Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
1002 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Прошу допомогти вирішити моє питання. 19.05.2026 року було здійснено несанкціоновані операції з використанням мого облікового запису Приват24, внаслідок шахрайського доступу після переходу за фішинговим посиланням. Після переходу за шахрайським посиланням я помилково ввела код доступу до застосунку Приват24, після чого треті особи отримали доступ до мого облікового запису, оформили на моє ім’я кредитну картку та здійснили списання коштів у сумі 3296 (три тисячі двісті дев’яносто шість) грн. Протягом години:
звернулася за допомогою у відділення банку;
здійснила блокування картки через банк;
звернулася до служби підтримки банку (3700);
подала заяву до поліції. 01.06.2026 я отримала талон-повідомлення про реєстрацію мого звернення, де дії невстановлених осіб були попередньо кваліфіковані як дрібна крадіжка. В обидві інстанції було написано письма, на які мені сказали, я зможу отримати відповідь через місяць. Слідчий у розмові зі мною сказав, що ця справа не може бути кваліфікована як криминальна, адже сума була знята нижче ніж 3328 грн. Також він сказав, що ці кошти повинен погасити банк. Але в банку мені сказали, що питання погашення боргу вирішує поліція. Але ж борг зараз на мені і 25 червня його треба погасити. Що мені робити? Хто повинен повернути ці кошти?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (9)
Адвокат, м. Миколаїв, 35 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Наталія!
Поліція потрібна для фіксації факту шахрайського доступу, встановлення винних осіб та розслідування дій невстановлених осіб. Однак, поліція не вирішує питання, чи існує у Вас борг перед банком. Це питання вирішується або самим банком за результатами внутрішньої перевірки, або судом.
Посилання слідчого на те, що сума 3296 грн є меншою за 3328 грн, не закриває все питання. Так, для звичайного викрадення майна може постати питання про адміністративну, а не кримінальну відповідальність за ст. 51 КУпАП. Але у Вашій ситуації йдеться не лише про суму списання, а про фішинговий доступ до банківського акаунта, оформлення кредитного продукту та використання електронного банкінгу. Такі обставини потребують перевірки не тільки як дрібне викрадення, а й на предмет шахрайства, незаконного використання засобів доступу до банківського рахунку та несанкціонованого втручання в інформаційну систему, зокрема за ст. 190, 200, 361 КК України. Ст. 200 КК прямо стосується незаконних дій з платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків.
Щодо банку, сам факт того, що операції були проведені через Приват24, ще не означає, що Ви уклали кредитний договір. За ст. 203 ЦК України правочин має відповідати внутрішній волі особи, а за ст. 215 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним, якщо під час його вчинення не було дотримано вимог щодо вільного волевиявлення сторони. Якщо кредитна картка або кредитний ліміт були оформлені внаслідок шахрайського доступу, без Вашого свідомого наміру отримати кредит, тоді є підстави звертатися до суду з позовом до банку.
У позові доцільно просити суд визнати недійсним кредитний договір, на підставі якого банк вважає кредитну картку оформленою. Також потрібно просити суд визнати відсутнім у Вас обов’язок сплачувати заборгованість, проценти, комісії, штрафи та інші платежі за цим кредитним продуктом, а також зобов’язати банк анулювати таку заборгованість. Якщо до моменту звернення до суду або під час розгляду справи Ви будете змушені щось сплатити, цю суму можна додатково заявляти до повернення.
До 25 червня бажано не обмежуватися усними зверненнями. Потрібно подати письмову заяву до банку з вимогою призупинити нарахування процентів, штрафів і передачу інформації до бюро кредитних історій, а також повідомити, що Ви не визнаєте цей борг, оскільки кредитний продукт був оформлений внаслідок шахрайського доступу до Приват24. Якщо банк відмовить або не відреагує, це буде додатковим доказом для суду.
Паралельно потрібно подати до поліції додаткову заяву або клопотання про внесення відомостей до ЄРДР саме за фактом шахрайського доступу до Приват24, оформлення кредитного продукту без Вашої волі та заволодіння коштами. Якщо відомості до ЄРДР не внесуть, таку бездіяльність можна оскаржувати слідчому судді.
З повагою, адвокат Айвазян.
Дякую за відповідь.
Я написала дві заяви 1 червня.
Ту коротко написала суть заяв. Бо кількість символів обмежено.
До поліції
ЗАЯВА
У зв'язку з викладеним прошу:
До банку
Заява
про несанкціоновані операції (шахрайство) та оскарження заборгованості
У зв’язку з цим прошу:
Відповідь сказали буде 18-19 червня, тобто через місяць.
Крім того, 19.05.2026, коли я звернулась до відділення банку, то вони мені переоформили кредитну картку, залишили ліміт 3300, та надіслали Договір на пошту.
Мені не треба чекати їх відповіді, і подати позов до банку?
До якого суду мені треба звернутися стосовно банку, і стосовно поліції?
Чи будуть ці услуги суду платними?
Адвокат, м. Миколаїв, 35 років досвіду
Спілкуватися у чатіПрошу, Наталія!
Необхідності чекати відповідь банку немає, оскільки досудовий порядок звернення до банку перед поданням такого позову не є обов’язковим. Однак з практичної точки зору відповідь банку від 18–19 червня бажано отримати і використати як доказ у суді, якщо до 25 червня ще є час. Якщо банк письмово відмовить, не призупинить нарахування або фактично залишить борг за Вами, це тільки посилить позицію для позову.
При цьому чекати відповіді поліції для позову до банку не потрібно. Спір із банком і питання внесення відомостей до ЄРДР — це різні процедури. Поліція встановлює осіб, які отримали доступ до Приват24 та заволоділи коштами, але не вирішує питання дійсності кредитного договору і не визначає, чи маєте Ви погашати борг перед банком.
Щодо банку потрібно звертатися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. Оскільки банк є юридичною особою, загальне правило — позов подається за місцезнаходженням банку. Але у спорах щодо банківських послуг клієнтка є споживачем фінансової послуги, тому вона має право подати позов також за своїм зареєстрованим місцем проживання або перебування, за місцем заподіяння шкоди чи за місцем виконання договору. Це передбачено ч. 5 ст. 28 ЦПК України.
Варто врахувати, якщо19.05.2026 року у відділенні банку Вам переоформили кредитну картку, залишили кредитний ліміт 3300 грн і надіслали договір на пошту, то банк може використати це як аргумент, що Ви начебто погодилися з існуванням кредитного продукту та кредитного ліміту. Тому в позові потрібно чітко зазначити: звернення до банку 19.05.2026 було не добровільним оформленням кредиту, а реакцією на шахрайські дії та спробою заблокувати/захистити рахунки після несанкціонованого доступу. Сам факт переоформлення картки у відділенні не означає, що Ви визнали законність боргу, який виник унаслідок шахрайського доступу до Приват24.
Якщо банк посилається саме на той договір, який був надісланий після звернення у відділення, потрібно дивитися його зміст. Якщо це договір комплексного банківського обслуговування або переоформлення картки, тоді позовні вимоги треба будувати не тільки щодо “кредитного договору”, а ширше: щодо відсутності правових підстав для покладення на Вас заборгованості, яка виникла внаслідок несанкціонованих дій третіх осіб 19.05.2026. Якщо у цьому договорі банк фактично прив'язує до Вас вже створений шахраями борг, це також потрібно оспорювати.
Щодо поліції: якщо 01.06.2026 була подана саме заява про кримінальне правопорушення з вимогою внести відомості до ЄРДР, то поліція не мала права розглядати її місяць перед внесенням до ЄРДР. За ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий або дізнавач зобов’язаний внести відомості до ЄРДР не пізніше 24 годин після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Невнесення відомостей до ЄРДР оскаржується слідчому судді за ст. 303 КПК України. Скарга подається до слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган поліції, до якого була подана заява.
Тобто стосовно поліції звертатися потрібно до слідчого судді місцевого загального суду. Наприклад, якщо заяву подано до конкретного районного управління поліції, скарга подається до районного суду за місцем знаходження цього органу поліції. У скарзі потрібно просити зобов’язати уповноважену особу поліції внести відомості до ЄРДР за заявою від 01.06.2026 та надати витяг з ЄРДР.
Строк на подання такої скарги — 10 днів. При оскарженні бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР цей строк обчислюється після спливу 24 годин, відведених законом для внесення відомостей. Якщо строк вже пропущено, потрібно одночасно просити його поновити.
Судовий збір за скаргу слідчому судді на невнесення відомостей до ЄРДР не сплачується. Це не позов, а скарга в межах кримінального процесу.
Щодо судового збору за позов до банку: якщо позов буде подано як позов про захист прав споживача фінансових послуг, Ви можете посилатися на звільнення від сплати судового збору. Ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачає звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав.
Добрий день. Скажіть, будь ласка, чи є у мене шанс виграти суд з Приватбанком, якщо я подам позову заяву, Клопотання про: Витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) наступні докази:
Адвокат, м. Миколаїв, 35 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Наталія!
Так, шанс виграти суд з ПриватБанком є, але я б не казав, що успіх тут гарантований. Все буде залежати від того, чи вдасться доказати, що кредитний продукт 19.05.2026 року був оформлений без Вашого реального волевиявлення, а банк не доведе належним чином, що саме Ви усвідомлено уклали кредитний договір, погодили кредитний ліміт і підтвердили отримання кредитних коштів.
Клопотання про витребування доказів у банку у Вашій ситуації є правильним. Саме банк володіє технічними даними щодо входів у Приват24, пристроїв, IP-адрес, сесій авторизації, способу підтвердження кредитного продукту, електронного підписання та логів створення кредитного ліміту.
За частиною першою статті 84 Цивільного процесуального кодексу України
учасник справи має право просити суд витребувати докази, якщо не може надати їх самостійно; у клопотанні треба зазначити, який доказ витребовується, які обставини він підтверджує або спростовує, чому доказ є саме у банку, і які заходи особа вживала для самостійного отримання доказу.
Тобто це клопотання фактично ключове. Без цих технічних даних позивачці буде складно доводити, що кредитний договір або кредитний ліміт були оформлені нею неусвідомлено, внаслідок шахрайського доступу. При цьому я б трохи уточнив прохальну частину: просити не просто “логи системи”, а саме логи, технічні записи та електронні підтвердження щодо створення, активації, зміни або використання кредитного ліміту 19.05.2026 року, а також усі електронні документи, на які банк посилається як на підставу виникнення боргу.
Щодо забезпечення позову.
Вимога заборонити банку здійснювати автоматичне/безакцептне списання коштів з інших рахунків є логічною і має кращі шанси, бо вона спрямована на збереження фактичного стану до вирішення спору. Цивільний процесуальний кодекс України прямо допускає забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а забезпечення можливе, якщо невжиття таких заходів може ускладнити ефективний захист або поновлення прав позивача; це передбачено частиною другою статті 149 та пунктом 2 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України.
А ось вимога заборонити банку нараховувати проценти, комісії, пеню та штрафи — слабша. Не тому, що вона неправильна по суті, а тому, що суд може розцінити її як надмірне втручання у договірні відносини до вирішення спору по суті або як захід, який частково збігається з кінцевими позовними вимогами. Частина десята статті 150 Цивільного процесуального кодексу України прямо забороняє заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог без вирішення спору по суті.
Тому я б оцінював так: заява про забезпечення позову має сенс, але її краще робити більш “обережною”. Найсильніше просити: заборонити автоматичне списання коштів з інших рахунків; заборонити вчиняти дії з примусового/договірного стягнення саме за оспорюваним кредитним продуктом; заборонити передавати негативну інформацію до бюро кредитних історій або колекторським компаніям до вирішення спору. А вимогу про заборону нарахування процентів і штрафів можна залишати, але розуміти, що саме в цій частині суд може відмовити.
Тепер щодо того, чи варто.
Якщо дивитися тільки на суму 3296 грн, то з економічної точки зору судовий спір може виглядати непропорційним: час, підготовка документів, засідання, ризик апеляції, нерви. Однак ця справа фактично не тільки про 3296 грн. Вона про кредитну історію, подальші проценти/штрафи, можливе автоматичне списання коштів з інших рахунків, майбутні вимоги банку та сам факт існування кредитного боргу, який Ви не визнаєте.
Тому якщо банк не анулює борг добровільно, а залишає за Вами кредитне зобов’язання, то справа може бути варта подання позову не через розмір 3296 грн, а через необхідність припинити правові наслідки цього “кредиту”.
Щодо витрат.
Основний позов до банку потрібно подавати як позов про захист прав споживача фінансових послуг. Частина третя статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав. Проте за окрему заяву про забезпечення позову формально Закон України “Про судовий збір” передбачає ставку для фізичної особи — 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, тобто 0,2 — це 665,60 грн.
Подавати позов є сенс, якщо банк письмово не визнає операцію несанкціонованою, не анулює борг і залишає кредитний ліміт/заборгованість за Вами, але позов потрібно будувати як спір про відсутність належного волевиявлення на укладення кредитного правочину, недійсність/оспорювання електронного кредитного правочину та відсутність обов’язку сплачувати борг, проценти, комісії і штрафи.
З повагою, адвокат Айвазян.
Дякую вам за відповідь.
Але ж сьогодні 25 червня. Останній день в місяці, коли треба сплатити обов'язковий платіж. І часу, щоб захистити себе не має. І так розумію, якщо я не зможу доказати свою правоту, то крім цього боргу, буду винна сплатити судові збори.
Адвокат, м. Миколаїв, 35 років досвіду
Спілкуватися у чатіПрошу, Наталія!
Якщо стратегія — подавати позов до ПриватБанку і доводити, що кредитний договір / кредитний ліміт / електронна заявка від 19.05.2026 були оформлені без Вашого волевиявлення, то краще не здійснювати добровільний платіж за цим кредитом. Бо будь-яка добровільна сплата після виникнення спору може бути подана банком як поведінка, що підтверджує прийняття боргу.
Це не означає, що після сплати Ви автоматично програєте. Але це реально погіршує доказову позицію. Банк буде казати: якщо Ви вважали кредит шахрайським і не визнавали договір, чому Ви почали його виконувати. І суд може врахувати таку поведінку разом з іншими доказами.
Тому сьогодні, 25 червня, більш правильний варіант з точки зору майбутнього суду — не платити борг як добровільне погашення, а негайно письмово зафіксувати перед банком:
Ви не визнаєте кредитний договір / кредитний ліміт / заборгованість;
кредитний продукт був оформлений 19.05.2026 без Вашого волевиявлення внаслідок шахрайського доступу до Приват24;
будь-яка вимога банку про сплату є спірною;
банк попереджений про наявність спору;
Ви забороняєте банку здійснювати автоматичне або безакцептне списання коштів з інших рахунків на погашення цієї заборгованості;
у разі передачі негативної інформації до бюро кредитних історій Ви будете оскаржувати такі дії як незаконні.
Якщо банк сам автоматично спише кошти з іншого рахунку після такого заперечення, це вже буде не Ваше добровільне визнання боргу, а дія банку, яку можна окремо оскаржувати.
Якщо ж Ви все одно вирішите сплатити, бо не готові ризикувати простроченням, тоді треба прямо казати: це слабший варіант для суду. Перед оплатою або одночасно з оплатою обов’язково подати письмову заяву, що платіж є вимушеним, здійснюється виключно для недопущення штрафів, прострочення і негативної кредитної історії, не є визнанням боргу, не є визнанням дійсності кредитного договору і не є схваленням кредитного продукту, оформленого 19.05.2026. Але навіть так ризик повністю не зникає.
Щодо судових витрат Ви також правильно розумієте ризик, але не зовсім так, що Ви автоматично будете винні судові збори.
Позов до банку потрібно подавати як позов про захист прав споживача фінансових послуг. Частина третя статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав.
Але якщо Ви програєте справу, ризик судових витрат все одно є. За статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи, а за статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України такі витрати розподіляються між сторонами залежно від результату розгляду справи. Тому основний практичний ризик — не стільки судовий збір за Ваш позов, скільки можливі витрати банку на правничу допомогу, якщо банк їх заявить і підтвердить. При цьому суд не зобов’язаний автоматично стягувати будь-яку суму, яку заявить банк; він має оцінювати обґрунтованість і співмірність таких витрат.
Тому шанс на судовий захист є, але справа не безризикова. Якщо Ви сьогодні добровільно сплатите платіж за кредитом, це може бути використано банком як визнання боргу. Якщо Ви не сплатите, виникає ризик прострочення, нарахувань і негативної кредитної історії. Тобто безризикового варіанту вже немає.
З практичної точки зору, якщо Ви налаштовані оспорювати сам кредит і не визнавати борг, я б радив не платити добровільно, а сьогодні ж подати до банку додаткову письмову заяву про невизнання боргу, заборону автоматичного списання, наявність спору та підготовку позову. Далі — подавати позов і клопотання про витребування технічних доказів у банку.
Адвокат, м. Чернігів, 8 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас.
Прошу допомогти вирішити моє питання. 19.05.2026 року було здійснено несанкціоновані операції з використанням мого облікового запису Приват24, внаслідок шахрайського доступу після переходу за фішинговим посиланням. Після переходу за шахрайським посиланням я помилково ввела код доступу до застосунку Приват24, після чого треті особи отримали доступ до мого облікового запису, оформили на моє ім’я кредитну картку та здійснили списання коштів у сумі 3296 (три тисячі двісті дев’яносто шість) грн. Протягом години: звернулася за допомогою у відділення банку; здійснила блокування картки через банк; звернулася до служби підтримки банку (3700); подала заяву до поліції. 01.06.2026 я отримала талон-повідомлення про реєстрацію мого звернення, де дії невстановлених осіб були попередньо кваліфіковані як дрібна крадіжка. В обидві інстанції було написано письма, на які мені сказали, я зможу отримати відповідь через місяць. Слідчий у розмові зі мною сказав, що ця справа не може бути кваліфікована як криминальна, адже сума була знята нижче ніж 3328 грн. Також він сказав, що ці кошти повинен погасити банк. Але в банку мені сказали, що питання погашення боргу вирішує поліція. Але ж борг зараз на мені і 25 червня його треба погасити. Що мені робити? Хто повинен повернути ці кошти?
На мою думку, тут не варто погоджуватися з твердженням, що питання має вирішуватися виключно між банком та поліцією. Незважаючи на суму, мова йде не про звичайну крадіжку, а про несанкціонований доступ до банківського сервісу, оформлення кредитного продукту та списання коштів від Вашого імені. Я б рекомендував письмово вимагати від банку проведення службового розслідування та оскаржувати нарахування заборгованості, паралельно контролюючи хід розгляду заяви в поліції. До отримання остаточної відповіді від банку питання погашення кредиту дійсно залишається проблемним, але покладати весь борг автоматично на клієнта в такій ситуації також не можна.
З повагою! Щасти Вам!
Дякую, за відповідь. Але ж вже 25 червня, від банку відповіді не має. Сьогодні останній день погаження обовязкового щомісячного платіжу. Якщо не сплачу буде штрафи та піня + зіпсована кредитна історія. Судитись з банком - це витрати на судові збори. І так розумію, буде більше ніж сумп боргу. Що робити?