Цікавить думка щодо законопроекту 12362

Доброго дня, Тарасе!

Моя суб'єктивна оцінка така: шанс прийняття законопроєкту №12362 у нинішньому вигляді — не дуже високий, але шанс появи переробленої норми про ротацію медпрацівників - цілком реальний.

Поясняю чому.

Станом на сьогодня №12362 — це не прийнятий закон і навіть не законопроєкт, прийнятий за основу. У картці Верховної Ради він має статус «опрацьовується в комітеті»; після реєстрації 26.12.2024 видно лише, що 30.12.2024 його направлено на розгляд Комітету, 31.12.2024 надано для ознайомлення, а до порядку денного включено 10.02.2026. Тобто фактичного руху до першого читання поки немає.

Важливо і те, що №12362 у Раді зареєстрований як депутатський законопроєкт, а не урядовий/МОЗівський: суб’єкт законодавчої ініціативи — народний депутат України, головний комітет — Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. МОЗ справді окремо винесло на громадське обговорення проєкт щодо ротації працівників сфери охорони здоров’я у період воєнного стану, але це радше ознака доопрацювання концепції, а не доказ, що саме №12362 у старій редакції швидко пройде голосування у першому і другому читанні.

По Вашій підставі: зараз пункт 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дає відстрочку, зокрема, педагогічним працівникам визначених закладів освіти за умови роботи за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки. Тобто у Вашій ситуації відстрочка тримається не на тому, що Ви лікар-ФОП, а на тому, що Ви педагогічний працівник за основним місцем роботи у закладі освіти.

Тому я б розділяв ризики так:

1. Прийняття №12362 прямо в тій редакції, яка лежить у Раді з кінця 2024 року, — малоймовірне найближчим часом. Законопроєкт «лежить» у комітеті, немає висновку головного комітету про прийняття за основу, немає голосування, немає ознак швидкого винесення до зали.
2. Прийняття іншої, доопрацьованої моделі через МОЗ/Кабмін або через комітет — більш реальне. Сама ідея ротації медиків замість звичайної мобілізації виглядає політично зрозумілою: держава хоче не просто мобілізувати лікарів, а мати механізм їх тимчасового залучення до військової/прифронтової медицини зі збереженням місця роботи. За відкритими описами №12362 якраз і подається як механізм ротації медпрацівників, формування резерву та виключення мобілізації на загальних підставах для тих, кого залучено до ротації.
3. Повне «анулювання» відстрочки для всіх лікарів-педагогів виглядає юридично і політично проблемним. Бо тоді зачіпаються не просто медики, а освітній процес, кадровий ресурс закладів освіти, ставка 0,75, ЄДЕБО/ПФУ, автоматичні відстрочки. Тому, якщо зміни і будуть, я більше очікував би не простого скасування пункту 2 частини третьої статті 23 для лікарів-педпрацівників, а спеціальної норми: наприклад, що медичні/фармацевтичні працівники з освітньою відстрочкою можуть бути включені до ротаційного резерву або проходити ротацію за окремою процедурою.

ВИСНОВОК:

Просто зараз підстав для паніки не бачу, але ризик на другу половину 2026 раку я б не ігнорував. До моменту прийняття закону Ваша відстрочка за пунктом 2 частини третьої статті 23 продовжує існувати за чинною редакцією. Але якщо МОЗівська редакція буде внесена як урядовий законопроєкт або №12362 отримає висновок головного комітету до першого читання — тоді ризик значно збильшиться.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

На мій погляд, шанси на його ухвалення вкрай низькі. Хіба що він буде суттєво допрацьований у подальшому.

З повагою!