Может ли мать забрать ребенка 11 лет против его воли?

Добрый день!

Забрать ребенка у матери и лишить ребенка контактов с матерью можно только путем лишения ее родительских прав через суд. Это возможно при наличии существенных оснований, а именно, в таких случаях:

- мать ребенка не исполняет свои родительские обязанности (не содержит ребенка, не заботится о его здоровье и развитии, не участвует в воспитании и не хочет этого);

- жестоко обращается с ребенком;

- злоупотребляет алкоголем или наркотиками;

- эксплуатирует ребенка, принуждает к бродяжничеству / попрошайничеству;

- осуждена за совершение умышленного уголовного преступления в отношении ребенка.

Лишение родительских прав - это крайняя мера, которую суд применяет редко, поэтому без серьезных оснований, к тому же с учетом возраста ребенка, иск могут не удовлетворить. Особенно если у ребенка есть из родителей только мать. Пока мать не лишили родительских прав она имеет право и должна принимать активное участие в жизни дочери

Если мать ребенка будет пытаться агрессивно влиять с применением силы, против воли Вас и ребенка его забрать, немедленно обращайтесь в полицию, а так же в орган опеки местной администрации области или города

При этом, следует учитывать, что мать ребенка имеет право и должна с ним общаться и видеться, участвовать в его воспитании. Родители ребенка могут заключить нотариальный договор об осуществлении родительских прав, в котором прописать место проживания ребенка (с матерью или с отцом), порядок и частоту встреч с ребенком. Если есть спор относительно места проживания ребенка, способов участия в воспитании ребенка, отец или мать могут обратиться в органы опеки для его решения. В случае неисполнения решения органов опеки спор может быть решен в суде.

В Вашем случае если отца нет. Вам необходимо обратиться письменно в орган опеки при администрации города, описать ситуацию с указанием ситуации которая сложилась с матерью , орган назначит комиссию выйдут по месту проинспектируют ситуацию , возьмут Вас на учет как семью которая "опинилася в складних життєвих обставинах" будут проводить комлекс социальных мероприятий с матерью , мнение ребенка будет учтено , возможно назначат вам патронат или социальное сопровождение специалистами.

Без лишения родительских прав, мать имеет и обязана принимать участие в жизни ребенка , если ситуация критичная необходимо привлечь орган опеки , специалисты будут координировать ситуацию и в случае необходимости вынесут решение о возможности лишения матери родительских прав через суд и в дальнейшем оформление опеки над ребенком на Вас как на родную бабушку, после чего Вы сможете обратиться в суд отдельно и взыскать с матери алименты на ребенка.

В случае если мать и далее агрессивно будет не выполнять свои обязанности, других родителей нет , а опекун по состоянию здоровья не может заниматься воспитанием ребенка , то в интересах ребенка орган опеки принимает решение о передачи ребенка в ДБСТ (детский дом семейного типа) , или на полное государственное содержание (очень не желательно ) до достижения 18 -ти лет.

Вам следует начать с обращения в орган опеки для того , что бы найти решение оптимальное для ребенка.

Пока мать не лишена прав она имеет всю полноту прав и обязанностей по отношению к ребенку.

Но Вы можете сообщить о ситуации в указанные органы, они осуществят контроль ситуации.

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрый день, Светлана!

Не возможно одновременно сохранить и тишину/инкогнито в вашей семейной ситуации и обезопасить ребенка.

И ни один совет/консультация юриста/адвоката это вам не поможет и не прогарантирует.

В вашей ситуации вы либо на стороне ребенка, подкрепляетесь всеми юрид. тонкостями и советами и идете на пути сохранения ребенка в воспитании с вами, в случае лишения прав матери, либо же сохраняете нейтралитет.

К сожалению в этой ситуации именно Вы, а не все консультирующие юристы. Наши советы лишь помогут вам дойти до того пункта назначения, который вы выбрали (если вы его конечно выбрали).

Лишишь мать ребенка прав и остаться с ней, или же поместить мать ребенка на лечение, иные варианты.

Возможно рассмотрите возможность съехать и жить отдельно, вместе с внучкой.

Сохраняя ситуацию в том положении, что есть, только формирует накопление негатива и недовольства.

Добрый день Вы должны четко озвучить конечную цель, т.е. что Вы хотите в итоге. Обратитесь в службу по делам детей ( орган опеки) с официальным заявлением. При этом с 10 лет ребенок может высказать свое мнение о месте жительства, оно должно учитываться. Параллельно собирайте документы о том, что фактически Вы занимаетесь ребенком и ребенок на Вашем обеспечении. Я так понимаю, Вы не хотите лишать дочь родительских прав, потому что Вы не хотите разглашать ситуацию . Но в любом случае куда бы Вы не обратились, Вы будете рассказывать свою историю и она уже будет доступной для третьих лиц. Составьте завещание в пользу внучки, так Вы будете знать , что Ваша внучка будет иметь жилье. Для этого нужно обратиться к нотариусу. До 16 лет выбор места жительства ребенка ограничен местом жительства родителей. Я так понимаю, что Вы хотите, чтобы Ваша дочь ушла с Вашей квартиры , а внучку оставила Вам? Но Вы должны понимать, что такой вариант возможен по обоюдному согласию.Не берите для нее кредиты и не оплачивайте ее кредиты. Если у Вашей дочери нет недвижимого имущества, пусть кредиты " висят" за Вашей дочерью. В любом случае, правильным вариантом будет обратиться в службу по делам детей.

Доброго дня, Світлано!

Відповідно до положень ст.163 Сімейного кодексу батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам (чч.1—3 ст.163 СК).

Таким чином, закон закріплює переважне право батьків на проживання разом з малолітньою дитиною. Причому допускається, що батькам може бути відмовлено в цьому, якщо це буде суперечити інтересам дитини.

На цю проблему можуть поширюватися гарантії ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на повагу до сімейного життя. Наприклад, взаємини між дідом/бабою та онуками, які спільно проживають тривалий час, можуть підпадати під дію ст.8 конвенції (див. п.51 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Bronda v. Italy»).

Розкрити зміст поняття «найкращі інтереси дитини» можна через підхід, який використовує ЄСПЛ. Зокрема, Євросуд вважає, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови.

По-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв’язків із сім’єю, крім випадків, коли сім’я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною. По-друге, у найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (див. п.100 рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України»).

Такий алгоритм визначення «найкращих інтересів дитини» може бути корисним і в національному правозастосуванні, а також повинен бути врахований при вирішенні питання про відібрання дитини, в тому числі з огляду на положення ч.3 ст.163 СК.

Разом з тим у практиці касаційної інстанції є позиція, відповідно до якої Верховний Суд у постанові від 14.11.2018 у справі №299/941/17 ухвалив повернути справу на новий розгляд та наголосив, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з рідною тіткою, з якою вона проживала після смерті матері.

В іншому випадку (постанова від 3.10.2018 у справі №394/94/16-ц) касаційна інстанція звернула увагу на те, що, вирішуючи спір, апеляційний суд здебільшого виходив із прав та інтересів батька дитини (які підлягають врахуванню і, за загальним правилом, є пріоритетними щодо прав та інтересів інших родичів). Однак цей суд не дав оцінки всім обставинам справи в сукупності з огляду на забезпечення найкращих інтересів малолітньої дитини.

Тобто найвища судова інстанція звертає увагу на «пріоритет інтересів батьків» порівняно з іншими родичами, але наголошує і на потребі з’ясування особливостей кожної ситуації в контексті «найкращих інтересів дитини», що відповідає міжнародним стандартам щодо захисту прав дитини.

ВИСНОВОК: Вам потрібно подати до суду позов про визначення місця проживання дитини разом із Вами, а не матір'ю (наприклад, у зв'язку з тим, що остання не має власного житла, постійного заробітку та не піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток) та про стягнення з неї аліментів на утримання онуки.

Ось зразок рішення суду на вашу користь - https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-documen...

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога (через контакти в моєму профілі).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Доброго Дня

Щодо вашого питання з вашої ситуації зрозуміло, що ви намагаєтесь спитати про питання позбавлення батьківськи прав вашої доньки та опіки над внучкою.

Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);

є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);

Порядок позбавлення батьківських прав

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;

звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Позбавленння батьківських прав

1. втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;
2. перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
3. втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4. не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5. не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо);
6. втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7. втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Крім того, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька (матері).

Позбавлення батьківських прав обох батьків: дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату. Дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою.Згідно статті 168 СК України , мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право бачитися з дитиною з дозволу суду. З цією метою необхідно подати до суду відповідну заяву про надання їм права на побачення.

Щодо відсутності розголосу то це не є компетенція юристів, це ваша позиція на суспільний осуд та психологічне ставлення до нього. Тому можливо вам необхідно звертатися не за юридичною допомогою а за психологічною підтримкою.

Успіхів

Спасибо Вам большое!))

Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:...

7) припинення правовідношення;...

Стаття 19. Самозахист цивільних прав

1. Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.

Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

2. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства...";

Гражданский процессуальный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

"Стаття 45. Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи

1. Під час розгляду справи, крім прав та обов’язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

2. Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення.

3. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України."

Закон Украины "Про безоплатну правову допомогу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3460-17#Text):

"Стаття 14. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу

1. Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:...

2) діти,...- на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону;";

"Стаття 13. Поняття безоплатної вторинної правової допомоги...

2. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.".

Во-первых, внучка имеет право на самозащиту, в данном случае, от своей матери. т.е. противиться решению матери в отношении себя или насильственных действий. в том числе прибегать к помощи других лиц, в данном случае Вашей помощи, в том числе, с применением физической силы, если этого требуют обстоятельства, но в пределах необходимой обороны. Во-вторых, если недостаточно оснований для лишения матери родительских прав (что имеет место, как я считаю), Вы, как представитель ребенка вправе обратиться в суд с иском в интересах ребенка о прекращении правоотношений с матерью, а именно, прекращении гражданских отношений и обязанности матери соблюдать этот запрет отношений: обращаться, общаться, предъявлять требования, совершать другие какие-либо действия. В-третьих, ребенок имеет право на вторичную бесплатную правовою помощь в центре этой помощи, которые созданы при органах местного самоуправления (при Вашем горисполкоме). В-четвертых, Вы вправе обратиться в Службу по делам детей как для консультации, та и для принятия мер воздействия на мать ребенка.