Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 10 лютого 2022, питання №55937 150₴

Самоизоляция для граждан РФ

Мої родичі громадяни Російської Федерації приїжджають до мене 18 люютого за завіреним у натаріуса запрошення на лікування та відпочинок. Але вони у зв'язку з необхідністю проходити лікування і на території РФ не зможуть перебувати 14 днів. Які можливості не порушуючи закон, уникнути штрф за порушення режиму самоізоляції.

Відповіді юристів (7)

    Гончаренко Константин
    26.7%
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    Для боротьби з епідемією було введено глобальний карантин: більшість країн світу тимчасово закрили власні кордони та обмежили в’їзд іноземців.

    Уряд продовжив карантин в Україні до 31 березня 2022 року.

    У зв’язку із поширенням нового штаму коронавірусу «Омікрон» Міністерство закордонних справ рекомендує громадянам України наразі утриматися від поїздок до Південної Африки, Ботсвани, Есватіні, Лесото, Мозамбіку, Намібії та Зімбабве. Українці, які наразі перебувають на території зазначених країн, мають чітко дотримуватися протиепідемічних вимог, невідкладно звертатися до місцевих медичних закладів у разі появи симптомів захворювання, бути готовими до додаткових карантинних обмежень після прибуття до України. Рекомендуємо також слідкувати за повідомленнями авіаперевізників у зв’язку із можливими змінами рейсів і запровадженнями додаткових протиепідемічних заходів.

    Посольство України в Південно-Африканській Республіці відкрило цілодобову «гарячу лінію» для надання консульської допомоги: +27 681 987 112. Електронна пошта: emb_za@mfa.gov.ua.

    Українські громадяни також можуть звернутися за допомогою на «гарячу лінію» МЗС України: +38 044 238 1657. Електронна пошта: cons_or@mfa.gov.ua.

    З 3 грудня Україна запроваджує обов’язкову самоізоляцію для осіб, які повернулись із країн, де стрімко поширюється новий штам коронавірусу “Омікрон”. Відповідні зміни внесли до Постанові №1236 під час засідання Кабінету Міністрів України 1 грудня. Йдеться про Південно-Африканську Республіку, Республіку Ботсвана, Зімбабве, Намібії, Королівство Лесото, Королівство Есватіні, Республіку Мозамбік, Республіку Малаві. Тепер особи, які понад 7 днів перебували на території вказаних країн протягом останніх двох тижнів, повинні будуть піти на самоізоляцію. Тривалість самоізоляції – 14 діб. Важливо, що самоізоляція стосується громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України, є подружжям або дітьми громадян України, які повертаються в Україну з території вищезазначених країн. Наявність вакцинації, негативного тесту чи сертифікату про одужання не є підставою для непроходження самоізоляції чи її дострокового припинення.

    Іноземцям та особам без громадянства, які постійно або тимчасово не проживають в Україні та протягом останніх 14 днів перебували на території вказаних держав більш як сім днів, в’їзд забороняється взагалі. Винятками є іноземці та особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України, є подружжям або дітьми громадян України, працівниками іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, а також інших категорій іноземців та осіб без громадянства за погодженням з Міністерством закордонних справ.

    Через штам COVID-19 «Омікрон» країни частіше змінюють правила в'їзду. Перед поїздкою обов’язково ознайомтеся з інформацією на інтерактивній мапі МЗС.

    Урядом внесено зміни до Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236, якою запроваджені обмежувальні протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню COVID-19 (обов’язкові вимоги, яким мають відповідати документи про тестування та вакцинацію, щоб вони стали підставою для пропуску через кордон).

    При “зеленому” рівні епідемічної небезпеки в Україні перетин державного кордону з будь-яких країн є безперешкодним для громадян України або іноземців з посвідкою на постійне проживання. Так само безперешкодно громадяни України можуть перетинати КПВВ.

    Для іноземців завжди обов’язково потрібно мати страховий поліс на випадок захворювання на COVID-19, та одну із наступних позицій:

    негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР (не більше як за 72 години до перетину кордону),

    негативний результат експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 (не більше як за 72 години до перетину кордону),

    документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях, виданий відповідно до ММСП або відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію.

    У разі встановлення на території України іншого рівня епідемічної небезпеки перетин державного кордону України з будь-яких країн для громадян України або іноземців з посвідкою на постійне проживання є безперешкодним за наявності однієї із наступних позицій:

    негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР (не більше як за 72 години до перетину кордону),

    негативний результат експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 (не більше як за 72 години до перетину кордону),

    документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях.

    За відсутності таких документів чи довідок особа має пройти самоізоляцію за допомогою застосунку “Вдома” або обсервацію у випадку відмови чи неможливості скористатись цим застосунком.

    Якщо є сертифікат вакцинації самоізоляція не потрібна

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Игорь Клієнт 2 роки тому

    Я зто знаю. Які можливості не порушуючи закон, уникнути штрф за порушення режиму самоізоляції ? Заранее подготовиться.

    • Гончаренко Константин
      Гончаренко Константин 2 роки тому

      Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

      В Вашем случае можно попробовать затягивать процесс , пока не выйдет срок для привлечения к админ ответственности 3 месяца (90 дней)

      1. Неявка в судебное заседание.

      Самый простой способ, но самый рискованный. Согласно ст. 169 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд откладывает рассмотрение дела в случае первой неявки стороны по делу, даже если она получила повестку. В случае же повторной неявки без уважительной причины истца, суд оставляет иск без рассмотрения, а ответчика – рассматривает дело без его участия.

      То есть, теоретически, первое заседание можно пропустить, не сообщая суду о причинах неявки и не подавая заявление о перенесении дела, и рассмотрение дела должно быть отложено судом. Но есть и определенные риски: если первое заседание является предварительным и суд назначит на следующее заседание рассмотрение дела по сути, Ваши доказательства на этом следующем заседании могут быть уже не приняты. Также неявка в заседание без уважительных причин может расцениваться как неуважение к суду (в моей практике таких случаев не было, но для адвокатов и работников государственных органов это чревато последствиями). Ну и наконец, иногда случается так, что судьи пренебрегают требованиями гражданского процессуального законодательства и выносят решения прямо на первом заседании, несмотря на отсутствие обеих сторон (а вот такое в моей практике, к сожалению, было).

      С другой стороны, этот способ может применяться не только на первых заседаниях по делу. Одна судья рассказывала мне, что рассматривает дело по абсолютно безосновательному иску о признании недействительным кредитного договора, которое длится уже больше года, потому что истец, который явно заинтересован в том, чтобы дело рассматривалось как можно дольше, является в суд через одно заседание. То есть, на одно пришел, следующее пропустил, на следующее опять явился и т.д. Из-за того, что двух неявок подряд у него не было, суд не может оставить иск без рассмотрения и вынужден постоянно переноситься, что вызывает огромное возмущение у судьи, но поставить точку она никак не решается. Да что говорить, у меня лично есть элементарное дело о затоплении квартиры соседями (я представляю истца), которое рассматривается полтора года, хотя ответчики факт затопления не оспаривают, а сумма ущерба чуть больше 10 тыс. гривен. Казалось бы, что может быть проще, но суд постоянно откладывает рассмотрение дела – то ответчики не получили повестки, то просто не явились и о причинах неявки не сообщили, то подали заявление о переносе заседания без каких-либо уважительных причин.

      В общем, раз на раз не приходится, так что использовать этот метод желательно только в крайних случаях, когда нет другого выбора.

      2. Подача заявления об отложении судебного заседания.

      Гражданское процессуальное законодательство не предусматривает исчерпывающий перечень причин, по которым может быть отложено судебное заседание и не указывает, какие причины считаются уважительными, а какие нет. Поэтому можно включить фантазию (если, конечно, у Вас на самом деле нет оснований для перенесения заседания) и подать в суд заявление об отложении рассмотрения дела по причине, например, такой:

      - болезни (и предоставить подтверждающие справки или обязаться предоставить их в следующее заседание и, если их на самом деле нет, надеяться, что судья о них не вспомнит):

      - нахождения в служебной командировке (с подтверждающими документами – аналогично как в случае с болезнью);

      - участия в это время в другом судебном заседании;

      - если Вы не успели подготовиться к заседанию, потому что не вовремя получили повестку (по требованиям ч. 4 ст. 74 ГПК, повестка должна быть вручена не позднее, чем за три дня до заседания);

      - если Вы являетесь стороной и не успели найти себе адвоката/специалиста в области права для представительства Ваших интересов;

      - если Вы являетесь адвокатом/специалистом в области права и Вы не успели подготовиться к заседанию, потому что к Вам поздно обратились за предоставлением правовой помощи и т.д.

      Заявление об отложении судебного заседания можно подать через канцелярию суда, желательно, не позднее чем за день до заседания, или отправить на официальный адрес электронной почты суда в отсканированном варианте (в этом случае, перед заседанием желательно созвониться с помощником/секретарем судьи и убедиться, что заявление ими получено).

      3. Подача заявления об истребовании доказательств/вызове свидетелей.

      В случае, если у Вас действительно есть основания для истребования доказательств или нужны показания свидетелей для обоснования своей правовой позиции, отсрочка в рассмотрении дела может стать дополнительным бонусом (или наоборот, если Вы заинтересованы в скорейшем вынесении решения). Но если в этих процессуальных действиях нет потребности и на ход рассмотрения дела они особо не повлияют, всегда можно попросту придумать основания для их применения, чтобы отсрочить принятие решения. Здесь главной задачей будет убедить суд в необходимости истребования доказательств или допроса свидетелей, поэтому нужно заранее подготовиться.

      4. Подача ходатайства о назначении экспертизы.

      Здесь ситуация аналогичная с предыдущим пунктом. Если проведение экспертизы действительно необходимо, будьте готовы к тому, что суд, назначая экспертизу, останавливает производство до получения результатов этой самой экспертизы, что может затянуться на долгие месяцы. Соответственно, экспертизу можно использовать как метод затянуть судебный процесс, главное придумать достаточные основания для ее назначения. Однако есть немаленький минус – это цена экспертизы. За подачу заявления о назначении экспертизы придется заплатить судебный сбор, размер которого на данный момент составляет 320.00 грн., а за саму экспертизу - от 2 тыс. до 20-30 тыс. грн. Можно схитрить и ходатайствовать о назначении экспертизы, а когда экспертное учреждение выставит счет – его не оплачивать. Тогда дело вернется опять в суд, производство будет восстановлено, Вы выиграете несколько месяцев, но у суда, скорее всего, возникнет обоснованный вопрос – что это было?

      5. Подача встречного иска.

      Этот способ подойдет только тем, кто является ответчиком по делу. Опять же, если есть причины ожидать, что встречный иск может быть удовлетворен судом – хорошо. Если нет, но очень нужно затянуть дело, можно просто написать красивый встречный иск по любому более-менее убедительному основанию и всеми силами оттягивать принятие отрицательного решения по нему, используя методы, перечисленные выше. Единственный недостаток – это судебный сбор, поэтому желательно формулировать исковые требования так, чтобы они имели неимущественный характер, чтобы заплатить по минимальной ставке (на данный момент 640 грн.)

      6. Подача заявления о приостановлении производства.

      Мой любимый метод, но самый трудоемкий. Согласно ч. 4 ст. 201 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд обязан остановить производство по делу в случае невозможности рассмотрения этого дела до вынесения решения по другому делу, которое рассматривается в порядке любого вида судопроизводства. Например, в суде № 1 рассматривается дело по иску гражданина А о взыскании с гражданина Б суммы процентов по договору займа, а в суде № 2 рассматривается дело по иску гражданина Б о признании договора займа, заключенного между гражданами А и Б, недействительным. Естественно, суд № 1 не может вынести объективное и законное решение по делу, пока суд № 2 не определит, является этот договор действительным или нет. Гражданин Б мог бы подать в суд № 1 встречный иск с такими же требованиями или заявить ходатайство об объединении этих двух дел в одно производство, если бы хотел, чтобы дела побыстрее рассмотрели, но это его право, а не обязанность. Поэтому дело в суде № 2 может рассматриваться очень долго, а производство в суде № 1 все это время будет остановлено

      Преимущество подачи отдельного иска, а не встречного, в том, что он даст Вам выиграть больше времени, потому что даже после вынесения судом по нему решения можно, например, обжаловать его в апелляционном порядке, а производство по первичному иску не может быть восстановлено до вступления в силу решения по делу, из-за которого оно было приостановлено.

      Однако для того, чтобы успешно провернуть этот метод, необходимо заранее подготовиться, поскольку нужно успеть подать иск в другой суд, дождаться открытия производства и получить определение суда об этом На заседании по рассмотрению дела, которое Вы хотите затянуть, Вам нужно будет подать заявление о приостановлении производства и приложить к нему определение другого суда об открытии производства по делу, на основании которого Вы просите приостановить производство.

      7. Обжалование в апелляционном порядке определения суда об открытии производства.

      Это одно из немногих определений суда. которое можно обжаловать в апелляционном порядке отдельно от решения по сути и подача апелляционной жалобы на которое влечет за собой передачу всех материалов дела в апелляционный суд, так что рассмотрение дела в суде первой инстанции становится невозможным. Подача апелляционной жалобы на другие определения суда первой инстанции не останавливает судебный процесс в местном суде, поскольку в апелляционный суд передаются только отдельные материалы, а не все дело, которое благополучно продолжает рассматриваться.

      Важно также не пропустить срок на обжалование определения об открытии производств по делу, который составляет всего 5 дней с момента получения Вами копии такого определения или повестки.

      Это самые простые способы отсрочки принятия решения по делу. Можно придумать еще множество, если проявить фантазию и смекалку. Поэтому, хоть затягивание судебного разбирательства в юридическом понимании и является злоупотреблением процессуальными правами, но почему бы не злоупотребить, если это возможно, а главное, очень нужно?

      С уважением,

      Константин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович
    33.3%
    Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Здравствуйте, Игорь!

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 16. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства

    Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом".

    Чтобы минимизировать составление протокола, нужно иметь данные о наличии крайней необходимости + смягчающие обстоятельства:

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

    Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності".

    "Стаття 18. Крайня необхідність

    Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода".

    Такими могут быть и у них есть, исходя из информации в Вашем вопросе: "...Але вони у зв'язку з необхідністю проходити лікування і на території РФ не зможуть перебувати 14 днів", наявные на руках у Вас официальные документы о том, что Вам такого-то числа в такое-то время нужно быть в РФ, в виде повестки: к следователю, прокурору, в суд (может есть такие кто Вам это выдаст), военкомат и т.п., либо в больницу в РФ к врачу на обследование или операцию.

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення

    Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

    1) щире розкаяння винного;

    2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

    3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

    4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

    5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

    Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі."

    "Стаття 44-3. Порушення правил щодо карантину людей

    Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, -

    тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, -

    тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

    То есть могут быть и указанные в статье обстоятельства и иные, о которых я указывал выше.

    В протоколе указывать о наличии обстоятельств крайней необходимости (ст.ст.17, 18 КУоАП) и смягчающих обстоятельства (ст.34 КУоАП), подкрепляю это все копиями документов (сделать заранее), показывая при этом оригиналы.

    Документы, доказательства в виде повесток, справок, иные , об этом указано здесь:

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 251. Докази

    Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. ...".

    Лучше, чтобы была не минимизация, а закрытие дела по ст.ст.17, 18, п.4 ч.1 247 КУоАП.

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

    Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

    ...4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони...".

    Во всяком случае, сначала лучше затянуть рассмотрение дела по ст.38 КУоАП, чтобы прошел срок рассмотрения (3 месяца):

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

    ...Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. ...".

    Это даст закрытие дела в любом случае по п.7 ч.1 ст.247 КУоАП:

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

    Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

    ...7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;...".

    Это можно сделать отправляя почтой все время заявления в суд из РФ о том, что Вы просите перенести рассмотрение дела, так как заболели, с приложением справки с больницы.

    Можно на электронную почту суда:

    Електронний суд (court.gov.ua)

    На электронный адрес, который Вы можете найти на сайте суда, через:

    Судова влада України (court.gov.ua)

    Отслеживать наявное у Вас дело и его движение, Вы можете здесь:

    Судова влада України (court.gov.ua)

    В крайнем случае, просить суд, применить ст.22 КУоАП:

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення

    При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

    Примітка. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу".

    Для начала подать апелляционную жалобу, через местный суд в апелляционный суд (регион, где находится местный суд).

    Пока будет рассмотрение апелляционной жалобы, постановление суда не вступит в законную силу и не будет направлено в исполнительную службу на исполнение:

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

    "Стаття 294. Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови

    Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

    Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

    {Офіційне тлумачення положення частини другої статті 294 "стосовно оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення" див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2015 від 31.03.2015}

    Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

    Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

    Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

    Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

    Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

    За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

    1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

    2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

    3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

    4) змінити постанову.

    У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

    Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

    Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п’ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав".

    При наличии вопроса "Обращайтесь"!

    Всего доброго!

    • Игорь Клієнт 2 роки тому

      Спасибо большое1 Если что, к Вам можно обратиться за помощью?

      • Адвокат Евгений Александрович
        40%
        Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

        Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

        Игорь!

        "Спасибо большое1 Если что, к Вам можно обратиться за помощью"?

        - Пожалуйста!

        Да, конечно же.

        Если нужна помощь и в случае наличия дополнительных вопросов, обращайтесь индивидуально через "Звертайтеся".

        Всего доброго!

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Доброго дня, Ігор!

    Відповідно до статті 33 Конституції кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України. Водночас винятком є обмеження, які встановлюються законом. Саме таким винятком з права на свободу пересування є обов'язок пов'язаної з COVID-19 самоізоляції певних категорій осіб. Це обмеження встановлене постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236.

    Обов'язок самоізоляції покладається на тих, хто мав контакт з пацієнтом із підтвердженим випадком COVID-19, осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі, осіб, виписаних з лікарні до одужання, а також тих, хто перетинає державний кордон на в'їзд в Україну або прибуває з тимчасово окупованих територій.

    Мета самоізоляції - запобігання поширенню COVID-19 та зменшення кількості хворих з його тяжким перебігом.

    Відповідно до вимог місце самоізоляції заборонено залишати протягом всього її часу. Де відбувати самоізоляцію - людина вирішує сама і має про це повідомити, а у разі ненадання відомостей місцем самоізоляції вважатиметься місце зареєстрованого проживання.

    Контроль за перебуванням особи в місці самоізоляції здійснюється за її вибором: або працівниками Національної поліції та іншими посадовими особами, або з через мобільний додаток.

    І насамкінець про строки. Час самоізоляції визначає лікар на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я. А для контактних осіб та тих, хто перетнув кордон чи контрольний пункт на межі окупованих територій, термін становить 14 днів.

    Важливо наголосити, що самоізоляція - не захід стягнення за порушення карантину. А ось її порушення є підставою для притягнення до відповідальності.

    У разі невідповідності геолокації або фотографії, відсутності зв'язку з особою через мобільний додаток, видалення додатка, встановлення обмежень щодо передачі інформації за допомогою мобільного додатка до органів Національної поліції надсилається повідомлення про порушення зобов'язання щодо самоізоляції. Надсилання повідомлення є підставою для подальшого здійснення органами Національної поліції, Національної гвардії контролю за виконанням зобов'язання щодо самоізоляції.

    Утім саме повідомлення не може бути окремою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину.

    ІНОЗЕМЦІ ТА ОСОБИ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В’ЇЖДЖАЮТЬ В УКРАЇНУ ЗА УМОВИ:

    1) наявності в нього дійсного паспортного документа;

    2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну;

    3) наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України;

    4) підтвердження мети запланованого перебування;

    5) наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави.

    Іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

    Нотаріально засвідчені копії паспортних документів, свідоцтв про народження, віз право на перетинання державного кордону не дають.

    ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПЕРЕТИНАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ:

    закордонний паспорт

    документ на повернення в державу громадянства або проживання (у разі втрати паспортного документа на території України)

    українська віза (для громадян держав з візовим порядком поїздок)

    Увага! Ідентифікаційна картка (ID-card), що посвідчує особу іноземного громадянина, не дає права на перетинання державного кордону України. Крім, громадян Туреччини і Грузії (з 01.03.2019), які відповідно до міжнародних угод мають право на в'їзд, виїзд, перебування в межах встановленого законодавством періоду на підставі дійсних паспортних документів у вигляді ID-card.

    ПОСТАНОВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%...):

    Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України постановляє:

    2-2. З 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється:

    4) перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, в яких відсутній поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією-партнером на території України (асистанс), покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, та діє на строк перебування в Україні, крім:

    іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або осіб, які потребують додаткового захисту;

    працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;

    водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;

    військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО “Партнерство заради миру”, які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил.

    У разі відсутності документів, передбачених в абзаці першому цього підпункту, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє іноземцям та особам без громадянства у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України “Про прикордонний контроль”;

    5) перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства без негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону; або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях (далі - документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації), виданого відповідно до Міжнародних медико-санітарних правил (2005 рік) або відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19; або іноземного COVID-сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцин, включених Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від COVID-19 (далі - іноземний сертифікат), виданого уповноваженими установами держав - членів довірчої мережі Європейського Союзу або уповноваженими установами інших іноземних держав, з якими Україною укладено міжнародні договори про взаємне визнання COVID-сертифікатів, крім:

    іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 12 років;

    іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або осіб, які потребують додаткового захисту;

    працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;

    водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;

    військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО “Партнерство заради миру”, які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил.

    У разі відсутності документів, передбачених в абзаці першому цього підпункту, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє іноземцям та особам без громадянства у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України “Про прикордонний контроль”;

    Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

    Всього доброго!

    Щасти Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України