Незаконна мобілізація ОРТЦК та СП

Доброго дня, пані Наталія!

Так, безперечно. У Вас є чітка, імперативна (обов'язкова до виконання) законодавча норма, яка була проігнорована. Метою позову до окружного адміністративного суду має бути визнання протиправними дій ТЦК та СП, а також скасування наказу про призов та наказу командира 225-го ОШП про зарахування Вашого чоловіка до списків особового складу військової частини.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судді адміністративних судів загалом виносять позитивні рішення в таких кейсах, якщо позивач надає беззаперечну доказову базу. Проте Вам варто бути готовими до наступних нюансів процесу:

1. У суді представники ТЦК та СП майже завжди використовують стандартну лінію захисту: "Військовозобов'язаний не повідомив про свій статус під час затримання чи проходження ВЛК, відповідні документи не надав, а ми не мали доступу до матеріалів кримінальної справи, тому діяли правомірно".

2. Навіть якщо ТЦК не володів цією інформацією в момент вуличної мобілізації, імперативна норма Закону забороняє ЗСУ комплектуватися такими особами. Тобто сам факт перебування Вашого чоловіка у лавах війська є незаконним і наказ має бути скасований. До того ж антикорупційні органи, прокурори та суди зараз вкрай прискіпливо ставляться до мобілізації фігурантів корупційних справ, оскільки раніше це систематично використовувалося як схема для зупинення судового розгляду та штучного затягування строків давності.

3. Адміністративні справи щодо оскарження наказів про мобілізацію можуть розглядатися місяцями. Увесь цей час чоловік формально залишатиметься військовослужбовцем. Тому при зверненні до суду потрібно подавати клопотання про забезпечення позову, щоб на час розгляду справи чоловіка не направляли на бойові позиції.

Рекомендований алгоритм дій

1. Отримайте належним чином завірені копії ухвали суду про призначення кримінальної справи до судового розгляду, копію обвинувального акта та витяг з ЄРДР (де чітко видно кваліфікацію за ч. 5 ст. 191 ККУ та статус обвинуваченого).
2. Обов'язково залучіть до розв'язання проблеми суд та прокурора, які ведуть корупційну справу. Вони безпосередньо зацікавлені в тому, щоб обвинувачений був присутній на засіданнях і справа розглядалася по суті. Часто запит чи реакція від прокурора САП/обласної прокуратури або судді діють на ТЦК та військову частину швидше, ніж адміністративний позов.
3. Підготуйте позов до окружного адміністративного суду. Відповідачів має бути два: ОРТЦК та СП (який видав наказ про призов) та військова частина (яка прийняла на посаду).
4. Разом із позовом подайте заяву про його забезпечення - просіть суд призупинити дію наказу про призов та заборонити відправку чоловіка в зону виконання бойових завдань до ухвалення рішення у справі.
5. Звернення до поліції (102) та ДБР. Якщо чоловіка незаконно бусифікували та мобілізували, це має ознаки кримінального правопорушення за ст. 146 ККУ (Незаконне позбавлення волі/викрадення) та перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (стаття 426-1 ККУ).
6. Паралельно з викликом поліції залишайте офіційні скарги (всі дзвінки фіксуються, що може допомогти адвокату надалі):

Гаряча лінія Міністерства оборони України: 1512.

Урядова гаряча лінія: 1545.

Гаряча лінія Уповноваженого ВРУ з прав людини (Омбудсмана): 0 800 50 17 20 або 044 299 74 08.

Головне правило зараз - не втрачати час на усні суперечки з черговими ТЦК та в/ч. Переведіть спілкування виключно у площину офіційних скарг, адвокатських запитів та викликів правоохоронних органів для фіксації незаконного викрадення та утримання.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам та чоловіку успіхів!

Доброго дня, Наталія!

Описані Вами обставини справді дають підстави ставити під сумнів законність мобілізації чоловіка.

Так, Ви праві в тому, що відповідно до статті 4 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

Згідно пункту 4 Постанови КМУ №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з’явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

Частина 5 статті 191 КК України передбачає відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою. Це особливо тяжкий злочин, а за наявності зловживання службовим становищем — корупційне кримінальне правопорушення.

Отже, якщо обвинувальний акт щодо чоловіка перебуває на розгляді суду саме за ч. 5 ст. 191 КК України, його випадок підпадає під ч. 2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»: він є обвинуваченим у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, а кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. Тому Збройні Сили України не могли комплектуватися ним шляхом призову під час мобілізації.

Щодо відповідей на Ваші питання.

Частина перша статті 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо визначає, що комплектування ЗСУ здійснюється як шляхом призову, так і шляхом прийняття на військову службу за контрактом. Отже, заборона, встановлена частиною другою цієї статті, повною мірою поширюється на призов під час мобілізації. Відповідна норма набрала чинності 17 липня 2025 року, тому 23 червня 2026 року вона вже діяла.

У позові варто оскаржувати конкретні індивідуальні акти:

1. Наказ начальника Личаківсько-Залізничного ОРТЦК та СП про призов чоловіка на військову службу і направлення до військової частини.
2. Наказ командира військової частини про зарахування його до списків особового складу.
3. Як похідний спосіб поновлення права — вимагати виключення зі списків особового складу не просто як «звільнення за статтею 26 Закону», а як усунення наслідків незаконного наказу про призов і скасування похідного наказу про зарахування.

Відповідачами мають бути відповідний ОРТЦК та СП і військова частина, до списків якої чоловіка зараховано. Якщо наказів на руках немає, потрібно негайно направити адвокатські запити до ТЦК та військової частини, але не чекати відповідей перед поданням позову: у позові можна заявити клопотання про витребування наказів, додавши докази спроб їх отримати.

Основна проблема — неоднорідна практика щодо наслідків незаконної мобілізації. Верховний Суд у постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23 зазначив, що процедура призову є «незворотною», а саме порушення порядку призову не створює окремої підстави для звільнення за статтею 26 Закону. Однак та справа стосувалася переважно непроходження ВЛК, а не прямої законодавчої заборони мобілізувати особу.

Водночас існує позитивна практика. У справі №400/11496/24 П’ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 3 червня 2025 року скасував наказ ТЦК про призов заброньованої особи та зобов’язав військову частину звільнити її і виключити зі списків. Суд відмежував цю справу від справи №160/2592/23, оскільки там оскаржувався конкретний наказ, виданий усупереч прямій законодавчій забороні мобілізувати особу з чинною відстрочкою. За своєю юридичною природою це найближча аналогія до Вашої ситуації.

Також у справі №160/6554/25 Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 2 жовтня 2025 року скасував наказ про призов та зобов’язав військову частину звільнити особу і виключити її зі списків. Касаційну скаргу військової частини Верховний Суд 26 січня 2026 року повернув, тому постанова апеляції залишилася чинною, хоча правової позиції по суті Верховний Суд у цій справі не сформулював.

Саме щодо застосування нового абзацу частини другої статті 4 до обвинувачених у тяжких або особливо тяжких корупційних правопорушеннях усталеної практики Верховного Суду наразі немає. Тому гарантувати звільнення не можна, однак підстави для визнання наказу ТЦК про призов протиправним та його скасування, на мою думку, достатньо переконливими.

Окремо звертаю увагу на строк. Суди розглядають спори щодо мобілізації як спори про прийняття на публічну службу та застосовують місячний строк, передбачений частиною п’ятою статті 122 КАС України.Чекати відповідей ТЦК, військової частини або результатів скарг не слід.

Також варто одночасно з позовом подати заяву про його забезпечення та просити суд тимчасово заборонити переміщення чоловіка до району виконання бойових завдань до вирішення справи по суті, особливо з огляду на його направлення до штурмового полку. Водночас слід враховувати, що суди досить обережно застосовують такі заходи та нерідко відмовляють у їх вжитті, посилаючись на недопустимість втручання в діяльність військового командування під час воєнного стану, а також на те, що заявлений захід може фактично означати вирішення спору до ухвалення рішення у справі.

Отже, сенс у позові є. Тут має місце не формальне процедурне порушення, а призов особи, якою Збройні Сили відповідно до прямої норми закону взагалі не могли комплектуватися. Головне — подати своєчасно позов, оскаржити обидва накази та сформулювати виключення зі списків як усунення наслідків первинної незаконної мобілізації.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Подавати позов до суду у вашій ситуації не просто варто, а це є єдиним законним способом скасувати рішення про призов. Оскільки норма закону має категоричний характер і прямо забороняє комплектувати Збройні Сили особами у статусі обвинувачених у тяжких корупційних злочинах, дії ТЦК є повністю протиправними. Судді зазвичай зважають на такі чіткі законодавчі обмеження, тому правова позиція вашого чоловіка є дуже сильною.

Головна практична проблема полягає в тому, що сам факт подачі позову не зупиняє дію призову. Чоловік уже зарахований до штату військової частини, тому одночасно з позовною заявою до окружного адміністративного суду адвокат повинен обов'язково подати клопотання про забезпечення позову. У цьому клопотанні необхідно просити суд тимчасово зупинити дію наказу про призов та заборонити командуванню переміщати чоловіка чи направляти на виконання бойових завдань до ухвалення остаточного рішення у справі.

Паралельно з судовим процесом потрібно офіційно повідомити командування 225 окремого штурмового полку. Адвокат має надіслати їм пакет документів, що підтверджують процесуальний статус чоловіка у кримінальній справі, разом із копією судового позову. Військові частини зазвичай не зацікавлені у триманні в особовому складі осіб, чий призов відбувся з грубим порушенням закону, адже рішення суду в будь-який момент зобов'яже командування виключити його зі списків як призваного помилково.

Також украй важливо терміново поінформувати суд, який розглядає кримінальну справу за п'ятою частиною статті 191 Кримінального кодексу України. Якщо ТЦК спробує ініціювати зупинення судового розгляду на підставі мобілізації обвинуваченого, ваш захисник у кримінальному процесі має надати суду докази оскарження призову. Це завадить штучному затягуванню справи та додатково зафіксує факт незаконності дій військових на рівні кримінального судочинства.

Вам слід налаштуватися на те, що розгляд справи в адміністративному суді може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Протягом цього часу чоловіку доведеться перебувати у розташуванні частини та підкорятися наказам, якщо суд не задовольнить клопотання про забезпечення позову. Тому успіх справи повністю залежить від швидкості дій вашого адвоката та його вміння оперативно комунікувати як з судовими органами, так і з юридичною службою полку.

Вітаю!

Питання мобілізації осіб, які мають судимість або обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, чітко регулюється Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу». Закон прямо забороняє комплектування Збройних Сил України такими особами, якщо вони мають непогашену чи незняту судимість або перебувають у статусі обвинувачених за тяжкі чи корупційні злочини. Водночас, якщо особа лише підозрюється у вчиненні злочину, законодавчих обмежень для її мобілізації немає.

Відповідь на дане питання міститься у ч. 2 ст. 4 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі – Закон №2232):

Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Крім того, Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у вчиненні тяжкого та / або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

Умовою, яка забороняє комплектувати ЗСУ такими особами, є те, що особа має мати статус обвинуваченої або вже засудженої.

Коли така особа тільки підозрюється у вчинені відповідного злочину, заборон на її мобілізацію немає.

Крім того, у ч. 4 ст. 39 Закону №2232 є норма, яка забороняє здійснювати призов на військову службу осіб, які

1. засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України,
2. засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень,
3. засуджені за вчинення злочинів передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України,
4. засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.

Коли особа обвинувачується у відповідних злочинах, і, наприклад, до неї не застосована міра запобіжного заходу, то теоретично така особа може бути мобілізована

Законом не передбачено прямо відповідної підстави для відстрочки для такої категорії осіб.

Можливим варіантом дій є звернення до ТЦК та СП із заявою про оформлення відстрочки у відповідності до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках»

---

ОТЖЕ, ВАМ НЕОБХІДНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ З ПОЗОВОМ ПРО СКАСУВАННЯ МОБІЛІЗАЦІЇ - Є ПРИКЛАДИ РІШЕНЬ ПРО СКАСУВАННЯ МОБІЛІЗАЦІЇ З ІНШИХ ПІДСТАВ (СКАСУВАННЯ МОБІЛІЗАЦІЇ ЯК У ВАШОМУ ВИПАДКУ Я В СУДОВОЇ ПРАКТИЦІ НЕ ЗУСТРІЧАВ):

https://forum.antiraid.com.ua/topic/16410-postanov...

ВАМ НЕОБХІДНА ДОПОМОГА АДВОКАТА У ЛЬВОВІ.

Наталія, на доповнення до моєї відповіді.

Паралельно з підготовкою позову варто також звертатися зі скаргами та заявами до відповідних органів і військового командування. Водночас спочатку потрібно розуміти, що вже було Вами зроблено.

Підкажіть, будь ласка, чи зверталися Ви до Личаківсько-Залізничного ОРТЦК та СП, ОТЦК, військової частини, вищого військового командування або інших органів? Якщо так, куди саме, коли та чи отримували будь-які відповіді?

Також уточніть, які документи у Вас є на руках: копія обвинувального акта, ухвала суду або інший документ, що підтверджує перебування кримінального провадження на стадії судового розгляду, а також документи щодо мобілізації, проходження ВЛК, направлення до військової частини та зарахування до списків особового складу.

СКАРГИ, ВЖЕ НЕ ДО ЧОГО НЕ ПРИЗВЕДУТЬ - ТІЛЬКИ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ.

Доброго дня, 23 червня 2026 року Вашого чоловіка не мали права призивати на військову службу під час мобілізації, якщо на цю дату він мав процесуальний статус обвинуваченого у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, а обвинувальний акт уже перебував на розгляді суду.

Частина друга статті 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо встановлює, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися такими особами. Ця заборона була внесена Законом № 4496-IX і набрала чинності 17 липня 2025 року. Отже, станом на 23 червня 2026 року вона вже діяла майже рік.

Важливо, що це не просто право на відстрочку, яке потрібно попередньо оформити через комісію ТЦК. Закон використовує категоричне формулювання «не можуть комплектуватися». Тобто йдеться про окрему матеріально-правову заборону приймати таку особу до складу Збройних Сил України, а не лише про процедурний недолік під час оформлення мобілізації.

Для застосування цієї заборони мають одночасно існувати дві обставини.

Перша — чоловік повинен мати процесуальний статус обвинуваченого саме у тяжкому або особливо тяжкому корупційному кримінальному правопорушенні.

Друга — кримінальне провадження щодо нього повинно перебувати на стадії судового провадження.

У Вашому випадку друга умова, судячи з опису, виконана, оскільки обвинувальний акт уже розглядається судом.

Щодо першої умови потрібно перевірити не лише номер статті, а й формулювання обвинувачення. Частина п’ята статті 191 КК України передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі, тому таке правопорушення належить до особливо тяжких. Проте стаття 191 визнається корупційним кримінальним правопорушенням саме тоді, коли діяння вчинене шляхом зловживання службовим становищем. Це випливає з примітки до статті 45 КК України.

Тому в обвинувальному акті або ухвалі суду має бути зазначено, що чоловікові інкриміновано заволодіння, привласнення чи розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем. Якщо обвинувачення за частиною п’ятою статті 191 КК України побудоване лише на заволодінні ввіреним майном без зловживання службовим становищем, відповідачі можуть заперечувати, що це саме корупційне кримінальне правопорушення.

Твердження про те, що кримінальна справа сфальсифікована, в адміністративному позові про незаконну мобілізацію не потрібно робити основним аргументом. Адміністративний суд не перевірятиме винуватість чоловіка у кримінальному провадженні. Для цього спору має значення формальний процесуальний статус обвинуваченого, правова кваліфікація обвинувачення та факт перебування справи на судовому розгляді саме 23 червня 2026 року.

Закон № 4496-IX одночасно змінив правила зупинення кримінальних проваджень щодо мобілізованих обвинувачених і встановив заборону комплектувати Збройні Сили особами, обвинуваченими у тяжких та особливо тяжких корупційних злочинах. Це додатково підтверджує мету законодавця: особа не повинна мобілізуватися з метою уникнення або затягування судового розгляду, а вже розпочатий судовий процес повинен продовжуватися.

Позов потрібно подавати в порядку адміністративного судочинства. Оскаржується не кримінальне провадження, а індивідуальні рішення суб’єктів владних повноважень про призов і зарахування на військову службу.

Відповідачами доцільно зазначити:

Личаківсько-Залізничний об’єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — як орган, наказом якого чоловіка призвано та направлено до військової частини;

військову частину або орган військового управління, до списків якого зарахований чоловік, — як суб’єкта, який видав наказ про зарахування до списків особового складу;

за обставинами справи також може бути залучений Львівський обласний ТЦК та СП, якщо саме він видавав розпорядження, організовував відправлення або розглядав подані скарги.

У позові доцільно просити суд:

визнати протиправним і скасувати наказ начальника ТЦК та СП у частині призову Вашого чоловіка на військову службу під час мобілізації;

визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини у частині зарахування Вашого чоловіка до списків особового складу;

зобов’язати військову частину виключити чоловіка зі списків особового складу як особу, зараховану на підставі протиправного наказу про призов;

за наявності письмових відмов — визнати протиправними рішення про відмову скасувати незаконну мобілізацію.

Не рекомендую обмежуватися лише вимогою «визнати дії ТЦК протиправними». Потрібно оскаржувати конкретний наказ про призов, а також наказ військової частини про зарахування до списків особового складу. Саме відсутність правильно сформульованих вимог часто стає причиною відмови у фактичному поновленні прав.

Позов можна подати до окружного адміністративного суду за зареєстрованим місцем проживання чоловіка або за місцезнаходженням відповідача. Якщо обирати місцезнаходження Личаківсько-Залізничного ОРТЦК та СП, справу розглядатиме Львівський окружний адміністративний суд. Стаття 25 КАС України дозволяє позивачу обрати один із цих варіантів.

Подати позов потрібно негайно. Оскільки спір пов’язаний із прийняттям і проходженням публічної, зокрема військової, служби, суд може застосувати місячний строк звернення до адміністративного суду. Найбезпечніше виходити з того, що строк спливає 23 липня 2026 року. Подання скарг до ТЦК, Міністерства оборони або інших органів не повинно бути причиною очікувати відповіді та пропускати строк судового оскарження. Стаття 122 КАС України передбачає місячний строк у спорах щодо прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Одночасно з позовом варто подати заяву про забезпечення позову. У ній можна просити суд зупинити дію оскаржуваних наказів до набрання рішенням законної сили та заборонити переміщення чоловіка до району виконання бойових завдань до вирішення справи. Проте потрібно враховувати, що суд може відмовити, якщо вирішить, що такий захід фактично дорівнює задоволенню позову або втручається в управління військовою частиною. Тому заява повинна бути детально обґрунтована очевидністю прямої законодавчої заборони та ризиком неможливості ефективного захисту після направлення чоловіка до району бойових дій.

До позову потрібно додати:

копію обвинувального акта або його належно засвідчену частину із зазначенням правової кваліфікації та описом зловживання службовим становищем;

ухвалу суду про призначення справи до судового розгляду або довідку суду про те, що станом на 23 червня 2026 року кримінальне провадження перебувало на судовому розгляді;

документ, який підтверджує процесуальний статус обвинуваченого;

витяг або копію наказу ТЦК про призов і направлення до військової частини;

витяг або копію наказу командира військової частини про зарахування до списків особового складу;

військовий квиток, військово-обліковий документ, довідку про проходження служби;

копії всіх заяв, рапортів і скарг, поданих після мобілізації, з доказами їх отримання;

відповіді ТЦК, військової частини, Міністерства оборони та інших органів, якщо вони вже надійшли;

докази того, що працівникам ТЦК до видання наказу повідомлялося про кримінальне провадження та надавалися відповідні документи.

Якщо копій наказів немає, це не перешкоджає поданню позову. У позові потрібно просити суд витребувати від ТЦК наказ про призов, матеріали перевірки військово-облікових даних, документи щодо відправлення, а від військової частини — наказ про зарахування до списків особового складу та всі документи, на підставі яких чоловіка прийнято до частини.

Щодо судової практики необхідно враховувати дві протилежні позиції.

Негативною для мобілізованих є постанова Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23. Верховний Суд зазначив, що процедура призову під час мобілізації є незворотною, а саме порушення процедури не створює автоматичної підстави для звільнення з військової служби. У тій справі основним порушенням було непроходження належного медичного огляду ВЛК.

Проте ця позиція не повинна автоматично вирішувати Вашу справу з двох причин.

По-перше, постанова Верховного Суду була прийнята 5 лютого 2025 року, тобто до набрання чинності прямою забороною комплектувати Збройні Сили обвинуваченими у тяжких та особливо тяжких корупційних злочинах.

По-друге, непроходження ВЛК є порушенням процедури призову, тоді як частина друга статті 4 Закону встановлює матеріальну заборону на саме комплектування Збройних Сил певною категорією осіб. У Вашій справі потрібно доводити не просто неправильне оформлення документів, а повну відсутність у ТЦК права ухвалювати наказ про призов цього чоловіка.

Позитивною та близькою за правовою природою є справа № 400/11496/24. П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення, яким скасовано наказ ТЦК про мобілізацію заброньованого військовозобов’язаного та зобов’язано військову частину виключити його зі списків особового складу. Суд відхилив автоматичне застосування висновку про «незворотність мобілізації», оскільки справа стосувалася призову особи, яку закон прямо забороняв призивати, а не лише порушення окремої процедури.

Ця практика не стосується безпосередньо обвинувачених у корупційних злочинах, але вона є сильною аналогією. В обох випадках існує пряма законодавча заборона: заброньований не підлягає призову, а особою, обвинуваченою у тяжкому або особливо тяжкому корупційному правопорушенні, Збройні Сили не можуть комплектуватися.

Опублікованої усталеної практики Верховного Суду саме щодо застосування нового абзацу частини другої статті 4 Закону до осіб, мобілізованих після 17 липня 2025 року, наразі не сформовано. Це означає, що результат не можна гарантувати, але водночас справа може стати однією з перших, у яких суд сформує підхід до цієї нової законодавчої заборони.

Судді, найімовірніше, перевірятимуть чотири ключові питання:

чи був чоловік обвинуваченим саме на момент видання наказу про призов;

чи перебувало кримінальне провадження на стадії судового провадження;

чи є обвинувачення за частиною п’ятою статті 191 КК України саме корупційним, тобто чи інкримінується зловживання службовим становищем;

чи правильно сформульовано спосіб судового захисту — скасування обох наказів та виключення зі списків особового складу.

Отже, позов має реальну перспективу. Правова позиція сильніша, ніж у справах, де особа посилається лише на відсутність ВЛК, порушення процедури вручення повістки або недотримання порядку доставлення до ТЦК. Тут існує пряма норма закону, яка забороняє комплектування Збройних Сил відповідною категорією осіб.

Головне — не чекати завершення розгляду вже поданих скарг, а звернутися до адміністративного суду до 23 липня 2026 року, оскаржити конкретні накази ТЦК та військової частини й додати документи з кримінального провадження, які підтверджують обидві умови частини другої статті 4 Закону.

Юрист в кишені Корнійчук Євген — правова допомога у зрозумілому форматі