Необхідна консультація по розлученню

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Згідно ст. 180 СК України обовязок батьків є утримувати дитину , навіть коли один з батьків проживає окремо, або позбавлений батьківських прав за рішенням суду.

Тому сплата аліментів на утримання дитини це обов язок , а не право , порядок їх сплати встановлюється судом згідно ст.181 СК України у визначеному вигляді, як:

відсоткове відношення з доходу боржника.(,батька)

або чітка сума щомісячного платежу.

Виплачується у строк до 18 років або до 23 років, якщо дитина вступає на навчанння.

Також якщо дитина має обмежені можливості підтверджені медично, аліменти встановлюються на постійній основі незалежно від батьківських прав.

В соответствии с Семейным кодексом (ч. 2 ст. 182) на одного ребенка не может быть меньше, чем 50 % прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста.

-

від 1.01.2022 року - 2100 грн

• від 1 липня 2022 року — 2 201 гривня для дітей віком до 6 років та 2 744 гривні для дітей віком 6-18 років відповідно;
• від 1 грудня 2022 року — 2 272 гривні та 2 833 гривні.

Максимальный размер алиментов составляет 10 прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста (согласно ч. 5 ст. 183 Семейного кодекса тот из родителей или других законных представителей ребенка, вместе с которым проживает ребенок, имеет право обратиться в суд с о взыскании алиментов в размере на одного ребенка - одной четверти (25 %) заработка (дохода) плательщика алиментов, но не больше десяти прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста. . Соответственно, в таком случае будет составлять:

для детей в возрасте до 6 лет - 17 790 грн.;

Для детей, у которых проблемы со здороьем, родитель должен принимать участие в лечении, развитии и т..д.

Родители могут составить договор (соглашение в котором указать определенную сумму, такой договор можно составить в любое время, до развода, при разводе, после развода.

Почти все о соглашении на содержание ребенка смотрите ниже

Об этом можно прочесть в статье 189 Семейного кодекса Украины, где и затрагивается вопрос договора об уплате алиментов, оговаривающий размер, сроки выплат.

В этой же статье упоминается также и об условиях договора, которые нарушать непозволительно.

Подобное соглашение заключается в письменном виде, после чего заверяется нотариусом.

В случае, когда одна из сторон не соблюдает условия и обязанности соглашения, алименты с нее будут взиматься, основываясь на исполнительной надписи нотариуса.

Составление данного договора возможно не смотря на то, планировали ли вы расторгнуть брак или нет.

Мировое регулирование данного вопроса имеет ряд преимуществ – возможность избегания судебной волокиты и дополнительной траты средств, если придется обращаться за помощью к юристам, сохранение нерв и времени в целостности и сохранности.

Стоит не забывать о том, что составление соглашения об уплате алиментов осуществляется в письменном виде.

После чего последует обращение к нотариусу, чтобы тот заверил документ. Это закреплено частью 1 статьи 189 СК Украины.

Если будет не выполнено хотя бы одно правило, это может привести к тому, что договор будет признан недействительным, что приведет к неприятным последствиям для обеих сторон.

Если вы не хотите, чтобы права вашего ребенка нарушались, необходимо внимательно подойти к составлению соглашения об уплате алиментов.

Перед тем как обратиться к нотариусу, обязательно обратите внимание на моменты, которые необходимо будет оговорить с супругом касательно того, какие подводные камни этого соглашения достойны вашего внимания.

Также побеспокойтесь о том, какие документы вам понадобятся, чтобы заключить договор на содержание ребенка.

В договоре должны будут указаны следующие моменты:

1) Масштаб алиментов. Перед тем как определиться с размером алиментов, необходимо не забывать о минимальном размере, который был установлен законодательством.

В случае, когда алименты устанавливаются в денежной сумме, обязательным будет добавление пункта об их индексации.

Когда сторонами был установлен размер алиментов в процентах от дохода, в таком случае обязательно добавьте пункт, где будет определено, с которых именно доходов будет осуществляться выплата алиментов, а с каких нет.

2) Порядок оплаты. Решите между собой и определитесь, какой способ осуществления платежей для вас является наиболее оптимальным.

Необходимо определиться с методом совершения выплаты алиментов, чтобы тот предотвратил возникновение конфликтных моментов между обеими сторонами.

Среди них присутствуют следующие:

наличный расчет;

почтовый перевод.

3) Сроки. В данном случае стороны договариваются друг с другом по срокам, в которые одна из сторон принимает на себя обязательство по выплате алиментов.

Выплаты могут осуществляться ежегодно, ежемесячно, ежеквартально. В этом случае также должна быть оговорена периодичность выплат, к примеру, оплата должна производиться до какого-то определенного числа месяца.

4) Способы обеспечения выполнения обязательств касательно алиментов. В данном случае указываются сведения о неустойке, если имеет место быть просрочка в выплате алиментов.

5) Определение сроков договора. В данном документе должен быть указан срок, не нарушающий прав ребенка. К примеру, по достижению восемнадцати лет.

Составляя договор на содержание ребенка, кроме вышеперечисленных условий, можно прописать также и порядок, согласно которому будет осуществляться плата по дополнительным расходам (лечение ребенка, какие-либо образовательные курсы и так далее). Однако если такого пункта не будет в договоре, это не значит, что кто-то из родителей освобождается от участия в расходах на содержание ребенка.

Для грамотного составления договора по уплате алиментов понадобятся следующие документы, которые вы предоставите нотариусу:

Свидетельство о рождении ребенка;

Паспорта обоих родителей;

Идентификационные коды родителей.

После того как были оговорены все условия предстоящего соглашения, после того как были собраны нужные документы – можно смело обращаться к нотариусу для составления договора.

Когда договор об оплате алиментов будет заключен, стороны договора будут обязаны выполнять все условия, прописанные в данном документе.

Правда, случается и такое, что одна из сторон прекращает выполнять условия, прописанные в договоре.

Тогда вторая сторона в праве вновь обратиться к нотариусу, чтобы тот предоставил исполнительную надпись, которая будет служить основанием к принудительному взысканию алиментов.

Это означает, что получатель алиментов может не обращаться в суд ради того, чтобы взыскать алименты с недобросовестного неплательщика.

Семейный кодекс не располагает порядком изменения или прекращения договора об оплате алиментов. Это значит, что чтобы урегулировать подобный вопрос, необходимо ссылаться на статьи 651 ГКУ (по аналогии закона).

Договор на содержание ребенка, соглашение по уплате алиментов можно изменить или прекратить его действие исключительно по взаимному согласию сторон или согласно решению суда, имеется в виду гражданское законодательство Украины.

Договор может быть прекращен на основании следующих условий:

если договор расторгается по обоюдному согласию сторон;

когда один из участников договора умирает;

если договор признают недействительным;

когда наступают условия, что были предусмотрены обеими сторонами в соглашении. К примеру, срок действия договора заканчивается или ребенок достиг определенного, ранее оговоренного в договоре возраста.

Изменить договор на содержание ребенка или прекратить действие данного соглашения об оплате алиментов возможно исключительно в письменной форме с обязательным нотариальным заверением.

Если плательщик алиментов безработный:

Необходимо оплачивать

• 50% прожиточного минимума на ребенка•

В соответствии с Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2022 год»

Также будет учитываться средняя заработная плата этого региона где Вы зарегистрированы (прописаны) в Украине.

2. ПРІЗВИЩЕ ДИТИНИ: залишається те, що дано при народженні, змінити можливо з 16 -ти років. Обо за заявою матері.

3. Поки батько належним чином виконує обов язки позбавити його прав на дитину неможливо.

Це робиться через суд рішенням за письмового погодження органу опіки.

Аліменти нараховують з моменту реєстрації позову у суді , раніше неможливо.

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрий день.

Щодо поділу майна.

Якщо Ви вирішили провести успішний розподіл майна при розлученні важливо пам'ятати - подароване і успадковане майно не ділиться! Крім цього, розподілу підлягає лише те майно, яке було Вами придбано під час спільного шлюбу. Службова квартира (житло) розподілу не підлягає.Слід також знати, що Розподіл майна в суді - досить довгий і складний процес, який має багато нюансів. Наприклад: як в позові розписати частку кожного, як оцінити майно, що підлягає розподілу, як врахувати інтереси дитини, чи можна майно або його частину визнати власністю одного з подружжя і т.д. Згідно законодавства розподіл спільнонажитого майна відбувається так: половина - дружині, половина - чоловікові.Верховний суд України роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 Сімейного кодексу.Судом може бути збільшена частка одного з подружжя в майні у разі, наприклад якщо із Вами буде проживати неповнолітня дитина, то в такому разі в Позовній заяві можна ставити питання про збільшення частки на 2/3 частини від всієї маси майна яка підлягає розподілу. В будь якому випадку це питання може вирішуватися лише судом.Підсумовую, Вам необхідно подати заяву до суду про розподіл майна (без адвоката буде важко рекомендую знайти територіально близького до Вас).

Щодо поділу майна без судуУ відповідності з сімейним законодавством і Цивільним кодексом чоловік і дружина мають право укладати між собою договір про поділ нерухомого майна. Подібна угода дає подружжю можливість в позасудовому порядку вирішити спірні питання майна, а також самостійно визначити частки в нерухомості.Оформлення угоди про добровільний розподіл майна повинно здійснюватися з урахуванням законодавства, яке регулює порядок реєстрації нерухомості.Договір про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 367 Цивільного кодексу).Ще є варіант. Не судовий. Домовитися між подружжям, що і кому залишається після розлучення. Та в нотаріуса переоформити уникаючи судової тяганини, яка у Вас може забрати і час, і гроші і в кінці кінців здоров'я.

---Все майно , що набуте у шлюбі підлягає поділу 50 на 50 , окрім особистих речей кожного.якщо інших письмових домовленостей не оформлено.---

Згідно Сімейного Кодексу Украііни ст. 70 . Майно, яке набуте за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Такими поважними причинами можуть бути, наприклад, навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо.Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:• майно, набуте за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);• доходи, отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші);• речі придбані для одного із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).Якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, або якщо один із подружжя своєю працею чи коштами брав участь в утриманні майна, управлінні цим майном чи догляді за ним, то таке майно або дохід, одержаний від цього майна, у разі спору можуть бути визнані за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності.Увага! Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.Яке майно є особистою приватною власністю дружини, чоловіка:Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:• майно, набуте до шлюбу;• майно, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування;• майно, набуте за час шлюбу за кошти, які належали їй чи йому особисто;• житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації;• земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації;• речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;• премії, нагороди, які вона, він одержала за особисті заслуги (суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню);• кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала та відшкодування завданої моральної шкоди;• страхові суми за обов'язковим чи добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю кожного з подружжя;• майно, набуте за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин (за рішенням суду);• якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, які належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю;• якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).Як провести розділ майна добровільно:Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою, уклавши договір про поділ майна або договір про виділ майна зі складу майна подружжя.Договір про поділ чи виділ нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.Який порядок поділу майна через суд:Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Для отримання компенсації необхідно подати суду документи: чеки, накладні, договори на замовлення робіт , послуг, які підтверджують , що сааме Ви понесли витрати на ремонт спільного майна , або істотне його покращення.У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.Ваша доля у майні буде визначена у натурі та обрахована судом у грошовому вираженні та підлягатиме виплаті на ваш рахунок.

Бізнес у вигляді ФОП Є особистим він не підлягає поділу, у разі якщо були б корпоративні права поділені у відсотковому співвідношенні , тоді поділ був можливий наприклад компанія у організаційно правовій формі ТОВ (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) До якого суду звертатися і скільки це коштує:Справи щодо поділу спільного майна подружжя розглядаються місцевими загальними судами в порядку позовного провадження за місцем розташування майна або його основної частини (якщо це стосується нерухомого майна) або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача (якщо стосується поділу рухомого майна). Слід відзначити, що до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано.До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у 3 роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.При поданні позову сплачується судовий збір, який визначається виходячи із вартості майна, яке підлягає поділу – 1% вартості. Однак судовий збір не може бути менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та більшим за 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.При визначенні ставок судового збору застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Розмір вказаного прожиткового мінімуму на 01 січня 2022 року становить 2 179 гривні. особливі випадки:Під час поділу майна важливу роль відіграє багато різних нюансів, які індивідуальні для кожного окремо взятого подружжя. Це можуть бути і питання поділу боргових зобов’язань, і питання поділу майна між подружжям у випадках, коли один із них (або обидва) є фізичними особами – підприємцями, або ж серед майна є недобудоване майно.Вам необхідно знайти регіонального адвоката в Україні , укласти з ним договір , який відправити поштою з підписами та довіреність для представництва у суді , довіреність направте адвокату через консульство вони надають повний спектр нотаріальних послуг.Коли адвокат отримає всі документи він сам звернеться до суду згідно процедур , отримає рішення і направить його вам , а також поасть документи до органу ДВС на примусове виконання чоловіком рішення суду на вашу користь.

З повагою,Костянтин Гончаренко

Відповідь на всі ваші запитання буде доволі об'ємною, до того ж будуть виникати додаткові питання. Я раджу вам вибрати якогось одного консультанта та провести з ним змістовне спілкування. Упевнений, що у такій спосіб ви отримаєте відповідь на всі ваші запитання. Готов допомогти.

Доброго дня, Альона!

Питання розлучення та поділу майна можливо як запаралелити, так і послідовно проводити.

Але в будь-якому випадку ви точно праві, що варто домовлятись, і не встрягати у судову тяганину (тільки якщо зовсім варіантів не має).

Звертайтесь.

Добрий вечір, Альона!

Під час припинення шлюбно-сімейних відносин, зазвичай постає питання про розподіл майна, набутого під час проживання в шлюбі. За загальним правилом майно, набуте подружжям за час шлюбу, є спільним майном (ст. 60 СК України).

В контексті ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в п. 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Добровільно, за взаємною згодою, в силу ст. 68 СК України подружжя має право здійснити поділ та виділ майна і після розірвання шлюбу; при взаємній згоді колишнє подружжя в будь-який час може звернутися до нотаріуса щодо укладення договору про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

Отже, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток за умови відсутності іншої домовленості між ними або шлюбного договору.

Майно, яке належить одному із подружжя на праві особистої приватної власності, не може бути предметом такого договору, оскільки не підлягає поділу між подружжям. Однак, воно може бути предметом інших цивільно-правових договорів, зокрема, договорів дарування, купівлі-продажу, найму (оренди) тощо, які подружжя можуть укладати між собою на підставі ч. 1 ст. 64 СК України.

Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (стаття 189 СК України).

Сімейним кодексом України передбачено такі договірні відносини щодо сплати аліментів:

1. шлюбний договір (ст. 93 СК України);
2. договір про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України).

Різниця між вказаними договорами може стосуватися не їх змісту, а конкретних умов, за яких договори укладаються. Так, якщо договір укладає подружжя, яке за спільною заявою хоче розірвати свій шлюб, то сторони керуються частиною другою статті 109 СК України.Якщо мова йде про батьків дитини, які ніколи не перебували у шлюбі, або навпаки, перебувають у шлюбі і не бажають його розривати, то ці особи при укладені договору звертаються до ст. 189 СКУ.

У відповідності до ч.2 ст. 109 СК України договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Батьки мають право визначити не лише розмір, а й строки сплати відповідних періодичних платежів.

У разі наявності запитань "Звертайтеся".

Всього доброго!

Хочемо з чоловіком розлучитися, але не можемо прийти до спільного рішення при поділі майна та суми сплати аліментів.

В такому випадку Вам потрібно звертатися до суду. Сімейним кодексом України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності

Як знайти спільне рішення?

Якщо неможливо дійти згоди - рішення прийме суд з урахуванням доводів сторін та фактичних обставин.

підготувати усі потрібні документи. Необхідний консультативний супровід при розлученні

Звертайтесь, надам вичерпну консультацію та підготовлю всі необхідні документи.

Зверніть увагу, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (частина друга статті 69 Сімейного кодексу України). Можливо все таки дійдете згоди. Іноді буває що після складання позову сторони знаходять спільне рішення.

"Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Te...):

"3...Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК ( 2947-14 ). При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК ( 2947-14 ); за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.

4. Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК ( 1618-15 ) повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК. ..

8. Розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК) ( 2947-14 ), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК ( 2947-14 ) подружжя має право подати письмовий договір , в якому передбачити:

- з ким з них будуть проживати діти;

- яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо;

- умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя...

14. У випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини...

18. При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК ( 2947-14 ), якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

19. Вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК ( 435-15 ), оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє...".

По-перше, щодо питання поділу майна наведена тут постанова ВСУ містить інші об'ємні роз'яснення. які мною не наводяться для лаконічності відпоіді.

По-друге, закон, як наведено в постанові, передбачає розірвання шлюбу судом (подружжя. яке має неповнлітніх дітей) в окремому порядку (спрощене проваджнення, податься не позов, а спільна заява подружжя; при цьому питання про поділ майна не розглядається) або в позовному порядку (за позовом одного з подружжя, спору про місце проживання дітей). В порядку окремого провадження, крім спільної заяви подружжя подає до суду письмовий договір про місце проживання дітей та договір про розмір аліментів.Цей спосіб розлучення вважаю доцільним, оскільки він скорішим, подружжя само визначає наведенні питання, в рішенні суду буде зазначено і місце проживання дитини, і розмір аліментів.

По-третє, в порядку позовного проваджнення, якщо приймете таке рішення та один з вас подасть позов до суду рекомендую формально (якщо немає фактичного) заявити спір про місце проживання дитини, щоб це питання було вирішене судом і зазначене в його рішенні, оскільки дана обставина в майбутньому буде мати велике значення, зокрема, у випадку виїзду одного з батьків з дитиною за кордон при наявності рішення не буде потребувати згоди другого з батьків на цей виїзд.