Задайте вопрос юристу

829 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 09 октября 2021, вопрос №49885 100₴

После драки на меня написали заяву какие мои действия?

Была ночью драка. Родителям позвонила полиция, что свыше побил мужчину ( со слов мужчины) и то написал на него заяву. Когда папа приехал у сына лицо тоже побито и он не помнит кто кого и почему. Мужчина был в травмпункт но уже дома. Свидетелей не было.

Ответы юристов (6)

    Карпенко Андрей Владимирович

    Добрий день!

    Насамперед слід зазначити, що наслідки вчиненого діяння для Вашого сина залежать від юридичної кваліфікації дій, які були ним вчинені. В той же час, треба враховувати всі обставини, які склалися, обстановку вчиненого тощо. Врахувавши все це, можна думати про подальші кроки у цій ситуації.

    Орієнтовно існує два варіанти такої кваліфікації. Перший варіант – дії кваліфікуються як адміністративне правопорушення, а саме дрібне хуліганство. Поняття дрібного хуліганства закріплено на рівні статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Однак, якщо дійшло до бійки, а незнайомець подав заяву в поліцію, то цей варіант малоймовірний.

    Більш імовірним є той варіант, що незнайомець, подаючи заяву в поліцію, зафіксував факт нанесення тілесних ушкоджень. Залежно від ступеня тяжкості таких ушкоджень кваліфікуватиметься діяння як:

    1) Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, - цей варіант, з огляду на описану Вами ситуацію, малоймовірний;

    2) Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину;

    3) Умисне легке тілесне ушкодження;

    4) Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.

    Тобто кваліфікація залежить від того, які саме ушкодження було заподіяно незнайомцеві.

    Звертаю увагу на те, що дії незнайомця, з огляду на Ваш опис, теж містять склад правопорушення (Ваш син побитий). Тому Ви також можете ініціювати притягнення до відповідальності цієї особи.

    Однак звертаю увагу, що при вирішенні питання щодо Ваших подальших дій слід врахувати всі обставини та деталі справи. Раджу звернутися по допомогу до адвоката чи іншого юриста за місцем проживання, викласти йому детально всі обставини даної справи.

    Рибінцев Сергій Сергійович

    Добрый день, Светлана.

    Порядок действий здесь такой. Полиция получит документы из травмпункта и экспертизы о тяжести увечий потерпевшего и переквалифицирует преступление или оставит первичную квалификацию - стартуют либо со статьи 126 КК Украины (Умисне легке тілесне ушкодження - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.) или 296 КК Украины (Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, - карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.).

    Далее вас вызовут для вручения подозрения и сразу допросят как подозреваемого. Попросят возместить ущерб потерпевшему, так как это путь к освобождению от криминальной ответственности в суде.

    Затем передадут обвинительный акт в суд.

    Ваши действия сейчас определяются ВАШИМ (или вашего сына) восприятием произошедшего, но точно в таком случае пользуются помощью адвоката с первого дня.

    Я дал вам схематичное описание, но больше деталей смог бы пояснить в личном общении. Для связи со мной нажимайте "Звернутись".

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    Повідомляю наступне:

    Дії після прибуття працівників поліції за викликом

    ♦ Працівник чергової частини відділення поліції, до якого надійшла заява громадянина від оператора Call-центру телефонної лінії "102" направляє на виклик ГРПП, яка після прибуття на місце виклику повинна за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини, за наявності на місці події заявника (потерпілого) з'ясувати обставини правопорушення або події, а у разі встановлення факту вчинення кримінального правопорушення, поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення Слідчо-оперативної групи (СОГ) та забезпечити охорону місця події до її прибуття (пункт 2 розділу IX Інструкції).

    Увага! Рекомендований час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:

    1) у межах міста:

    до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

    до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

    2) у сільській місцевості:

    до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

    до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці (пункт 3 розділу IX Інструкції).

    ♦ Після прибуття на місце події СОГ особа повинна детально відповісти на запитання слідчого або іншого працівника слідчо - оперативної групи. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога (частина друга статті 33 Закону України "Про Національну поліцію").

    На місце події члени СОГ з’ясовують обставини вчинення кримінального правопорушення, установлюють свідків, прикмети осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та ймовірні шляхи їх руху (пункт 7 розділу ІІ Інструкції з організації взаємодії).

    З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду (cтаття 237 Кримінального процесуального кодексу України).

    Потерпілий має право приймати участь у проведенні огляду та запрошувати свого захисника або законного представника бути присутнім під час проведення огляду.

    Звернення до поліції з письмовою заявою

    Якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа маєте право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення.

    Прийняття заяв (повідомлень) заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

    Під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (пункт 4 розділу II Порядку).

    Датою подання заяви (повідомлення) до органу (підрозділу) поліції вважається дата реєстрації такої заяви (повідомлення) в ІТС ІПНП (журналі ЄО).

    Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду (пункт 2 розділу II Порядку).

    Важливо! Заяви (повідомлення) можуть направлятися до органу (підрозділу) поліції з використанням засобів поштового зв’язку, мережі Інтернет, електронного зв’язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України (0-800-50-02-02), які реєструються службою діловодства та невідкладно передають керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки (пункт 12 розділу II Порядку).

    Вам необхідно залучити адвоката з моменту першого виклику за повісткою до слідчого.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович
    30%

    Здравствуйте, Светлана!

    Квалификация по статье Уголовного кодекса Украины за избиение в зависимости от умысла, мотива и степени тяжести телесных повреждений.

    Здесь скорее всего имеют место лёгкие или не тяжкие телесные повреждения, иначе потерпевший был бы сразу же госпитализирован.

    Таким образом, скорее всего имело место лёгкие телесные повреждения по статье 125 Уголовного кодекса Украины или средней тяжести телесные повреждения по статье 122 Уголовного кодекса Украины, при этом, и первая и вторая, являются делами частного обвинения по статье 477 Уголовного процессуального кодекса Украины, то есть могут быть открыты только по заявлению потерпевшего, но также и закрываются по его заявлению об отказе от обвинения.

    Для ознакомления в помощь:

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

    У Вас два варианта:

    1) договариваться с потерпевшим, чтобы он подал заявление об отказе от обвинения, что будет основанием для того, чтобы сотрудники полиции (дознаватель, следователь), не открывали уголовное дело, а если оно уже открыто, то это будет основанием для его закрытия по пункту 7 части 1 статьи 284 Уголовного процессуального кодекса Украины;

    2) подавать заявление в полиции в отношении этого человека, что он начал первый драку, избивал, а Вы защищались действую в пределах необходимой обороны по статье 36 Уголовного кодекса Украины.

    По поводу того, что договариваться с потерпевшим, чтобы он подал заявление об отказе от обвинения, что будет основанием для того, чтобы сотрудники полиции (дознаватель, следователь), не открывали уголовное дело, а если оно уже открыто, то это будет основанием для его закрытия по пункту 7 части 1 статьи 284 Уголовного процессуального кодекса Украины:

    "Однією з форм закінчення досудового розслідування у кримінальній справі є закриття кримінального провадження (ч. 2 ст. 283 КПК)".

    "За п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається у разі, якщо:

    • потерпілий, а у випадках, передбачених КПК, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством".
    "Закриття кримінального провадження слідчим

    Закриття кримінального провадження слідчим або прокурором здійснюється шляхом прийняття постанови про закриття кримінальної справи (ч.4 ст. 284 КПК).Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 9, 9-1 ч.1 ст. 284 КПК, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови (ч. 6 ст. 284 КПК).У разі закінчення досудового розслідування, ці відомості вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 283 КПК)".

    Кроме того, прокурор может закрыть уголовное дело, при отказе от обвинения:

    "Прокурор може прийняти постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з усіх підстав, передбачених ч. 1 ст. 284 КПК. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 284 КПК)".

    По поводу того, что подавать заявление в полиции в отношении этого человека, что он начал первый драку, избивал, а Вы защищались действую в пределах необходимой обороны по статье 36 Уголовного кодекса Украины:

    "Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 1 ст. 214 КПК України".

    "Слідчий, дізнавач, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК України, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення від заявника до правоохоронного органу, що фактично і є передумовою для початку досудового розслідування. Ця інформація подається у вигляді заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення як в усній формі (викладена фізичною особою і оформлена в письмовій формі посадовою особою), так і письмово (надіслана поштою або передана фізичною особою до відповідного органу, установи особисто).

    Якщо особа безпосередньо звертається до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, - приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

    Із заявою чи повідомленням може звернутися як заявник, так і потерпілий. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ст. 60 КПК України).

    "Відповідності до ч. 2 ст. 60 КПК України заявник має право:

    • отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
    • отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
    • подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
    • отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

    Внесення відомостей до ЄРДР визначає момент початку досудового розслідування.

    ЄРДР - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності та надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.

    ЄРДР утворено та ведеться відповідно до вимог КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298.

    Реєстрація кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (ст. 218 КПК України)".

    Необходимая оборона:

    Статья 36 Уголовного кодекса Украины (УК) говорит о том, что каждый человек имеет право на необходимую оборону, независимо от возможности избежать общественно опасного посягательства или обратиться за помощью к другим лицам или органам власти.

    Эта же статья определяет необходимую оборону как набор действий, направленных на защиту своих или чужих законных прав и интересов, а также интересов общества и государства, от преступления (правонарушения).

    При необходимой обороне допускается нанесение вреда нападающему, которого хватает в данной обстановке для немедленного предотвращения или прекращения посягательства.

    При этом нельзя допускать превышение пределов необходимой обороны.

    В тоже время, превышением пределов необходимой обороны считается умышленное причинение нападающему тяжкого вреда, который явно не соответствует опасности посягательства или обстановке защиты.

    Именно наличие в законе таких оценочных понятий как «вред, необходимый и достаточный в данной обстановке» или «вред, который явно не соответствует опасности посягательства или обстановке защиты» поставили человека, который защищается, в крайне невыгодное положение по отношению к нападающему.

    Потому как, исходя из закона, размер вреда, причиняемый средствами защиты, должен быть примерно равен размеру вреда, который причиняется посягательством.

    Так, в постановлении пленума Верховного Суда Украины № 1 от 26.04.2002 года сказано: «Для того, чтобы установить наличие или отсутствие признаков превышения пределов необходимой обороны, суды должны учитывать не только соответствие или несоответствие орудий защиты и нападения, но и характер опасности, угрожавшей защищавшемуся лицу, и обстоятельства, которые могли повлиять на реальное соотношение сил, в частности: место и время нападения, его внезапность, неготовность к его отражению, количество нападающих и тех, кто защищался, их физические данные (возраст, пол, состояние здоровья) и другие обстоятельства».

    Когда превышения пределов нет:

    Согласно части 5 статьи 36 УК Украины не является превышением пределов необходимой обороны и не влечет уголовной ответственности применение оружия или любых других средств или предметов (независимо от тяжести вреда, причиненного посягающему) для:

    а) защиты от нападения вооруженного лица;

    б) защиты от нападения группы лиц;

    в) предотвращения противоправного насильственного вторжения в жилище или иное помещение (гараж, дача, офис и т.п.).

    При наличии дополнительных вопросов и если нужна помощь, обращайтесь через "Звернутися".

    Всего доброго, удачи Вам!

    Гончаренко Константин
    30%

    Добрый день!

    Насколько я понимаю, Вы были допрошены в качестве свидетеля и подозрение Вам не вручали.

    Легкие телесные повреждения квалифицируются по ст. 125 Уголовного кодекса Украины и предусматривают наказание, не связанное с лишением свободы, поэтому срок давности по данной статье не может превышать двух лет.

    Учитывая, что Вы на данном этапе следствия, скорее всего, находитесь в процессуальном статусе свидетеля о ходе следствия Вас информировать не должны, но данные следователя Вы можете узнать, обратившись в соответствующее районное управление полиции.

    В любом случае, данное уголовное производство либо должно быть закрыто (вполне вероятно, что это произойдет по причине истечения сроков давности), либо же завершиться вручением Вам уведомления о подозрении и в дальнейшем обвинительного акта, который направляется в суд и уже суд решает, что делать (признать Вас виновным и избрать то или иное наказание или же освободить от ответственности). Безусловно, без Вас Вам подозрение не вручат.

    Что касается "выплаты компенсации пострадавшему", то это утверждение может стать реальностью исключительно при условии, что будет установлена Ваша вина в причинении соответствующего ущерба, определен размер такого ущерба, установлена причинно-следственная связь между Вашими действиями и ущербом и это вопрос отдельного судебного разбирательства.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Савченко Олександр
    40%
    Савченко Олександр 2 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Общаться в чате

    Советую воспользоватся услугами адвоката. Также учтите следующее.

    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

    Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

    Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

    Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

    Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

    Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

    Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

    Кримінальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text):

    Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності

    1. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

    2. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text):

    Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

    1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

    3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

    4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

    5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

    Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

    1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

    2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

    3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення.

    Всего доброго!

    Удачи Вам!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України