Раздел наследуемого имущества между бывшей женой умершего и его сыном

Как быть?Может можно как-то описать имущество или другим способом принудить к конструктивному диалогу.

Добрый день. Вам необходимо подать нотариусу заявление о принятии наследства и заявление об охране наследственного имущества в силу ст. 60 ЗУ О нотариате

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Згідно ст. 1222 Цивільного кодексу України , спадкування може проходити , як за заповітом так і за законом(якщо не має заповіту), спадкоемцями можуть бути особи , які перебували у родинних відносинах з спадкодавцем та спільно проживали або вели господарство, також діти спадкодавця ( які були народжені після його смерті, але зачаті за життя спадкодавця.).

Майно померлого підлягає поділу наступним чином:

Діти --- батьки --- дружина (з якою укладено шлюб) у рівних частинах.

Необхідно у термін 6- ти місяців подати заяву нотаріусу про прийнняття спадщини за місцем знаходження майна померлого.( перелік документів надає нотаріус , які необхідно зібрати для оформлення)

Розмір державного збору за нотаріальні послуги Вам обрахує конкретний нотаріус.

Експертну оцінку робить суб єкт оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат - оцінку замовляють спадкоемці самостійно( якщо в складі майна є об єкти цінностей та антикваріату.) ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України". За результатами оцінки необхідно сплатити податок державі за окремі предмети та подати декларацію про майновий стан та доходи до ДФС за місцем реєстрації в якій серед іншого зазначити про отримання майна у спадок.

У Вашому випадку оцінка майна є необов язковою.(якщо немає антикваріату)

Що треба зробити для того, щоб прийняти спадщину:

Потрібно звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання та знаходження майна спадкодавця (батька) в Україні із заявою про прийняття спадщини із доданими документами (ст. 1269 ЦК України), до яких відносяться:

• 1) паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
• 2) свідоцтво про смерть спадкодавця;
• 3) заповіт, якщо такий є;
• 4) якщо Ви вступаєте у спадок за Законом, потрібно взяти документ, що підтверджує родинні відносини зі спадкодавцем: це може бути свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і так далі;
• 5) також потрібна довідка з компетентних органів про те, хто проживав з померлим на дату смерті.
• 6) правовстановлюючі документи на все майно, про яке вам відомо, що воно буде успадковане.
• Щодо правовстановлюючих документів, то бажано принести їх одразу, оскільки на їх основі нотаріусом робляться запити до державних органів: стосовно земельної ділянки – до Держземагентства – вони нададуть витяг з державного земельного кадастру (якщо ж акт на землю у вас старого зразка, то будуть робити нову документацію, оформлювати кадастровий номер, що займе певний час та потребуватиме додаткових витрат); будинок/квартира – БТІ – 2 довідки: хто власник і що немає самочинного будівництва; автомобіль – МРЕО (нині – сервісний центр МВС) – чи не в угоні (не викрадено); майнові паї – СільРада – довідка про суму, що належить до виплати; вклад у банку – Банк і т.д.

Більш детально щодо документів, необхідних для відкриття спадкової справи, краще звернутись до нотаріуса безпосередньо.

Строк подання заяви та відповідних документів, як вже було зазначено, - 6 місяців з моменту смерті батька, але рекомендується не відтягувати.

Що потрібно платити за отримання спадщини:

По суті, потрібно заплатити лише за послуги нотаріуса, мито, за додаткові послуги. Ціна в приватних нотаріусів визначається індивідуально, тому наперед сказати ціну, скільки Вам буде потрібно заплатити неможливо. Це буде залежати від нотаріуса та необхідності вчинення різних дій, в т.ч. технічного характеру, ним для оформлення спадщини.

Щодо отримання пенсійних виплат спадкодавця:

Заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера особа по­дає до органу Пенсійного фонду України, в якому помер­лий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Недоотримана пенсія, котра по місяць смерті належала по­мерлому пенсіонерові й зали­шилася недоотриманою, під­лягає виплаті членам його сім'ї, які проживали разом із ним на день смерті, а також непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утри­манні, незалежно від того, чи проживали вони разом із по­мерлим пенсіонером, чи ні. Для цього члени сім'ї подають у Фонд заяви та надають не­обхідні документи.

Необхідними є ті документи, які визначають належність заявників до членів сім'ї по­мерлого пенсіонера. Та якщо заявники не перебували на утриманні пенсіонера, то не­обхідно підтвердити факт спільного проживання з по­мерлим на час його смерті.

Заяви про виплату недоотриманої пенсії можна пода­вати через представника за довіреністю або надсилати поштою. Особливістю подачі заяви в такий спосіб є те, що заяву слід надавати з усіма необхідними документами.

Заяву про виплату недоотриманої пенсії члени сім'ї померлого можуть подати протягом шести місяців від дати смерті.

Через шість місяців заяву на одержання недоотриманої пенсії померлого пенсіонера приймуть за наявності свідо­цтва про право на спадщину, яке оформив нотаріус. У цьому разі додаткових документів про родинні стосунки та спіль­не проживання надавати у Фонд не потрібно.

Свідоцтво про право на спадщину оформлюється нотаріусами відповідно до закону.

Враховуючи Вашу ситуацію додатково подаєте нотаріусу заяву про необхідність винесення охоронного припису від недобросовісних спадкоємців згідно ст. 60 ЗУ Про нотаріат.

згідно припису нотаріус контролює збереження майна склавши відповідний опис майна, може залучити представника поліції.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

Ви зазначаєте, що це колишня дружина. Тобто на сьогодні вона не є суб'єктом спадкування взагалі, лише ви син, як родич першого рівня спорідненості!!! Тим більш, що на вас складено заповіт - то загалом спадкуєте за заповітом!!!

Тож важливо з'ясувати - чи були якісь суперечки між колишньою дружиною та вашим померлим батьком щодо пасіки??? Чи фігурує вона в рішенні суду - ця пасіка??? Оскільки якщо це майно набуте батьком після розлучення - то вона (колишня дружина) жодного відношення до нього не має!!!

З відкриттям спадщини пов’язується виникнення у певних осіб прав спадкоємця, зокрема право прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття протягом встановленого строку, початок якого пов’язується із часом відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово. (жодна черга не передбачає право колишньої дружини на спадкування).

Тож раджу вам вступати у спадщину, для цього подати заяву до нотаріусу, та важливо, якщо батькові присудили зробити виплату на користь колишньої дружини, то набуваючи спадкове майно до вас перейдуть й ці обов'язки, тож вступайте й на частину будинку, бо за рахунок цього майна зможете задовольнити її вимоги, в протилежному ж випадку вам прийдеться сплатити їй суму заборгованості батька.

так как Суд вынес решение- ее половина дома и половина имущества.А также обязав отца выплатить 8600 грн. судеб.издержек в ее пользу.- то Вы наследник второй половины

Вам нужно подать нотариусу заявление до 6 мес о принятии наследства и о сохранении наследства

кроме того Вы можете распоряжаться - управлять без продажи и до оформления самого наследства

Стаття 1281. Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців

1. Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Стаття 1283. Охорона спадкового майна

1. Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

{Частина перша статті 1283 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016}

2. Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

{Частина друга статті 1283 в редакції Закону № 1709-VII від 20.10.2014}

3. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.

{Частину третю статті 1283 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016}

{Частина третя статті 1283 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016}

4. Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою.

Стаття 1285. Управління спадщиною

1. Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

{Частину першу статті 1285 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016}

2. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

3. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

Доброго дня !

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово. (жодна черга не передбачає право колишньої дружини на спадкування).

Виходячи з цього вам потрібно вступати у спадщину, для цього подати заяву до нотаріусу, та важливо, якщо батькові присудили зробити виплату на користь колишньої дружини, то набуваючи спадкове майно до вас перейдуть й ці обов'язки, тож вступайте й на частину будинку, бо за рахунок цього майна зможете задовольнити її вимоги, в протилежному ж випадку вам прийдеться сплатити їй суму заборгованості батька.

Доброго дня, Романе!

Вам необхідно звернутися до нотаріуса з заявою про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Заходи щодо охорони спадкового майна вживаються з метою забезпечити його збереження та запобігти можливому його псуванню, загибелі чи розкраданню. Найчастіше необхідність у вчиненні такої дії виникає тоді, коли спадкоємці не проживали разом зі спадкодавцем або коли між спадкоємцями виникли неприязні стосунки. Необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна може виникнути також тоді, коли спадкоємцями є неповнолітні або спадкоємцем є держава. Заходи щодо охорони спадкового майна вживаються на період до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, але на строк, що не перевищує строку прийняття спадщини, тобто шести місяців.

За певних обставин заходи щодо охорони спадкового майна можуть тривати дев'ять місяців. Охорона спадкового майна понад шість місяців може тривати у випадках спадкової трансмісії (ст. 551 ЦК України) при спадкуванні за законом після відмови від спадщини спадкоємців за заповітом (ст. 553 ЦК України), а також при спадкуванні спадкоємців другої черги в разі неприйняття або відмови від неї спадкоємців першої черги.

Право вживати заходи щодо охорони спадкового майна мають державні нотаріальні контори, посадові особи виконкомів місцевих рад і консульські установи. Приватні нотаріуси не мають права вчиняти цю нотаріальну дію.

Відповідно до ст. 60 Закону заходи щодо охорони спадкового майна вживаються за місцем відкриття спадщини, тобто за останнім місцем проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме — за місцем знаходження майна чи основної його частини.

Заходи щодо охорони спадкового майна можуть бути вжиті з ініціативи державного нотаріуса, якщо йому стало відомо про залишене без нагляду майно померлої особи чи за повідомленням про це підприємств, установ, організацій, громадян. Заходи щодо охорони спадкового майна можуть вживатися як за письмовою, так і за усною заявою.

Якщо спадкове майно перебуває не за місцем відкриття спадщини, то державний нотаріус чи посадова особа виконкому за місцем відкриття спадщини направляють державному нотаріусу чи посадовій особі за місцем знаходженням майна доручення про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Державний нотаріус чи посадова особа, які вчинили цю дію, повідомляють про вжиті заходи державного нотаріуса чи посадову особу виконкому за місцем відкриття спадщини.

Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна починається з його опису, який здійснюється за участю заінтересованих осіб, якщо вони бажають бути присутніми при цьому, а також не менш як двох понятих. Акт опису складається щонайменше у трьох примірниках. Один з них видається особі, яка прийняла майно на зберігання, другий надсилається до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, третій залишається у справах нотаріальної контори, яка вжила заходів щодо охорони спадкового майна. Усі примірники підписують державний нотаріус, зацікавлені особи, поняті й особа, якій спадкове майно передане на зберігання.

Майно, для якого не встановлено особливого порядку зберігання, передається одному з присутніх спадкоємців, а якщо спадкоємців на місці немає, то нотаріус може передати спадкове майно на зберігання сторонній особі або представнику житлово-експлуатаційної організації. У разі потреби управління майном (жилим будинком, квартирою, худобою тощо), а також якщо кредитори спадкодавця пред'явили претензії до прийняття спадкоємцями спадщини, державний нотаріус призначає хранителя майна, про що виносить постанову. Осіб, які прийняли майно на зберігання, державний нотаріус попереджає про кримінальну відповідальність за ст. 182 Кримінального кодексу України в разі розтрати або утаювання цього майна, а також про матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду. Про зроблене попередження від цих осіб береться підписка.

Якщо до спадкового майна входять грошові суми та цінні папери, то на прохання спадкоємця чи інших заінтересованих осіб за окремим описом не пізніше наступного після проведення опису дня вони здаються в депозит державної нотаріальної контори. Спадкове майно зберігається в депозиті державної нотаріальної контори за рахунок спадкоємця або інших заінтересованих осіб.

Срібло, золото в будь-якому вигляді й стані, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, акредитиви, чеки, сертифікати), коштовне каміння і перли передаються на зберігання не пізніше наступного після проведення опису дня до відповідної банківської установи. Таке спадкове майно зберігається у банку за рахунок спадкоємців і за їхнім проханням. Якщо такого прохання не подано, зазначені предмети спадкового майна за бажанням заінтересованих осіб включаються в акт опису і передаються на зберігання цим особам.

Відповідно до ст. 64 Закону державний нотаріус може давати розпорядження про видачу зі спадкового майна сум на покриття певних витрат. Насамперед це витрати на догляд за спадкодавцем під час хвороби, а також на його поховання. Розпорядження про видачу зі спадкового майна грошей на поховання спадкодавця державний нотаріус може зробити до поховання на підставі свідоцтва про смерть і заяви заінтересованої особи. Після поховання спадкодавця таке розпорядження видає державний нотаріус після подання заінтересованою особою відповідних документів (рахунків магазинів похоронних товарів, кладовищ та ін.).

Зі спадкового майна можуть видаватися кошти (за їх наявності) на утримання осіб, які перебували на утриманні спадкодавця. Такі виплати можливі тоді, коли утриманці є спадкоємцями. Виплати зараховуються в ту частку спадщини, яка належить цьому утриманцю. Це можуть бути виплати на задоволення претензій, зумовлених законодавством про працю, та інших, що прирівнюються до них. Це стосується осіб, які працювали у спадкодавця (хатні робітниці, водії, секретарі).

Розпорядження про видачу зі спадкового майна державний нотаріус може дати на витрати на охорону спадкового майна і управління ним, а також на витрати, пов'язані з повідомленням спадкоємців про відкриття спадщини.

У разі потреби покриття витрат на догляд за спадкодавцем, на його поховання та на утримання осіб, які перебували на його утриманні, за відсутності у складі майна грошових сум державний нотаріус може дати розпорядження про видачу зі спадкового майна речей, вартість яких не повинна перевищувати суми фактичних витрат на ці потреби. Один примірник такого розпорядження залишається у справах державної нотаріальної контори та підшивається до спадкової справи.

Посадові особи виконкомів місцевих рад вживають заходів щодо охорони спадкового майна за тими ж правилами, що й державні нотаріальні контори, за винятком того, що посадові особи не мають права видавати розпорядження про видачу зі спадкового майна.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Здравствуйте.

На ваш вопрос -Может можно как-то описать имущество или другим способом принудить к конструктивному диалогу, отвечаю : да, можно. Опишу как.

Вам необходимо в любом случаев обратиться к нотариусу с заявлением об открытии наследственного дела.

Параллельно нужно подать нотариусу заявление об охране наследуемого имущества.Принятие мер по охране наследственного имущества является одной из важнейших нотариальных действий, гарантирует защиту имущественных прав граждан.

Эта нотариальное действие совершается после ее оплаты в день подачи всех необходимых документов.

Охрана наследственного имущества продолжается до истечения срока, установленного для принятия наследства.

После обращения нотариус предпринимает следующие действия:

1. принятие заявления по охране наследственного имущества

2. осуществление подготовительных действий (истребование и получение всех необходимых документов, решения вопроса о привлечении свидетелей, необходимости привлечения эксперта или оценщика и т.д.)

3. описание наследственного имущества

4. охрана и хранения описаного наследственного имущества.

Для охраны наследственного имущества нотариусы и должностные лица органов местного самоуправления производят опись имущества и передают его на хранение наследникам или другим лицам.

После получения заявления и принятия всех необходимых предварительных мероприятий нотариус обязан прибыть по месту нахождения имущества для составления акта описи наследственного имущества.

В акте описи должны быть указаны:

дата и время составления акта описи, а также фамилия, имя, отчество нотариуса, который проводит описание;

наименование государственной нотариальной конторы или нотариального округа, в котором зарегистрирован частный нотариус;

дата получения заявления о принятии мер по охране наследственного имущества (сообщение о ориентировочный состав наследственного имущества) или поручения нотариуса, которым заведено наследственное дело, о принятии мер по охране наследственного имущества;

фамилия, имя, отчество, адрес, а в необходимых случаях - место работы и должности лиц, участвующих в описании;

фамилия, имя, отчество наследодателя, дата его смерти, место открытия наследства и местонахождение наследственного имущества;

сведения о наследниках;

сведения о том, было ли опечатано помещение до прибытия нотариуса и кем, состояние пломб и печатей, если помещение опечатано;

описание наследственного имущества с подробной характеристикой каждой вещи отдельно (цвет, вес, номинал, размер, сорт, марка, год выпуска и т.п.)

Нотариус обязан включить в акт описи все имущество, находящееся в жилом доме (квартире, комнате, другом помещении и т.п.).

Если принять меры к охране наследственного имущества невозможно в связи с тем, что наследники или другие лица, которые проживали вместе с наследодателем, возражают против проведения описи, имущество отсутствует или не предоставляется для описания, нотариус составляет акт и сообщает об этом тех наследников, которые обращались за принятием мер по охране наследственного имущества. Нотариус не вправе требовать предъявления ему имущества для описания.

Если во время проведения описи нотариус установит, что имущество, подлежащее описи, отсутствует или вывезено другими наследниками, он составляет об этом акт.

Далее необходимо обращаться в суд.

В вашей ситуации, учитывая, что на руках у вас есть завещение, вы вправе обратиться в полицию на действия бывшей жены отца, так же указав при этом, что уже наряд полиции приезжал по вызову и отбирались расписки о сохранности.

Что касается отстатка долга, то вы его на данном этапе не обязаны выплачивать. По решению суда сумму должен выплачивать отец, и пока бывшая жена не обратиться в суд с заявлением о смене стороны, т.е. с отца на Вас, вы платить ничего не должны.

Кроме этого, пока она не предъявит кредиторской требования нотариусу о наличии долга за наследодателя, платить Вы ничего не обязаны.

Если у Вас есть дополнительные вопросы-обращайтесь.

Успехов Вам!

С уважением, адвокат Ирина Леонова

Во-первых, важным является, что было первым - завещание и решение суда. Исходя из содержания вопроса. что первым было решение суда, в аргументацию своего ответа приведу одну норму Гражданского кодекса Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 1282. Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

1. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині...".

Подав заявление о принятии наследства (о его составе отдельно), Вы, Роман, становитесь должником по решению суда в части возмещения судебных расходов; не подав заявления - не несете этой обязанности. Как представляется, дома , как такового, нет - были строй и лесоматериалы, которые фактически сворованы "данной особой". Т.е., подав заявление, Вы легализуете решение суда против Вас, при этом, строй и лесоматериалов (я надеюсь не сильно ошибусь, назвав их дровами - дом признан аварийным) нет, которые еще надо отвоевать (зачем?). Если заявление не подаете - юридически оформляете достигнутую между вами договоренность (как понимаю, устную) о погашении присужденных с отца суммы судебных расходов в счет стройматериалов (которыми Вы уже не владеете). Ну и риторический вопрос: "Дом признан аварийным и неделимым" - кто это признал; суд, как я считаю, представляю, не мог вынести такого решения - при разделе дома одной стороне присуживается дом, другой стороне денежная компенсация с противной стороны. Что касается пасеки - она Вам будет стоить приведенных выше мной расходов и проблем.

Еще одно обстоятельство. Подав заявление о принятии наследства, Вы становитесь (станете) обязанным по плате за земельный участок на месте дома - с другой стороны, может земельный участок и стоит всех "свеч".