Чи маю я право на відпустку?

Добрый день!

П. 2 ст. 9 Закона об отпусках установлено, что время, когда сотрудник фактически не работал, но за ним согласно законодательству сохранялось рабочее место (должность), а также заработная плата полностью или частично, засчитывается в стаж работы, который дает право на ежегодный отпуск. Соответственно, за время пребывания мобилизованного сотрудника на службе в армии ему продолжает насчитываться ежегодный отпуск, который сотрудник сможет использовать по возвращению после демобилизации, либо который будет компенсирован ему при увольнении.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Згідно ст. 24 Закону про відпустки. наведено вичерпний перелік випадків, у яких виплачують компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Таку компенсацію надають:

• під час звільнення працівника — грошову компенсацію виплачують за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей;
• у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство — грошову компенсацію за відпустку за його бажанням можуть перерахувати на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник (або виплатити під час звільнення);
• коли за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією — за умови, що тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не менше ніж 24 календарних дні (таку компенсацію не надають за дні додаткових відпусток на дітей, останню можна отримати тільки під час звільнення);
• у разі смерті працівника — компенсацію за невикористані відпустки виплачують спадкоємцям.

Терміну давності для виплати грошової компенсації за невикористані працівником дні відпустки не встановлено, тобто якщо працівник не брав щорічні та «дитячі» відпустки кілька років, під час звільнення компенсацію надають за всі роки (лист Мінпраці від 22.02.2008 р. № 33/13/116-08).

Зверніть увагу!

Коли працівнику було встановлено випробний термін і його звільняють як такого, що не пройшов випробовування за ст. 28 КЗпП, йому зобов’язані теж нарахувати та виплатити компенсацію за дні невикористаної відпустки, як і іншим працівникам.

За які відпустки та в яких випадкахне виплачують компенсації

Не можуть розраховувати на отримання компенсації за невикористані дні відпустки особи віком до 18 років (ст. 24 Закону про відпустки, ч. 5 ст. 83 КЗпП).

Не виплачують компенсацію також за навчальні, творчі, чорнобильські відпустки та відпустки для підготовки й участі у змаганнях.

Розрахунковий період для компенсації

Основний документ, яким потрібно керуватися, — Порядок № 100. Згідно з абз. 1 п. 2 цього документа, для розрахунку суми компенсації (як і для відпускних) беруть виплати за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю виплати компенсації. Працівникові, який пропрацював менше року, середню зарплату для розрахунку компенсації обчислюють виходячи з виплат за фактичний час роботи: з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому виплачується компенсація (абз. 2 п. 2 Порядку № 100).

З розрахункового періоду виключають святкові та неробочі дні, а також періоди, упродовж яких працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). Ідеться про відпустки без збереження зарплати1 за ст. ст. 25 і 26 Закону про відпустки, періоди по догляду за дитиною до трьох років (за медичним висновком — до 6-ти та в деяких випадках, передбачених законодавством, — до 16 років). Те ж саме з часом простою, коли його оплачено в розмірі, меншому за середній заробіток. Крім того, на підставі цієї норми з розрахункового періоду виключають робочі дні, не відпрацьовані у зв’язку із запровадженням за ініціативою роботодавця неповного робочого тижня

Враховуючи , що за Вами зберігалося місце роботи,посада та сплачувались всі внески.

Ви маєте право отримати компенсацію за невикористану відпустку у будь-який час ,подавши заяву директору.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго вечора, Леся!

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ,або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, відповідно до статті 119 КЗпП зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Такі самі гарантії встановлено і працівникам, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки»,час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Таким чином, працівник після демобілізації має право на щорічну основну відпустку на підприємстві, на якому він працював на час призову. Цим правом працівник може скористатися у будь-який зручний для нього час (у тому числі відразу після демобілізації), а в разі звільнення незалежно від підстав - отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

Щоб скористатись даним правом одразу після демобілізації роботодавець видає відповідний наказ на підставі документів, що засвідчують факт проходження працівником військової служби (довідки про призов на військову службу, копії військового квитка тощо) та його заяви.

Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про відпустки" забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості двох років підряд. Частиною другою статті 12 Закону передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Якщо працівник з будь-яких причин не скориставсь своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, то він має право використати їх. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

При звільненні, незалежно від підстав, працівникові виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

Так, згідно ст. 24 Закону України “Про відпустки” у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Добрий вечір, Леся!

Відповідно до ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Такі самі гарантії встановлено і працівникам, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного конт­ракту.

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 2 частини першої ст. 9 Закону про відпустки).

Таким чином, працівник після демобілізації має право на щорічну основну відпустку на підприємстві, на якому він працював на час призову.

Крім того, чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічну відпустку. У разі якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на неї за попередній рік чи за кілька попередніх років, то він має право використати їх (в тому числі відразу після демобілізації), а в разі звільнення незалежно від підстав — отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

Надання щорічної відпустки одразу після демобілізації провадиться шляхом видання керівником відповідного наказу на підставі документів, що засвідчують факт проходження працівником військової служби (довідки про призов на військову службу, копії військового квитка тощо) та його заяви.

Всього доброго!

Доброго ранку, Леся!

Слід зазначити, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ,або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, відповідно до статті 119 КЗпП зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки»,час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Отже, працівник після демобілізації має право на щорічну основну відпустку. Цим правом працівник може скористатися у будь-який зручний для нього час (у тому числі відразу після демобілізації), а в разі звільнення незалежно від підстав - отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

Всього найкращого!

Доброго дня Леся!

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, які передбачені Кодексом законів про працю України (КЗпПУ), зокрема частинами третьою та четвертою статті 119: За працівниками, призваними на строкову військову службу, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”(ч.3 ст.119 КЗпП).

За такими особами зберігається і право на щорічну відпустку на цивільній роботі.

Закон України "Про відпустки" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/504/96-%D0%B2%...):

"Стаття 11. Перенесення щорічної відпустки...

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:...

2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;...".

Отже, Ви маєте право на надання відпустки за всі попередні роки невикористаних щорічних відпусток.