Аннулирование предварительного договора купли-продажи квартиры и возврат задатка во время войны.

Здравствуйте! Желательно почитать договора для более полноценного ответа.

1. В какой форме вы заключали предварительный договор! Если не в нотариальной, то он НЕ ИМЕЕТ юридической силы. А значит вы имеете полное право требовать возврат средств

2. Аванс вы можете требовать у агентства в любом случае. Он ВСЕГДА возвращается, если сделка по итогу не заключена.

3. По задатку ситуация иная. По какой причине вы хотите аннулировать сделку? В любом случае вам необходимо договариваться с продавцом (уповая на войну как форс-мажор). Если он откажет в возврате задатка - остается только идти в суд (ссылаясь на ч. 3 ст. 571 ЦКУ). Но гарантировать положительное решение суда вам никто не может.

Нормативные документы приобщаю к ответу.

Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 570. Поняття завдатку

1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Стаття 571. Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

2. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

3. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Слід звернути увагу, що неможливість виконання основного зобов\’язання, про яку йдеться мова, слід розуміти не тільки як таку, яка виникла не за провиною сторін (наприклад, як форс-мажорні обставини чи випадок). Відповідно до ст. 607 ЦК така неможливість є однією з підстав припинення зобов\’язання, тобто вона відноситься до першого випадку повернення завдатку. Таким чином, виходячи із буквального тлумачення статті, що коментується, навіть при неможливості виконання основного зобов\’язання, за яку відвідає будь-яка з сторін, внесений боржником завдаток підлягає поверненню.

Стаття 635. Попередній договір

1. Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

2. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

3. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Добрий день!

В стандартній формі будь-якого попереднього договору передбачено розділ про Форс-мажорні обставани за яких договір не може бути виконано та на підставі яких він може бути розірвано.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%...

Таким чином, ви можете зіслатись на настання форс-мажорних обставин та повідомити про розірвання договору.

Щодо повернення коштів, буль-ласка, надайте скан копія договору для ознайомлення, тільки після ознайомлення з умовами договору можно надати вам пояснення, які суми підлягають поверненню та у який строк.

Здравствуйте, Виктория!

Согласно статье 571 Гражданского кодекса Украины (ГК), в случае, если нарушение обязательства (выполнение которого обеспечивает задаток) произошло по вине кредитора (в сделках с недвижимостью — продавца), последний возвращает должнику (в сделках с недвижимостью — покупателю) сумму задатка с уплатой дополнительной денежной суммы, равной сумме задатка. Если же нарушение обязательства произошло по вине должника — сумма задатка остается у кредитора.

Разработанные различными агентствами по продаже недвижимости договоры о задатке определяют те обязательства, которые обеспечиваются договором о задатке, а именно: обязанность сторон до определенного срока заключить договор купли-продажи, обязанность продавца передать квартиру в собственность покупателя в определенном сторонами состоянии, произвести снятие продавца с регистрации в квартире в определенный сторонами срок с момента заключения договора купли-продажи, обязанность покупателя по оплате государственной пошлины, нотариальных услуг и т.п. При этом вышеперечисленные обязательства могут быть выполнены в рамках заключенного договора купли-продажи квартиры.

Данные положения позволяют сделать следующие выводы: задаток является обеспечением выполнения обязательства по заключению договора купли-продажи объекта недвижимости и обязательств по заключенному в дальнейшем договору купли-продажи объекта недвижимости. Таким образом, задаток является обеспечением выполнения обязательств по договору купли-продажи квартиры.

В то же время, согласно статье 657 ГК, договор купли-продажи квартиры заключается в письменной форме, подлежит нотариальному удостоверению и государственной регистрации. Согласно части 3 статьи 640 ГК, в случае, если договор подлежит нотариальному удостоверению и государственной регистрации, то он считается заключенным с момента его государственной регистрации. В соответствии со статьей 220, частью 2 статьи 215 ГК несоблюдение сторонами требования закона о нотариальном удостоверении договора влечет недействительность такого договора.

Задаток является одним из видов обеспечения выполнения обязательств согласно статье 546 ГК. В соответствии с частью 2 статьи 548 ГК недействительность основного обязательства влечет недействительность сделки по его обеспечению, если иное не установлено ГК. Возможность обеспечения требования, которое может возникнуть в будущем, предусмотрена только применительно к залогу (статья 573 ГК). Таким образом, договор о задатке обеспечивает выполнение сторонами договора купли-продажи, который еще не заключен, по существу его заменяет только устное соглашение между сторонами о купле-продаже квартиры.

Следовательно, такой договор о задатке является недействительным и не выполняет возложенных на него функций по обеспечению выполнения сторонами своих обязательств.

Кроме того, есть такое понятие как форс мажор. Оно должно бsть включено в любой договор. Есть, скореt всего оно и в Вашем предварительном договоре. Война - 'то форс мажор/ Поэтому на него также можно ссылаться при расторжении договора.

Задаток при этом обязательно возвращается!

Добрий день!

ВИ МАЄТЕ ПРАВО СПРОБУВАТИ АНУЛЮВАТИ ПОСИЛАЮЧИЬ НА ТЕ, ЩО:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 64/2022

Про введення воєнного стану в Україні:

https://www.president.gov.ua/documents/642022-4139...

"У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

4. Кабінету Міністрів України невідкладно:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

5. Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

7. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

8. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

24 лютого 2022 року".

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 133 /2022

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua)

"Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні і причини прийняття такого рішення.

3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

14 березня 2022 року".

Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

Всього доброго, успіхів Вам!

Добрый день, Виктория!

В вашем случае вступают в силу два положения.

Первое, это форс-мажор (Торгово-промислова палата на своєму сайті розмістила лист, яким визнала військову агресію російської федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 року.), но и второе - это положения Вашего договора.

Того предварительного договора купли-продажи, который вы заключили до начала войны.

В совокупности этих двух факторов и положений и стоит проанализировать,как вы можете выйти из текущего обязательства.

Набирайте, важно видеть ваш договор.

Добрій день!

В первую очередь Вам необходимо прочитать условия договора, а именно пунткты о возможности досрочного расторжения договора.

Ст. 907 Гражданского кодекса Украины предусмотрено, что договор о предоставлении услуг может быть расторгнут, в том числе путем одностороннего отказа от договора, в порядке и на основаниях, установленных Гражданским Кодексом, другим законом или соглашением сторон.

Обязательство может быть прекращено как по взаимному согласию сторон, так и по требованию одной стороны. В последнем случае речь идет об одностороннем расторжении договора, которое предполагает активные действия сторон. Расторжение договора также может происходить в форме одностороннего отказа, которая может наступить в результате нарушения условий договора по основаниям и в порядке, предусмотренных Гражданским Кодексом Украины, законом или договоренностью сторон. В последнем случае имеется в виду односторонний отказ от договора при необходимости, следствием которой является расторжение договора. Стороны могут воспользоваться предоставленным правом в любое время - как до начала выполнения, так и во время предоставления услуги. Кроме того, такое право на законных основаниях может принадлежать любой из сторон.

Предоставление сторонам указанного права связано с особенностями услуги и может происходить в трех случаях: когда основания расторжения договора предусмотренные Гражданским Кодексом Украины; когда основания расторжения договора предусмотрены законом; по договоренности сторон. Право на одностороннее расторжение допускается только в случаях, прямо установленных в договоре или в законе.

В соответствии со ст. 10 Закона Украины «О защите прав потребителей» потребитель вправе отказаться от договора о выполнении работ и оказании услуг, если исполнитель своевременно не приступил к исполнению договора или выполняет работу настолько медленно, что закончить ее в определенный срок становится невозможным.

Если стороны в договоре предусмотрели право сторон на односторонний отказ от исполнения договора, то они должны согласовать порядок и последствия такого одностороннего отказа. В первую очередь эти вопросы связанные с возмещением понесенных сторонами расходов и убытков.

Споры, возникающие между сторонами по поводу выполнения условий данного договора, решается в судебном порядке.

Вам необходимо направить письменно претензию , почтой с вручением ценным письмом и на электронную почту.

Учитывая военное положение согласно Указа Президента № 64/2022 и то что указанный правовой режим был продлен до 25.04.22 , такое обстоятельство есть форс-мажором и возврат должен быть проведен , сейчас направьте претензии на все адреса компании и соберите доказательства , процесуальные сроки сейчас приостановлены , суд рассматривает лишь неотложные дела дистанционно , исковое заявление можете подать через електронный суд и ожидать назначения суда https://www.kmu.gov.ua/service/elektronnij-sud

Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

РЕКОМЕНДУЮ НАПРАВИТИ ЛИСТА У АДРЕСУ КОМПАНІЇ, З ВИМОГОЮ ПРО ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ, ВРАХОВУЮЧИ ОБСТВИНИ ВВЕДЕННЯ В УКРАЇНІ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ ТА ПРОВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

---

Ви можете здійснити оплату юристу, натиснувши "галочку зеленого кольору під фото обраного юриста", з залишенням відзиву, а також додатково: у разі наявності можливості у графі: "Віддячити".

Під час воєнного стану це дуже актуально.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

У ч. 2 ст. 635 ЦК України встановлені наслідки ухилення однієї із сторін від укладення основного договору: сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Такі інші наслідки неукладання основного договору встановлені ст. 182 ГК України, якою законодавець передбачив можливість вимагати укладення основного договору в судовому порядку у випадку, якщо друга сторона, одержавши проект основного договору, ухиляється від його укладення.

Ця відмінність істотним чином впливає на наслідки невиконання сторонами зобов’язань по укладанню основного договору в господарських та цивільних правовідносинах, тому можна говорити про те, що сторони попереднього договору у господарських правовідносинах законодавчо є більш захищеними.

Положеннями ЦК України й інших актів цивільного законодавства прямо не передбачено такий правовий наслідок невиконання попереднього договору, як відшкодування збитків у спосіб визнання права власності на річ, що мала бути придбана в майбутньому за договором купівлі-продажу. За таких обставин інша сторона попереднього договору може претендувати лише на відшкодування збитків відповідно до ч. 2 ст. 635 ЦК України (правова позиція Верховного Суду України від 02.09.2015 у справі № 6-226цс14).

Успіхів

Доброго дня, Вікторія!

Как законно аннулировать сделку (должна состояться через десять дней) и вернуть деньги - Вам потрібно надіслати другій стороні повідомлення про те, що у зв'язку з істотною зміною обставин (військову агресію РФ проти України) Ви не будете укладати основний договір та просите повернути сплачений Вами завдаток/аванс.

Так, згідно з частинами 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до частин 2, 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 570, 571 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання й на забезпечення його виконання. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається в кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості.

Окрім того, в диспозиції ч. 2 ст. 570 ЦК України зазначено: якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Верховний Суд України шляхом винесення 13 лютого 2013 року постанови зазначив, що внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договорів.

У рішенні, винесеному 10 липня 2013 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, визначено, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише у випадку наявності зобов`язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.

Верховний Суд України в постанові від 25 вересня 2013 року зробив висновок, що правила ст. 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Такої ж позиції дотримався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у рішенні від 29 січня 2014 року, зазначивши, що правило статті 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.

Слід звернути увагу на позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 24 вересня 2014 року в справі № 909/117/14. Так, судом зазначено, що положення ч. 2 ст. 571 ЦК України (стосовно відшкодування другій стороні збитків, завданих порушенням або припиненням зобов`язання, забезпеченого завдатком) регулюють відшкодування завданої неналежним виконанням забезпеченого завдатком зобов`язання шкоди, тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.

Відповідно до висновку Вищого господарського суду України, викладеного у постанові від 10 грудня 2014 року (справа № 5/112/10), де суд зазначив, що за своєю правовою суттю гарантійний внесок є завдатком та до нього застосовуються правила, передбачені ч. 1 ст. 571 ЦК України, а саме: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2015 року (справа № 910/2510/15-г), сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов`язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов`язання. Інакше така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов`язання. Завдатком може бути забезпечено лише зобов`язання, що випливає з договору.

Таким чином, з аналізу судової практики можна виділити такі критерії інституту завдатку:

1. Завдаток вноситься з метою забезпечення виконання наявного зобов`язання.

2. Завдаток може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.

3. Гарантійний внесок і завдаток є тотожними за своєю правовою суттю.

4. Завдатком є грошові кошти, що підлягають поверненню лише в тому випадку, якщо сторона, яка їх сплатила, доведе, що зобов`язання було не виконано не з її вини.

5. Положення ч. 2 ст. 571 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.

6. Сума завдатку може бути будь-якою, однак вона обов`язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов`язання.

В ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2012 року, від 14 березня 2012 року, від 27 липня 2011 року в справах про стягнення авансових платежів, сплачених за попередніми договорами, і розірвання таких договорів суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що в разі неукладення сторонами основних договорів у строк, визначений попередніми договорами, передані позивачами в рахунок оплати за основними договорами грошові кошти є відповідно до ст. 570 ЦК України не завдатком, а авансом і підлягають поверненню особам, які їх сплатили.

Крім того, у рішенні, винесеному 10 липня 2013 року, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зробив висновок, що в разі неукладення договору підстави вважати передані кошти завдатком відсутні, тобто в такому випадку ці кошти є авансом (ч. 2 ст. 570 ЦК України).

Більше того, суд звертає увагу на той факт, що кошти, сплачені в рахунок авансу, підлягають поверненню незалежно від того, з чиєї вини не було укладено договір, який сторони мали намір укласти.

У постанові від 23 липня 2014 року, винесеній у справі № 910/24568/13, Вищий господарський суд України зазначає, що згідно з положеннями чинного в Україні законодавства авансом є грошова сума, яку перераховують відповідно до договору наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які має бути отримано (виконано, надано). Тобто в разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Крім того, Верховний Суд України в постанові від 25 вересня 2013 року зазначає, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" і я відповім на них в індивідуальному порядку.

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!