Начните консультацию с юристом онлайн
Чоловік пішов від мене з донькою 3 місяці тому дитині на той час було 2 місяці. Подавши на аліменти і на утримання мене по досягненню дитини трьох річного віку. Призначили тільки аліменти на суму 1500. Чи можливе збільшення суми аліментів і на моє утримання. Чи може звернути гроші потрачені на ліки і щеплення дитині ,бо сума не маленька. Дякую
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (1)
Адвокат, г. Луцк, 22 года опыта
У Вашому випадку - Вам потрібно звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на Ваше утримання до досягнення дитиною 3 річного віку. Дистанційна допомогаємо. звертайтеся.
Відповідно до ст.75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягненням дитиною трьох років. Необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи працює вона, а також незалежно від її матеріального становища – за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов’язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Сімейним законодавством встановлено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Але трапляється так, що після розірвання шлюбу, чи припинення фактичних сімейних відносин один з батьків нехтує цим обов’язком, а отже, тому з батьків, хто залишається проживати з дитиною необхідно вирішувати питання утримання дитини.
Чине сімейне законодавство встановлює два принципи розрахунку розміру та форми, в якій повинні сплачуватися аліменти – в твердій грошовій сумі, або в процентах від всіх видів заробітку та доходу платника аліментів. Окрім цього, чинне сімейне законодавство встановлює, також можливість витребування заборгованості по аліментам.Таким чином, є два варіанти вирішення даної проблеми:-мирним шляхом;-примусовий (судовий) порядок.1. Мирні способи вирішення проблемиСучасне сімейне законодавство визначає наступні шляхи мирного вирішення виниклої ситуації:-домовленість сторін, тобто в усному порядку, батько і мати домовляються між собою щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку тому з батьків, з ким залишається проживати дитина. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання даних домовленостей батько можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини (дана категорія договорів може мати різні назви, але всі вони визначають порядок утримання та забезпечення умов життєдіяльності дитини);-подання заяви за місцем роботи платника аліментів. Сімейний кодекс визначає, що дану заяву повинен подати самостійно платник аліментів за місцем своєї роботи (місцем отримання доходу), але на практиці бувають випадки, коли роботодавець приймає заяву того з батьків, з ким залишається проживати дитина, особливо, якщо інший з батьків не заперечує проти цього;-набуття дитиною права власності на нерухоме майно, зазвичай шляхом укладення нотаріально посвідченого договору дарування, що автоматично звільняє батька від сплати аліментів на дитину до досягнення дитиною повноліття;Єдиною складністю такого шляху вирішення виниклої проблеми є усвідомлення іншим з батьків необхідності сплачувати аліменти в необхідному дитині розмірі, так як, у випадку, якщо відсутність згоди одного з батьків щодо розміру або періодичності сплати аліментних зобов’язань та неможливість прийти до консенсусу автоматично виключає врегулювання даної ситуації мирним шляхомВ більшості випадків досягнути згоди щодо мирного врегулювання даної ситуації та необхідності укладання таких аліментних договорів не є можливим, тому один з батьків змушений звертатись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів.Необхідність участі адвоката у даному способі вирішення конфлікту зумовлена саме необхідністю участі 3-ої особи, яка може допомогти врегулювати спір та надати як правову, так і психологічну допомогу, адже основною причиною відмови батьків від даного способу вирішення ситуації, є відсутність впевненості, що дані домовленості з часом не будуть порушені. Особливо це стосується батьків, з якими залишається проживати дитина. Це дійсно так. А тому, досвідчений адвокат має порекомендувати закріпити дані домовленості у нотаріально посвідченому договорі. Даний договір має аналогічну юридичну силу як і рішення будь-якого суду України, та у випадку його невиконання має бути виконано в примусовому порядку.Допомога адвоката у вирішенні даної ситуації є корисною але не життєво необхідною. Зокрема, необхідність адвокатської допомоги зумовлена можливістю адвоката проаналізувавши ситуацію з юридичної точки зори, пояснити сторонам всі за та проти, а також використовуючи правові важелі впливу, переконати сторони та підштовхнути до мирного шляху вирішення проблеми. Окрім того, робота адвоката є необхідною при складанні та підписанні договорів саме з метою юридичного аналізу положень договорів та уникнення закріплення в умовах договорів невигідного для Клієнта положення.
2. Судовий порядок вирішення проблемиУ випадку, коли мирним шляхом домовитися про розмір та періодичність стягнення аліментів батькам не вдалося, а також, коли один з батьків, який проживає окремо від дитини ігнорує її існування та не бажає сплачувати грошові кошти на утримання дитини, сімейним законодавством України передбачена можливість примусового стягнення грошових коштів з даної особи.Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, з ким залишилися проживати дитина) до Відповідача (той з батьків, хто проживає окремо від дитини, та не сплачує коштів на її утримання).Необхідно звернути увагу на ту обставину, що звертатися до суду з позовною заявою можна не лише у випадку, коли інший з батьків, хто проживає окремо від дитини взагалі не сплачує коштів на її утримання. У тому випадку, коли, наприклад, батько та мати домовились в усному порядку, що батько, проживаючи окремо сплачує певну суму коштів на утримання дитини, але з часом виходить, що даної суми недостатньо для її утримання. Натомість, батько має можливість (дохід дозволяє) сплачувати суму більшу, аніж він сплачує, проте зазначає, що була усна домовленість про дану суму і не бажає її збільшувати, то в такому випадку також є можливість звернутися до суду.В даному конкретному випадку, батько, або його представник будуть апелювати до загальної норми цивільного законодавства, а саме ч. 1 стаття 15 Цивільного кодексу, де зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, батько визнає, не оспорює та не порушує права дитини на утримання, так як він сплачував аліменти, а тому немає підстав для звернення до суду. Проте, Сімейний кодекс, та Постанова Пленуму Верховного суду України чітко зазначають, що аліменти сплачуються за домовленістю сторін, і у випадку відсутності домовленості, сторона має право звернутися до суду. Таким чином, у даній конкретній ситуації домовленість між батьками про суму аліментів анулюється, так як суми, що сплачується недостатньо для утримання дитини.Проте, в даній ситуації необхідно звернути увагу, що у випадку необхідності суми більшої, аніж сплачується, тому з батьків, з ким проживає дитина, необхідно обґрунтувати дану суму (мати докази необхідності саме даної суми), а також враховувати можливість ним самим в рівній частині утримувати дитину.Таким чином, для звернення до суду з позовом необхідно зібрати наступні документи:-копія всіх сторінок паспорту Позивача (не обов’язково, але бажано);-копія ідентифікаційного номеру Позивача (обов’язково);-копія ідентифікаційного номеру Відповідача (обов’язково);-копія свідоцтва про шлюб/копія свідоцтва про розірвання шлюбу/копія рішення суду про розірвання шлюбу (обов’язково);-копія свідоцтва про народження дитини (дітей) (обов’язково);-довідка по формі № 3, або № 2 з житлово-експлуатаційної служби (не обов’язково, але деякі судді вимагають як доказ проживання дитини з Позивачем);-довідка про доходи Позивача (не обов’язково, але деякі судді вимагають);-копії чеків, квитанції, абонементів, медичних довідок, рекомендацій лікаря, путівок на відпочинок та багато інших документів, що підтверджують вже здійснені витрати на дитину, або ж їх необхідність.Встановлення підсудності справи, тобто визначення в якому саме суді першої інстанції буде розглядатись справа. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України в даному випадку застосовується вибірна підсудність, тобто позови, про стягнення аліментів можуть пред’являтись як за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача, так і позивача.Особливості оформлення позовної заявиЗа рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері/батька і (або) у твердій грошовій сумі.Щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, то, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (але такий розмір не повинен бути меншим, ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, прожитковий мінімум на дітей відповідного віку встановлюється у Законі України «Про Державний бюджет» на поточний рік)Щодо визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері/батька дитини, то судом визначається частка заробітку (доходу) матері/батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину.
Необхідно звернути увагу, що у випадку якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку матері/батька на їх утримання, яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Тобто, якщо батьки мають двох спільних дітей, та діти проживають, наприклад, з матір’ю, яка бажає стягувати по ¼ частині усіх видів заробітку батька на кожну дитину, то необхідно звертатися за стягненням не по ¼ частині на кожну дитину, а одразу просити стягнути ½ частину, об’єднавши дві вимоги в одну. Дана вимога законодавства повинна бути дотримана.Судова практика вказує на те, що зазвичай, навіть якщо у відповідача непостійний дохід, або рівень його доходів невідомий на час розгляду справи, то необхідно звертатися із позовом про стягнення частини від доходу, а не тверду грошову суму, оскільки вважається, що такий вид стягнення більше захищає права дитини, та легше виконується Державною виконавчою службою.Як вже раніше було зазначено, сімейним законодавством України встановлено мінімальну межу аліментів, що можуть стягуватися на одну дитину, а саме: розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.