Задайте вопрос юристу

833 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Договорное право, 20 июля 2021, вопрос №45387 100₴

Договір позики із нерезидентом

Доброго ранку! Підкажіть будь ласка, якщо я хочу заключити кредитний договір із нерезидентом, але боюсь шахрайства, які документи вимагати у позикодавця нерезидента

Ответы юристов (7)

    __________ ___________ ______________

    Доброе утро!

    Всё зависит от статуса нерезидента (юр. лицо или физ. лицо).

    Если это Юр. лицо нужно запросить и проверить:

    - Уставные/регистрационные документы;

    - Решения управленческих органов;

    - Неплохо было бы запросить справку о резиденстве (например, для применения конвенций о избежании двойного налогообложения;

    - Очень часто практикуется проверка присутствия юр. лица по месту (сабстенс), это можно проверить по коммунальным платежам (или схожими с ними).

    - Справки о наличии банковского счёта.

    Если это физ. лицо нужно запросить и проверить:

    - Паспортные данные;

    - Налоговые номера;

    - Коммунальные платежи;

    - Наличие банковского счёта.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    25%

    Доброго дня!

    Цивільний кодекс чітко передбачає, що договір позики на суму більше 170 грн укладається у письмовій формі.

    На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    Якщо у Вас є певні побоювання щодо особи позикодавця, вимагайте укладення договору у письмовій формі і його нотаріальне посвідчення.

    Не плутайте позику та кредитний договір. Головна різниця між ними у тому, що позикодавцем може бути фізична особа, а за кредитним договором кредитодавцем може бути виключно банк або інша фінансова установа, тобто юридична особа.

    Стаття 1055. Форма кредитного договору

    1. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

    2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

    Якщо ви укладаєте саме кредитний договір, то шансів потрапити на шахраїв дуже небагато. Перевірте відомості про банк або іншу фінансову установув Єдиному реєстрі юридичних осіб. Можете подивитись наявні відгуки про роботу такої юрид. особи.

    Успіхів!

    Рибінцев Сергій Сергійович

    Доброго дня!

    Юлія, це буде позика між фіз.особами?

    Якщо позикодавець - юрид.особа, в нього мають бути відповідні ліцензії та документи на надання такої послуги.

    Якщо фіз.особа- зостереження від шахрайства в договорі передбачити можливо.

    Зверніть увагу на те, що, ніяких страхових платежів, тощо вносити не варто перед отриманням позики.

    Обов'язково прочитайте та погодьте всі умови договору.

    Телефонуйте, якщо потрібна допомога, залишаючи лід на сайті.

    Карпенко Андрей Владимирович

    Добрый день!

    Для ответа на Ваш вопрос недостаточно информации.

    Что Вы понимаете под словом нерезидент?

    В какой валюте Вы собираетесь брать займ?

    В какой стране Вы собираетесь оформлять договор займа?

    I

    Значение имеет налоговое резиденство.

    Часто понятия «резидентство» и «гражданство» отождествляют, но в отношении Украины это не верно. Гражданин нашей страны одновременно может не быть ее резидентом. И наоборот: статус «налоговый резидент Украины» может получить и гражданин другой страны.

    Это разные статусы. Гражданство – правовая связь между лицом (физическим или юридическим) и государством. Этот статус дает право иметь паспорт и влиять на политическую жизнь страны — участвовать в выборах или быть избранным в органы власти.

    А вот понятие «налоговый резидент» отображает правовую связь между лицом и налоговой службой. Данный статус обязывает лицо платить налоги тому или иному государству. Подтверждением статуса может быть сертификат налоговой резиденции.

    Инструкции по выяснению «налогового подданства» содержатся в 14-й статье Налогового Кодекса (в пунктах 14.1.213 и. 14.1).

    В них сказано, что обязанность выплачивать налоги в Украине (то есть резидентство) получают:

    а) Созданные и работающие в Украине юридические лица, даже если в данный момент они не находятся на украинской территории;

    б) Налоговыми резидентами определяются дипломатические представительства, консульства и иные зарубежные представительства Украины, которым предоставляется дипломатический иммунитет и привилегии;

    в) Также резидентом Украины считается физическое лицо, имеющее здесь постоянное место жительства.

    Эти три пункта не дают исчерпывающий ответ на вопрос «Кто является налоговым резидентом Украины». Кодекс содержит «дополнительные» факторы для определения резидентов.

    Так, физлицо, проживающее за границей, остается резидентом Украины, если:

    • Его постоянное место жительства лица находится в Украине.
    • Если в Украине у физлица есть «центр жизненных интересов» (под центром жизненных интересов имеются в виду тесные личные и экономические связи со страной). К примеру, признаками «ЦЖИ» считаются проживающие на территории Украины родственники или регистрация физлица как предпринимателя в Украине. При этом, как сказано в Налоговом Кодексе, эти два фактора важные, но не определяющие в выяснении юрисдикции с ЦЖИ человека.
    • Если невозможно определить юрисдикцию с местом постоянного проживания и центром жизненных интересов, тогда лицо считается резидентом Украины, если проживает здесь 183 дня в году.
    • Если и это не поддается выяснению, тогда резидентство определяется гражданством.

    II

    Сторонами договора займа могут быть как физические лица, так и юридические, независимо от их статуса и видов деятельности.

    Договор займа должен заключаться в письменной форме, если вы занимаете не менее 170 гривен или заемщиком выступает юридическое лицо.

    Обычно письменная форма предполагает наличие единого документа, подписанного обеими сторонами – займодателем и заемщиком. Однако нарушение этого принципа не повлияет прямо на действительность договора и обязательность возврата займа. Письменной будет считаться любая форма договора, которая фактически подтверждаться соответствующими документами, в которых зафиксированы условия предоставления займа. Среди таких документов и всем известная расписка.

    Независимо от того, какую конструкцию вы выбираете, ключевым является отразить письменно:

    • сумму займа и подтверждения правовой природы договора (т.е. предоставление именно займа, а не, например, осуществление оплаты по какому-то другому договору);
    • фактическое получение заемщиком займа; и
    • дату предоставления займа.

    Займ отнесен законом к так называемым реальным договорам, для которых одного лишь документального оформления запланированных отношений недостаточно. Договор займа будет считаться заключенным только с момента фактической передачи средств заемщику.

    Общий принцип проведения расчетов на территории Украины в национальной валюте обуславливает позицию, согласно которой займы между резидентами в пределах Украины должны предоставляться в гривне.

    Валютный займ достаточно проблематичен.

    Рекомендую рассмотреть возможность определения в договоре гривневых сумм займа, валютных привязок, процентов и других инструментов обеспечения интересов кредитора.

    Размер процентов может определяться договором займа. Зафиксировать размер процентов, которые будут выплачиваться за пользование займом, можно и непосредственно в расписке о получении займа.

    Здесь стоит обратить внимание на то, что, если договором, оформленным сторонами, не установлен размер процентов, кредитор в силу закона вправе требовать уплаты таких процентов на уровне учетной ставки Национального банка Украины. То есть если намерения устанавливать проценты по займу нет, об этом нужно прямо указать в договоре, расписке или другом эквивалентном документе.

    III.

    Если деньги будут переводиться из-за границы, то это будет считаться доходом и облагаться, как доход.

    • __________ ___________ ______________

      До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

      Отже, основна сума позики та поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору, протягом дії такого договору не є об'єктом (базою) оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

      Разом з цим, якщо позика або поворотна фінансова допомога не повертається фізичною особою у термін, який визначений договором, то сума такої позики і допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою18% і військовим збором (1,5%).

      Зазначена норма передбачена пп. 165.1.31 ст. 165 Податкового кодексу України.

    Гончаренко Константин
    25%

    Доброго дня!

    Передусім ознайомимося з правилами, які встановлює українське законодавство щодо отримання позик від нерезидентів в іноземній валюті.

    Так, резиденти (юрособи, ФОПи, фізособи) можуть одержувати кредити, позики, у т.ч. поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті від нерезидентів згідно з договорами. Порядок отримання таких кредитів установлює Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 270 (даліПоложення № 270).

    Отримання кредиту від нерезидента здійснюється ЛИШЕ через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за договором (п. 1.2 р. І Положення № 270). Тобто позичальники одержують і погашають кредити лише в безготівковій формі.

    Окрім того, не варто забувати, що в окремих випадках Положення № 270 вимагає, щоб договір позики з нерезидентом був зареєстрований у НБУ. Водночас не потребують реєстрації в НБУ договори про одержання резидентами від нерезидентів комерційних кредитів (пп. 1.1 р. І Положення № 270). Проте це вже окрема тема.

    Якщо керуватися загальною термінологією, визначення договору позики слід шукати у ЦКУ.

    Важливо

    За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того ж роду й такої самої якості (ст. 1046 ЦКУ).

    Позика може бути як процентною, так і безпроцентною, адже ст. 1048 ЦКУ зазначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, його визначають на рівні облікової ставки НБУ. За умови відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

    документи:

    - Статутні / реєстраційні документи;- Рішення управлінських органів;- Довідки про наявність банківського рахунку.

    Якщо це фіз. особа потрібно запросити, щоб переглянути:

    - Паспортні дані;- Податкові номера;- Комунальні платежі;- Наявність банківського рахунку.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Пуха Наталія ТендерОк
    50%

    Доброго Дня

    Якщо кредитодавцем виступає резидент, то діятимуть правила «гривневих кредитів», про які ми сказали вище. При цьому український банк (інша фінустанова), що надає валютний кредит, повинен мати генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (п. 2 ст. 5 Декрету № 15-93).

    Якщо кредитодавець — фінустанова-нерезидент, то тут справи трохи складніші. Як і у випадку з отриманням від нерезидента позики, при отриманні валютних кредитів потрібно керуватися вимогами Положення № 270. Нагадаємо основні з них.

    1. Резидент-позичальник залучає кредит від нерезидента тільки через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за договором. Функції обслуговуючого банку за договором може також виконувати відокремлений підрозділ уповноваженого банку (філія, відділення).

    2. Резиденти-позичальники отримують і погашають кредити виключно в безготівковій формі.

    3. Процентні ставки за кредитним договором з нерезидентом в іноземній валюті (з урахуванням комісій, неустойки та інших зборів, установлених відповідними договорами) не повинні перевищувати максимальних розмірів, визначених постановою № 363.

    4. Обслуговування операцій за відкритими в Україні резидентами-позичальниками рахунками в межах одного кредитного договору повинні здійснюватися тільки через один обслуговуючий банк.

    5. Кредитний договір з нерезидентом підлягає реєстрації в НБУ* до фактичного отримання коштів (пп. 1.7 і 1.8 гл. 1 розд. І Положення № 270).

    «Кредитні» гроші отримані від нерезидента до реєстрації договору, то це порушення загрожує штрафом у розмірі 1 % отриманих коштів, перерахованих у гривню за курсом НБУ на день їх надходження (ст. 2 Указу № 734)

    При цьому кредитний договір усе одно доведеться зареєструвати.

    Якщо за договором з нерезидентом передбачено отримання кредиту на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості здійснюватиметься з резидентського рахунка, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен отримати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України. Виняток становлять випадки, передбачені Положенням № 485.

    Крім того, у такій ситуації, щоб погасити кредит з рахунку резидента в уповноваженому банку, доведеться документально підтвердити факт перерахування нерезидентом кредитних коштів на «закордонний» рахунок і подальше використання цих коштів (п. 1.5 гл. 1 розд. І Положення № 270).

    Ще один важливий момент — обов’язковий продаж іноземної валюти, що надходить на рахунок резидента. Так, відповідно до п. 1 постанови № 129 обов’язковому продажу підлягає 50 % надходжень у валюті, що належить до 1-ї групи Класифікатора валют, і в російських рублях. Залишок у розмірі 50 % надходить у розпорядження резидента.

    При цьому продаж валюти відбувається:

    а) без доручення клієнта;

    б) виключно на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

    Виняток з правила обов’язкового продажу становлять кредити:

    — що залучаються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

    — від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна;

    — від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям.

    Дотримання максимальних процентних ставок резидентами-позичальниками є обов’язковим

    Інакше НБУ просто не зареєструє кредитний договір.

    Укластися в це «прокрустове ложе» потрібно на етапі укладення кредитного договору (підготовки додаткової угоди). При цьому порівнювати з максимальною процентною ставкою слід ставку за кредитом з урахуванням комісії, неустойки та інших установлених у договорі платежів**.

    ** При цьому не враховуються комісійні винагороди обслуговуючого банку і банку-нерезидента за переказ коштів в іноземній валюті за договором, що сплачуються за рахунок резидента-позичальника, а також виплати, обумовлені настанням форс-мажорних обставин (п. 1.11 гл. 1 розд. І Положення № 270).

    Так, відповідно до п. 1 постанови № 363 для фіксованої процентної ставки за кредитами у валюті 1-ї групи Класифікатора валют максимальний розмір виплат становить:

    — не вище 9,8 % річних — за запозиченнями до 1 року;

    — не вище 10 % річних — за запозиченнями від 1 року до 3 років;

    — не вище 11 % — за запозиченнями на строк більше 3 років.

    Для плаваючої процентної ставки за кредитами у валюті 1-ї групи Класифікатора валют максимально можливою є ставка LIBOR для 3-місячних депозитів у доларах США плюс 750 базисних пунктів.

    Запозичення в іноземних валютах 2-ї і 3-ї груп Класифікатора валют резиденти можуть здійснювати за процентною ставкою (з урахуванням комісій, неустойки та інших зборів, установлених договором), що не перевищує 20 %.

    Максимальна процентна ставка визначається на дату реєстрації кредитного договору в НБУ. Крім того, вона переглядається і визначається на дату внесення відповідних змін до реєстрації договору у випадку:

    — перегляду строку кредиту;

    — збільшення загальної суми кредиту (у тому числі за рахунок капіталізації прострочених процентів);

    — перегляду розміру платежів, які впливають на розмір виплат за користування кредитом (процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі санкцій за неналежне виконання договору).

    У разі залучення кредитних коштів окремими частинами (траншами), зокрема у межах генерального (рамкового) договору про відкриття кредитної лінії, контроль над розміром виплат за користування кредитом здійснюється із застосуванням за кожним траншем максимальної процентної ставки в розмірі, встановленому для договорів зі строком, що відповідає строку траншу.

    Резидент-позичальник отримав кредит у різних іноземних валютах? Контроль за розміром виплат здійснюється за кожною частиною кредиту в різних валютах окремо із застосуванням максимальної процентної ставки, встановленої для іноземної валюти відповідної групи Класифікатора валют.

    Овердрафт — це форма короткострокового кредиту в межах установленого банком ліміту, який дозволяє здійснювати розрахунки, коли у клієнта на поточному рахунку недостатньо коштів.

    Суть його в тому, що для проведення операції банк списує кошти з рахунка клієнта у повному обсязі. При цьому фінустанова автоматично надає клієнтові кредит на суму, що перевищує залишок коштів.

    Овердрафт відрізняється від звичайного кредиту тим, що для погашення заборгованості спрямовуються всі кошти, які надходять на рахунок клієнта.

    Схожий механізм знаходимо в ст. 1069 ЦКУ. Зокрема, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунку), то вважається, що банк надав клієнтові кредит на відповідну суму з дня здійснення цього платежу.

    Права та обов’язки сторін за овердрафтом визначаються положеннями ЦКУ про позику і кредит. Звичайно, якщо інше не встановлене договором або законом. При цьому якщо розмір плати за користування клієнтом коштами банку договором не визначено, він не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ (ч. 3 ст. 1069 ЦКУ).

    Успіхів


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України