01.01.2026, далі – Закон № 4681), виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.

Враховуючи викладене, у разі якщо до дати набрання чинності Законом № 4681 (01.01.2026) фізична особа – підприємець перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , то така фізична особа – підприємець звільняється від сплати єдиного внеску за себе з 01.10.2025 (незалежно від наявності / відсутності доходу, обраної системи оподаткування та дати початку / дати кінця отримання допомоги) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску".

Отже, до 01.10.2025 року діяла редакція ч. 6 ст. 4 Закону № 2464, за якою ФОП звільнявся від сплати ЄСВ за себе лише за наявності основного місця роботи, якщо роботодавець сплачував за нього ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Тому за січень — вересень 2025 року сам факт отримання виплат у зв’язку з народженням дитини або доглядом за дитиною не звільняв ФОП від сплати ЄСВ за себе, і такий внесок сплачувався на загальних підставах.

З 01.10.2025 року ч. 6 ст. 4 Закону № 2464 викладено в новій редакції, за якою ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати ЄСВ за себе за ті місяці, за які роботодавцем, у тому числі резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. При цьому йдеться про роботодавців, визначених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464. У редакції, що діяла до 01.01.2026, до них належали також органи, які виплачували передбачену законом допомогу особам, що доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або отримують допомогу при народженні дитини. Отже, за період з 01.10.2025 по 31.12.2025 ФОП могла бути звільнена від сплати ЄСВ за себе за умови, що за відповідні місяці за неї було сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

З 01.01.2026 року законодавство було змінено: у новій моделі державної підтримки допомога при народженні дитини виплачується одноразово, а до переліку роботодавців у розумінні Закону № 2464 віднесено органи, які виплачують допомогу особам, що здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку, а також допомогу при усиновленні дитини. Тому з 01.01.2026 звільнення від сплати ЄСВ за себе прямо пов’язується вже не з допомогою при народженні дитини, а з отриманням допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею одного року, за умови сплати за таку особу мінімального страхового внеску.

Водночас ДПС у наведеному вище ЗІР окремо роз’яснила, що якщо до 01.01.2026 ФОП перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років і отримувала відповідну допомогу, то вона звільняється від сплати ЄСВ за себе з 01.10.2025 за відповідні місяці. Такий підхід податкова обґрунтовує тим, що допомога, призначена до 01.01.2026, продовжує виплачуватися за старими правилами до повного завершення її виплати.

Проте, якщо дивитися саме на чинний текст Закону про ЄСВ після 01.01.2026 року, то підстава для звільнення щодо старої допомоги виглядає втраченою, бо вже немає того суб’єкта, якого можна підвести під “роботодавця”, що сплачує ЄСВ за таку особу.

Перехідна норма в Законі № 2811-XII справді каже лише те, що допомога, призначена до 01.01.2026, продовжує виплачуватися за старими правилами до завершення її виплати. Але вона не відновлює старий перелік роботодавців у Законі № 2464 і не повертає стару конструкцію для цілей звільнення від ЄСВ.

Тож, висновок про звільнення ФОП від сплати ЄСВ у такій ситуації прямо не випливає з чинної редакції Закону № 2464. Останній ґрунтується на роз’ясненні ДПС у ЗІР, яке фактично поширює дію пільги і на випадки, прямо не охоплені чинною редакцією норми.

Я раджу Вам звернутися за ІПК, якщо для Вас важливо "безпечно" не сплачувати ЄСВ за 2026 рік у період отримання раніше призначеної допомоги. ЗІР — це загальне роз’яснення, а ІПК дає персоналізовану позицію ДПС саме під Вас.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ВСЕ ТРОШКИ ЗАПЛУТАЛИ НАШІ ЗАКОНОДАВЦІ - З 01.01.26 РОКУ ЄСВ НЕОБХІДНО СПЛАЧУВАТИ.

ТАКА ПІЛЬГА ДІЯЛА ДВА МІЯСЯЦІ - З 01.10.25 ПО 31.12.25.

До 01.10.2025 року діяла норма, що ФОП звільняється від сплати ЄСВ, якщо він має основне місце роботи і за нього сплачується ЄСВ роботодавцем в розмірі не менш ніж мінімальний. На час отримання виплат від УСЗН та ПФУ пільга по сплаті ЄСВ не діяла. ФОП на ЄП мав сплачувати ЄСВ за себе незалежно від отримання доходу. Тож за січень – вересень ЄСВ за себе слід сплачувати.

З 01.10.2025 р. частину шосту статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ) виклали в редакції:

ФОП та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено ЄСВ за таких осіб не менше мінімального.

При цьому маються на увазі роботодавці, перераховані в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ. Зокрема, роботодавцем вважаються і органи, які виплачують допомогу при народженні дитини особам, які доглядають за дитиною до 3 років (абз. 7 та 12 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Тобто, якщо жінка отримує допомогу при народженні дитини від ПФУ (860 грн щомісяця), і за неї сплачується ЄСВ, ФОП звільняється від сплати ЄСВ за себе. Тож з 01.10.2025 по 31.12.2025 всі ФОП, які отримували допомогу при народженні дитини, звільнялись від сплати ЄСВ за себе.

З 01.01.2026 внесені зміни в п. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ. Органи, які виплачують допомогу при народженні дитини, виключили з переліку роботодавців. Роботодавцем з 01.01.2026 р. вважаються органи, які виплачують допомогу особам, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини.

Тобто з 01.01.2026 ФОП звільняється від сплати ЄСВ за себе, якщо отримує допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку. ФОП, які отримують лише допомогу при народженні (860 грн), ЄСВ сплачують на загальних підставах.

Вітаю Ваc, Вячеславе.

Дійсно, з 1 січня 2026 року набули чинності певні зміни до законодавства щодо скасування пільг по сплаті ФОП у декреті ЄСВ за себе. Хоча, вони стосуються лише тих підприємців, які не мали додатково ще основного місця роботи.

Але про все по порядку.

З 1 жовтня 2025 року діє правило, згідно з яким ФОП звільняється від сплати ЄСВ за себе у випадку, коли він має основне місце роботи і з його зарплатні (винагороди) утримується ЄСВ не нижче мінімальної суми (ч. 6 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ).

А ось для ФОП в декреті без основного місця роботи діяли інші умови.

З 1 жовтня 2025 року по 31 грудня 2025 року роботодавцем для них був ПФУ, якій виплачував допомогу при народженні дитини (абз.7 ч.1 ст.4 Закону про ЄСВ).

І ось з 1 січня 2026 року отримання ФОП допомоги при народженні дитини перестало бути підставою для звільнення від сплати ЄСВ за себе оскільки ПФУ виключили з кола роботодавців. Пільга залишилася лише у випадку отримання допомоги до досягнення дитиною 1 року.

А у тому випадку, якщо у ФОП в декреті залишилося ще основне місце роботи і там продовжує нараховуватися заробітня плата або винагорода, звільнення від сплати внеску за себе продовжує діяти і надалі.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Вячеславе!

Яку допомогу отримує ФОП?

З 1 січня 2026 року в Україні запроваджено нову модель державної підтримки сімей з дітьми, яка безпосередньо вплинула на правила сплати ЄСВ ФОПами у декреті. Вони отримують такі виплати :

1. Допомога при народженні дитини – одноразово 50 000 грн;

2. Допомога по догляду за дитиною до досягнення одного року – щомісячно 7 000 грн.

З 01.01.2026 пільга зі сплати ЄСВ НЕ ДІЄ автоматично для всіх ФОП, які перебувають у декреті або доглядають за дитиною до 3 років.

У 2026 році звільнення від сплати ЄСВ можливе виключно за ті місяці, у яких ФОП отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею одного року і за цей місяць орган-«роботодавець» сплатив мінімальний страховий внесок з ЄСВ.

З 1 січня 2026, до РОБОТОДАВЦІВ належать органи, які виплачують допомогу особам, що доглядають за дитиною до 1 року та отримують допомогу для догляду за дитиною до 1 року (п.1. ч.1 ст. 4 ЗУ "Про ЄСВ"). Фактично таким органом зараз є ПФУ.

При цьому нарахування і сплата ЄСВ за тих, хто доглядає да дитиною до 1 року, здійснюється в розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Для ФОП у питанні сплати ЄСВ за себе вирішальне значення має зокрема ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ. Нею встановлено, що ФОП звільняється від сплати ЄСВ за себе за ті місяці, за які за нього страховий внесок у розмірі не менше мінімального сплачено роботодавцем.

А оскільки ПФУ саме є таким роботодавцем (див. вище) і ЄСВ зараховується у розмірі не менше мінімального, то за період догляду за дитиною до 1 року ФОП внесок не сплачує. Ну тут все ясно. І податківці це підтвердили - Консультація з категорії 201.04.02 ЗІР ДПС

А що робити тим, хто ще й досі отримує дитячі гроші в розмірі 860 грн на місяць (розтягнута на 3 роки допомога при народженні)?

Тут ситуація неоднозна. У консультації з категорії 201.04 ЗІР ДПС податківці відповіли на запитання, чи звільняється від сплати ЄСВ за себе ФОП, яка до 1 січня 2026 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?

Вони відповіли, що так, ФОП звільняється з 01.10.2025 (незалежно від наявності / відсутності доходу, обраної системи оподаткування та дати початку / дати кінця отримання допомоги) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.

АЛЕ, хочу уточнити !!! Незважаючи на те, що платником ЄСВ є орган, який призначає та виплачує допомогу особам у відпустці для догляду за дитиною до 3 років та непрацюючим особам, які здійснюють догляд за дитиною віком від одного до трьох років (п.18. ч.1 ст. 4 ЗУ "Про ЄСВ").

ПРОТЕ ТАКИЙ ОРГАН НЕ Є РОБОТОДАВЦЕМ (бо він не зазначений у п. 1 ч. 1 ст. Закону про ЄСВ). Тож виходить, що пільга з несплати ЄСВ для ФОП у «старому» декреті до 3 років не спрацьовує.

У будь-якому випадку, час на встановлення істини у цьому питанні ще є. Адже ФОПи сплачують ЄСВ за себе у квартальні строки. І крайній строк сплати внеску за І квартал 2026 року — 19 квітня 2026 (20 квітня — з урахуванням перенесення вихідного дня). До цього часу можна і загальнодоступне роз’яснення дочекатись і індивідуальну податкову консультація отримати.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!