Ребенок проживает с чужим человеком, отец хочет забрать к себе но мать против.

Какова процедура, если сожитель будет скрывать адрес от меня или откажется открывать дверь, отдавать ребенка?

1. Обратитесь в ювенальную полицию;

2. Обратитесь в орган опеки;

Доброго дня, Андрію!

Ситуація складна, і потрібно на підставі чого дитина почала проживати з матір'ю. Напевно це була усна домовленість між Вами та матір'ю.

і якщо місце проживання дитини Вами вирішувалися за згодою, то і дана ситуація повинна вирішуватися, у першу чергу, за Вашою спільною згодою.

Однак якщо мати проти, то по суті в якості правових підстав Вашої позиції можна використовувати статтю 163 Сімейного кодексу України.

Стаття 163. Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб

1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

2. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

3. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

Тобто по суті, оскільки матір дитини в лікарні, то зараз дитина проживає із сторонньою особою.

Для вирішення ситуації на Вашу користь раджу звернутись до поліції, або до органів опіки та піклування.

Добрый день!

Права родителей в отношении ребенка одинаковы.

Обязанности родителей по воспитанию и развитию ребенка:

1. Родители обязаны воспитывать ребенка в духе уважения к правам и свободам других людей, любви к своей семье, своему народу, своей Родине.
2. Родители обязаны заботиться о здоровье ребенка, его физическом, духовном и нравственном развитии.
3. Родители обязаны обеспечить получение ребенком полного общего среднего образования, готовить его к самостоятельной жизни.
4. Родители обязаны уважать ребенка.
5. Передача ребенка на воспитание другим лицам не освобождает родителей от обязанности родительской заботы относительно него.
6. Запрещаются любые виды эксплуатации родителями своего ребенка.
7. Запрещаются физические наказания ребенка родителями, а также применение ими других видов наказаний, унижающих человеческое достоинство ребенка.

Родители имеют преимущественное право перед другими лицами на личное воспитание ребенка. Родители имеют право привлекать к воспитанию ребенка других лиц, передавать ее на воспитание физическим и юридическим лицам. Родители имеют право выбирать формы и методы воспитания, кроме тех, которые противоречат закону, моральным основам общества.

Вывод:

- обратитесь в орган опеки.

Доброго дня! Для вирішення Вашого питання Вам необхідно звернутися до органів опіки, за місцем реєстрації дитини та надати документи, що підтверджують ваші родинні звязки. орган опіки вийде за місцем вашого проживання складе акт, та за місцем проживання дитини, якщо дитині, щось загрожує дитину можуть одразу вилучити та передати іншому з баьків, у разі відмови , Ви за рішенням суду можете визначити місце проживання неповнолітньої дитини разом з батьком. Бажаю Вам успіхів.

Доброго дня. Якщо Ви вважаєте, що в інтересах дитини буде доцільніше її проживання разом з Вами, то зверніться у службу у справах дітей. Комісія повинна розглянути ВАшу заяву і рекомендувати Вам і матері дитини порядок спілкування з дитиною. Можливо оговорити і питання з ким буде прожи вати литина на період лікування матері тощо. Таким чином можливо вирішити питання щодо графіку спілкування/зустрічей, якщо це питання не було вирішено добровільно. Якщо співпешканець, буде приховувати дитину, то найбільш дієвим способом буде звернутися до поліції, оскільки Ви є батьком дитини, а батьки в рівній мірі мають право на спілкування/піклування/виховання дитини. Як варіант : зверніться в поліцію і в службу у справах дітей одночасно. Крім того, є варіант звернутися до суду з позовом про відібрання дитини від інших осіб. Але, вважаю, що судовий розгляд більш тривалий у часі, і не вирішить питання негайно.

Доброго дня, Андрій.

Так, це можливо.

Щодо визначення місця проживання дитини існують дві процедури. Вам можна звернутись до органу опіки та піклування у Вашому регіоні або ж до суду.

Перша процедура передбачає подання відповідної заяви службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, до якої слід долучити копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про шлюб та докази розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання. Крім цього, представники служби у справах дітей повинні звернутися до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім’ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Друга процедура може бути затратною в часі та коштах. Плюс при розгляді справи про визначення місця проживання дитини, суд буде залучати той же орган опіки та піклування.

Тому, не відкладайте із візитом до служби в першу чергу.

Успіхів Вам.

Семейный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14):

"Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу.

Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини

1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини...

2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини....

Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину

1. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття..."

"Стаття 154. Права батьків по захисту дитини

1. Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.

2. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень...".

В данном случае мать ребенка обязана была передать ребенка Вам, другому из родителей. Вы имеете право право самозащиты своего ребенка, т.е отобрания ребенка самостоятельно, без обращения в государственные органы (право самозащиты изложено первым, до обращения к государственным о органам о защите прав и интересов ребенка), с применением своих сил и средств, соразмерным защите своего и ребенка прав, в пределах необходимой обороны, без причинения вреда здоровью ребенка. Предупредите сожителя о незаконности нахождения ребенка с ним, незаконности действий матери отказом передачи Вам ребенка, о Вашем праве самозащиты ребенка, потребуйте передать ребенка самостоятельно и добровольно. При необходимости вызывайте полицию.

Здравствуйте.

По Вашей ситуации могу сообщить следующее.

Семейное право устанавливает принцип равенства прав и обязанностей как отца, так и матери, предусматривает осуществление родительских прав и обязанностей в соответствии с интересами детей.

В соответствии со ст. 141 Семейного кодекса Украины мать и отец имеют равные права и обязанности относительно ребенка, независимо от того, находились ли они в браке между собой.

Расторжение брака между родителями, проживание их отдельно от ребенка не влияет на объем их прав и не освобождает от обязанностей относительно ребенка.

Право на общение с ребенком и участие в его воспитании того из родителей, кто проживает отдельно от ребенка, возлагает обязанность на того, с кем проживает ребенок, не препятствовать в осуществлении своего права.

Существуют правовые способы выхода из ситуации, когда муж препятствуют общению с ребенком второму из родителей, а именно:

1.Заключение договора об осуществлении родительских прав и выполнения обязанностей тем из них, кто проживает отдельно от ребенка. Договор заключается в письменной форме и подлежит нотариальному удостоверению.

2.Получение решения органов опеки и попечительства об определении способов участия в воспитании ребенка. В случае, если родители не могут прийти к согласию относительно участия одного из них, который проживает отдельно, в воспитании ребенка, порядок такого участия определяется органами опеки и попечительства (службой по делам детей) с участием родителей, исходя из интересов ребенка.

3.Получение соответствующего решения суда. В соответствии со ст. 159 СК Украины если тот из родителей, с кем проживает ребенок, препятствует тому из родителей, кто проживает отдельно, в общении с ребенком и в его воспитании, второй из родителей имеет право обратиться в суд с иском об устранении этих препятствий. Суд определяет способы участия одного из родителей в воспитании ребенка (периодические или систематические свидания, возможность общего отдыха, посещение ребенком места его проживания и т.п.), место и время их общения, с учетом возраста, состояния здоровья, поведения родителей, а также других обстоятельств, имеющих существенное значение.

4. Определить место проживания ребенка с Вами в судебном порядке. В соответствии со статьей 160 Гражданского кодекса Украины место проживания ребенка, не достигшего 10 лет, определяется по соглашению родителей. Однако в соответствии со статьей 161 Гражданского кодекса Украины, если мать и отец, которые проживают отдельно, не пришли к согласию относительно того, с кем из них будет проживать малолетний ребенок, спор между ними может решаться органом опеки и попечительства или судом .

Таким образом, мать без вашего согласия не может забрать к себе ребенка на постоянное проживание без вашего согласия. Только по решению суда. Что касается "отсудить ребенка", то это определяет суд и оставляет ребенка с тем из родителей, с которым не будут нарушены в первую очередь интересы ребенка.

Если Вы планируете расторгать брак, то можете одновременно определить место проживания ребенка с одним из родителей. Так же мать можете взыскать алименты с отца на содержание ребенка.

Если мать заберет ребенка и не будет возвращать, Вы можете обратиться за защитой своих семейных прав и интересов ребенка в орган опеки и попечительства. совместно с представителем органа опеки и полицией принять меры к возврату ребенка Вам , как отцу.

Далее если здоровье матери не будет позволять должным образом заниматься ребенком , ОТЕЦ ЧЕРЕЗ СУД решает вопрос об определении места проживания ребенка на территории отца и также решить вопрос об алиментах , но уже со стороны матери в пользу ребенка на счет отца.

С уважением,

Константин Гончаренко

Здравствуйте, Андрей. Да, можете, особенно, если органом опеки или судом не определено место проживания ребенка с мамой.

Думаю, имеет смысл обращаться и в орган опеки/ службу по делам детей, и в полицию, если сожитель будет препятствовать.

С уважением, юрист Галина Токмач

Здравствуйте, Андрей!

"Какова процедура, если сожитель будет скрывать адрес от меня или откажется открывать дверь, отдавать ребенка"?

- Вы имеете право подать заявления в службу по делам детей местной госадминистрации и в полицию.

Всего доброго!

Удачи Вам!