Позика між фіз особами

Поняття договору позики визначено у статті 1046 Цивільного кодексу України.Сторонами цієї категорії договорів є позикодавець (особа, якій у власність передаються гроші або речі, що мають ознаки, властиві усім речам того ж роду). Той, хто позичає гроші (позичальник), зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з того моменту, коли позичальнику були передані гроші чи речі.Якщо сума, яку позичають, перевищує 170 гривень, або якщо гроші позичає організація (юридична особа), договір позики має бути укладений у письмовій формі, тобто зміст має бути зафіксований в одному чи кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позикодавця до позичальника.

Верховний Суд вказав на недоведеність існування між сторонами правовідносин за договором позики, оскільки згідно із розпискою відповідач лише зобов'язався віддати позивачу грошові кошти після продажу земельної ділянки, а не повернути отриману у борг суму коштів.

Добрий ранок!

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України).

Якщо сума коштів є не досить значною та не перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ця сума становить 170 грн.), а договір укладається між фізичними особами, то договір можна укласти в усній формі, а факт укладення підтвердити розпискою позичальника, яка посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. (стаття 1047 Цивільног Кодексу України)

Якщо сума, яка надається в борг є значною, та перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян договір позики доцільно укладати у письмовій формі. Відповідно до частини 2 статті 1047 Цивільного Кодексу України: «на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей»

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ).

Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти. Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).

По вашим питанням:

1) За бажанням, але не обов'язково.

2) Дружині не обов'язково підписувати договір позики.

3) Борг переходить спадкоємцю.

4) Квартира не під загрозою. Позикодавець може звернутися із стягненням до суду.

5) Ніяких.

Добрий день!

1. Реєстрація договора позики у нотариуса не обов'язкова.

2. Бажано щоб Ваша дружина знала про позику, якщо Ви позичаєте в інтересах сім'ї. Якщо це Ваша особиста позика, то вкажіть про це в договорі.

3. Якщо з Вами щось станеться, то повертати позику будуть Ваші спадкоємці ( не більше розміру успадкованого майна).

4. Якщо Ви не сплатити позику, то Ваше майно арештують та продадуть з аукціону.

Якщо кредитор доведе, що позика була взята в інтересах сім'ї, жінка знала про позику і не заперечувала, то на її квартиру теж буде накладений арешт.

5. Ваша дружина, в разі Вашої смерті, успадковує свою долю спадкової маси. Вона відповідає перед кредиторами в розмірі своєї долі спадкового майна.

ВДАЧІ!

Доброго ранку, Андрію!

На Ваші питання повідомляю таке:

1. Не обов'язково. Обов'язково у письмовій формі, якщо сума більше 170 гривень. Нотаріальна форма може бути за бажанням сторін.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

2. Якщо договір заключаєте Ви, підпис дружині ставити не треба.

3. Не потрібно передбачати таких подій. У випадку чогось, у порядку спадкування буде успадковане Ваше майно, і Ваші борги.

4. Якщо будете не сплачувати протягом якогось часу, то будуть йти проценти, пеня тощо. І висока вірогідність, що проти Вас буде судовий позов. Стягнути квартиру, яка належить на праві власності Вашій дружині, ніхто не зможе. Майно, нажите до шлюбу, вважається виключною приватною власністю одного з подружжя.

5. Частково відповів у пункті 3.

Доброго дня.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.Щодо інших питань, та спадкоємці разом з майном спадкодавця набувають його зобовязання, та повинні сплачувати позику в повному обсязі. Ваша дружина буде повинна повернути борг, інакше на майно може бути накладено арешт та продана з аукціону. Це у разі невиконання зобовязань.

Доброго дня Андрію!

1. Реєстрація у нотаріуса не обов"язкова, достатньо проста письмова форма (договір, розписка).

2. Згода дружини для укладення договору позики законодавством не вимагається.

3. Повертати позику доведеться спадкоємцям, які прийняли спадщину.

4. У разі невиплати позики, кошти будуть стягнуті з боржника судом. Виконувати рішення суду будуть органи виконавчої служби або приватні виконавці. Які арештують все майно боржника, і продадуть в погашення боргу. Квартира не під загрозою, бо це не Ваше майно, а дружини.

5. Якщо дружина прийме спадщину - вона має повернути позику.

Доброго дня. Якщо фізичні особи бажають домовитись щодо запозичення грошей один одному — тоді така угода підпадає під ознаки договору позики. Законодавство України містить певні правила щодо оформлення договору позики, зокрема:• Особи передають один одному грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками.

• Гроші (речі) передаються у власність особи. При цьому боржник повертає не ті самі гроші (речі), а таку саму їх кількість.

. Договір укладається з моменту передачі грошей (речей).

Законодавство містить певні правила щодо договору позики (стаття 625, 1046-1053 Цивільного кодексу України). Серед них: сплата процентів, строки повернення, штраф за порушення умов позики. Якщо сторони не домовляться щодо таких положень в договорі, то права та обов‎'язки сторін (правила щодо повернення грошових коштів) будуть регулюватись положеннями законодавства.

Проценти (стаття 1048 ЦК України). Проценти за договором позики не нараховуються, якщо про це прямо зазначено в договорі, або якщо фізичні особи домовились про позику на суму не більше ніж 850 гривень, яка не пов‎'язана з підприємницькою діяльністю опонентів, або у позику передані речі. Оплатна позика (під проценти) включена законодавством до переліку фінансових послуг. Тут існує певний конфлікт в законодавстві, оскільки такі послуги мають право надавати лише ліцензовані фінансові установи. Проте, згідно з позицією Міністерства Юстиції, вимоги закону про фінансові послуги не застосовуються щодо позики між фізичними особами, які не є суб‎'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, варто звернути увагу на положення договору позики про проценти. За відсутності відповідного положення в договорі існує декілька потенційних ризиків:

• Позичальник буде зобов‎'язаний повернути грошові кошти в розмірі не тільки самої позики, а й нарахованих процентів за весь період користування позикою (постанова від 18 грудня 2018 року №686/21857/16-ц Верховний Суд);

2) Строк повернення (стаття 1049 ЦК України). Якщо договором не встановлений строк повернення позики, вона має бути повернута протягом 30 днів від дня пред'явлення вимоги.

3) Валюта позики. У разі отримання у позику іноземної валюти, позичальник зобов‎'язаний (якщо інше не передбачене законом чи договором) повернути позикодавцеві таку ж суму в іноземній валюті, яка отримана у позику (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №373/2054/16-ц). Якщо прострочена сума визначена в іноземній валюті, то для обрахунку 3 % річних має братись сума в іноземній валюті і стягуватись валюта, а не її еквівалент в гривні.Таким чином, фізичним особам варто бути обачними при визначенні умов позики. Договором сторони мають можливість врегулювати умови надання позики. Проте якщо певні положення позики не врегульовані, тоді застосовуватимуться правила, встановлені законодавством.

Законом встановлено, що договір позики між фізичними особами укладається у письмовій формі, якщо його сума перевищує 170 гривень (частина 1 статті 1047 ЦК України).

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте його можна посвідчити, якщо сторони про це домовились. У цьому разі в нотаріальній конторі необхідно сплатити певний розмір грошових коштів за посвідчення договору (державне мито або плата). Також існує можливість здійснити нотаріальне посвідчення розписки. У цьому випадку посвідчується не зміст розписки, а дійсність підпису. Інакше кажучи, нотаріус посвідчує, що саме певна особа поставила свій підпис на розписці. Це може позбавити іншу сторону необхідності проводити експертизу для ідентифікації виконавця підпису, якщо боржник стверджує, що поставлений підпис йому не належить.

Одним з найпростіших способів зафіксувати факт передачі речі є розписка. Розписка — це документ, який складається для підтвердження укладення угоди позики, її умов та на підтвердження факту передачі грошей (речей). Одночасно з цим розписка може розглядатись безпосередньо як письмова форма угоди позики, якщо, наприклад, сторони домовились усно.

Розписка не є обов‎'язковим документом. Якщо договір позики, як підписаний сторонами документ, фіксує факт передачі грошей або речей, тоді додатково розписка не потрібна.

Таким чином, договір позики є сукупністю прав та обов‎'язків сторін щодо позики. Він може бути укладений в письмовій або в усній формі. Розписка підтверджує факт укладення договору позики, передачу грошей або речей за відсутності вказівки на це в укладеному сторонами договорі.

Якщо сторони оформляють розписку, дуже важливо, щоб вона не містила неузгодженостей або неточностей. Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо встановити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Таким чином: 1) Чи обов'язково потрібна реєстрація договору в нотаріуса? Не обов'язкова.

3. Якщо зі мною щось стається, то хто несе відповідальність за позику? 4. Якщо я не виплачую позику, то яка далі судова процедура? І чи під загрозою квартира, якщо це дружина придбала до нашого шлюбу (і до позики)?5. Які ризики несе дружина, якщо я не виплачую позику чи зі мною щось стається?

Звичайно, є можливість судової процедури, тобто стягнення боргу за договором позики за рішенням суду у разі ,я якщо Ви не виплачуєте борг . Все залежить від доказів та доведеності, що існував договір позики. Наразі судова практика неоднозначна. Спадкуються не лише права, а і обов'язки, тому якщо Ваша дружина буде приймати спадщину, то буде виплачувати борг в межах суми спадкового майна. Щодо майна дружини, то це дошлюбне майно, скажімо так, Ви до нього відношення не маєте, тому на це майно не може бути звернено стягнення.

Доброго дня, Андрію!

1) Чи обов'язково потрібна реєстрація договору в нотаріуса? - ні, необов'язково.

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України).

Якщо сума коштів є не досить значною та не перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян ( ця сума становить 170 грн.), а договір укладається між фізичними особами, то договір можна укласти в усній формі, а факт укладення підтвердити розпискою позичальника, яка посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. (стаття 1047 Цивільног Кодексу України)

Якщо сума, яка надається в борг є значною, та перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян договір позики доцільно укладати у письмовій формі. Відповідно до частини 2 статті 1047 Цивільного Кодексу України: «на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей»

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ).

Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти. Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).

Варто наголосити, що розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.

2) Якщо так, то чи потрібно також буде підписувати моїй дружині? - ні, непотрібно.

3) Якщо зі мною щось стається, то хто несе відповідальність за позику? - ваші спадкоємці. Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Однак, якщо кошти будуть використані Вами в інтересах сім`ї, а не на особисті потреби, то навіть у разі неприйняття вашою дружиною спадщини згідно з положенням частини четвертої статті 65 Сімейного кодексу України Ви разом з дружиною будете відповідати за невиконання зобов`язання у солідарному порядку.

Ознайомтесь із постановою КЦС ВС від 07.10.2020 у справі № 752/7501/18.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5...):

Стаття 543. Солідарний обов'язок боржників

1. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

2. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

3. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

4. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

5. Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов’язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.

4) Якщо я не виплачую позику, то яка далі судова процедура? І чи під загрозою квартира, якщо це дружина придбала до нашого шлюбу (і до позики)?

Якщо не будете виплачувати позику, то позикодавець скоріш за все направить Вам претензію з вимогою своєчасного виконання грошового зобов'язання згідно укладеного договору позики, а в разі вашої відмови та бездіяльності - буде звертатися до суду.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5...):

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником

1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Квартира не буде під загрозою, так як майно придбане до шлюбу вважається особистою приватною власністю вашої дружини. Однак, якщо кошти будуть використані Вами в інтересах сім`ї, а не на особисті потреби, то ваша дружина буде нести солідарну відповідальність. Відповідно, у такому випадку на квартиру може бути накладено арешт.

5) Які ризики несе дружина, якщо я не виплачую позику чи зі мною щось стається?

Якщо позика взята та буде використана в інтересах сім'ї, то дружина несе солідарну відповідальність за невиконнання грошового зобов'язання.

Якщо позика взята та буде використна Вами на особисті потреби, то дружина нестиме відповідальність лише у разі прийняття спадщини.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5...):

Стаття 1281. Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців

1. Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

2. Кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

4. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Стаття 1282. Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

1. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

2. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

Всього Вам доброго!

Доброго дня, Андрію!

1. Чи обов'язково потрібна реєстрація договору в нотаріуса?

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України). Розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян може встановлюватися законами чи постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету міністрів України.

Отже, з положення закону вбачається, що проста письмова форма обов’язкова для договору позики тільки у випадках, коли позикодавець - юридична особа, а також в усіх випадках, якщо сума договору позики перевищує встановлений законом розмір.

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений, але в цьому разі при посвідченні договору в державній нотаріальній конторі необхідно сплатити державне мито у розмірі, визначеному Декрет Кабінету Міністрів України вiд 21.01.1993 "Про державне мито", а при посвідченні договору приватним нотаріусом, справляється плата, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою (стаття 31 Закону України "Про нотаріат").

2. Якщо так, то чи потрібно також буде підписувати моїй дружині?

При посвідченні договору позики нотаріусом, останній може вносити в перелік документів нотаріально посвідчену згоду другого з подружжя на укладення даного договору; але якщо позичальник набуває за договором позики грошові кошти не в інтересах сім’ї, то згода другого з подружжя не потрібна, оскільки такі кошти набуваються ним у особисту приватну власність.

3. Якщо зі мною щось стається, то хто несе відповідальність за позику?

За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.

У випадку смерті позичальника позикодавець повинен протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо позикодавець не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги погашення боргу.

4. Якщо я не виплачую позику, то яка далі судова процедура? І чи під загрозою квартира, якщо це дружина придбала до нашого шлюбу (і до позики)?

Якщо позичальник вчасно не повернув суму позики, то він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 1050, ч.2 ст. 625 ЦК України). Квартира не під загрозою, так як в судовому порядку стягується сума боргу та штраф за прострочення строку виплати боргу.

5. Які ризики несе дружина, якщо я не виплачую позику чи зі мною щось стається?

Вона як спадкоємець, буде нести відповідальність за боргові зобов'язання за договором позики.

Добрий день.

1. Чи обов'язково потрібна реєстрація договору в нотаріуса?

- ні, на бажання сторін.

2. Якщо так, то чи потрібно також буде підписувати моїй дружині?

- не потрібно, якщо тільки вона не виступає поручителем.

3. Якщо зі мною щось стається, то хто несе відповідальність за позику?

- якщо немає поручителя, спадкоємці в межах прийнятої спадщини.

4. Якщо я не виплачую позику, то яка далі судова процедура?

-так, позов до суду, судові засідання та рішення суду.

І чи під загрозою квартира, якщо це дружина придбала до нашого шлюбу (і до позики)?

- якщо дружина не буде поручителем - загрози немає.

5. Які ризики несе дружина, якщо я не виплачую позику чи зі мною щось стається?

- якщо буде доведено що кошти витрачені на сімейні потреби - можуть стягувати з дружини (як правило 50%, це залежить від суду); якщо щось станется - дружина як спадкоємєць в межах прийнятої спадщини.

Якщо є питання або потрібна допомога – звертайтесь (Зворотній зв'язок на e-mail, WhatsApp, Viber, Telegram).

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

1. нотаріальне посвідчення проходить за бажанням сторін

2. Дружині повідомляти не обов язково( бо якщо вона давала згоду і це доведуть у суді , вона буде відповідати своїм майном у разі несплати боргу)

3. Спадкоемці будуть нести відповідальність в межах отриманого спадку, або особи, що поручилися за Вас.

4. Через суд кредитор має право вимагати позику до повернення , заздалегідь направивши письмову вимогу боржнику рекомедованим листом про повернення з розрахунком боргу та пені на момент вимоги.

5. якщо дружина не знала, не давала згоди на позику в інтересах родини і не є поручителем , то відповідальність за борг вона не нестиме(поки не прийме спадок після Вас з боргом- тоді нестиме.)

В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий вечір, Андрій!

"1. Чи обов'язково потрібна реєстрація договору в нотаріуса"?

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ч.1 ст. 1047 ЦК України). Розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян може встановлюватися законами чи постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету міністрів України.

Отже, з положення закону вбачається, що проста письмова форма обов’язкова для договору позики тільки у випадках, коли позикодавець - юридична особа, а також в усіх випадках, якщо сума договору позики перевищує встановлений законом розмір.

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений, але в цьому разі при посвідченні договору в державній нотаріальній конторі необхідно сплатити державне мито у розмірі, визначеному Декрет Кабінету Міністрів України вiд 21.01.1993 "Про державне мито", а при посвідченні договору приватним нотаріусом, справляється плата, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою (стаття 31 Закону України "Про нотаріат").

"2. Якщо так, то чи потрібно також буде підписувати моїй дружині"?

- Не потрібно.

"3. Якщо зі мною щось стається, то хто несе відповідальність за позику"?

- Ваші спадкоємці, правоприємники.

"4. Якщо я не виплачую позику, то яка далі судова процедура? І чи під загрозою квартира, якщо це дружина придбала до нашого шлюбу (і до позики)"?

На Вас можуть подати позовну заяву до суду, у разі задоволення позовної заяви, звернути стягнення лише на Ваше особисте майно, в рамках виконавчого проваденння, на підставі рішення суду.

- Квартира належить дружині, тобто на не не може бути наложено стягнення.

"5. Які ризики несе дружина, якщо я не виплачую позику чи зі мною щось стається"?

- Не несе будь-яких ризиків.

Всього доброго!

1. Чи обов'язково потрібна реєстрація договору в нотаріуса?

нет , можно составить и расписку

2. Якщо так, то чи потрібно також буде підписувати моїй дружині?

зависит от суммы займа

3. Якщо зі мною щось стається, то хто несе відповідальність за позику?

наследники

4. Якщо я не виплачую позику, то яка далі судова процедура? І чи під загрозою квартира, якщо це дружина придбала до нашого шлюбу (і до позики)?

все зависит от суммы долга

5. Які ризики несе дружина, якщо я не виплачую позику чи зі мною щось стається?

если будет доказано что займ брался на нужды семьи - то жена должна будет выплачивать долг

Відповім у тій частині, у якій маю власну. законодавчо обгрунтовану позицію, не повторюючи інших, загальних умов.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

Стаття 368. Право спільної сумісної власності

1. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю...

4. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі...

Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності.

1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена...

Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності...

Стаття 547. Форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання

1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

2. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 553. Договір поруки

1. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку...

Стаття 1047. Форма договору позики

1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей..."

Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14):

"Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

2. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

3. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена...";

"Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;..".

Тепер коментар. 1. Укладений Вами договор позики вважається укладеним за згодою дружини. Договір позики на суму більше 170 грн. потребує письмової форми. 2. Подружжя за укладеним одним з них угод (позики) відповідать майном спільної сумісної власності. 3. Письмова згода дружини на укладення договору поозики не змінює зміст та обсяг майна, на яке може бути звернено стягнення - тобто в межах майна спільної сумісної власності. 4. Об'єктом відповідальності (стягення) будинок, що є особистою власністю дружини, може бути у випадку укладення нею з позикодавцем договору поруки у письмовій формі про забезпечення Вашого договору позики