Договор позики під фінансування грантової угоди

Доброго дня, Єгоре!

Описана Вами модель фінансування є цілком можливою в межах українського законодавства, однак у Вашій ситуації є одразу кілька важливих блоків ризиків: цивільно-правовий, податковий, валютний та ризик перекваліфікації відносин контролюючими органами.

Насамперед потрібно правильно визначити юридичну конструкцію угоди. Із Вашого опису фактично можливі три різні моделі:

1. Звичайна позика - Ви надаєте ФОП кошти з обов’язком повернення у визначений строк та, за потреби, зі сплатою процентів або фіксованої винагороди.
2. Поворотна фінансова допомога - Це окремий податковий механізм, який часто використовують для фінансування бізнесу без класичних процентів. Але у вашому випадку він може бути менш зручним, якщо передбачена винагорода.
3. Позика з елементами інвестиційного фінансування - Якщо повернення коштів фактично залежить від отримання гранту, прибутку чи виконання проєкту, податкова або суд можуть трактувати відносини ширше, ніж проста позика.

Саме тому спочатку потрібно дуже чітко сформулювати:

• чи повернення гарантоване незалежно від гранту;
• чи є проценти або фіксована премія;
• чи залежить винагорода від результатів проєкту;
• хто саме отримує грантові кошти;
• чи передбачено забезпечення;
• яким способом перераховуються кошти;
• у якій валюті надається фінансування та повернення.

Договір обов’язково має містити:

• чітку суму позики;
• валюту зобов’язання;
• порядок і строки повернення;
• механізм виплати винагороди;
• відповідальність за прострочення;
• порядок підтвердження передачі коштів;
• цільове призначення фінансування;
• порядок вирішення спорів;
• умови форс-мажору;
• положення щодо податкових витрат та комісій банків.

Окремо рекомендую передбачити розписку або акт отримання коштів; графік повернення; право дострокового повернення; штрафні санкції; забезпечення виконання зобов’язань (за можливості); право вимагати дострокове повернення при порушенні умов грантового проєкту.

Якщо фінансування прив’язане до закупівлі обладнання, дуже бажано окремо зафіксувати яке саме обладнання закуповується; чи є воно предметом забезпечення; хто є його власником до моменту повного розрахунку.

У Вашій ситуації договір бажано готувати індивідуально, а не адаптувати типовий шаблон, оскільки помилка у формулюваннях може створити серйозні податкові наслідки або проблеми з поверненням коштів у майбутньому.

Після аналізу Ваших даних вже можна правильно структурувати сам договір, податкову модель, механізм переказу коштів, захист Ваших інтересів як позикодавця, механізм примусового стягнення у разі неповернення.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Эгоре!

Так, у цій ситуації договір позики можна підготувати, проте є певні нюанси. Через те, що Ви є податковим резидентом Польщі, а позичальником - український ФОП, тут треба одночасно врахувати цивільно-правову конструкцію, валютне регулювання, податки в Україні та потенційне декларування доходу в Польщі.

Базово це може бути договір цільової процентної позики, де Ви як фізична особа-позикодавець передаєте кошти ФОП для фінансування закупівлі конкретного обладнання під грантовий проєкт, а ФОП зобов’язується повернути суму позики та сплатити погоджену винагороду/проценти.

За Цивільним кодексом України договір позики передбачає передачу коштів у власність позичальника з обов’язком повернути таку саму суму, а договір вважається укладеним з моменту передання грошей. Для Вашої ситуації письмова форма є обов’язковою фактично в будь-якому разі, а також важливо мати банківське підтвердження переказу коштів, бо саме передання грошей підтверджує реальність позики.

Окремо слід коректно визначити правову природу «винагороди». У договорі бажано не використовувати розмиті формулювання на кшталт «винагорода за участь у грантовому проєкті», оскільки це може створити зайві питання щодо характеру правовідносин між сторонами. Більш доречним варіантом є закріплення цієї суми саме як процентів за користування позикою, оскільки стаття 1048 Цивільного кодексу України прямо передбачає право позикодавця на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок їх сплати сторони можуть визначити у самому договорі.

У договорі бажано зафіксувати не лише суму і строк, а й цільове використання коштів: назву грантового проєкту, обладнання, постачальника, строки закупівлі, документи, які ФОП має надати після використання коштів: інвойс, рахунок, акт, накладну, платіжне доручення, фото/серійний номер обладнання, підтвердження участі у грантовій програмі. Це не робить Вас співвласником обладнання, але створює договірний контроль за цільовим використанням позики.

Щодо повернення коштів, то краще прописати або конкретний календарний графік, або прив’язку до об’єктивної події, наприклад: «протягом ___ банківських днів з дати отримання ФОП грантового фінансування, але в будь-якому разі не пізніше ___ року». Якщо залишити тільки прив’язку до гранту, виникне ризик, що у разі затримки гранту ФОП буде казати, що строк повернення ще не настав. За статтею 1049 ЦК України позичальник повертає позику у строк і порядку, встановлені договором; якщо строк не визначено, діє правило про повернення протягом 30 днів від вимоги позикодавця.

З приводу відповідальністі, то бажано передбачити окремо:

• проценти за користування позикою до дати повернення,
• відповідальність за прострочення,
• право вимагати дострокового повернення у разі нецільового використання коштів,
• ненадання документів,
• відмови від гранту,
• трати статусу ФОП,
• арешту рахунків,
• рипинення підприємницької діяльності тощо.

Стаття 1050 ЦК України також прямо передбачає наслідки прострочення повернення позики, зокрема застосування статті 625 ЦК України до несвоєчасно повернутої грошової суми.

Якщо Ви є податковим резидентом Польщі, проценти, які Вам сплачуватиме український ФОП, можуть розглядатися як дохід резидента Польщі з джерелом походження з України. Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування передбачає спеціальне правило щодо процентів: проценти можуть оподатковуватися в державі резиденції отримувача, але також можуть оподатковуватися у державі джерела, при цьому за загальним правилом податок у державі джерела не має перевищувати 10% від загальної суми процентів, якщо отримувач має фактичне право на ці проценти.

Тому до підписання договору необхідно узгодити податкову частину:

• чи повинен ФОП при виплаті процентів утримувати податок в Україні,
• чи потрібно Вам надати довідку про податкову резидентність Польщі для застосування Конвенції між Україною та Польщею,
• хто саме нестиме податкове навантаження — позикодавець чи позичальник.

Це важливо зафіксувати до підписання, аби після виплати процентів не виник спір, чи має з цієї суми додатково утримуватися податок і за чий рахунок він сплачується.

Окремо бажано заздалегідь узгодити питання банківського проведення платежу. Оскільки кошти надходитимуть ФОП з-за кордону від фізичної особи за договором позики, банк може запросити договір, пояснення економічної мети платежу, документи щодо грантового проєкту, підтвердження джерела походження коштів та інші документи в межах фінансового моніторингу.

Закон України «Про валюту і валютні операції» регулює валютні операції, валютний нагляд і права/обов’язки суб’єктів валютних операцій; під час воєнного стану додатково діють обмеження НБУ за постановою Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 року, поточна редакція якої змінювалася, зокрема станом на 14.01.2026 року. Тому практично треба заздалегідь узгодити з банком ФОП, чи прийме він кошти від фізичної особи з Польщі за договором позики, які документи вимагатиме і чи не буде проблем із подальшим поверненням тіла позики та процентів за кордон.

У самому договорі я б передбачив таку структуру:

1. Сторони договору: Ви як фізична особа із зазначенням громадянства, адреси, податкової резидентності Польщі, і позичальник як ФОП із РНОКПП, адресою, банківськими реквізитами, КВЕДами.

2. Предмет: надання цільової грошової позики для закупівлі конкретного обладнання під конкретний грантовий проєкт.

3. Сума, валюта і порядок переказу: сума позики, валюта, рахунок, дата переказу, момент надання позики, призначення платежу.

4. Цільове використання: перелік обладнання, заборона використання коштів на інші цілі, обов’язок надати підтвердні документи.

5. Проценти/винагорода: розмір процентів, порядок нарахування, дата сплати, чи це фіксована сума, чи відсоток від суми позики, чи залежить вона від строку користування коштами.

6. Повернення: графік або крайній строк, прив’язка до грантового фінансування лише як додаткова умова, а не єдина підстава для повернення.

7. Податки: хто утримує і сплачує податки, чи суми в договорі є брутто або нетто, обов’язок сторін надати документи для застосування Конвенції Україна–Польща.

8. Забезпечення: бажано передбачити хоча б один інструмент — порука іншої фізичної особи, застава обладнання після його придбання, нотаріальне посвідчення договору або окремий договір застави. Без забезпечення Ви фактично маєте лише право вимоги до ФОП.

9. Дострокове повернення: у разі нецільового використання, ненадання документів, відмови/скасування гранту, припинення ФОП, блокування рахунків, продажу обладнання без згоди позикодавця.

10. Відповідальність і спори: пеня/штраф, проценти за прострочення, стаття 625 ЦК України, підсудність в Україні, порядок направлення повідомлень.

Отже, угоду можна оформити, однак, для Вашого випадку потрібен цільовий процентний договір із чітким графіком повернення, документальним контролем закупівлі обладнання, податковим застереженням і, бажано, забезпеченням виконання зобов’язань.

Для підготовки нормального проєкту договору від Вас дійсно потрібні деталі угоди та поточні умови.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ОТРИМАТИ ДОЗІД, ТО ВАМ ПОТРІБЕН НЕ ДОГОВІР ПОЗИКИ, А ДОГОВІР ІНВЕСТУВАННЯ.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80

Закон України «Про режим іноземного інвестування» — це нормативно-правовий акт, який визначає правовий режим здійснення іноземних інвестицій в Україні, встановлює гарантії захисту прав іноземних інвесторів, а також регулює умови та порядок інвестиційної діяльності за участю іноземного капіталу.

Закон України «Про режим іноземного інвестування» спрямований на створення сприятливих і рівних умов для іноземних інвесторів, забезпечення захисту інвестицій, стимулювання залучення іноземного капіталу в економіку України та розвиток міжнародного економічного співробітництва.

Закон України «Про режим іноземного інвестування» було прийнято 19 березня 1996 року; він застосовується у чинній редакції з урахуванням змін і доповнень.

Закон визначає, зокрема:

• поняття та види іноземних інвестицій;
• суб’єктів іноземного інвестування;
• національний режим інвестиційної діяльності для іноземних інвесторів;
• державні гарантії захисту іноземних інвестицій, у тому числі від націоналізації та реквізиції;
• порядок компенсації та відшкодування збитків іноземним інвесторам;
• умови переведення прибутків та інших доходів за кордон;
• підстави та порядок припинення інвестиційної діяльності.

Норми цього Закону є обов’язковими для застосування органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та іноземними інвесторами, які здійснюють інвестиційну діяльність на території України.

Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

---

ПОДАТОК 18%.

Відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п. 163.2 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в України.

Підпунктом 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

При цьому, п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ передбачено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів).

Відповідно до п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вищевикладене, дохід фізичної особи – нерезидента, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі, оподатковується податковим агентом під час виплати такого доходу за правилами, встановленими п. 170.2 ст. 170 ПКУ, за ставкою 18 відсотків.

ДОБРОВІЛЬНО ЗАРЕЄСТРУЙТЕ ІНВЕСТИЦІЮ ТА МІНІМІЗУЙТЕ РИЗИКИ.

Реєстрація іноземних інвестицій в Україні регламентується Законом «Про режим іноземного інвестування» (1996) та підзаконними актами – зокрема Положенням про порядок держреєстрації іноземних інвестицій (Постанова КМУ № 928 від 07.08.1996). Законом № 1390-VIII (2016) обов’язкову державну реєстрацію скасовано, запроваджено декларативний принцип обліку інвестицій. Водночас процедуру можна здійснити добровільно: у цьому випадку інвестор подає до уповноваженого органу необхідні документи та отримує підтвердження про реєстрацію.

Доброго дня.

Оскільки позикодавець є податковим резидентом Польщі, така операція з погляду українського законодавства класифікується як зовнішньоекономічна операція (ЗЕД). Це означає, що договір має регулюватися не лише Цивільним кодексом України, а й нормами валютного регулювання. Основна особливість полягає в тому, що розрахунки мають відбуватися через банківські установи з обов’язковим дотриманням процедур валютного нагляду, оскільки кошти перетинають кордон або змінюють статус резидентності власника.

Згідно з чинними постановами Національного банку України, залучення позики від нерезидента потребує реєстрації (повідомлення) у банку, де відкрито рахунок ФОП. Банк виступає агентом валютного нагляду і вимагатиме повний пакет документів: сам договір, графік виплат та обґрунтування операції. Важливо, щоб умови договору (зокрема граничний розмір процентної ставки) відповідали ринковим показникам, які моніторить НБУ, інакше банк може відмовити в обслуговуванні такої позики або виникнуть труднощі при зворотному переказі коштів (репатріації).

Особливістю цієї угоди є її прив’язка до грантового проєкту, що робить позику «цільовою». У тексті договору необхідно максимально детально прописати, що кошти надаються виключно для закупівлі конкретного обладнання згідно з ідентифікаторами грантової угоди. Це критично важливо, оскільки використання коштів не за призначенням може стати підставою для дострокового розірвання договору. Крім того, ФОП повинен переконатися, що умови його договору з грантодавцем дозволяють залучення стороннього фінансування, щоб не втратити сам грант через порушення правил фінансової чистоти проєкту.

Виплата винагороди (відсотків) за позикою на користь нерезидента передбачає утримання податку на репатріацію (за загальним правилом — 15%). Проте, враховуючи статус резидента Польщі, можна застосувати норми Конвенції між Україною та Польщею про уникнення подвійного оподаткування. Це дозволяє суттєво знизити ставку податку в Україні, за умови, що позикодавець надасть ФОПу офіційну довідку про податкову резидентність Польщі, належним чином легалізовану (апостильовану) та перекладену. Без такої довідки ФОП буде зобов'язаний утримати повний податок при виплаті відсотків.

Для захисту інтересів позикодавця доцільно встановити жорсткі умови повернення, прив'язані до моментів отримання ФОПом траншів від грантодавця. Окремим пунктом варто прописати відповідальність за затримку платежів у вигляді пені та штрафів, а також право позикодавця на інспекцію закупленого обладнання. Також слід врахувати форс-мажорні обставини, які в умовах воєнного стану в Україні можуть суттєво впливати на терміни виконання зобов’язань, та чітко визначити юрисдикцію (суд), де будуть вирішуватися спори — в Україні чи за місцем реєстрації позикодавця.

Отримання позики (поворотної фінансової допомоги) ФОПом від нерезидента у 2026 році регулюється валютним законодавством та правилами оподаткування, які враховують пом'якшення, запроваджені НБУ, та нові вимоги до податкових агентів. [1, 2]

Ось ключові аспекти:

1. Валютні обмеження та перекази (НБУ)

• Лібералізація: З 14 січня 2026 року НБУ пом'якшив правила для валютних операцій бізнесу, дозволяючи певні транскордонні перекази в межах лімітів.
• Отримання валюти: ФОП може отримати валютну позику. Якщо валюта надійшла без договору, банк може вимагати підтвердження.
• Повернення позики: Повернення позики нерезиденту має відбуватися з дотриманням граничних сум, визначених Постановою НБУ № 2 від 2026 року.

2. Податкові нюанси для ФОП (2026 рік)

• Поворотна фіндопомога: Сама сума основної позики (поворотної фіндопомоги) не включається до доходу ФОП (як на спрощеній, так і на загальній системі), якщо вона повертається у встановлені строки.
• Відсотки: Якщо позика відсоткова, то відсотки, виплачені нерезиденту, будуть витратами (на загальній системі) або можуть впливати на дохід.
• Податковий агент (ПДФО): При виплаті відсотків нерезиденту ФОП стає податковим агентом. За новими правилами, ФОПи подають розрахунок щоквартально з деталізацією по кожному нерезиденту.
• «Ризикові» юрисдикції: Якщо нерезидент із «ризикової» юрисдикції (згідно з переліком КМУ), можуть виникнути складнощі з підтвердженням ринковості умов позики, що може призвести до коригувань.

3. Оформлення

• Договір: Обов'язково укладати письмовий договір позики (кредиту) із зазначенням суми, валюти, строку повернення та відсотків (якщо є).
• Банк: Всі операції проходять через банк, який виконує функції валютного нагляду.

Ключові зміни на 2026 рік:

• Змінено порядок подання податкового розрахунку для ФОП — деталізація по кожному нерезиденту.
• Банки суворіше контролюють призначення платежу при отриманні валюти.

Рекомендується перевіряти статус нерезидента та дію договорів про уникнення подвійного оподаткування, оскільки це впливає на ставку податку на відсотки.