Залог при сдаче квартиры

Добрый день. Конечно хотелось бы увидеть договор аренды. Но если там все нормально, то я предлагала бы отдать 480 гривен разницы и написать в письменном виде за что именно Вы удержали остальную сумму. По поводу запугивания судом и налоговой - ну в суд ради такой суммы они вряд ли пойдут, но даже если пойдут у вас есть все шансы отбить их требования. По поводу налоговой - тут вопрос другой - зарегистрированы ли вы в качестве ФОП? Если нет, то вам ничего не грозит, кроме того, что сумму дохода вам в следующем году надо будет указать в декларации

Ирина, здравствуйте!

Не стоит беспокоиться. Вы никому ничего не должны! Вы ничего не крали, поэтому полиция тут ни о чем. Уголовное дело полиция не откроет, а еесли и откроет, то быстро закроет и откажет по тем основаниям, что в данном случае имеет место гражданско-правовой спор.

К тому же, если пропали ВАШИ вещи, то вы имеет полное право действительно подать заявление в полицию на бывших квартирантов.

Первый совет - заактируйте ваш ущерб. Пригласите домоуправа и хотя бы одно сосоеда и составьте акт состояния квартиры. Это вам поможет вам отстоять сумму залога, если вдруг квартиранты пойдут в суд за ее истребованием. Т.е. таким образом вы доказете обоснованность удержания залога в качестве возмещения ушерба, то есть докажете целевое использование суммы залога.

Налоговой не бойтесь. Обязанность уплатить налог с дохода у вас появиться лишь после нового года за текущий год, так что до этого еще далеко.

И еще. В виду такого поведения квартирантов, я бы заактировал сумму ущерба ровно в 5000 и вообще бы им ничего не отдавал. Сырость, грибок - это не факт, что их вина, но пропавшие вещи и стоимость ремонта дивана и ободранных обев вполне можно поднять до круглой суммы. Если квартиранты хотят сэкономить, то пусть делают ремонт за свой счет, и тогда вы им вернете разницу за вычетом неоплчаенных коммунальных услуг. Я понимаю, что сейчас совет не юридический, но таких жлобов надо наказывать.

Доброго дня!

у вашій ситуації склались цивільно правові відносини.

1) заява до поліції на вас не справить жодного ефекту, оскільки відносини оренди є договірними. Будь яке спілкування з поліцейським має лише психологічний ефект, не рідко дільничі інспектори допомагають орендаторам повернути заставну суму від нечесних орендодавців, однак це не ваш випадок. Рекомендую вам зафіксувати всі недоліки квартири на фото і показати потенційним свідкам. Якщо у вас були атки прийому-передачі, то це взагалі 100% перемога для вас;

2) заява до податкової теж сумнівна. Рекомендую вам у 2021 році задекларувати орендну плату даного орендатора, як дохід в декларації і заплатити 19,5% податків. Декларація подається до 1 травня 2021 року за 2020 рік. Податок платиться до 21 липня 2021 року за 2020 рік.

Висновок: вас шантажують. Єдиний законний спосіб повернути від вас кошти, подавати до суду і довести, що орендар не порушив умови договору. Запасіться доказами і ви переможете.

На сьогоднішній день, дії вашого орендодавця неефективні.

надо исходить из условий договора, но при этом надо установить факт подчинения вреда его стоимость и кто конкретно виновен в подчинении вреда. Полиция вашим делом заниматься не будет, поскольку нет ни административного правонарушения, ни уголовного. У вас чисто гражданский спор. Вам не надо бояться ни полиции, ни налоговой. По налоговой ситуация следующая о своих доходах за этот год вы в случае необходимости будете отчитываться до 1.05.2021 года и платить соответственно налоги. Договор аренды квартиры заключается в простой письменной форме. На данный момент у вас нет нарушений. Пусть арендатор обращается в суд и там каждая из сторон будет доказывать свою правоту : факт подчинения вреда, его стоимость и кто виновен в подчинении вреда.

Добрый день Ирина! Между Вами и арендатором исключительно гражданско-правовые отношения. Вносить данные в реестр досудебных расследований нет оснований. Максимум полиция отреагирует на заявление арендатора так это направит к Вам на беседу участкового который затем составит рапорт, что никакого криминала нет и заявление рассмотрят в порядке Закона Украины "Об обращениях граждан". Т.е. для Вас их обращение в полицию кроме временных неудобств ничем не грозит. В гражданский суд они могут обратиться, но не видя условий договора аренды нельзя спрогнозировать перспективы этого иска. Касательно налоговой инспекции тоже маловероятно, что они туда вообще будут обращаться.

В дополнение хочу Вам посоветовать зафиксировать причиненный ущерб на фото и видео, а если дело дойдет до суда чтобы определить ущерб также неоходимо составить дефектный акт в котором будет зафиксированна сумма необходимая для восстановления квартиры, составить смету на ремонтные работы организацией которая будет их выполнять.

Доброго дня, Ірино!

Звичайно, ніхто з Вас цих коштів не відшкодує, а подання заяви до поліції жодних привілеїв для їх не принесе.

У Вас склалис цивільно-правові відносини, і як Ви розумієте поліція на такі відносини жодних методів впливі не має.

Стаття 570. Поняття завдатку Цивільного кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text)

1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Стаття 571. Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

2. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

3. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Не переживайте, і чекайте подальшого розвитку подій!

Доброго дня для консультації з вашого питання, звичайно бажано б викласти власне договір оренди. А також акт приймання-передачі квартири. Тоді буде зрозуміло який стан майна на момент передачі в оренду, чи передавалось облаштування, меблі разом із передачею квартири. Та відповідно чи покладається на Орендаря обов"язок по відшкодуванню спричинених збитків, при поверненні майна з оренди. Загалом - обмежити можливість звернення до поліції - не можливо, але у разі якщо оренда посилатиметься на договір оренди, а не на розписки (які могли бути оформлені при передачі коштів), то це цивільні правовідносини, й звичайно чи навряд матиме місце порушення кримінального провадження за таким фактом. Але для більш повної відповіді - надайте документи (договір та додатки до нього), тоді можна буде оцінити більш ретельно ситуацію.

Добрый день, если у вас договор нотариально заверен или зарегистрирован в ЖЭКе, то вам переживать нечего. Даже если он до конца не оформлен, то есть варианты решения этой проблемы. Вам надо пригласить комиссию из ЖЭКа для составления акта о порче имущества, появления грибка на стенах, неоплаченных счетах по коммунальным услугам. Это будет доказательством того, что арендатор не выполнил свои обязательства по договору. Можете обратиться в су и истребовать сумму испорченного имущества, если она превышает залог.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

У Вашому випадку поліція не регулює Ваші відносини ,адже немає злочину.

У Вас цивільно-правові відносини, вони вирішуються договірними умовами у суді, але для суду мало доказів у ореедаря.

А ось Ви можете зафіксувати збитки в акті приймання майна зазначити,що сумма неустойки в розмірі задатку береться Вами ,як компенсація збитків завданих майну Вашому.

Вручити акт орендарю, а якщо вони не згодні нехай доводять у суді порушення договору, але з наявними доказами та актом збитків, Ви переможете доказами в суді ,ще й матимете право на моральну і матеріальну компенсацію.

З повагою

Костянтин Гончаренко

Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності...

Стаття 572. Поняття застави

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 573. Забезпечення майбутньої вимоги

1. Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Стаття 574. Підстави виникнення застави

1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду...

Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою

1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави

1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом."

Ваши действия обращением взыскания на сумму залога правомерны, при этом, если залогом обеспечивалось сохранность и состояние переданного в аренду (найм) имущества, то задолженность по коммунальным услугам подлежит взысканию отдельно, сверх суммы залога.

Касательно ответа коллеги Антоненка, то в данном случае имеет место именно залог, а не задаток.

Здравствуйте, Ирина!

"Сейчас бывший арендатор написал заявление в полицию, о том, что мы должны вернуть всю сумму залога, пугают судом, налоговой. Хотя это моя единственная недвижимость, другой квартиры не имею.Имеют ли право взыскать с меня эту сумму"?

- Нет законных оснований для взыскания с Вас этой суммы.

Сотрудники полиции не будут заниматься этим вопросом, так как имеют место гражданско-правовые отношения, о чём и будет предоставлен ответ заявителю.

" Если сумма ущерба, плюс оплата коммунальных счетов, за проживание арендатора, составляет 4520 грн, а сумма залога 5000 гривен"?

- Нужно зафиксировать данный факт, путём составления Акта комиссии ЖЭКа, ОСББ и проведения оценки стоимости поврежденного имущества, причинённого Вам материального ущерба, с получением Акта, заключения или Отчёта.

После чего, Вы с наяными документами, имеете право подать претензию в адрес арендатора, с приложением к нему копий: Акта комиссии ЖЭКа, ОСББ и проведения оценки стоимости поврежденного имущества, причинённого Вам материального ущерба, с получением Акта, заключения или Отчёта.

А если не будет результата, тогда Вы имеете право подать иск в суд к ответчику: арендатору.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

"Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом".

"Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом".

"Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом".

"Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду

1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом".

"Стаття 1168. Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи

1. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

2. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю".

Позовна заява поєаться до суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго вечора, Ірино!

Коли йдеться про оренду, то гарантійний платіж найчастіше на практиці залежно від змісту цього виду договору виступає як завдаток або застава.

Гарантійний платіж у вигляді завдатку використовують уже після виникнення в орендаря зобов’язань за основним договором (тобто договором оренди). Річ у тому, що згідно зі п. 1 ст. 570 ЦКУ завдаток видається кредитору боржником у рахунок платежів за договором, на підтвердження зобов’язань та на забезпечення їх виконання.

Зазвичай гарантійний платіж у вигляді завдатку орендодавець отримує з метою гарантування орендарем узятих на себе зобов’язань за договором оренди у повному обсязі (сплати орендних платежів, належне ставлення до майна тощо). І цей платіж буде використаний або у вигляді компенсації понесених збитків, якщо відбудеться порушення договору оренди чи його розірвання, або буде зарахований у рахунок зобов’язань за договором (зазвичай, у сплату оренди за останній місяці оренди), якщо орендар буде виконувати сумлінно взяті на себе зобов’язання.

Коли говорять про гарантійний платіж у вигляді застави, то зазвичай мають на увазі платіж, зроблений до виникнення зобов’язань за укладеним договором оренди

Тобто після укладення основного договору, але до моменту отримання орендарем майна в користування. Річ у тому, що тільки застава може забезпечувати вимоги, які можуть виникнути в майбутньому (ст. 573 ЦКУ).

Гарантійний платіж у вигляді застави у випадку настання події, для забезпечення якої він наданий (наприклад, пошкодження майна), зараховується у рахунок відшкодування збитків. Тобто веде себе як і завдаток.

Якщо ж подія, у забезпечення якої він був наданий, не настає, то кошти обов’язково повертаються орендарю. Звісно, за умови, що між орендарем і орендодавцем не буде укладено додаткової угоди з приводу, наприклад, зарахування цього платежу в рахунок орендних платежів. Тоді такий платіж, як і застава, буде визнаний засобом платежу за договором оренди.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Здравствуйте. Если размер ущерба подтвержден - верните разницу и забудьте. Полиция здесь не поможет, в Ваших действиях нет состава правонарушения.

И в суд вряд ли обратятся. Сумма маленькая.

Если есть вопросы или нужна помощь - обращайтесь.