Начните консультацию с юристом онлайн
Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.
Виходячи з розрахунку позивача ОСОБА_1 на день звернення до суду час затримки розрахунку із позивачем склав 53 робочих дні (з 13.10.2020 року по 24.12.2020 року включно).
Разом з цим, представником відповідача ПРЕДПРИЯТИЕ надано інший розрахунок кількості робочих днів затримки розрахунку, а саме 40 робочих днів.
Згідно наказу т.в.о. генерального директора ПРЕДПРИЯТИЕ від 24.07.2020 року за №ХХХ «Про встановлення неповного робочого тижня», з 01.10.2020 року на підприємстві було встановлено неповний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа, четвер (а.с.29).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що час затримки розрахунку нараховує 40 робочих днів.
Питання. Чому суд вирішив прийняти сторону відповідача? Яким чином можна парирувати заздалегіть таке рішення суду?
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA