Ухаживала за пенсионеркой за дарение квартиры, теперь появились родственники.

Добрый день.

Не думаю, что у племянника вашей подопечной что-то получится.

Существует два варианта развития событий:

- ваша подопечная может подать иск о расторжении договора дарения;

- ваша подопечная может поставить вопрос о признании договора дарения недействительным.

По поводу расторжения договора дарения.

Основанием для расторжения такого договора является:

- одариваемый совершил умышленное преступление против дарителя или его близких родственников;

- одариваемый создает угрозу утраты имущества, которое имеет для дарителя нематериальную ценность;

- имуществу (подарку), которое представляет историческую, культурную, научную ценность, грозит существенный вред или уничтожения.

По поводу признания договора дарение недействительным.

Основаниями для принятия такого решения является:

- в момент заключения договора стороной (сторонами) волеизъявление участника (участников) сделки не было свободным и не отвечало его внутренней воле;

- сделка не была направлена на реальное наступление правовых последствий, обусловленных ею (например скрытая купля-продажа имущества);

- сделка, совершаемая родителями (усыновителями), противоречит правам и интересам их малолетних, несовершеннолетних или нетрудоспособных детей;

- в случае несоблюдения требования закона о нотариальном удостоверении договора;

-в случае заключения договора дарения от имени несовершеннолетнего без согласия органа опеки и попечительства;

- в случае несоблюдение письменной формы;

- в случае совершение под влиянием заблуждения, обмана, насилия, под влиянием тяжелого обстоятельства и тому подобное.

Судя по вашим словам ½ квартиры дарилась вам добровольно, даритель отдает себе отчет в своих действиях, поэтому шансы признать данный договор очень малы.

Кроме того, обращаю ваше внимание на то, что такой иск может подавать именно даритель, то есть ваша подопечная, а не какой-то там племянник.

Удачи!

Доброго дня, Ларисо!

Не думаю, що племінник зможе щось вдіяти в цій ситації.

Якщо на Вашу адресу лунають погрози, Ви можете сміло звернутись до правоохоронних органів із відповідною заявою, однак ні в якому разі не ведіться на його слова, і стійте на своєму!

Якщо дарувальник має намір розірвати договір, або визнати його недійсним, на це в Україні існує чітка процедура - судова. Тому які проблеми, нехай звертаються до суду із відповідним позовом, який, на мою думку, була відхилений судом.

Нехай звертаються до суду, однак не племінник, як Ви зазначили про його погрози, а сам дарувальник.

Всього найкращого!

Статья 717 Гражданского кодекса Украины говорит о том, что по договору дарения одна сторона (даритель) передает или обязуется передать в будущем второй стороне (одаряемому) безвозмездно имущество (дар) в собственность.

Подарить что-либо без согласия одаряемого невозможно, обязательно нужна его воля, так как законодательством Украины предусмотрено правило: собственность обязывает. Как минимум, содержать эту собственность и владеть ею, не нарушая права и свободы третьих лиц.Расторгнуть договор дарения можно в течение 1 года со дня заключения договора и только при определенных условиях, предусмотренных статьей 727 Гражданского кодекса Украины.

Следует отметить, что «расторжение договора» (отмена) и «признание договора недействительным» (оспаривание) это совершенно разные явления. И для признания договора недействительным действует общий срок исковой давности – три года с момента, когда лицо узнало либо должно было узнать о нарушении его права.

В Украине судебная практика по поводу применения сроков исковой давности меняется от решения к решению, поэтому разбираться в каждом конкретном случае нужно индивидуально.

При этом, стоит отметить, что суд по своей инициативе не имеет права применять срок исковой давности. Вопрос о сроках давности может разрешаться судом в совещательной комнате только по ходатайству ответчика.Что касается вопросов по поводу «оспорить, отменить», то статьей 727 Гражданского кодекса Украины предусмотрены следующие основания для расторжения договора по требованию дарителя. Ознакомиться с этими основаниями вы можете, открыв Гражданский кодекс и прочтя вышеуказанную статью, цитировать основания в данном материале мы не будем. Отметим лишь, что все основания связанны с «недостойным» поведением одаряемого и инициируются дарителем.

Добрый день. Если вы оформили часть квартиры на себя, когда заключался договор дарения, то вы все сделали правильно - это ваша собственность. Отобрать ее у вас племяннику не получится. Если с его стороны поступают угрозы и требования отдать квартиру, то следует обратиться в полицию с заявлением. А племеянник даже по суду ничего не сделает, так как срок исковой давности истек.

Доброго дня, Лариса!

Щодо Вашої ситуації повідомляю наступне.

За договором дарування дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування, як і договір купівлі-продажу, спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи з тією лише різницею, що договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій.

Подарувати будь-яке майно (рухоме, в тому числі гроші й цінні папери, та нерухоме), а також майнові права іншим особам є виключним правом власника цього майна. Договори дарування майна, що знаходиться у спільній власності, укладаються за згодою всіх співвласників.

Цивільний кодекс передбачає наступні підстави припинення договору дарування:

Відмова однієї зі сторін від договору. Обдаровуваний має право відмовитись від подарунка в момент його вручення, у разі коли договір є реальним і момент передачі речі збігається з моментом укладенням договору. Так само, від договору може відмовитися дарувальник, якщо договір укладений з умовою передання дарунка у майбутньому і якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився

Розірвання договору дарування. Як дарувальник, так і обдаровуваний має право протягом одного року подати до суду позов про розірвання договору дарування у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Визнання договору недійсним. Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей. У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом. Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування.

Це вичерпний перелік, за яким можливо припинити дію договору, племінниками Дарувальника.

Щасти Вам!

Доброго дня! Насправді, ситуація для вас неприємна, але не дуже ризикова. За договором дарування у відповідності до Цивільного кодексу України - ви є власником, тож якщо хтось не згоден із даним фактом - необхідно звертатись до суду, та відповідно відстоювати цю позицію.

Але у вашому випадку, ви є власником - за нотаріально-посвідченим договором дарування, тож скасувати буде доволі важко.

Для захисту - можна рекомендувати:

наразі отримати від бабусі ще раз нотаріально засвідчену заяву, якою вона б підтвердила добровільність дарування вам належної їй частки, й якщо хтось звернеться до суду із позовом до вас, ви зможете використати таку нотаріально посвідчену заяву в якості додаткового доказу.

можливо, також провести експертизу фізичного й психічно-розумового стану, щоб виключити маніпуляції накшталт того, що бабуся не перебувала в нормальному адекватному самопочутті, й розуміла значення своїх дій (це також вам дасть додаткову змогу захисти ваші права).

Ухаживаю за пенсионеркой 11 лет, пенсионерка при уме и разуме, 8 лет назад она оформила договор дарения на 1/2 квартиры , которая принадлежит ей .

Если квартира оформлена на Вас, то лишить Вас права собственности в судебном порядке практически нереально.

Все было хорошо до момента пока не приехал ее племянник и не сказал что хочет забрать квартиру обратно, что бы я за свой счёт ее им оформила и передарила. При всем при этом присылает письма с угрозами о том что будет обращаться в суд и в прессу, что бы они все осветили в новостях.

По описанным Вами обстоятельствам усматривается состав уголовного правонарушения (вымогательство). Нужно обращаться в полицию. Результат рассмотрения полицией Вашего заявления зависит от качества составленных документов (заявления, пояснений). Нужно подробно изложить обстоятельства в заявлении и пояснении с учетом квалифицирующих признаков уголовного правонарушения, что б не было возможности трактовать содержание иначе. В течении суток должны внести в ЕРДР (открыть уголовное производство), в противном случае обжаловать невнесение к следственному судье.

Если есть вопросы или нужна помощь - обращайтесь (Обратная связь на e-mail, WhatsApp, Viber, Telegram).

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Договір звісно бабуся може укласти будь -який, проте іі родичі, діти у разі бажання зможуть його оскаржити та , як спадкоємці матимуть право на спадкове майно у повному обсязі.

Вам краще розглянути можливість укладання договору дарування з нотаріальним посвідченням , якщо дарувальник дієздатна особа , такий договір майже неможливо оскаржити.

Особливості договору є такими:

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 Цивільного кодексу України (далi — ЦК).

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації (стаття 745 ЦК). У випадку недодержання встановленої форми укладення договору довічного утримання (догляду) він вважається недійсним.

Момент виникнення прав та обов’язків між сторонами, передбачених договором утримання (догляду), настає з нотаріального посвідчення договору. У цей момент також виникає i право власності у набувача щодо майна, яке йому передасться за договором, окрім нерухомого майна, виникнення права власності щодо якого чинне законодавство пов’язує з державною реєстрацією правочину (ст. 334 ЦК). право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, повинно бути зареєстровано у відповідних державних органах, про що у договорі здійснюється відповідний запис.

Цей договір має такі особливості:

- майно переходить у власність набувача, проте розпоряджатися таким майном набувач за життя вiдчужувача не зможе, оскільки при посвідченні договору довічного утримання (догляду) накладається заборона відчуження майна в установленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору (стаття 73 Закону України «Про нотаріат»);

- зобов’язання з довічного утримання мають особистісний характер, оскільки встановлюються щодо конкретно визначеної фізичної особи;

- договір довічного утримання може бути укладений на користь третьої особи (утриманця), якій набувач повинен надати довічне утримання та догляд;

- цей договір носить тривалий характер та вимагає від набувача постійного і систематичного виконання своїх обов’язків.

Частиною 4 статті 746 Цивільного кодексу України передбачено, що договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

Предметом договору може бути:

1. Житловий будинок або його частина.

2. Квартира або її частина.

3. Інше нерухоме майно (земельна ділянка, садовий будинок, дача, гараж, нежитловий будинок, нежитлове приміщення, виробничий комплекс, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна, тощо).

4. Рухоме майно, що має значну цінність. Законодавство не встановлює вартісного вираження значної цінності такого майна або приблизного переліку таких речей. Таким рухомим майном можуть бути: транспортні засоби, антикварні речі, твори мистецтва, культурні цінності, коштовності, колекції з перелічених предметів, обладнання, цінні папери, нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності тощо.

Істотними умовами договору довічного утримання (догляду) є:

1) найменування (назву), місце проживання сторін (місцезнаходження сторін), ідентифікаційний номер - для фізичних осіб та ідентифікаційний код за даними ЄДРПОУ - для юридичних осіб;

2) предмет договору довічного утримання (житловий будинок, квартира або її частина, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність);

3) відомості про документ, що підтверджує право власності на відчужуване за договором майно;

4) вартісна оцінка майна, що відчужується за договором. Оцінка вартості відчужуваного майна визначається за згодою сторін.

При встановленні оцінки вартості нерухомого майна, що є предметом договору, необхідно виходити з того, що вона не може бути меншою за інвентаризаційну оцінку такого майна, визначеною технічною документацією бюро технічної інвентаризації, відповідним органом державного земельного кадастру;

5) розмір (вартість) та форма надання утримання та (або) догляду, періодичність виконання обов’язків набувача. В договорі може бути вказано: коли саме, з якою періодичністю набувач повинен здійснювати надання допомоги на користь відчужувача майна;

6) строк чинності договору (термін дії договору довічного утримання (догляду);

7) місце виконання договору. Якщо ж місце виконання зобов’язання не встановлено у договорі, то виконання провадиться (за зобов’язаннями про передавання нерухомого майна) за місцезнаходженням такого майна;

8) у разі зобов’язання набувача забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду), у тексті договору зазначається конкретно визначена частина помешкання, у якій відчужувач або третя особа має право проживати;

9) чiтко встановленi права та обов’язки сторiн та інші умови, встановлені за домовленістю сторін договору;

10) умови та підстави припинення чи зменшення обсягу обов’язків набувача перед відчужувачем; підстави та порядок розірвання договору довічного утримання (догляду),

11) момент виникнення права власності на майно, передане за договором;

12) відомості щодо забезпечення виконання договору (накладення заборони відчуження на майно).

Сторони договору довічного утримання, їх права та обов’язки.

Згiдно статті 746 ЦК сторонами за договором довiчного утримання (догляду) є вiдчужувач та набувач.

Відчужувачем може бути будь-яка фізична особа, тобто незалежно вiд вiку та стану здоров’я (частина 1 статті 746 ЦК). За загальними вимогами щодо чинностi правочину (ст. 203 ЦК), особа, яка його вчинює повинна мати необхідний обсяг цивiльної дiєздатностi.

Стаття 747 ЦК передбачає можливість укладання договору довічного утримання (догляду) щодо майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності (наприклад, подружжя). Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

За договором довічного утримання (догляду) відчужувач має такі права:

- визначити умови забезпечення його житлом, зокрема у будинку (квартири), що ним передано набувачу за договором;

- визначити всі види матеріального забезпечення, догляду (опікування), які надаватиме йому або третій особі набувач.

- вимагати виконання умов договору з надання утримання (догляду), у тому числі безпосередньо набувачем;

- у разі потреби має право порушувати питання про заміну майна, переданого за договором довічного утримання (догляду), на іншу річ;

- розірвати договір у разі неналежного виконання набувачем своїх зобов’язань у судовому порядку.

Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа (ч. 2 ст. 746 ЦК).

Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду) з моменту посвідчення такого договору або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір довічного утримання (догляду) підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Набувачами можуть бути декілька осіб. В такому випадку виконувати обов’язки за договором вони будуть солідарно. Відповідно, солідарною буде і відповідальність набувачів у разі не виконання умов договору.

За договором довічного утримання (догляду) набувач має такі права:

- здійснювати право володіння та користування таким майном, якщо договором не передбачено інше;

- якщо договір укладено на утримання кількох осіб - спiввласникiв майна, що було передане набувачеві, у раз смерті одного з них, набувач має право на зменшення обсягу зобов’язань щодо утримання вiдчужувача(iв) (абз. 2 ч. 1 а. 747 ЦК);

- за взаємною згодою з вiдчужувачем набувач має право вирішити питання про заміну переданого йому за договором майна на іншу річ. Заміна речі повинна відбуватися на підставі внесення змін до договору довічного утримання (догляду) з дотриманням вимог до форми цього договору;

- набувач має право визначити у заповіті спадкоємців щодо майна, яке передане йому за договором довічного утримання (до них також перейдуть його зобов’язання за цим договором);

- набувач має право на розірвання договору.

В договорі довічного утримання (догляду) передбачаються обов’язки набувача:

- забезпечувати вiдчужувача або третю особу (утриманця) відповідно до умов договору матеріальним утриманням та (або) доглядом (опікуванням) довічно;

- забезпечувати вiдчужувача або третю особу (утриманця) житлом;

- у разі смерті вiдчужувача(чів) поховати його(їх). Якщо договір укладено вiдчужувачем на користь третьої особи, цей обов’язок може бути покладено на набувача щодо третьої особи (утриманця) за домовленістю сторін.

Набувач не має права за життя вiдчужувача передавати його у власність іншій особі на підставі будь-якого правочину (крім заповіту), укладати щодо нього договір іпотеки (застави). На таке майно за життя вiдчужувача не може бути звернене стягнення. Втрата, знищення або пошкодження майна, переданого за договором набувачу, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед вiдчужувачем.

Заміна набувача за договором довічного утримання (догляду).

Статтею 752 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім’ї набувача або іншій особі за їхньою згодою.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну набувача пріоритет мають члени його родини. Інша особа може стати набувачем лише за згодою відчужувача і первісного набувача.

Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Підстави та правові наслідки припинення договору довічного утримання (догляду).

У відповідності до статті 755 ЦК договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:

- на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;

- на вимогу набувача.

Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Припинення договору довічного утримання (догляду) у разі смерті вiдчужувача (або третьої особи) оформлюється нотаріусом, який посвідчив договір довічного утримання (догляду).

Для цього набувач подає свідоцтво про смерть та примірники договору. Нотаріус знімає заборону шляхом вчинення відповідного посвідчувального напису на всіх примірниках договору.

У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Припинення договору у цьому випадку оформлюється за заявою зацікавленої особи — сторони договору та на підставі рішення суду про розірвання договору довічного утримання (догляду).

Статтею 757 ЦК встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.

У разі смерті фізичної особи - набувача за договором довічного утримання (догляду) при відсутності у неї спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання (догляду) нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору, про що на всіх його примірниках робить відповідний напис.

Відчужувачу повертається приєднаний до примірника договору довічного утримання (догляду) первинний правовстановлювальний документ на майно або його дублікат, який міститься у справах нотаріуса. Разом з листом нотаріуса про припинення дії договору довічного утримання (догляду) цей правовстановлювальний документ (або його дублікат) подається відповідному реєструвальному органу для перереєстрації.

У разі припинення юридичної особи - набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов’язки за договором довічного утримання (догляду). У разі ліквідації юридичної особи - набувача право власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду), переходить до відчужувача (стаття 758 ЦК).

У разі ліквідації юридичної особи - набувача, за умови відсутності у неї правонаступників, нотаріус на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та письмової заяви відчужувача, припиняє дію договору довічного утримання (догляду) та повертає відчужувачу первинний правовстановлювальний документ.

Якщо бабуся уклала договір дарування та була дієздатною та розуміла своіі діі ,договір скасувати майже неможливо.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Ухаживаю за пенсионеркой 11 лет, пенсионерка при уме и разуме, 8 лет назад она оформила договор дарения на 1/2 квартиры , которая принадлежит ей . Все было хорошо до момента пока не приехал ее племянник и не сказал что хочет забрать квартиру обратно, что бы я за свой счёт ее им оформила и передарила. При всем при этом присылает письма с угрозами о том что будет обращаться в суд и в прессу, что бы они все осветили в новостях. Бабушка 11 лет ни на что не жаловалась, я привела ее в свою семью , все вопросы с соседями решала я. Что делать в такой ситуации и кто прав а кто нет?

ничего не переоформляйте и посылайте его в суд - сомневаюсь что у него что то получится

Однозначно ничего Вам переоформлять на племянника не нужно. Его требования не законны. По всем угрозам с его стороны - обращайтесь в полицию. В суд племянник скорей всего не пойдет, так как у него нет на это оснований, а если и пойдет, то вероятность выиграть иск у него мизерная. Прессы Вам также не стоит опасаться, так как в прессе Вы можете выставить именно его не в лучшем свете, а именно, что более 10 лет он не вспоминал о тете т никаким образом не помогал ей, а сейчас, подумав, что тетя престарелая и возможно скоро умрет, захотел прибрать к рукам ее квартиру. И вообще, скажите ему, что будет так себя вести, то и вторую половину квартиры не увидит))) Удачи!

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Так дійсно ситуація не приємна, але та скоріше за все родичі бабусі, діють на недоброчесно, та намагаються тиснути на Вас.

Зберіться та не йдіть на провокації, реально оцініть, наявні обставини:

В отримали у дар 1/2 квартири 11 (8) років назад, належним чином зареєстрували зазначене майно.

Належним чином здійснюєте догляд за бабусею;

Є добросовісним власником, користувачем майна;

Підстав для визнання договору дарування недійсним немає;

Належним чином виконуєте умови отримання дарунку, тощо.

Зазначене свідчить, що підстав для звернення, а головне задоволення позовним вимог племінників до суду немає, а також і ними пропущений термін позовної давності.

Тому, не панікуйте, та не звертайте увагу на зазначених осіб, вказуйте, їм що якщо вони бажають хай звертаються до суду і що ви будете вирішувати все лише в судовому порядку.

Успіху

Добрий вечір, Лариса!

За договором дарування дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування, як і договір купівлі-продажу, спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи з тією лише різницею, що договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій. Тому чинне законодавство чітко обумовлює, що договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно Цивільного кодексу України договір дарування можливий як односторонній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний.

Вы є власником подарованої 1/2 частини квартиры.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З приводу:

"При всем при этом присылает письма с угрозами о том что будет обращаться в суд и в прессу, что бы они все осветили в новостях".

- Нехай звертається до суду, підстави для визнання недійсним договору дарування відсутні.

Висвітлення в ЗМІ, це лише психологічний тиск и не впливає на Ваше право власності на Ваше нерухоме майно.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго вечора, Ларисо!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

Стаття 334. Момент набуття права власності за договором

3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

4. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, якщо договір дарування 1/2 квартири був нотаріально посвідчений, а ваші права на неї зареєстровані, то Ви являєтеся її законним власником. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Що робити Вам у цій ситуації:

1) Повідомте йому, що якщо він не припинить надсилати листи з погрозами та вимаганням передати йому 1/2 квартири, Ви звернетеся до поліції та подасте на нього заяву про вчинення кримінального правопорушення за ст. 189 КК України "Вимагання":

2) До суду він точно звертатися не буде (закон на вашій стороні, і цей так званий племінник це розуміє). А тому він і чинить на Вас психологічний тиск. Крім того, він хоче, щоб 1/2 квартири Ви переоформили саме на нього, а не назад на тітку.

Що стосується звернення до змі - то ніхто не буде розповсюджувати недостовірну інформацію. Адже, інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порочити честь, гідність та ділову репутацію інших осіб.

Інакше особа може звернутися з позовом до суду та вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди за таке порушення.

Адже, відповідно до ст. 3 Конституції України честь і гідність людини визнані найвищою соціальною цінністю. Порушення цих фундаментальних прав вимагає відповідного захисту. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

Всього Вам доброго!

Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 717. Договір дарування

1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування." -

если Вашем договоре дарения действительно указано основание дарения ("за ухаживание"), то в племяннника имеются достаточные законные основания оспаривания договора и признания его недействительным.

"Стаття 604. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін

1. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

2. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

3. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом...";

"Стаття 744. Поняття договору довічного утримання (догляду)

1. За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Стаття 745. Форма договору довічного утримання (догляду)

1. Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Как я считаю, надлежащим данном случае является обращение к нотариусу с переоформлением (новацией) договора дарения на договор пожизненного содержания (в том числе, с согласия хозяйки квартиры на всю квартиру).