Вклеена фото в паспорт спустя 4 года после достижения 45 лет

Відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють для фізичної особи:

прізвище, ім'я та по батькові та дату народження;

номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав;

реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії.

Тобто, претензії до фото у банку не обосновані.

Доброго дня! Простими словами то банк хоче, щоб ви змінили їх банк на інший. Такі дії банку важко обгрунтувати. 19 травня, Нацбанк видав Постанову № 65 “Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу”, у якій зазначені індикатори підозрілості фінансових операцій.

Так, визначені такі індикатори, що стосуються діяльності чи поведінки клієнта:

1. Клієнт (представник клієнта) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності).

2. Клієнт (представник клієнта) не бажає або відмовляється надавати інформацію, потрібну для вжиття заходів належної перевірки, надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити.

3. Існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи для НПК містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки).

4. Неможливо зв'язатися із клієнтом (представником клієнта) за допомогою наданих ним даних, зокрема за адресою місцезнаходження, проживання або за зазначеним номером телефону та електронною поштою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації).

5. Клієнт має велику кількість рахунків або платіжних карток, потреба у яких не є зрозумілою або не відповідає його бізнес-потребам.

6. Клієнт (представник клієнта) нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку.

7. Клієнт демонструє незвичну зацікавленість вимогами законодавства у сфері ПВК/ФТ та внутрішньої системи ПВК/ФТ банку (зокрема, внутрішніх документів банку з питань ПВК/ФТ).

8. Клієнт (представник клієнта) скасовує проведення запланованої фінансової операції після того, як банк запитав у нього відповідні підтвердні документи та/або роз'яснення.

9. Клієнт (представник клієнта) наполягає на терміновості проведення фінансової операції, демонструючи нервову поведінку, без наявності очевидних на те причин (підстав).

10. Клієнт (представник клієнта) пропонує гроші, подарунки або інший вид подяки працівникові банку за проведення фінансової операції у незвичний або підозрілий спосіб.

11. Інформація, надана клієнтом (представником клієнта), суперечить тій, що міститься в публічних джерелах.

12. Фінансові операції за рахунком фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходам).

13. Клієнт демонструє незнання інформації, що стосується фінансових операцій за його власним рахунком, та/або не може пояснити їх зміст.

14. Клієнт незвично та надмірно виправдовує або пояснює фінансову операцію, підкреслюючи відсутність будь-яких зв'язків із незаконною діяльністю.

15. Характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита банку.

16. За рахунком клієнта - суб'єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов'язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету).

17. Рахунками кількох клієнтів, між якими немає логічно пояснюваних взаємозв'язків, управляє один і той самий представник.

18. Представник клієнта - фізичної особи не має чітких та зрозумілих стосунків із клієнтом (наприклад, особа не є родичем, членом сім'ї, адвокатом).

19. Подаючи заявку на отримання платіжної картки поштою, клієнт зазначає адресу, яка невідома банку.

20. Представники клієнта - суб'єкта господарювання максимально уникають контактів з працівниками банку (відвідування відділення банку), навіть коли за звичайних умов проведення фінансової(их) операції(й) це було б для них набагато зручніше.

21. Є очевидні ознаки того, що інші особи контролюють проведення фінансової операції (клієнт читає все з нотаток або телефону чи інші особи стежать за клієнтом у приміщенні відділення або залишаючись ззовні).

22. Мета чи мотивація відкриття рахунків нерезидентами в Україні є непереконливою або незрозумілою.

23. Клієнт постійно наполягає на обслуговуванні в одного працівника банку, навіть якщо це звичайні операції, та/або припиняє здійснювати фінансові операції через банк на період відсутності конкретного працівника.

Доброго дня, Леоніду!

Згоден з колегою, претензії банку дійсно безпідставні та не мають під собою правового підґрунтя, оскільки фото вклеєне, штраф за порушення сплачений.

Банки взагалі не мають жодного права встановлювати час, коли вклеювалося фото, це не їхні повноваження.

Змініть банк, або подайте скаргу до Національного банку України:

Добрый день! правильно будет, если банк даст Вам письменный отказ и укажет нормы Закона на которые он ссылается в отказе по обслуживанию. Чтобы получить такой ответ, сами обратитесь в письменном порядке, тогда будет ясна полная картина проблемы, и адвокаты смогут Вам помочь.Удачи!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Взагалі такі дії банку суперечать законодавству, рекомендую Вам звернутися письмово до банку поштою з проханням обгрунтувати свої рішення з посиланням на нормативно-правові акти.

у Постанові НБУ № 65 “Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу”, у якій зазначені індикатори підозрілості фінансових операцій.

Про фото в паспорті там не вказано, якщо у банку є інформація , що у паспорту закінчився термін дії , нехай повідомлять Вам про це.

Тоді просто необхідно актуалізувати документи в базі банку. підстав для зупинення операцій у банку немає.

28 квітня 2020 року набирав чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон про фінансовий моніторинг»).

Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг:

1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.

Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)

Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу («СПФМ») у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Водночас, при визначенні критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід був імплементований при здійсненні валютного контролю відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

3. Запровадження механізму належної перевірки

Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.

4. Процедура верифікації по-новому

Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

5. Нові вимоги до процедури переказу коштів

У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:

1) стосовно платника - номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

2) стосовно отримувача - номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

1) якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

6. Вдосконалення процедури «замороження» активів

Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:

1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.

7. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг

Найбільшої уваги серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

2) для інших СПФМ - двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

По-четверте, при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день, Леонид!

"1. 1953 год рождения2. Фото в паспорт официально вклеено с регистрацией в 2002 году с уплатой штрафа.3. До настоящего времени работал, имел несколько кредитов, была покупка а/м в кредит, была продажа части квартиры, полученной в наследство. Есть документальные подтверждения.4. В настоящее время возникла проблема в обслуживании в банке.5. Чем регламентируется такая ситуация ? Везде описана ситуация с просрочкой БЕЗ ВКЛЕИВАНИЯ фото"?

- Банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у т. ч. розірвавши ділові відносини, закривши рахунки/відмовившись від фінансової операції, у разі настання обставин, викладених у ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX. Також банк має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

Порядок таких дій банку повинен міститись у внутрішніх документах банку з питань фінмоніторингу (п. 26 розділу III Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020 р. № 65).

У листі від 14.04.2021 р. № Р/25-0006/32339 НБУ вказує, що відмова клієнту в обслуговуванні з подальшим закриттям рахунку, у т. ч. у випадках ненадання документів чи відомостей для здійснення належної перевірки клієнта, здійснюється відповідно до ст. 15 Закону № 361 в порядку, визначеному внутрішніми документами банку, та з урахуванням умов, установлених у договорі з клієнтом про надання відповідних послуг.

Умовами договору між банком та клієнтом про надання банківських послуг, на думку НБУ, можуть передбачатися окремі додаткові механізми для обмеження клієнта в користуванні рахунком, а саме:

- часткова відмова клієнту в обслуговуванні (зокрема відмова в наданні окремих послуг без повного припинення обслуговування цього клієнта);

- припинення його (клієнта) обслуговування на певний період часу з подальшим поновленням надання банківських послуг після усунення підстав для відмови.

Випадки, у яких можуть застосовуватися ці механізми, також мають передбачатися в договорі з клієнтом.

На стороні Клієнта така норма закону:

БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ

від 01.10.2001

Належне ставлення банків до клієнтів (стандарти Базельського комітету банківського нагляду) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_333#Text

1. Вступ

1. Працівники служб нагляду у всьому світі все більше визнають за необхідне забезпечити, щоб їхні банки мали в своєму розпорядженні належні правила контролю та процедури з тим, щоб вони знали тих клієнтів, з якими вони мають справу. Відповідне належне ставлення до нових та вже існуючих клієнтів є основою таких правил контролю. Баз такого належного ставлення банки можуть попасти під репутаційний, операційний, правовий та концентраційний ризики, які можуть призвести до суттєвих фінансових витрат. 2. Визначення (ідентифікація) клієнта

21. Визначення клієнта є суттєвим елементом стандартів KYC. Під клієнтом у цій статті розуміють:

- Особу (фізичну або юридичну) яка має в банку рахунок або таких осіб, на чию користь рахунок ведеться (наприклад - дійсний власник цінного паперу, зареєстрованого на іншу особу);

- Бенефіціарів трансакцій, що здійснюються професійними посередниками; та

- Будь-яку особу (фізичну чи юридичну), пов'язану з фінансовою операцією, яка може нанести значну шкоду репутації чи фінансовому становищу банку.

22. Банкам слід запровадити систематичну процедуру визначення нових клієнтів, і не треба встановлювати з ними банківських стосунків до задовільної перевірки осіб нових клієнтів.

23. Банкам слід "перевіряти документи й застосовувати політику визначення клієнтів, а також тих, що діють від їх імені" (6). Найкращими документами для перевірки особи клієнта є такі, що їх найважче отримати незаконним шляхом або підробити. Особливу увагу слід приділяти випадкам клієнтів-нерезидентів, і в жодному випадку не слід скорочувати процедуру визначення клієнта тільки тому, що він не може з'явитися до банку особисто. Банку слід завжди задавати собі питання, чому клієнт вирішив відкрити рахунок за кордоном.

24. Процес визначення особи клієнта застосовується, звичайно, на початку встановлення стосунків. Для забезпечення оновлення даних про нього з метою отримання інформації про сучасний стан банкам треба робити регулярні перевірки існуючих записів (7).

Доречно це робити, коли має місце важлива трансакція, коли суттєво змінюються документи клієнта або коли мають місце суттєві зміни в характері використання рахунка. Проте, якщо банк відчуває, що йому не вистачає інформації про вже існуючого клієнта, слід вжити заходи для отримання потрібної інформації якомога швидше.

25. Банки, які надають приватні банківські послуги, особливо підпадають під ризик шкоди своїй репутації, і тому їм слід бути особливо старанними в проведенні таких операцій. Рахунки клієнтів, яким надаються приватні послуги, що за природою є дуже конфіденційними, можуть відкриватися на ім'я окремої особи, комерційного підприємства, трастової компанії, посередника або конкретної інвестиційної компанії. У будь-якому випадку може виникнути ризик для репутації, якщо банк не буде суворо дотримуватися встановлених процедур KYC. Усі нові клієнти та нові рахунки мають затверджуватися принаймні однією особою відповідного рівня керівництва, але нею не може бути менеджер, що відповідає за стосунки з надання приватних банківських послуг. Якщо на місці використовуються особливі заходи запобігання для захисту конфіденційності стосунків із клієнтами, яким надаються приватні послуги, та їх бізнесу, банкам ще більше треба забезпечувати старанність та контроль у відношеннях з такими клієнтами та їх справами, тобто вони мають бути відкритими для перевірки з боку відповідальних за дотримання норм та аудиторів.

26. Банкам слід розробити "чіткі норми щодо того, які документи про особу клієнта та окремі операції слід зберігати, та як довго вони повинні зберігатися"(8). Така практика є важливою для того, щоб дозволити банку контролювати свої стосунки з клієнтом, розуміти характер його поточних справ та, якщо це потрібно, мати свідчення на випадок вирішення спірних питань, застосування юридичних дій або проведення фінансового розслідування, що може призвести до кримінального переслідування. На початку і під час продовження процесу ідентифікації банкам слід отримати папери, що визначають особу клієнта, й зберігати їх копії принаймні протягом п'яти років після закриття рахунка. Їм також слід зберігати документи про фінансові операції принаймні протягом п'яти років після дати, коли вони мали місце.

2.1 Загальні вимоги до ідентифікації

27. Банкам треба отримати всю інформацію, потрібну для задовільного визначення кожного нового клієнта, а також цілей та природи його ділових стосунків. Обсяги та природа цієї інформації залежать від типу заявника (фізична особа, корпорація, тощо) та очікуваної величини рахунка. Представникам національних органів нагляду треба розробити посібники, які допомагали б банкам в розробці їх власних процедур ідентифікації. Робоча група має намір розробити основні елементи вимог до ідентифікації клієнта.

28. Якщо рахунок уже відкрито, але виникають проблеми з перевіркою, які не можна вирішити, банку слід закрити рахунок та повернути гроші тому, від кого вони були отримані (9).

29. Хоча переведення сальдо з рахунка на інший рахунок, відкритий на ім'я клієнта в іншому банку, де дотримуються таких самих стандартів KYC, може здаватися зручним, банкам, проте, слід розглянути можливість того, що попередній менеджер рахунка міг попросити про переведення рахунка через виникнення підозри щодо характеру діяльності клієнта. Природно, клієнт має право переводити свій рахунок з одного банку до іншого. Однак, якщо у банка є якась причина вважати, що заявнику відмовили в наданні послуг в іншому банку, треба з ще більшою старанністю перевірити цього клієнта.

30. Банкам ніколи не слід погоджуватися відкривати рахунок чи вести справи з клієнтом, який наполягає на анонімності або який повідомляє фіктивне ім'я. Конфіденційні нумеровані рахунки також не повинні функціонувати в якості анонімних, але вони мають підлягати таким самим процедурам KYC, як і всі інші рахунки клієнта, навіть якщо перевірка проводиться досвідченим персоналом. Хоча нумерований рахунок може надати додатковий захист щодо визначення особи власника рахунка, така особа має бути відомою достатньому числу представників персоналу, щоб працювати з нею з належною старанністю. Такі рахунки не слід за жодних обставин використовувати для того, щоб утаїти особу клієнта від відповідального за дотримання норм у банку або від представників нагляду.

Вы маєте право звернутися до банку офіційно з заявою згідно з Законом України "Про звернення громадян" та отримати офіційну інформацію.

Право громадян на звернення закріплене в ст. 40 Конституції України: усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про звернення громадян

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 47, ст.256):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%...

Стаття 1. Звернення громадян. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Стаття 4.Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

– порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

– створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

– незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Стаття 5.Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

• особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
• знайомитися з матеріалами перевірки;
• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
• користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

У разі не згоди, при наявності підстав, незаконні дії банку, Вы маєте право оскаржити до Національного банку України та до суду.

Всього доброго!

1. 1953 год рождения 2. Фото в паспорт официально вклеено с регистрацией в 2002 году с уплатой штрафа. 3. До настоящего времени работал, имел несколько кредитов, была покупка а/м в кредит, была продажа части квартиры, полученной в наследство. Есть документальные подтверждения. 4. В настоящее время возникла проблема в обслуживании в банке. 5. Чем регламентируется такая ситуация ? Везде описана ситуация с просрочкой БЕЗ ВКЛЕИВАНИЯ фото.

то что Вы вклеили фото в паспорт спустя 4 года - не имеет никакого отношения к отказу в обслуживании в банке

есть другая этому причина - а может все что угодно - минимум - верификация данных

обратитесь в банк - письменно

узнайте причину и если не согласны - обжалуйте действия банка

Доброго Дня

Щодо вашого питання

У вас булло вклеєне фото більше ніж 15 років тому,

законодавчо передбачено вклейка фото по досягненню 25- або 45-річного віку, дану норму ви виконали, тому підстав для відмови для здійснення послуг з вашим паспортом у теперішній час у вас немає.

Можливо вам було відмовлено лише з тієї причини, що фото на паспорті суттєво відрізняється від вашого теперішнього вигляду, що не надає можливості банківським працівникам вас ідентифікувати.

Рекомендую вернутися до іншого банку, а у разі бажання співпраці з поточним банком отримати відмову у письмовій формі та оскаржити (спочатку до ГО банку поскаржитись на неправомірні дії відділення) відмову у разі необхідності в судовому порядку.

Успіхів

Доброго дня!

Пунктом 8 Положення про паспорт громадянина України передбачено, що до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Банк не вправі відмовити клієнту в обслуговуванні чи проведенні фінансової операції за ненадання клієнтом документів та відомостей, якщо витребовувані документи/відомості не передбачені законодавством.

Банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у т. ч. розірвавши ділові відносини, закривши рахунки/відмовившись від фінансової операції, у разі настання обставин, викладених у ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX. Також банк має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

Порядок таких дій банку повинен міститись у внутрішніх документах банку з питань фінмоніторингу (п. 26 розділу III Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020 р. № 65).

У листі від 14.04.2021 р. № Р/25-0006/32339 НБУ вказує, що відмова клієнту в обслуговуванні з подальшим закриттям рахунку, у т. ч. у випадках ненадання документів чи відомостей для здійснення належної перевірки клієнта, здійснюється відповідно до ст. 15 Закону № 361 в порядку, визначеному внутрішніми документами банку, та з урахуванням умов, установлених у договорі з клієнтом про надання відповідних послуг.

Умовами договору між банком та клієнтом про надання банківських послуг, на думку НБУ, можуть передбачатися окремі додаткові механізми для обмеження клієнта в користуванні рахунком, а саме:

- часткова відмова клієнту в обслуговуванні (зокрема відмова в наданні окремих послуг без повного припинення обслуговування цього клієнта);

- припинення його (клієнта) обслуговування на певний період часу з подальшим поновленням надання банківських послуг після усунення підстав для відмови.

Випадки, у яких можуть застосовуватися ці механізми, також мають передбачатися в договорі з клієнтом.

Всього доброго!

Щасти Вам!

(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2503-12#Text):

"1. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій,...

8. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним....".

Пост. КМУ "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%B...):

"3. Установити, що:

прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється;

паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов’язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

"ПОРЯДОК оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%B...):

"108. Паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі:...

оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства;...

111. Паспорти знищує територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, який прийняв рішення про визнання їх недійсними або здійснив їх вилучення, а за кордоном - закордонна дипломатична установа...

114. Паспорти зразка 1994 року, які визнані недійсними відповідно до пункту 108 цього Порядку, передаються до правоохоронних органів, структурного підрозділу ДМС на підставі рішення керівника ДМС, прийнятого за письмовим клопотанням керівника відповідного органу, структурного підрозділу ДМС.

...".

КоАП Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10?find=...):

"Стаття 197. Проживання без паспорта громадянина України або без реєстрації місця проживання

Проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -...".

Во-первых, согласно приведенному Положению о паспорте гражданина Украины фото должно быть вклеено не позднее достигнутого возраста, т,е. до достижения лицом, в данном случае, возраста 46 лет. Во-вторых, паспорт в нарушение этого условия автоматически считается недействительным. В-третьих, КоАП Украины предусмотрено наказание за проживание по недействительному паспорту, но не за пропуск вклеивания фото в паспорт, т.е. вклеивание фото по истечении 4 лет было нарушением и не влечет действительность паспорта. В-четвертых, в данных обстоятельствах подлежит оформление и получение паспорта согласно приведенного Порядка с бесконтактным электронным носителем (ID).