Начните консультацию с юристом онлайн
Приветствую всех.
Проиграл первую инстанцию в хозяйственном суде.
На 21-й день (в решении суда было 20) истец получил исполнительный лист и заключил договор с частным исполнителем)
После этого частный исполнитель (спустя 3 недели) открыл исполнительное производство и арестовал счета в банке.
Тем не менее на решение суда первой инстанции я подал апелляцию и вложился в сроки (20 дней со дня получения полного текста решения) и было принято и открыто апелляционное производство.
При блокировке счетов обратился к частному исполнителю (по телефону) для разблокировки счетов, так как решение не вступило в силу. Все что он сделал это приостановил производство ссылаясь на ч. 1 ст. 38 закона об исполнительном производстве, при этом естественно на просьбу разблокировать счета ответил что делать это его закон не заставляет и делать он это не будет.
Получается что-то не понятное, законого решения вступившего в силу где я должник не существует, так как иск в апелляции, при этом я ограничен в праве пользоваться банковскими счетами со всеми вытекающими (имея на руках детей, необходимость платить аллименты и т д). Тут точно что-то не так.
Прошу порекомендовать что делать, сомневаюсь что даже в нашей стране является нормальным ограничить меня в праве распоряжаться своими счетами, имуществом при отсутствии каких-либо решений суда, вступивших в силу. Спасибо!
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (7)
Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта
Общаться в чатеДобрый вечер!
Для ответа на Ваш вопрос недостаточно информации:
1. Если спор рассматривался в хозяйственном суде, то кто стороны спора?
Выложите исковое заявление для анализа?
2. На какие счета наложен арест?
Счета со спецстатусом (в том числе и зарплатные) аресту не подлежат. С них можно высчитывать не более 20%.
Не зная фабулу дела невозможно давать рекомендации!
Юрист, г. Львов, 6 лет опыта
Доброго дня.
В даному випадку необхідно звернутися до суду., який видав виконавчий документ про визнання його таким, що непідлягає виконанню.
Так, ч. 2 ст. 432 ЦК України встановлює, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Доброго дня!
Повідосляю наступне:
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Пленум Вищого господарського суду України в п. 3.3 постанови № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" та чисельних постановах по справах висловив правову позицію, де зазначив, що частина 4 ст.117 ГПК України встановлює вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин - господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Іншими причинами є, зокрема, скасування чи зміна в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.
При цьому, із заяв, що надходять до суду, вбачається, що заявниками неправильно тлумачиться положення ч. 4 ст. 117 ГПК України в частині підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як з причин добровільного виконання, так і з інших причин, оскільки під іншими причинами в цьому випадку слід розуміти зміну або скасування судових актів, або їх перегляд за нововиявленими обставинами.
Що стосується добровільного (самостійного) виконання, то воно мало бути вчинене до видання наказу або до початку виконавчого провадження, оскільки з початку відкриття виконавчого провадження рішення господарського суду відповідно до приписів ст.115 ГПК України набрало законної сили та є обов'язковим на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ЗУ "Про виконавче провадження".
Крім того, варто зазначити, що право боржника самостійно (добровільно) виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови передбачалось ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження", що втратив чинність з 05.10.2016р.
В новій редакції Закону України "Про виконавче провадження" взагалі відсутня процедура добровільної чи самостійної сплати боргу боржником.
До того ж, ні стара редакція Закону України "Про виконавче провадження", ні нова редакція закону, не передбачали і не передбачають право боржника самостійно перераховувати кошти стягувачу. Встановлено чіткий порядок сплати коштів боржником, згідно з яким сплачені кошти перераховуються на відповідний рахунок виконавчої служби, а не безпосередньо стягувачу.
В той же час, відповідно до частини четвертої статті 121 ГПК сторони у процесі виконання судового рішення мають право укласти мирову угоду, яка подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
За змістом ч. 1 п. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторона.
Враховуючи, що триває апеляційна процедура оскарження. Та остаточне рішення суду ,ще не отримано.
Необхідно подати суду клопотання про визнання виконавчого документа таким ,що не підлягає виконанню на підставі того , що триває оскарження рішення ,та зобов язати виконавця зняти арешт з Вашого майна ,до моменту прийняття остаточного рішення апеляційною інстанцією . З виключенням Вас з реєстру боржників.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Адвокат, г. Львов, 14 лет опыта
Добрий вечір.Ст. 328 ГПК України це регулює: Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Додатково можна вказати на ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Адвокат, г. Харьков, 25 лет опыта
Ст.328 ГПК УКРАЇНИ.
2. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково
Звертайтеся до суду з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Я вже Вам про це писав у відповіді на таке ж попереднє питання.
Адвокат, г. Харьков, 25 лет опыта
Ст.117 ГПК України - зупинення процесуальних строків
Яким чином ця стаття стосується питання про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, не можу зрозуміти. Але головне, що аматор питання це зрозумів . Залишилось тільки ГПК прочитати та посилатись на правильну статтю, а саме на ст.328.
Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта
Вибачаюсь помилився з номером статті там ст. 328 ГПК Украііни, на неіі необхідно посилатися.
---
Вибачаюсь помилився з номером статті там ст. 328 ГПК Украііни
---
Вибачаюсь помилився з номером статті там ст. 328 ГПК Украііни
З повагою,
Костянтин Гончаренко