как выписать человека из квартиры?

Доброго дня!

Ви як представник власника(неповнолітнього), можете зняти реєстраціі невідому особу подавши позов до суду " про визнання особи такою,що втратила право користування приміщенням"

Є два шляхи:

Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (пункт 3 Правил).

За послугу щодо зняття з реєстрації місця проживання особа сплачує адміністративний збір у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати (13 грн. 60 коп. – станом на 01 січня 2020 року, стаття 111Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").Для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг мінімальна заробітна плата застосовується у розмірі 1600 гривень (п. 4 Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України").

Для зняття з реєстрації місця проживання особа або її представник повинні подати:

• заяву про зняття з реєстрації місця проживання встановленої форми; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть;
• повідомлення територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
• документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання (паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (якщо дитина не досягла 16 років);
• квитанцію про сплату адміністративного збору;
• військовий квиток або посвідчення про прописку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебуває на військовому обліку) (пункт 26 Правил).

Представником додатково надається:

• документ, що посвідчує особу представника;
• документ, що підтверджує повноваження представника (довіреність), крім випадків, коли представниками малолітньої дитини є батьки (усиновлювачі).

Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється в день звернення особи (частина друга статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").

Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли:

1. особою не подано необхідних документів;
2. у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;
3. звернулася особа, яка не досягла 14 років (стаття 91 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").

Увага! Заява про зняття з реєстрації місця проживання із зазначенням підстави відмови повертається особі в день її подання.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (в тому числі через центр надання адміністративних послуг) можуть оскаржуватися в судовому порядку.

У випадку отримання відмови центру надання адміністративних послуг про зняття з реєстрації місця проживання, особа має право протягом 30 днів з моменту отримання відмови подати скаргу до органу, вищого відносно того органу, що прийняв рішення про відмову (у разі, якщо такий вищий орган існує).

Заяву про зняття з реєстрації місця проживання бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання, подає спеціалізована соціальна установа, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають такі особи.

У випадку реєстрації місця проживання батьків дитини, яка не досягла 14 років, за різними адресами, зняття з реєстрації місця проживання такої дитини разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою іншого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства ( пункт 28 Правил). ' У разі виявлення такого порушення керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.

Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення за формою згідно з додатком 17 Правил, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до органу реєстрації для внесення відповідних відомостей до документа, до якого вносяться відомості про місце проживання/перебування.

Якщо після здійснення реєстрації місця проживання особи одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання буде встановлено, що особа не повідомила про реєстрацію місця проживання разом з нею за попередньою адресою малолітніх дітей, обидві дії скасовуються на підставі письмового рішення органу реєстрації, про що письмово повідомляється особі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Втрата права користування житлом:

1. відсутність наймача або членів його сім’ї в жилому приміщення без поважних причин понад 6 місяців (стаття 71 Житлового кодексу Української РСР);
2. відсутність членів сім’ї власника жилого приміщення без поважних причин понад 1 рік (стаття 405 Цивільного кодексу України).

Перелік осіб, які є членами сім’ї власника житла визначено в статті 64 Житлового кодексу УРСР, зокрема, до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення та зняття з реєстрації подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходження жилого приміщення.

За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно до Закону України "Про судовий збір" (908 грн. 00 коп. - станом на 01 січня 2021 року).

• Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти на сайті “Судова влада України”;
• порядок та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України).

Особа у випадку прийняття судом рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання має право протягом 30 днів з дня проголошення рішення подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

За розгляд апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (1362 грн. 00 коп. - станом на 01 січня 2021 року, підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 Житлового кодексу УРСР; статті 405 Цивільного кодексу України).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо вашого питання:

Зняти з реєстрації місця проживання особу можна, керуючись статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Зокрема людину «випишуть» на підставі:

1) заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;

2) судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

3) свідоцтва про смерть;

4) паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

5) інших документів, які свідчать про припинення.

Зазвичай зняття з реєстрації місця проживання особи є добровільною або примусовою.

Примусово «виписати» особу можна тільки через суд і у випадку, коли вона не є власником/співвласником житла, в якому прописана. Якщо людина не дає свою згоду на «виписку», то найчастіше це або родич, або колишній чоловік.

У такому випадку, відповідно до Сімейного та Цивільного кодексів України, для зняття з реєстрації місця проживання особи потрібно надати в суд докази НЕ проживання даної особи в квартирі протягом останнього року або більше (ст. 405 Цивільного кодексу України).

Таким доказами можуть бути:

а) пояснення свідків;

б) акти про відсутність члена сім’ї (для багатоквартирних будинків – складаються працівниками ЖЕКу чи ОСББ, для приватного сектору в містах – квартальними комітетами, для сільської місцевості – працівниками сільських чи селищних рад); в) особисте листування (із якого вбачається, що особа дійсно мала намір змінити місце проживання).

Суд не здійснює «виписку», а лише визнає особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

З рішенням суду потрібно буде звернутись до відповідних територіальних органів реєстрації, які і завершать цю нелегку процедуру.

Щоб подати позов до суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, доведеться також сплатити судовий збір у розмірі 908 грн.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше, ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (ст. 210 Цивільного процесуального кодексу України).

Також особа у випадку, якщо суд прийняв рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог, має право протягом 30 днів із дня проголошення рішення подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Успіхів

Доброго вечора!

У розумінні ст.7 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення про:

• позбавлення права власності на житлове приміщення;
• позбавлення права користування житловим приміщенням;
• виселення;
• визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Зняття з реєстрації членів сім’ї та колишніх членів сім’ї:

Згідно статті 405 Цивільного кодексу України, члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

До членів сім’ї наймача належать дружина, чоловік наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

При цьому, припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу не позбавляє колишніх членів сім’ї права користування житлом і не є підставою для виселення.

Таким чином, якщо особа вселилася у житло як член сім’ї власника, то виселити таку особу власнику доволі важко, адже на підставі ст. 405 ЦК така особа має право проживати у помешканні.

Однак, коли член сім’ї та колишній член сімї без поважних причин понад один рік не проживає в житловому приміщені та не бере участь у витратах по утриманню будинку (квартири), а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення в такому випадку власник житла має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання члена своєї сім’ї таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням.

Ще одну підставу для виселення члена сім’ї власника житла зазначено у ст. 157 ЖК, згідно якої, членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Згідно ч. 1 вказаної статті якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином, у разі доведення вищевказаних обставин, члени сім’ї власника також можуть бути виселені за рішенням суду.

Зняття з реєстрації членів сім’ї колишнього власника житла:

Бувають ситуації, коли одна особа продає або дарує своє житло іншій особі, або таке житло набувається у спадщину, однак члени сім’ї колишнього власника продовжують проживати у відчуженому будинку чи квартирі і не бажають її покидати.

В такому разі, необхідно пам’ятати, що право членів сім’ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім’ї якого вони є/ В разі припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім’ї.

У такій ситуації, потрібно звертатись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення, або шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Зняття з реєстрації осіб, які не є членами сім'ї:

Інша ситуація виникає у разі, коли особа не є членом сім’ї власника.

В такому випадку власник житла має право звернутися до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні житлом . При цьому не має значення строк, протягом якого особа не проживала у даному приміщенні. Таке питання може бути порушено навіть за умови, коли особа проживає у приміщенні на день звернення до суду. Визначальне значення при цьому матиме встановлення факту, що особа не є членом сім’ї власника.

Таке правило висловлено у правовій позиції Судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі №6-709цс16.

Так, у Постанові ВСУ викладено правову позицію, відповідно до якої, власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

Корисна інформація - https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B...

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через контакти (пошту) в моєму профілі або через Звернутися біля фото.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Если речь идет о прописанном человеке, который является собственником 1/3 части в данной квартире, то вы не сможете его выписать ни в судебном порядке, и ни как по другому. Вы можете только выкупить у него его часть в квартире с обязательством его выписки. Это реальное практическое решение вопроса. По другому не будет.

снять с регистрации Вы сможете только в судебном порядке при условии что он не является собственником - совладельцем

Обращайтесь через сайт Или найдите мои контакты - проконсультирую и при необходимости подготовлю документы

С уважением Виктория Костромина

Закон Украины "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text):

"Стаття 27. Підстави для державної реєстрації прав...

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;..

Стаття 31-1. Особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень

1. Реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

2. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення..."

"ПОРЯДОК надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%...):

"2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

надавач інформації з Державного реєстру прав - державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), адміністратор центру надання адміністративних послуг або помічник нотаріуса...

5...Пошук відомостей про зареєстровані речові права здійснюється за одним або декількома з таких ідентифікаторів:

щодо нерухомого майна:...

- реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна;..

- адреса закінченого будівництвом об’єкта;

щодо суб’єкта речового права,... - фізичної особи:

- прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;..

10. Для отримання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі особа, яка бажає отримати таку інформацію, звертається до будь-якого надавача інформації з Державного реєстру прав...

13...Наданню інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі передує справляння в повному обсязі адміністративного збору.".

Во-первых, вопрос изложен не точно и не понятно (мне, в частности): что означает пояснения о владельце 1/3 и жильце - это одно лицо или разные лица; одним эти лица не могут быть, т.к. местонахождения владельца Вам неизвестно, а жилец "грозит здесь жить говорит имею право"; если это разные лица и местонахождение владельца Вам неизвестно, то на каком основании жилец зарегистрирован в квартире, зарегистрирован ли он вообще, он родственник или чужой человек, какие отношения вас связывают, почему он грозит проживанием, но не проживает, какое у него право на проживание (пользование), если он не является владельцем 1/3 квартиры, что означает: "совладелец появился после регистрации жильца" - совладелец появился или "нет возможности найти самостоятельно совладельца"?

Во-вторых, касательно Вашего пояснения: "..уже 20 лет не входят в право собственности,есть только решерие суда на пра". Согласно Закона, как мною изложено выше, регистрация права собственности на основании решения суда проводится автоматически, без подачи этого решения суда заявления заявителем, путем передачи судебного решения судебной администрацией (администрацией суда). С другой стороны, учитывая 20-летний срок, возможно, что право владельца 1/3 в Реестре не зарегистрировано (не направлено решения суда), т.е. в Вашу пользу. Считаю необходимым для начала обратиться к госрегистратору Реестра, администратору ЦПАУ (ЦНАП) или к помощнику нотариуса (любому) о предоставлении информации о правовом статусе Вашей квартиры - перечне и именах совладельцев квартиры. В зависимости от полученной информации вырабатывать дальнейшие действия.